Постанова № 22470740, 27.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. № 2-а- 1193/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Сидорук Т.П.

відповідача - Жданової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

проскасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне твариство "Харківська бісквітна фабрика" (далі ПАТ "ХБФ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення від 24.01.2012 р. № 0000070842 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20 974,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ 9011665896 від 21.11.2011 року) за жовтень 2011 року, штрафні санкції у розмірі 10 487,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення рішення, прийняте на підставі акту перевірки № 56/42-013/00377265 від 20.01.2012 р., не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ПАТ "ХБФ" не допускало порушень вимог чинного податкового законодавства, а висновки вказаного акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються фактичними обставинами справи.

Згідно ухвали суду від 27.03.2012р. замінено відповідача його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та вважає його безпідставним. В обґрунтування своєї позиції посилається на порушення ПАТ "ХБФ" вимог п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі ПК України), у зв'язку з чим завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2011 р. на суму 20 974,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ "ХБФ" з питань достовірності та законності декларування бюджетного відшкодування та від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 р., за наслідками якої складено акт перевірки № 56/42-013/00377265 від 20.01.2012 р., на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення рішення від 24.01.2012 р. № 0000070842 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20 974,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ 9011665896 від 21.11.2011 року) за жовтень 2011 року та застосовані штрафні санкції у розмірі 10 487,00 грн.

У відповідності до пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області від 27.04.2011 р. № 423105 основними видами господарської діяльності ПАТ "ХБФ" є виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів, торгівля (роздрібна, оптова) кондитерськими виробами тощо.

Отже, господарська діяльність позивача безпосередньо повязана як із виробництвом кондитерських виробів, так із продажем вказаної продукції.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "ХБФ" (Замовник) та ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" (Виконавець) укладено договір по переробці давальницької сировини № 334/08 від 05.05.2008 р.

Згідно умов п. 1.1. договору по переробці давальницької сировини № 334/08 від 05.05.2008 р., Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець приймає на себе обовязок виготовити з наданої Замовником давальницької сировини готову продукцію.

У відповідності до вимог п. 2.1. договору по переробці давальницької сировини № 334/08 від 05.05.2008 р., ПАТ "ХБФ" (Замовник) зобовязується надати ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" (Виконавцю) сировину та матеріали, необхідні для виробництва готової продукції.

Для виготовлення кондитерських виробів (цукерок "Choko-Luk" (Чоко-лак) нуга з арахісом тощо) арахіс входить до складу сировини та напівфабрикатів вказаної продукції, що підтверджується відповідними рецептурами.

Згідно даних акту ірисо-цукерного цеху фольга використовується в якості обгортки для цукерок "Стріла".

Враховуючі наведене, суд дійшов висновку, що придбання сировини для кондитерських виробів (арахісу тощо) та матеріалів, зокрема фольги, безпосередньо повязано із господарської діяльністю Позивача.

Судом встановлено, що у перевірному періоді ПАТ "ХБФ" мало взаємовідносини із контрагентом ТОВ "Продімпекс" код ЄДРПОУ 31770903, який як вказано в акті перевірки Відповідача, згідно даних Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів" має ознаку ризикового кредиту. Окрім того, згідно акту перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецьк від 30.11.2011 р. № 465/23-2/31770903, направленого листом від 30.11.2011 р. № 32382/7/23-213 на запит Відповідача № 19199/7/42-023 від 22.11.2011 р., провести звірку по взаємовідносинам між ТОВ "Продімпекс" та ПАТ "ХБФ" за вересень 2011 р. неможливо, оскільки контрагент Позивача (ТОВ "Продімпекс") має стан -10 "запит на місцезнаходження".

Отже, відповідач вважає, що позивач не має права на податковий кредит по взаємовідносинам із вказаним контрагентом за вересень 2011 р. на суму ПДВ у розмірі 16 083,33 грн., а відповідно ПАТ "ХБФ" неправомірно визначена сума бюджетного відшкодування у розмірі 16 083,33 грн. за жовтень 2011 р.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями Відповідача, оскільки вони спростовується наявними в справі доказами.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "ХБФ" у вересні 2011 р. на підставі договору № 889/09 від 22.12.2009 р. придбано у ТОВ "Продімпекс" 5 000 кг. арахісу 60/70 ява 1202 на загальну суму 96 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 083,33 грн.

Факт здійснення господарських операції з придбання позивачем у ТОВ "Продімпекс" 5 000 кг. арахісу 60/70 ява 1202 на загальну суму 96 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 083,33 грн. підтверджується видатковою накладною № 1836 від 28.09.2011 р., на якій містить відмітка ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" - "Пропуск штамп на ввезення (внесення) матеріальних цінностей 29.09.2011 р. о 9 год. 45 хв. Асортимент і кількість ввезеного (внесеного) вантажу відповідає супроводжувального документу.".

Поставка вказаного товару здійснювалась згідно товарно-транспортної накладної № 324 від 28.09.2011 р.

Згідно прибуткового ордеру № 110929-058 та відомості оприбуткування матеріалів за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., позивачем оприбутковано на складі переробки отриманий від ТОВ "Продімпекс" арахіс у кількості 5 000 кг.

Запис у Журналі виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 279 свідчить про те, що на отримання у ТОВ "Продімпекс" арахісу Позивачем була виписана довіреність працівнику Позивача (комірнику ОСОБА_1.).

Додатковими доказами реальності проведення господарської операції із придбання Позивачем у ТОВ "Продімпекс" арахісу є надані ПАТ "ХБФ" висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23.12.10 р. № 05.03.02-03/103016 на арахіс виробництва "SHREEJI PROTEIN", Індія, New Kumbharwada, Mahyva, 364290, Dist Bhavnagear. (Gujiara) India та сертифікат якості від 09.05.11р. Експортер: "SHREEJI PROTEIN".

Використання отриманого позивачем від ТОВ "Продімпекс" арахісу у кількості 5 000 кг. підтверджується відомістю про витрати матеріалів у період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., а також накладною № 110929-007 на відпуск матеріалів на сторону від 29.09.2011 р. (давальницька сировина), оформленою сторонами (Позивачем та ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка") згідно умов договору по переробці давальницької сировини № 334/08 від 05.05.2008 р.

Згідно платіжних доручень № 1111020498 від 04.11.2011 р. та № 1111212421 від 21.11.2011 р. ПАТ "ХБФ" перераховано на користь ТОВ "Продімпекс" грошові кошти у розмірі 96 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" господарська операція з придбання Позивачем у ТОВ "Продімпекс" 5 000 кг арахісу є прозорою для контролю з боку Держави, так як здійснювалась виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Тобто, грошові кошти у розмірі 96 500,00 грн. списані з рахунку Позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до Позивача, наявності у Позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання Позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи не має.

Виписана ТОВ "Продімпекс" податкова накладна № 1784 від 28.09.2011 р. на суму 96 500,00 грн., у тому числі ПДВ 16 083,33 грн. не містить в собі будь-які дефектів у розумінні п. 201.1. ст. 201 ПК України та включена Позивачем до Реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2011 р.

Суд зазначає, що порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України. Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Як вбачається з наведених норм ПК України, правила податкового обліку та звітності, не містять будь-якого звязку права платників податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум ПДВ з будь-якими податковими станами контрагентів платника ПДВ (позивача).

Отже, ані положення ПК України, ані норми інших законодавчих та нормативно-правових актів не передбачають того, що право платника податку (Позивача) на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум ПДВ залежить від стану постачальника та/або інших субєктів господарювання, які на думку податкового органу мають "ознаки ризикового кредиту", "стан платника "10" запит на місцезнаходження" та інших термінів, якими користується відповідач.

Відповідно, суд вважає, що право платника податку на податковий кредит сум ПДВ не залежить від стану його постачальників та/або інших субєктів господарювання, які на думку податкового органу мають "ознаки ризикового кредиту", "стан платника "10 запит на місцезнаходження", та інше, оскільки такі обмеження не передбачені чинним законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність з боку ПАТ "ХБФ" порушення вимог чинного податкового законодавства з порядку формування податкового кредиту вересня 2011 р. у розмірі 16 083,33 грн., у звязку з чим завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у жовтні 2011 р. у розмірі 16 083,33 грн. не відбулося.

Окрім того, доводи відповідача про порушення заповнення товарно-транспортної накладної, що не спричиняє реального настання правових наслідків та не може бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників ПДВ, при фактичному здійсненні господарської операції по придбанню арахісу у ТОВ "Продімпекс", є безпідставними.

Посилання відповідача про неможливість здійснити зустрічну перевірку із ТОВ "Продімпекс" з причини відсутності даного контрагента за місцезнаходженням не приймаються судом, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 27.01.2012 р. № 12885575 ТОВ "Продімпекс" систематично підтверджувало відомості про юридичну особу.

Отже, ТОВ "Продімпекс" є належним субєктом господарювання, що має право здійснювати господарську діяльність та виписувати податкові накладні, оскільки є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника податку на додану вартість № 08048730 від 17.08.2006 р., індивідуальний податковий номер 317709005666.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача про неправомірне формування ПАТ "ХБФ" сум бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2012 р. у розмірі 16 083,33 грн. по контрагенту ТОВ "Продімпекс" є повністю безпідставними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "Інгул - плюс" код ЄДРПОУ 32919595 судом встановлено таке.

В акті перевірки зазначено, що згідно даних Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів" ТОВ "Інгул-плюс" має ознаку ризикового кредиту. Згідно акту перевірки ДПІ у Святошинському району м. Києва від 07.12.2011 р. № 946/23-70/32919595 зустрічну звірку із ТОВ "Інгул плюс" неможливо провести у звязку з тим, що підприємству присвоєно стан платника "10" місцезнаходження не встановлено.

Тобто, на думку відповідача, позивач не має права на податковий кредит по взаємовідносинам із вказаним контрагентом за вересень 2011 р. на суму податку на додану вартість у розмірі 4 891,02 грн., а відповідно ПАТ "ХБФ" неправомірно визначена сума бюджетного відшкодування у розмірі 4 891,02 грн. за жовтень 2011 р.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки він також спростовується наявними в справі доказами.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Інгул - плюс" не має будь-яких дефектів у правовому статусі субєкта господарювання та платника податку на додану вартість (свідоцтво № 36393508 від 11.10.2005 р., індивідуальний податковий номер 329195926574).

Достовірним, у розумінні ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходженням ТОВ "Інгул - плюс" та згідно довідки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 12885493 від 27.01.2012 р., є 03148, м. Київ, вулиця Гната Юри, 9, кім. 414.

Отже, суд відмічає, що сам факт не спроможності податкового органу отримати у ТОВ "Інгул плюс" первинні документи по господарським операціям із Позивачем не може бути підставою для висновку про неправомірність включення ПАТ "ХБФ" сум податку до податкового кредиту та формування по ним бюджетного відшкодування.

На підставі договору поставки № 01/01-10/29/10 від 12.01.2010 р., укладеного між ПАТ "ХБФ" (Покупець) та ТОВ "Інгул - плюс" (Продавець), позивачем у вересні 2011 року отримано від Продавця 524 кг. фольги ФО 0,050*100 нд ДПРНМ на загальну суму 29 346,10 грн., у т.ч. ПДВ 4 891,02 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000312 від 12.09.2011 р., товарно-транспортною накладною № 312 від 12.09.2011 р., подорожнім листом № 135353 від 11.09.2011 р.

Перевезення вказаного товару здійснювалося власним транспортом ПАТ "ХБФ" (Камаз державний номер НОМЕР_1) ), яким керував водій позивача ОСОБА_5, що знаходився у період з 11.09.2011 р. по 14.09.2011 р. у службовому відрядженні, зокрема, у ТОВ "Інгул - плюс" для отримання фольги алюмінієвої.

Вказаний товар був оприбуткований на складі переробки, що підтверджується прибутковим ордером № 110914-029 та відомістю оприбуткування матеріалів за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.

Даними Журналу виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей Позивача (запис № 2115) підтверджено факт складання та надання водію ПАТ "ХБФ" ОСОБА_5 довіреності на отримання у ТОВ "Інгул - плюс" фольги.

ТОВ "Інгул - плюс" на реалізований позивачу товар надані висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.10.08р. № 05.03.02-03/66734 на пакувальні матеріали: фольга алюмінієва оброблена, код УКТЗЕД: 7607191000, 7607199900 для застосування в харчовій та фармацевтичній промисловості. Виробник: ВАТ "Саянал", Росія, м. Саянгорськ, Республіка Хакасія. Заявник експертизи: ТОВ "Інгул - плюс" та сертифікат якості та маси № 2795 від 17.09.11р. Продавець (експортер): ООО "Русал Фольга", вантажовідправник: "Русал Саянал", виробник: OJSC "RUSAL SAYANAL", вантажоодержувач: ТОВ "Інгул плюс", 03148, Україна, м. Київ, вул. Гната Юри, 9 к. 414.

Використання отриманої від ТОВ "Інгул - плюс" фольги підтверджується відомістю про витрати матеріалів у період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., а також накладною № 110914-013 на відпуск матеріалів на сторону від 14.09.2011 р. (давальницька сировина), оформленою сторонами (Позивачем та ПАТ "Кондитерська фабрика "Харківянка") згідно умов договору по переробці давальницької сировини № 334/08 від 05.05.2008 р.

На підставі платіжного доручення № 1109125303 від 12.09.2011 р., позивач перерахував ТОВ "Інгул - плюс" грошові кошти у розмірі 29 346,14 грн.

Аналіз податкової накладної № 9 від 12.09.2011 р., що виписана ТОВ "Інгул-плюс" та надана позивачу, вказує на те, що вона відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України. Наведена податкова накладна включена позивачем до Реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2011 р.

Як вбачається з наведеного, фактичне отримання від ТОВ "Інгул - плюс" та використання у власній господарській діяльності фольги підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліків, які не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу пп. "а" п. 198.1 ст. 198, п. 198.2. ст. 198 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що ПАТ "ХБФ" мало достатні і передбачені ПК України підстави для віднесення позивачем сум ПДВ сплачених на користь ТОВ "Інгул плюс" до складу податкового кредиту вересня 2011 р. у розмірі 4 891,02 грн., оскільки фольга алюмінієва фактично була отримана позивачем, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліків, та використана у власній господарській діяльності.

Як вже відмічалося раніше, законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування сум ПДВ від податкового обліку (стану) інших осіб. Питання податкового кредиту, встановлення від'ємного значення суми ПДВ та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків (Позивача) і не ставить цей факт у залежність від будь-якого податкового стану третіх осіб (контрагентів позивача або інших субєктів господарювання по ланцюгу).

Отже, ПАТ "ХБФ" було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, оскільки Позивачем не було порушено вимог п. 185.1. ст. 185, п. 198.2, п. 198.3. ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Враховуючи вищевикладені висновки та положення ПК України, суд вважає, що зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 р. у розмірі 4 891,02 грн. відповідач здійснив без достатніх на те підстав.

Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача про неправомірне формування ПАТ "ХБФ" сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2012 р. у розмірі 4 891,02 грн. по контрагенту ТОВ "Інгул плюс" є повністю безпідставними.

Крім того, суд вказує, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення спірного податкового повідомлення рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши спірне в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов висновку, що податковим органом при прийнятті податкового повідомлення рішення, що оскаржується, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в звязку з чим воно підлягає скасуванню.

Враховуючі викладене, позовні вимоги ПАТ "ХБФ" про скасування спірного податкового повідомлення рішення є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19. Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби винесене відносно Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика", а саме: № 0000070842 від 24.01.2012 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02.04.2012 року.

Суддя Заічко О.В.