Постанова № 22470200, 20.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 березня 2012 р. № 2-а- 1863/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю представників сторін: позивач - Останін К.Ю., відповідач - Говорун М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, у якому після уточнення позову, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001921501 від 21.02.2012 року. В обґрунтування позову вважає, що прийняте Відповідачем податкове повідомлення рішення від 21.02.2012 року № 0001921501 є неправомірним та підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки обставини, які викладені у акті перевірки, неправомірно кваліфіковані Відповідачем як порушення вимог чинного законодавства, що передбачені п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - Кодекс), вищевказані порушення прийнято Відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства.

Позивач вважає, що винесене рішення є неправомірним, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, зазначив, що зазначене податкове повідомлення рішення повністю відповідає вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованим, законним та надав до суду письмові заперечення проти позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

В ході перевірки було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" невірно визначено об' єкт оподаткування, а саме: до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року по рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням витрат попереднього податкового періоду в сумі 213761,00 гривень.

Таким чином, на думку ДПІ у Київському районі м. Харкова, в порушення норм п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положен Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) ТОВ "Ост-Інвест" невірно зазначено об'єкт оподаткування та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 213761,00 грн.

За результатами перевірки було складено акт №3962/15-1/33815097 від 08.11.2011 року. На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення № 0001921501 від 21.02.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 213761,00грн. по декларації по податку на прибуток.

Як свідчать матеріали справи, Позивачем було подано Відповідачу декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, в якій у рядку 06.6 включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням витрат попереднього податкового періоду в сумі 213761,00 гривень (ряд. 02.2 (самостійно виявлені помилки результатами минулих податкових періодів) - "-" 41000,00 грн., ряд. 05.2 (самостійно виявлені помилки результатами минулих податкових періодів - 172761,00 грн.).

Оскільки спір по справі виник з приводу правомірності декларування суми відємного значення обєкту оподаткування податку на прибуток, то суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися положеннями п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Згідно пункту п.150.1 ст.150 Кодексу передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Виходячи з наведених положень Кодексу, суд приходить до висновку, що платник податків здійснює розрахунок об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року з урахуванням відємного значення обєкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року, при цьому вказаними нормами не встановлено застережень щодо формування відємного значення 1 кварталу 2011 року лише за витратами, понесених платником податку тільки у 1 кварталі 2011 році.

До того ж, податковий облік податку на прибуток підприємств це облік валових доходів, валових витрат та їх коригування, а також визначення сум амортизаційних відрахувань, з метою визначення обєкту оподаткування (ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, із змінами та доповненнями, що діяв до 01.04.2011 року та на момент виникнення спірних правовідносин по декларації за 1 квартал 2011 року).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, згідно п.5.2 ст.5 вказаного закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що платник податку має право включити до складу валових витрат поточного податкового періоду витрати, не враховані у минулих (попередніх) періодів, у звязку з самостійно виявленими помилками за результатами попередніх податкових періодів.

Так, по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року Позивачем були задекларовані витрати минулих періодів в сумі 213761,00 грн. (ряд. 02.2 (самостійно виявлені помилки результатами минулих податкових періодів) - "-" 41000,00 грн., ряд. 05.2 (самостійно виявлені помилки результатами минулих податкових періодів - 172761,00 грн.).

В подальшому декларування позивачем відємного значення обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року слугувало виникненню у Позивача відємного значення з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (рядок 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року).

Суд зазначає, що факт правомірності формування валових витрат 1 кварталу 2011 року та відємного значення з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року Відповідачем не заперечується.

Отже, суд приходить до висновку, що Позивач, декларуючи суму відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, дотримався вимог п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, обставини, які наведені у акті перевірки від 08.11.2011 року № 3962/15-1/33815097 неправомірно кваліфіковані Відповідачем як порушення п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Також суд вважає за необхідне відмітити, що Відповідач не надав суду доказів того, що сума відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року розрахована з порушенням п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, а за таких обставин факти порушень, вказані в акті перевірки, суд вважає недоведеними.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що зменшення Відповідачем суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 213761,00 грн. по декларації на прибуток за 2 квартал 2011 року є незаконним та не ґрунтується на нормах податкового законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач законність та правомірність складання податкового повідомлення рішення від 21.02.2012 року № 0001921501, згідно із яким Позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 213761,00 грн. по декларації на прибуток за 2 квартал 2011 року не довів.

Враховуючи вказане, податкове повідомлення-рішення від від 21.02.2012 року № 0001921501, підлягає скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001921501 від 21.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 6/8, к. 16, код 33810597) судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23.03.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.