Рішення № 22473459, 05.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.12р.Справа № 19/5005/2249/2012 За позовом Приватного підприємства "ОЛІВ ЛАЙН", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА "РЕЙНФОРД", м.Дніпропетровськ

про стягнення 159 322,58 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Приватне підприємство "ОЛІВ ЛАЙН", м.Київзвернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельного-промислова група "РЕЙНФОРД", м.Дніпропетровськ про стягнення суми основного боргу в розмірі 154521,43 грн., суми пені в розмірі 3896,91 грн., суми втрат від інфляції в розмірі 150,00 грн., суми 3 % річних в розмірі 754,24 грн. та суми судового збору.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив факсимільно клопотання про розгляд справи без його участі, підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребувані судом документи не представив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, у звязку з чим справа розглядалась за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 року між позивачем - Приватним підприємством "ОЛІВ ЛАЙН" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельного-промислова група "РЕЙНФОРД" було укладено Договір про переведення боргу №ТД-В/ДР3279 з протоколом узгодження розбіжностей .

За умовами Договору відповідач взяв на себе грошове зобов'язання "первісного боржника" - ТОВ "ВАВІЛОН" щодо сплати на користь позивача - ПП "ОЛІВ ЛАЙН" суми 304 521,43 грн. на умовах, визначених в Додатковій Угоді від 01.08.2011 р. до вказаного Договору, керуючись у всьому іншому, окрім строків оплати боргу, "Основним договором" - яким є Договір поставки № В-50371 від 01.04.2010 р., укладений між ТОВ "ВАВІЛОН" та ПП "ОЛІВ ЛАЙН"

За умовами Додаткової Угоди від 01.08.2011 р. до Договору позивач та відповідач узгодили наступний порядок оплат:

до 30 числа місяця кожного поточного місяця платежами:

- з липня по листопад 2011 р. у розмірі 50 000,00 грн.

- у грудні 2011 р. у розмірі 54521,43 грн.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, жодної оплати не здійснив.

Станом на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить суму 154 521,43 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 154 521,43 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, оскільки позивач та відповідач у Додатковій угоді від 01.08.2011 р. погодили здійснювати оплати по "Основному договору", тим самим, на невиконані зобов'язання відповідача поширюються штрафні санкції за умовами Основного договору, а саме, норми п. 8.9., за якими боржник зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 8.9. Основного договору позивачем відповідачу була нарахована пеня у розмірі 3896,91 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 150,00 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 754,24 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА "РЕЙНФОРД", 49030, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова,12 (р/р 26003330062201 у ФАБ "Південний", МФО 306458, код ЄДРПОУ 33972597, ІПН 339725904622, Свідоцтво № 100159250) на користь Приватного підприємства "ОЛІВ ЛАЙН", 03164,м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б (п/р 26003301006444 в ПАТ ВТБ Банк, м. Київ МФО 321767, ЄДРПОУ 31956348) суму 154521 (сто п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять одна) грн. 43 коп. основного боргу, суму 3896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 91 коп. пені, суму 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. втрат від інфляції, суму 754 (сімсот п'ятдесят чотири) грн. 24 коп. та суму 3186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 45 коп. судового збору, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко