Рішення № 22473141, 29.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.12р.Справа № 23/5005/383/2012 За позовом Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 041 858,05 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 13807 від 12.12.2011р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 16.01.2012р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 041 858,05 грн., яка складається з сум: 1 399 612,64 грн. - основного боргу, 275 545,22 грн. - пені, 122 201,94 грн. - 3% річних, 244 498,25 грн. - суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору № КО1-3417, укладеного між Сторонами 31.03.2008р. в частині своєчасного та повного внесення плати за отримані ним консультаційні послуги.

До початку судового засідання, призначеного на 14.03.2012р., відповідач подав доповнення до письмового відзиву на позовну заяву, відповідно до якого просить застосувати строк спеціальної позовної давності до вимог позивача про стягнення пені у розмірі 275545,22 грн.

До початку судового засідання, призначеного на 14.03.2012р., відповідач подав письмове клопотання, відповідно до якого відповідач позов визнає в сумі основного боргу у розмірі 1082495,84 грн. Просить суд, враховуючи визнання ним позовних вимог, періодичність та кількість здійснених ним платежів, що вдвічі перевищує залишок боргу, розстрочити виконання рішення суду строком на 4 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили рівними щомісячними частками по 270623,96 грн.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Сторонами укладений Договір № КО1-3417 від 31.03.2008р.

Відповідно до п.1.1. Договору виконавець зобов'язується протягом всього часу дії договору надавати консультаційні послуги щодо методології, стратегії, налагодження стандартної функціональності програмного забезпечення SAP ERP побудови комплексної системи автоматизації діяльності підприємства ЗАМОВНИКА і всіх асоційованих з ним підприємств, надавати всю потрібну допомогу по обстеженню бізнес-процесів, моделюванню рішень, створенню концептуального проекту, реалізації та впровадження в експлуатацію програмного забезпечення SAP ERP, побудови комплексної системи автоматизації діяльності підприємства, навчанню проектної команди ЗАМОВНИКА всіх необхідним аспектам роботи з системою, здійснювати технічну підтримку автоматизованої системи згідно з умовами даного Договору (далі по тексту Договору Роботи).

Результатом виконаних Робіт по встановленню та налагодженню ПЗ SAP ERP буде система автоматизації всіх підприємстві, що входять до складу корпорації ЗАМОВНИКА, що працює в нормальному режимі без збоїв, впроваджена по наступним напрямкам:

- управління постачання;

-управління збутом;

-управління фінансами;

-управлінський облік, в т.ч. функції управлінської консолідації;

-управління виробництвом;

- автоматизація бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1.2. Договору замовник зобов'язаний прийняти та своєчасно оплатити Роботи на умовах даного Договору.

Згідно п. 2.2. Договору замовник сплачує вартість Робіт по даному Договору поетапно. Порядок, умови і суми платежів по даному Договору приймаються згідно з Графіком платежів (Додаток № 2 до Договору).

Згідно вищевказаного Графіку платежів, відповідач мав здійснити оплату останнього платежу за Договором не пізніше 31 березня 2010р. Загальна сума всіх платежів 3528360,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач порушив договірні зобовязання в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт.

Станом на момент звернення позивача з позовом до господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" за виконані позивачем роботи розрахувався лише частково в сумі 2128747,36 грн.

За розрахунком позивача сума основного боргу за Договором складає 1399612,64 грн. (3528360,00 2128747,36 грн.). Тобто, залишок основного боргу за розрахунком позивача є різниця між сумою всіх платежів за Договором та оплаченими відповідачем.

Однак матеріалами справи визначена позивачем сума основного боргу не підтверджена.

Обсяг фактично виконаних позивачем робіт підтверджений підписаним обома сторонами актами здачі - приймання робіт (а.с.9-14) на загальну суму 3211243,20 грн.

Враховуючи часткову оплату відповідачем виконаних робіт на суму 2128747,36 грн. сума основного боргу складає 1082495,84 грн., яка за викладених обставин підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, у встановлений Договором термін відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався.

Статтею 546 Цивільного кодексу України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.8.2.1. Договору у випадку порушення Замовником строків оплати, вказаних у п.2.2 Договору, Виконавець має право вимагати від Замовника сплату пені за кожний календарний день прострочення. Сума пені рахується від простроченої суми платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно ч. З ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За порушення строків оплати, передбачених Додатком № 2 до Договору, за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. (за шість місяців) Відповідачу на підставі п.8.2.1. Договору нараховано пеню у сумі 275 545,22 грн.

Суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені виходячи з наступного.

За вимогами п. 1. ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Право на нарахування неустойки за договором у позивача виникло 01.04.2010р. Тобто, позивач мав звернутись до суду з вимогами про сплату неустойки за договором № КО1-3417 від 31.03.2008р. до 01.04.2011р., тоді як звернення до суду відбулось 09.01.2012р.

Відтак строк позовної давності до вимог позивача про сплату пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт сплив.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

До початку судового засідання, призначеного на 14.03.2012р., відповідач подав доповнення до письмового відзиву на позовну заяву, відповідно до якого просить застосувати строк спеціальної позовної давності до вимог позивача про стягнення пені у розмірі 275545,22 грн.

Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт в загальній сумі 275545,22 грн. не підлягають задоволенню як такі, що заявлені з пропущенням встановленого строку спеціальної позовної давності.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить на підставі 625 ЦК України стягнути з відповідача за період з 01.04.2010р. по 3.12.2011р. 3% річних у розмірі 122201,94 грн. та інфляційні у розмірі 244498,25 грн.

Перевіривши правильність нарахованої суми 3% річних, суд прийшов до висновку про неправильним розрахунок позивача суми річних.

Виходячи з встановлених судом фактичних обставин, 3% річних мають бути обраховані виходячи з суми фактично наданих позивачем послуг 3211243,20 грн. з урахуванням зроблених відповідачем оплат. Позивачем же обраховані річні з загальної суми вартості повного обсягу робіт за Договором, що складає 3528360,00грн.

За розрахунком суду сума трьох відсотків річних, що підлягає стягненню складає 107519,53 грн.

Розрахунок інфляційних зроблений позивачем з тими самими помилками. В звязку з чим стягненню підлягає сума 213 420,79 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів оплати отриманих послуг в період з моменту їх отримання до дати слухання справи.

За таких обставин, вимога Позивача про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково у наступних сумах: 1 082 495,84 грн. - основного боргу, 107519,53 грн. - 3% річних, 213 420,79 грн. . інфляційних, а всього: 1403436,16 грн.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача щодо розстрочки боргу строком на 4 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили рівними щомісячними частками та враховуючи майновий стан відповідача, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача, розстрочити виконання рішення суду з розрахунку задоволених судом вимог у розмірі 1403436,62 грн. строком на 4 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили рівними щомісячними частками: із сплатою 350 859,04 грн. на місяць.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, буд. 34, ідентифікаційний код 32804524) на користь Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, Смоленська, 31-33,ідентифікаційний код 21670779) 1 082 495,84 грн. - основного боргу, 107519,53 грн. - 3% річних 213 420,79 грн. інфляційних, 28 068,72 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Розстрочити виконання рішення строком на 4 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили рівними щомісячними частками: із сплатою 350 859,04 грн. на місяць.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяВ.Г. Бєлік Повне рішення складено 03.04.2012р.