Постанова № 22470853, 03.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 квітня 2012 р. № 2-а- 1706/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Нововодолазький молокозавод" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 23.09.2011 року №0000021501, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачеві були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області була проведена камеральна перевірка публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" щодо податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за результатами якої 05.09.2011 року було складено акт перевірки № 1643/15-0 21/00447480.

Відповідно до висновків акту, позивачем в рядку 07 Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року завищене від'ємне значення оподаткування на 3 081 779 грн. (588 - 3 082 367), шляхом порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток: в рядку 06.6 Декларації за 2 квартал поточного року необхідно відобразити збитки в сумі 81 125 грн. (3 000 654 - 3 081 779). Тоді від'ємне значення об'єкта оподаткування в рядку 07 даної декларації становитиме "- "588 грн.", а не помилково визначене товариством в розмірі "- "3 082 367 грн".

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 року № 0000021501, згідно з яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на 3 081 779 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

За матеріалами справи вбачається, що підставою для встановлення вищевказаних порушень відповідачем стало наступне.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що на підставі акту перевірки відповідач встановив, що позивачем порушено п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ: в декларації від 09.08.2011 року за № 900642697 за звітний 2-й квартал 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 081 779 грн., с чим суд не погоджується з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначив, що позивачем при заповненні рядка 06.6 Декларації застосовувався п. 150.1. ст. 150 ПКУ "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до звіту першого календарного кварталу наступного податкового року".

Виходячи з вимог п. 150.1 ст. 150 ПК України необхідно:

1. суму збитку попереднього періоду включити до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року;

2. розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками першого півріччя, трьох кварталів та року здійснювати з урахуванням збитку попереднього року у складі витрат наростаючим підсумком до того періоду, коли такий збиток буде повністю погашеним.

У визначенні порушення позивачем податковий орган враховував вимоги п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ в частині застосування п. 150.1 ст. 150 ПКУ, що до витрат 2-го кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення, яка утворилася в результаті розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками 1 кварталу 2011року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючих підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд зазначає, що у вищезазначеній нормі Податкового Кодексу України (п. 3 підрозділу 4 розділу XX) мова йде про облік у деклараціях за II - IV квартал 2011 року "від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року". Саме так називається показник, котрий відображається по строчці 08 старої форми декларації по прибутку та на формування котрого прямо впливає включена у валові витрати по строчці 04.9 декларації сума збитків минулих років. Та саме ця сума строки 08, якщо вона має від'ємне значення, повинна бути перенесена платником із старої декларації про прибуток в строку 06.6 нової декларації за II квартал. Будь-якого іншого показника від'ємного об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року податкова звітність не містить. Про зменшення показника стрічки 08 Декларації за І квартал на суму збитків минулих років (котрі, як вже було вказано, згідно Закону про прибуток увійшли у валові витрати І кварталу 2011 року по строчці 04.9) ні в Податковому Кодексі України, ні в будь-яких інших нормативно-правових актах мова не йде. А від так, механізм розрахунку податковим органом "нового" від'ємного значення об'єкту оподаткування за висновками І кварталу ніяких законодавчих підстав не має.

П. 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ однозначно надає товариству право на включення до витрат 1-го кварталу 2011 року суми від'ємного значення, отриманого за підсумками 1-го кварталу 2011 року. Однак, зазначена вище стаття Податкового кодексу України не містить імперативних норм та обмежень відносно від'ємного значення, отриманого за результатами минулих років, в тому числі за результатами 2010 року. Прямо з Податкового кодексу України не витікає, що враховувати збитки 2010 року в 2011 році заборонено.

Беручи до уваги цей факт, суд вважає, що при заповненні декларації товариство дотрималось вимог п. 150.1 ст. 150 ПК України.

Окрім того, суд звертає увагу, що з 01.04.2011 року не було введено новий податок - податок на прибуток. Змінилась лише законодавча база, але в ряді норм Податкового кодексу України передбачена можливість урахування - «докодексних»витрат або прибутків у складі податкових витрат чи доходів з 01.04.2011 року. Положення Податкового кодексу України зберегли положення Закону про прибуток. В п. 6.1. ст. 6 вищезазначеного Закону було зазначено "якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних нарахувань), сума такого від 'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року".

Таким чином, правомірним є включення позивачем до складу валових витрат 1-го кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також наступне включення від'ємного значення об'єкта оподаткування 1-го кварталу 2011 року в податкові витрати 2-го кварталу 2011 року.

Механізм урахування збитків, описаний в Податковому кодексі України простий і такий показник, як від'ємне значення буває лише один раз і лише за результатами одного звітного періоду - податкового року (на даний момент - це показник строчки 08 декларації за податковий звітний рік із знаком "мінус2). В першому кварталі звітного податкового року цей показник включається в валові витрати (в податкові витрати з 01.04.2011 року). Він також приймає участь наростаючим підсумком у визначенні об'єкта оподаткування наступних звітних періодів на протязі одного року.

Суд вважає, що відповідач повинен був врахувати положення п. 56.21 ПКУ, як такі: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податку.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160,162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 23.09.2011 року №0000021501, прийняте відносно публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 03.04.2012 року.

Суддя Самойлова В.В.