Постанова № 22470677, 29.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29.03.2012р. справа № 2а- 2252/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - Малахова Н.В.,

відповідача - Константинов Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ВСТА"

до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова

проскасування рішення, - встановив:

Позивач, Приватне підприємство “ВСТА”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, від 02.12.2008 р. №0000021800/0 в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що викладені в акті перевірки від 02.12.2008р. №6763/18/32029429 висновки субєкта владних повноважень є помилковими. Позаяк суперечать фактичним обставинам спірних правовідносин. Зобовязання за господарськими правовідносинами між ПП “ВСТА” та контрагентом даного субєкта господарювання ТОВ «ПБК “Вертикаль”, виконані сторонами правочинів в повному обсязі, первинні документи складені належним чином, витрати по оплаті вартості будівельних робіт ПП “ВСТА” фактично понесені шляхом перерахування безготівкових коштів, а відтак, відсутні підстави для судження про порушення ПП “ВСТА” закону та отримання податкової вигоди. Винесене на підставі помилкових висновків спірне податкове повідомленнярішення підлягає скасуванню як таке, що суперечить закону. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за висновками акту від 02.12.2008р. №6763/18/32029429 ПП “ВСТА” допущено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, а саме: в податковому обліку з податку на додану вартість безпідставно відображені фінансові показники господарських операцій з ТОВ «ПБК «Вертикаль», які відбувались в межах нікчемних правочинів. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова №0000021800/0 от 02.12.2008г. про визначення грошового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 71.197,20 грн. (47.464,80грн. основний платіж та 23.732,40 грн. фінансові санкції) було винесене субєктом владних повноважень з посиланням на акт від 02.12.2008р. №6763/18/32029429 за результатами невиїзної позапланової перевірки позивача.

За висновками, викладеними субєктом владних повноважень в згаданому акті, в діяльності ПП “ВСТА” податковим органом виявлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, а саме: в податковому обліку з податку на додану вартість безпідставно відображені фінансові показники господарських операцій з ТОВ «ПБК «Вертикаль», які відбувались в межах нікчемних правочинів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів субєкта владних повноважень покладених в основу спірних правових актів індивідуальної дії та суджень субєкта владних повноважень, котрі відображені в акті від 02.12.2008р. №6763/18/32029429, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Як вбачається з наявних у справі документів, 02.01.2008 р. між позивачем (в якості підрядника) та ТОВ «ПБК «Вертикаль»(в якості субпідрядника) були укладені договори підряду №3-04-08 від 03.04.2008р., №5-05-08 від 05.05.2008р., №03-06-08 від 03.06.2008р., №2-06-08 від 02.06.2008р., предметом яких є виконання робіт з реконструкції системи опалення адміністративної споруди №1 (інв. №2) Північній ЕС по вул. Кооперативній, 12/14.

У ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та контрагентом - ТОВ «ПБК «Вертикаль», до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що предметом даних правочинів є виконання реконструкційних робіт, тобто здійснення господарської діяльності, яка в силу норм Закону України “Про ліцензування господарської діяльності”, Закону України “Про архітектурну діяльність”, Закону України “Про основи містобудування” підлягає ліцензуванню.

На вимогу суду відповідачем надано до матеріалів справи копію ліцензії серії АВ №357583 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області виданої ТОВ «ПБК «Вертикаль», згідно з якою вона має право на проведення господарської діяльності, повязаної з проведенням реконструкційних, ремонтних та монтажних робіт.

За правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затверджено постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396; далі за текстом Порядок №1396), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242; далі за текстом Ліцензійні умови №47) видачі субєкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним субєктом владних повноважень органом ліцензування відповідності такого субєкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

До суду відповідачем не подано жодних доказів незаконності отримання ТОВ «ПБК «Вертикаль»ліцензії на здійснення господарської діяльності в сфері будівництва. Жодних доказів встановлення компетентним субєктом права, яким у спірних правовідносинах щодо будівельної діяльності є органи державної архітектурно-будівельної інспекції, фактів невідповідності ТОВ «ПБК «Вертикаль»організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам відповідачем до суду не подано. Відповідачем до суду також не подано жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності обєктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

За таких обставин, перелічені вище договори визнаються судом належними та допустимими доказами вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Жодних фактичних даних, які б засвідчували невідповідність спірних правочинів вимогам закону, відсутність у сторін спірних правочинів правоздатності та дієздатності юридичних осіб, включення сторонами до тексту спірних правочинів домовленостей, котрі суперечать інтересам Держави і суспільства, судом в ході розгляду справи не виявлено.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобовязань за переліченими вище договорами підряду. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи договірної ціни, локального кошторису №2-1-1 на систему опалення станом на 17.04.08р., відомості ресурсів, актів приймання виконаних робіт за квітень 2008 року від 20.04.2008г. на суму 21001,20грн., податкової накладної №1558 від 20.04.2008г. на суму 21001,20грн. (у тому числі сума ПДВ 3500,00грн.) за договором підряду №3-04-08 від 03.04.08р.; договірної ціни, розрахунку загально - виробничих витрат до акту КБ-2, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р., акту прийому-передачі виконаних робіт за травень 2008 року від 20.05.2008г. на суму 156279,20грн., податкової накладної №1603 від 20.05.2008г. на суму 156279,20грн. (у тому числі сума ПДВ 26.046,60грн.) за договором підряду №5-05-08 від 05.03.08р.; договірної ціни, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008р., акту прийому-передачі виконаних робіт за червень 2008 року від 11.06.2008р. на суму 19572,00грн., податкової накладної №1818 від 11.06.2008р. на суму на суму 19572,00грн. (у тому числі сума ПДВ - 3262,00грн.) за договором підряду №2-06-08 від 2.06.08р.; довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008р., акту прийому-передачі виконаних робіт за червень 2008 року від 20.06.2008р. на суму 87937,20грн., податкової накладної №1834 від 20.06.2008р. на суму 87937,20грн. (у тому числі сума ПДВ 14.656,20грн.) по договору підряду №2-06-08 від 02.06.08р., не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

За таких обставин, суд не має правових підстав для невизнання перелічених вище первинних документів належними та допустимими доказами реального проведення господарських операцій.

Приєднані до справи копії платіжних документів №41 від 13.05.2008г. на суму 21001,20грн., №43 від 29.05.2008р., на суму 90000грн., №47 від 04.06.2008г. на суму 66279,60грн., №60 від 24.06.2008г. на суму 19572 грн., №63 від 01.07.2008р. на суму 87937,20грн., засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов”язань такого платника.

Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності проведених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Розглянувши матеріали справи, суд відмічає, що викладене в акті судження податкового органу про нікчемність спірних правочинів ґрунтується виключно на висновках акту перевірки діяльності контрагента позивача ТОВ «ПБК «Вертикаль»№4729/23/32948733 від 08.10.2008р. про неможливість проведення господарської діяльності згаданим субєктом права.

Втім з цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). З положень наведених норм права випливає, що сам лише акт проведеної податковим органом перевірки діяльності платника податків, де викладені певні висновки контролюючого органу, не є достатнім доказом нереальності господарських операцій, позаяк законодавець не надав акту перевірки преюдиціального значення.

Проте, в ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що судження податкового органу про нікчемність спірного правочину не підкріплено належними доводами та доказами згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, так як показники документів обов'язкової податкової звітності платника податків не містять фактичних даних, які б достовірно показували на наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими субєктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України “Про податок на додану вартість” позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення субєкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат” до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ “Фірма “ВІК” до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обовязковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підтвердження реальності укладених з контрагентом правочинів позивачем надано суду копії первинних документів та копії розрахункових документів, копію паспорту від 19.05.2008р. технічного стану адміністративного будинку №1 Північної ЕС НЕК «Укренерго»за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 12/14, копію повідомлення про акцепт тендерної пропозиції на закупівлю робіт з реконструкції системи опалювання та індивідуальних теплових пунктів в приміщенні адміністративної будівлі Північної ЕС (обєкт, на якому виконувались роботи), копії акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів, акту робочої технічної комісії про прийняття в експлуатацію окремого обладнання (приміщень, споруд) закінчених після реконструкції, акти гідростатичного тат манометричного випробування на герметичність реконструкції системи опалення в адміністративному будинку №1 по вул. Кооперативній №12/14.

За твердженням позивача будівельні роботи за спірними правочинами є частиною загального обєму будівельних робіт, які виконані ПП «ВСТА»для Генерального замовника - ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»за договором №103-25П-07 від 04.07.2007 р. Право на виконання цих робіт позивач придбав шляхом участі в тендері, що відбулися 02.02.07р. та про що свідчить повідомлення про акцепт тендерної пропозиції від 10.02.07р. Адміністративний будинок №1 за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 12/14, належить Північної електроенергетичної системі Національної енергетичної компанії «Укренерго»згідно з паспортом технічного стану будівлі від 19.05.2008р.

Факт виконання та здачі позивачем робіт по договору підряду №3-04-08 від 03.04.2008р. підтверджується: зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва від 09.01.2008 р., договірною ціною, локальним кошторисом №2-1-1 на систему опалення станом на 17.04.08р., відомостями ресурсів, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актом приймання підрядних робіт за квітень 2008р., податковою накладною виданою ПП «ВСТА»№173 від 21.04.2008р. на суму 35659,20грн. По договору підряду №5-05-08 від 05.05.2008р. підтверджується: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008р. підписаною ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»та ПП «ВСТА», відомостями ресурсів, актом приймання підрядних робіт за травень 2008р., податковою накладною виданою ПП «ВСТА»№174 від 22.05.2008г. на суму 339618,00грн. По договору підряду №2-06-08 від 02.06.2008р. підтверджується: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008р. від 12.06.08р. підписаною ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»та ПП «ВСТА», актом приймання підрядних робіт за червень 2008р. від 12.06.08р., відомостями ресурсів, кошторисним розрахунком, податковою накладною виданою ПП «ВСТА»№175 від 12.06.2008г. на суму 31161,60грн. По договору підряду №3-06-08 від 03.06.2008р. підтверджується: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008р. від 23.06.08р. підписаною ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»та ПП «ВСТА», актом приймання підрядних робіт за червень 2008р. від 23.06.08р., відомостями ресурсів, податковою накладною виданою ПП «ВСТА»№176 від 23.06.2008г. на суму 255051,60грн. Також підтверджується актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів від 31.10.08р., актом робочої технічної комісії про прийняття в експлуатацію окремого обладнання (приміщень, споруд) Північної ЕС, закінчених після реконструкції від 31.10.08р., актами гідростатичного або манометричного випробування на герметичність від 27.08.08р. та від 22.09.08р.

Таким чином, виконані субпідрядником - ТОВ «ПБК «Вертикаль»роботи за договорами підряду №3-04-08 від 03.04.2008р., договором №5-05-08 від 05.05.2008 р., договором №03-06-08 від 03.06.2008г. та договором №2-06-08 від 02.06.2008р. були передані підрядником - позивачем у складі всього обєму виконаних ним робіт замовнику ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»на виконання умов договору підряду №103-25П-07 від 06.04.2007 р., тобто в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»використані позивачем у власній господарській діяльності.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобовязань сторонами спірних правочинів, доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків, відповідач до суду не подав.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Закону України "Про ПДВ", судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги загальне правило презумпції правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ПП "ВСТА" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування рішення задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0000021800/0 від 02.12.2008р.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 02.04.2012р.

Суддя А.В. Сліденко