Рішення № 22474451, 22.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.12 р. Справа № 11/375

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С., розглянув матеріали справи

за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, м.Селидове Донецької області, ЄДРПОУ 25953988,

до відповідача, Комунального підприємства «Імпульс м.Українськ» Селидівської міської ради, м.Селидове Донецької області, ЄДРПОУ 36807105,

про стягнення 37832,94 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: не зявився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.02.2012р. по 22.03.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, м.Селидове Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Комунального підприємства «Імпульс м.Українськ» Селидівської міської ради, м.Селидове Донецької області, про стягнення переплачених коштів відшкодування за надані пільгові (комунальні) послуги громадянам за період з 10.01.2010р. по 18.08.2010р. в сумі 37832,94 грн.

Обґрунтуванням позовних вимог є визнання постановою Селидівського міського суду від 24.02.2011р. по справі №2-а-358/11 рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради №276 від 09.12.2009р. «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинникових територій у м.Українськ» незаконним та скасування з моменту його прийняття, та зобовязання зробити перерахунок населенню за комунальні послуги з утримання будинків та прибудинникових територій у м.Українськ за тарифами, що діяли до прийняття рішення №276 від 09.12.2009р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору щодо проведення розрахунків з КП «Імпульс м.Українськ» Селидівської міської ради про надання пільг №10 від 05.01.2010р. разом із додатком до нього, угод про зміну договору №10 від 05.01.2010р. від 01.01.2011р. та від 01.09.2011р., положення про управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, акту звіряння заборгованості, листа №160 від 22.01.2010р., рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради №276 від 09.12.2009р., рішення Селидівської міської ради №5/61-1053/2 від 23.12.2009р., постанови Силідивського міського районного суду Донецької області від 24.02.2011р. по справі №2-а-358/11.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 22, 28, 49, 57, 84 Господарського процесуального кодексу України.

21.12.2011р. Позивач звернувся з заявою (разом із копіями документів у підтвердження обставин, викладених у ній) про зменшення розміру позовних вимог у звязку з їх перерахунком, внаслідок чого сума переплачених грошових коштів у спірних правовідносинах, за визначеннями заявника, становить 34098,96 грн.

19.01.2012р. представником Відповідача через канцелярію господарського суду подано із супровідним листом копії наступних документів: спільного протокольного рішення за вересень - листопад 2011р., актів звіряння заборгованості станом на 01.01.2012р.

Також, 19.01.2012р. від Позивача вдруге надійшла заява (разом із копіями документів у підтвердження обставин, викладених у ній) про зменшення розміру позовних вимог, якою стягнення визначено у розмірі 30344,58 грн.

16.02.2012р. представником Відповідача представлено суду відзив на позов, відповідно до якого останній визнав позовні вимоги у розмірі 30344,58 грн. в повному обсязі.

При цьому, Позивачем 16.02.2012р. заявою №0386/01-19/02-2 від 15.02.2012р. втретє зменшено позовні вимоги до 26598,48 грн. та остаточно заявою №0693/01-19/02-2 від 21.03.2012р. фактично до стягнення заявлено 22855,44 грн. суми переплачених коштів відшкодування за надані пільгові (комунальні) послуги громадянам за період з 10.01.2010р. по 18.08.2010р.

Куруючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України заява №0693/01-19/02-2 від 21.03.2012р. прийнята судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

22.03.2012р. представник Відповідача надав заяву №б/н від 22.03.2012р., якою зазначив про визнання вимог Позивача у розмірі 22855,44 грн. в повному обсязі.

Вислухав в судовому засіданні представника Позивача, дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до рішення Селидівської міської ради №5/61-1053/2 від 23.12.2009р. виконавцем житлово-комунальних послуг у багатоквартирних будинках у м.Українськ визначено Відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2010р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір щодо проведення розрахунків з КП «Імпульс м.Українськ» Селидівської міської ради про надання пільг №10.

Відповідно до умов зазначеного правочину Позивач зобовязався відшкодовувати Відповідачу витрати за надані пільгові послуги громадянам, які мають таке право згідно з чинним законодавством, на підставі отриманих рахунків від Відповідача за рахунок субвенцій з державного бюджету (п.1.1).

Листом №160 від 22.01.2010р. Відповідач повідомив Позивача про підвищення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинникових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м.Селидово по м.Українськ, з 10.01.2010р. по кожному будинку окремо згідно рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради №276 від 09.12.2009р.

За таких обставин, розмір відшкодування витрат за надані пільгові послуги громадянам, які мають таке право згідно з чинним законодавством, визначений у період 10.01.2010р. по 18.08.2010р. визначався на підставі тарифів затверджених наведеним рішенням органу місцевого самоврядування.

При цьому, як свідчить постанова Селидівського міського районного суду Донецької області від 24.02.2011р. по справі №2-а-358/11 рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради №276 від 09.12.2009р. «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинникових територій у м.Українську» визнано незаконним та скасовано з моменту його прийняття. Також, даним процесуальним документом, що набув чинності та доказів його скасування суду не представлено, постановлено рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради №169 від 08.09.2010р. «Про застосування КП «Імпульс м.Українськ» тарифів, затверджених рішенням виконкому міської ради від 08.11.2006р. №251 «Про тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинникових територій у м.Українськ» привести відповідно до діючого законодавства та зробити перерахунок населенню за комунальні послуги з утримання будинків та прибудинникових територій у м.Укрїнськ за тарифами, що діяли до прийняття рішення №276 від 09.12.2009р.

З огляду на викладені обставини, як свідчить Позивач та це не спростовано Відповідачем, після здійснення перерахунку населенню за комунальні послуги з утримання будинків та прибудинникових територій у м.Українськ за тарифами, які діяли до прийняття рішення №276 від 09.12.2009р., станом на 01.11.2011р. за період з 10.01.2010р. по 18.08.2010р. встановлена переплата Позивачем відшкодування підприємству коштів за надані пільгові послуги ветеранам війни та дітям війни в сумі 37832,94 грн.

Оцінивши зміст наведеного, суд дійшов висновку, що сплата означеної суми за своєю правовою природою та зважаючи на скасування рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради №276 від 09.12.2009р., вчинена на підставі яка згодом відпала, а отже є набутим та зберігається без достатньої правової підстави.

Враховуючи таке, цілком логічним є застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до означеної норми матеріального права, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За викладених обставин, позовні вимоги відносно стягнення з Комунального підприємства «Імпульс м.Українськ» Селидівської міської ради, м.Селидове Донецької області на користь Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, м.Селидове Донецької області переплачених коштів відшкодування за надані пільгові (комунальні) послуги громадянам за період з 10.01.2010р. по 18.08.2010р. є правомірними.

Разом з цим, під час провадження по справі Позивачем не однократно змінювався розмір суми переплати, остаточно розмір грошових коштів, що підлягає поверненню визначений у сумі 22855,44 грн. Дана сума встановлена станом на 01.03.2012р. зважаючи на нарахування Відповідачем витрат (форма №2-пільга) на відшкодування збитків згідно договору №10 від 05.01.2010р. на цю дату та не здійснення Позивачем у повному обсязі цих відшкодувань, з огляду на що сторонами досягнуто обопільної згоди про зарахування у такій спосіб у рахунок виконання обовязків останнього визначених вказаним правочином певної суми, наслідком чого залишок неповернутої суми переплати становить саме 22855,44 грн.

При цьому, останнім визнано позовні вимоги у сумі 22855,44 грн. в повному обсязі, про що зазначено в письмовій заяві.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою представником Черногор М.В. за довіреністю №б/н від 01.11.2011р.

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже судом не вбачається підстав для порушення прав і обовязків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення переплачених коштів відшкодування за надані пільгові (комунальні) послуги громадянам за період з 10.01.2010р. по 18.08.2010р. в сумі 22855,44 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, м.Селидове Донецької області, до Відповідача, Комунального підприємства «Імпульс м.Українськ» Селидівської міської ради, м.Селидове Донецької області, про стягнення переплачених коштів відшкодування за надані пільгові (комунальні) послуги громадянам за період з 10.01.2010р. по 18.08.2010р. в сумі 22855,44 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Імпульс м.Українськ» Селидівської міської ради (85485, Донецька область, м.Селидове, м.Українськ, вул.Свердлова, б.30, ЄДРПОУ 36807105, р/р26009307070400 у територіально відокремленому без балансовому відділені №10004/092 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106) на користь Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради (85400, Донецька область, м.Селидове, вул..Пушкіна, б.8, ЄДРПОУ 25953988, р/р35414022000632 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, за КЕКВ 1343, КФК 090201) 22855,44 грн. переплачених коштів.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Імпульс м.Українськ» Селидівської міської ради (85485, Донецька область, м.Селидове, м.Українськ, вул.Свердлова, б.30, ЄДРПОУ 36807105, р/р26009307070400 у територіально відокремленому без балансовому відділені №10004/092 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106) в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 852,71 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 22.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення підписано 27.03.2012р.

Суддя Соболєва С.М.