Постанова № 22470090, 02.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 лютого 2012 р. № 2а- 14344/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.В. ,

суддів: Сліденка А.В., Волкової Л.М.

при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В.

за участю:

представника позивача Яковенка О.Г.

представника відповідача - Оніщенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державного підприємства завод "Електроважмаш"

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгосервіс ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіменергомаш", Товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно будівельне підприємство "Мостокран - 1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхові технології"

проскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство завод "Електроважмаш", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000620840 від 6 червня 2011 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (надалі відповідач) на підставі акту перевірки № 1408/40-028/00213121 від 19.05.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки ДП завод "Електроважмаш" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 рік, яка виникла за рахунок від`ємного значення ПДВ, що декларувалась у червні, вересні, листопаді 2010 року, січні 2011 року та правомірності декларування від`ємного значення за лютий 2011 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо завищення підприємством суми податкового кредиту за червень, серпень 2010 року та січень 2011 року на суму 659.401,00 грн. та суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року на 1.042.631,00 грн. є незаконними та необґрунтованими. Посилання СДПІ ВПП у м. Харкові на систему - Автоматизоване співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів є безпідставними, оскільки право на використання такої програми та порядок її використання не передбачено діючим законодавством, а тому дані, отримані податковим органом, не можуть мати статусу офіційних та бути належним та допустимим доказом по справі. Висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про нікчемність правочинів що укладені ДП завод "Електроважмаш" з його контрагентами РБП «Мостокран»у формі ТОВ, ТОВ «Торгосервіс ЛТД», ТОВ НВП «Хіменергомаш», ТОВ Страхові технології»- не відповідає дійсності, оскільки визнання нікчемним правочину не відноситься до повноважень податкового органу та встановлення факту здійснення господарських операцій підтверджується необхідними документами, про що зазначено головним державним ревізором інспектором в акті перевірки. За таких підстав, позивач стверджує, що спірне податкове повідомлення рішення №0000620840 від 06.06.2011 року винесене відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України, доводи та висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №1408/40-028/00213121 від 19.05.2011 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові позовні вимоги Державного підприємства завод "Електроважмаш" не визнав.

У письмових запереченнях на позов вказав, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку ДП завод "Електроважмаш" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2.252.615,0 грн. за лютий 2011 року на розрахунковий рахунок платника, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувався у червні, вересні, листопаді 2010 року, січні 2011 року та правомірності декларування відємного значення за лютий 2011 року.

В результаті проведення перевірки були встановлені порушення:

- п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI, а саме: ДП завод "Електроважмаш" завищено суми податкового кредиту за червень, серпень 2010 р. та січень 2011 року на суму 659.401,0 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) за лютий 2011 року на суму 659.401,0 грн.;

- п.198.2, п.198.6, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: ДП завод "Електроважмаш" завищено суми податкового кредиту за лютий 2011 р. на 1.042.631,0 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року на 1.042.631,0 грн.

Вказані вище порушення, за судженням відповідача, стали наслідком безпідставного включення до складу податкового кредиту сум податку, що були отримані по наступним контрагентам:

- ТОВ фірма «Торгосервіс ЛТД»- у сумі 735.421,63 грн.;

- ТОВ НВП «Хіменергомаш»- у сумі 251.751,60 грн.;

- ТОВ Страхові технології»- у сумі 54.743,81 грн.;

- ТОВ «Український стандарт»- у сумі 659.401,00 грн.

За даними АРМу «Автоматизоване співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів», виникають сумніви у прозорості здійснення господарських взаємовідносин по ланцюгу постачання. Таким чином, відповідач стверджує, що вказані вище порушення стали наслідком безпідставного включення до складу податкового кредиту суми податку, що були отримані по вищевказаним контрагентам позивача.

Згідно АІС "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", підприємства - контрагенти позивача мають стан "0". В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вказані обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів:

За матеріалами справи, позивач - Державне підприємство завод "Електроважмаш" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 00213121 (том 1 а.с.78-80). Підприємство перебуває на обліку, як платник податків у Спеціалізований державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, про що свідчить довідка від 11.06.2009 року № 96 (том 1 а.с.77).

На підставі направлення на перевірку від 27.04.2011 року № 175, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, інспектором податкової служби І рангу Чупіковою Світланою Анатоліївною головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств машинобудування, згідно з п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 та відповідно до наказу СДПІ ВПП у м. Харкові від 26.04.2011 року №342 проведено позапланову виїзну перевірку ДП завод "Електроважмаш" (код за ЄДРПОУ 00213121) з питань достовірності нарахування бюджетного податку на додану вартість у сумі 2.252.615,0 грн. за лютий 2011 року на розрахунковий рахунок платника, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалось у червні, вересні, листопаді 2010 р., січні 2011 року та правомірності декларування від'ємного значення за лютий 2011 р., відповідно до затвердженого плану.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №14708/40-028/00213121 від 19.05.2011 року (том 1 а.с.10- 53).

З посиланням на зазначений акт перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення рішення №0000620840 від 06.06.2011 року, яким зменшено ДП завод "Електроважмаш" суму відємного значення ПДВ у розмірі 1.702.032,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 1 грн. (том1 а.с.54).

Судовим розглядом встановлено, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугували відображені в акті №14708/40-028/00213121 від 19.05.2011 року висновки субєкта владних повноважень про порушення ДП завод "Електроважмаш":

- п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756- VI;

- п.198.2, п.198.6, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків відповідача, і винесеного на підставі таких висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Судовим розглядом встановлено, що у перевіряємому періоді господарські взаємовідносини між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ фірма «Торгосервіс ЛТД»відбувалися на підставі договору поставки № 238/16-78-Т від 09.09.2010 року (а.с.98-101, т.1) та додаткової угоди №1 від 22.10.2010 року (а.с.106, т.1). Предметом даного договору є поставка сталі зазначеного в специфікаціях до вищевказаного договору постачання (а.с.102-105, т. 1).

Виконання сторонами вищевказаного договору підтверджується видатковими накладними: №РН-0000248 від 15.09.2010 року на суму 102754,19 грн. (а.с.114, т.1), №РН-0000255 від 16.09.2010 року на суму 193666,52 грн. (а.с.116, т.1), №РН-0000247 від 15.09.2010 року на суму 67934,59 грн., №РН-0000246 від 15.09.2010 року на суму 64555,51 грн., №РН-0000248 від 15.09.2010 року на суму 102754,19 грн., №РН-0000404 від 29.11.2010 року на суму 296777,18 грн. (а.с.118-121, т.1), №РН-0000403 від 29.11.2010 року на суму 296777,18 грн. (а.с.123, т.1), №РН-0000402 від 29.11.2010 року на суму 197851,45 грн. (а.с.125, т.1), №РН-0000390 від 23.11.2010 року на суму 274003,24 грн. (а.с.127, т.1), №РН-0000373 від 12.11.2010 року на суму 159829,26 грн. (а.с.129, т.1), №РН-0000366 від 10.11.2010 року на суму 215783,80 грн. (а.с.131, т.1), №РН-0000365 від 10.11.2010 року на суму 271738,36 (а.с.133, т.1), №РН-0000367 від 10.11.2010 року на суму 193666,52 грн. (а.с.135, т.1), №РН-0000364 від 09.11.2010 року на суму 193666,52 (а.с.137, т.1), №РН-0000349 від 04.11.2010 року на суму 216236,78 грн. (а.с.139, т.1), №РН-0000343 від 02.11.2010 року на суму 186493,70 грн. (а.с.141, т.1), №РН-0000341 від 30.10.2010 року на суму 44830,21 (а.с.143, т.1), №РН-0000335 від 28.10.2010 року на суму 168420,04 (а.с.145, т.1), №РН-0000334 від 28.10.2010 року на суму 205508,39 грн. (а.с.147, т.1), №РН-0000331 від 28.10.2010 року на суму 292953,72 (а.с.149, т.1), №РН-0000329 від 28.10.2010 року на суму 134462,33 (а.с.151, т.1), №РН-0000328 від 28.10.2010 року на суму 202104,05 грн. (а.с.153, т.1), №РН-0000327 від 27.10.2010 року на суму 235734,62 (а.с.155, т.1), №РН-0000325від 25.10.2010 року на суму 193666,52 (а.с.157, т.1), №РН-0000324 від 25.10.2010 року на суму 235734,62 грн. (а.с.159, т.1), №РН-0000321 від 21.10.2010 року на суму 202160,68 грн. (а.с.161, т.1), №РН-0000318 від 20.10.2010 року на суму 205508,39 грн. (а.с.163, т.1), №РН-0000314 від 20.10.2010 року на суму 146354,14 грн. (а.с.165, т.1), №РН-0000313 від 20.10.2010 року на суму 97022,03 грн. (а.с.167, т.1), №РН-0000306 від 19.10.2010 року на суму 80694,38 грн. (а.с.169, т.1), №РН-0000305 від 19.10.2010 року на суму 124549,37 грн. (а.с.171, т.1), №РН-0000308 від 19.10.2010 року на суму 292708,27 грн. (а.с.173, т.1), №РН-0000307 від 19.10.2010 року на суму 205243,75 грн. (а.с.175, т.1), №РН-0000302 від 19.10.2010 року на суму 202736,39 грн. (а.с.177, т.1), №РН-0000298 від 14.10.2010 року на суму 53796,26 грн. (а.с.179, т.1), №РН-0000288 від 08.10.2010 року на суму 202736,39 (а.с.181, т.1), №РН-0000280 від 27.09.2010 року на суму 195123,74 грн. (а.с.183, т.1), №РН-0000275 від 21.09.2010 року на суму 231089,65 грн. (а.с.185, т.1), №РН-0000274 від 21.09.2010 року на суму 216563,56 (а.с.187, т.1), №РН-0000273 від 20.09.2010 року на суму 231733,34 грн. (а.с.189, т.1), №РН-0000272 від 20.09.2010 року на суму 277126,39 грн. (а.с.191, т.1), №РН-0000263 від 20.09.2010 року на суму 170317,07 (а.с.193, т.1), №РН-0000254 від 16.09.2010 року на суму 102754,19 грн. (а.с.195, т.1), №РН-0000253 від 16.09.2010 року на суму 102754,19 грн. (а.с.197, т.1), №РН-0000257 від 17.09.2010 року на суму 227489,60 (а.с.199, т.1), №РН-0000256 від 17.09.2010 року на суму 188286,90 грн. (а.с.201, т.1);

Податковими накладними: №252 від 15.09.2010 року на суму 102754,19 грн. (а.с.115, т.1), №255 від 16.09.2010 року на суму 193666,52 грн. (а.с.117, т.1), № 409 від 29.11.2010 року на суму 296777,18 грн. (а.с.122, т.1), №408 від 29.11.2010 року на суму 296777,18 грн. (а.с.124, т.1), №407 від 29.11.2010 року на суму 197851,45 грн. (а.с.126, т.1), №389 від 23.11.2010 року на суму 274003,24 грн. (а.с.128, т.1), №371 від 12.11.2010 року на суму 159829,26 грн. (а.с.130, т.1), № 364 від 10.11.2010 року на суму 215783,80 грн. (а.с.132, т.1), №363 від 10.11.2010 року на суму 271738,36 грн. (а.с.134, т.1), №365 від 10.11.2010 року на суму 193666,52 грн. (а.с.136, т.1), №362 від 09.11.2010 року на суму 193666,52 грн. (а.с.138, т.1), №347 від 04.11.2010 року на суму 216236,78 грн. (а.с.140, т.1), № 338 від 02.11.2010 року на суму 186493,70 грн. (а.с.142, т.1), №336 від 30.10.2010 року на суму 44830,21 грн. (а.с.144, т.1), №330 від 28.10.2010 року на суму 168420,04 грн. (а.с.146, т.1), №329 від 28.10.2010 року на суму 205508,39 грн. (а.с.148, т.1), №326 від 28.10.2010 року на суму 292953,72 грн. (а.с.150, т.1), № 324 від 28.10.2010 року на суму 134462,33 грн. (а.с.152, т.1), №323 від 28.10.2010 року на суму 202104,05 грн. (а.с.154, т.1), №322 від 27.10.2010 року на суму 235734,62 грн. (а.с.156, т.1), №320 від 25.10.2010 року на суму 193666,52 грн. (а.с.158, т.1), №319 від 25.10.2010 року на суму 235734,62 грн. (а.с.160, т.1), № 316 від 21.10.2010 року на суму 202160,68 грн. (а.с.162, т.1), №313 від 20.10.2010 року на суму 205508 грн. (а.с.164, т.1), №309 від 20.10.2010 року на суму 146354,14 грн. (а.с.166, т.1), №308 від 20.10.2010 року на суму 97022,03 грн. (а.с.168, т.1), №301 від 19.10.2010 року на суму 80694,38 грн. (а.с.170, т.1), № 300 від 19.10.2010 року на суму 124549,37 грн. (а.с.172, т.1), №303 від 19.10.2010 року на суму 292708,27 грн. (а.с.174, т.1), №302 від 19.10.2010 року на суму 205243,75 грн. (а.с.176, т.1), №296 від 19.10.2010 року на суму 202736,39 грн. (а.с.178, т.1), №292 від 14.10.2010 року на суму 53796,26 грн. (а.с.180, т.1), № 280 від 08.10.2010 року на суму 202736 грн. (а.с.182, т.1), №274 від 27.09.2010 року на суму 195123,74 грн. (а.с.184, т.1), №270 від 21.09.2010 року на суму 231089,65 грн. (а.с.186, т.1), №269 від 21.09.2010 року на суму 216563,56 грн. (а.с.188, т.1), №268 від 20.09.2010 року на суму 231733,34 грн. (а.с.190, т.1), № 267 від 20.09.2010 року на суму 277126,39 грн. (а.с.192, т.1), №258 від 20.09.2010 року на суму 170317,07 грн. (а.с.194, т.1), №254 від 16.09.2010 року на суму 102754,19 грн. (а.с.196, т.1), №253 від 16.09.2010 року на суму 102754,19 грн. (а.с.198, т.1), №257 від 17.09.2010 року на суму 227489,60 грн. (а.с.200, т.1), № 256 від 17.09.2010 року на суму 188286,90 грн. (а.с.202, т.1), №258 від 20.09.2010 року на суму 170317,07 грн. (а.с.194, т.1), №254 від 16.09.2010 року на суму 102754,19 грн. (а.с.196, т.1).

Податковою накладною №1 від 01.02.2011 року на суму 30500590 грн. (а.с.26, т.2), прибутковим ордером №69 від 02.02.2011 року (а.с.27, т.2), видатковою накладною №РН-0000054 від 01.02.2011 року на суму 305005,90 грн. (а.с.28, т.2), податковою накладною №4 від 02.02.2011 року на суму 103946,23 грн. (а.с.29, т.2), прибутковим ордером №72 від 02.02.2011 року (а.с.30, т.2), видатковою накладною №РН-0000057 від 02.02.2011 року на суму 103946,23 грн. (а.с.31, т.2), податковою накладною №12 від 08.02.2011 року на суму 193666,52 грн. (а.с.32, т.2), прибутковим ордером №81 від 08.02.2011 року (а.с.33, т.2), видатковою накладною №РН-0000065 від 08.02.2011 року на суму 193666,52 (а.с.34, т.2), податковою накладною №15 від 09.02.2011 року на суму 236081,52 грн. (а.с.35, т.2), прибутковим ордером №88 від 09.02.2011 року (а.с.36, т.2), видатковою накладною №РН-0000068 від 09.02.2011 року на суму 236081,52 грн. (а.с.37, т.2), податковою накладною №16 від 09.02.2011 року на суму 235168,45 грн. (а.с.38, т.2), прибутковим ордером №87 від 09.02.2011 року (а.с.39, т.2), видатковою накладною №РН-0000069 від 09.02.2011 року на суму 235168,45 грн. (а.с.40, т.2), податковою накладною №19 від 10.02.2011 року на суму 273810,91 грн. (а.с.41, т.2), прибутковим ордером №89 від 10.02.2011 року (а.с.42, т.2), видатковою накладною №РН-0000073 від 10.02.2011 року на суму 273810,91 грн. (а.с.43, т.2), податковою накладною №20 від 10.02.2011 року на суму 244310,93 грн. (а.с.44, т.2), прибутковим ордером №90 від 10.02.2011 року (а.с.45, т.2), видатковою накладною №РН-0000069 від 10.02.2011 року на суму 244310,93 грн. (а.с.46, т.2), податковою накладною №21 від 11.02.2011 року на суму 71747,22 грн. (а.с.47, т.2), прибутковим ордером №93 від 11.02.2011 року (а.с.48, т.2), видатковою накладною №РН-0000075 від 11.02.2011 року на суму 17147,22 грн. (а.с.49, т.2), податковою накладною №22 від 11.02.2011 року на суму 263114,02 грн. (а.с.50, т.2), прибутковим ордером №92 від 11.02.2011 року (а.с.51, т.2), видатковою накладною №РН-0000076 від 11.02.2011 року на суму 263114,02 грн. (а.с.52, т.2), податковою накладною №23 від 11.02.2011 року на суму 96833,27 грн. (а.с.53, т.2), прибутковим ордером №96 від 11.02.2011 року (а.с.54, т.2), видатковою накладною №РН-0000077 від 11.02.2011 року на суму 96833,27 грн. (а.с.55, т.2), податковою накладною №24 від 11.02.2011 року на суму 199587,46 грн. (а.с.56, т.2), прибутковим ордером №97 від 11.02.2011 року (а.с.57, т.2), видатковою накладною №РН-0000078 від 11.02.2011 року на суму 199587,46 грн. (а.с.58, т.2), податковою накладною №25 від 14.02.2011 року на суму 201830,34 грн. (а.с.59, т.2), прибутковим ордером №102 від 14.02.2011 року (а.с.60, т.2), видатковою накладною №РН-0000079 від 14.02.2011 року на суму 201830,34 грн. (а.с.51, т.2), податковою накладною №26 від 14.02.2011 року на суму 212967,12 грн. (а.с.62, т.2), прибутковим ордером №104 від 14.02.2011 року (а.с.63, т.2), видатковою накладною №РН-0000085 від 14.02.2011 року на суму 212967,12 грн. (а.с.64, т.2), податковою накладною №27 від 16.02.2011 року на суму 221960,34 грн. (а.с.65, т.2), прибутковим ордером №108 від 16.02.2011 року (а.с.66, т.2), видатковою накладною №РН-0000087 від 16.02.2011 року на суму 221960,34 грн. (а.с.67, т.2), податковою накладною №37 від 17.02.2011 року на суму 193745,14 грн. (а.с.68, т.2), прибутковим ордером №111 від 17.02.2011 року (а.с.69, т.2), видатковою накладною №РН-0000091 від 17.02.2011 року на суму 193745,14 грн. (а.с.70, т.2), податковою накладною №38 від 17.02.2011 року на суму 191800,36 грн. (а.с.71, т.2), прибутковим ордером №112 від 17.02.2011 року (а.с.72, т.2), видатковою накладною №РН-0000092 від 17.02.2011 року на суму 191800,36 грн. (а.с.73, т.2), податковою накладною №39 від 18.02.2011 року на суму 173941,24 грн. (а.с.74, т.2), прибутковим ордером №114 від 18.02.2011 року (а.с.75, т.2), видатковою накладною №РН-0000093 від 18.02.2011 року на суму 173941,24 грн. (а.с.76, т.2), податковою накладною №41 від 22.02.2011 року на суму 236961 грн. (а.с.77, т.2), прибутковим ордером №123 від 22.02.2011 року (а.с.78, т.2), видатковою накладною №РН-0000096 від 22.02.2011 року на суму 236961,07 грн. (а.с.79, т.2), податковою накладною №48 від 24.02.2011 року на суму 182982,78 грн. (а.с.80, т.2), прибутковим ордером №128 від 24.02.2011 року (а.с.81, т.2), видатковою накладною №РН-0000103 від 24.02.2011 року на суму 182982,78 грн. (а.с.82, т.2), податковою накладною №32 від 25.02.2011 року на суму 215562,55 грн. (а.с.83, т.2), прибутковим ордером №130 від 25.02.2011 року (а.с.84, т.2), видатковою накладною №РН-0000084 від 25.02.2011 року на суму 215562,55 грн. (а.с.85, т.2) та платіжними дорученнями: №1765 від 26.04.2011 року на суму 1800000,00 грн., №1010 від 16.03.2011 року на суму 191811,30 грн., №961 від 15.03.2011 року на суму 1000000,00 грн., №1491 від 13.04.2011 року на суму 471002,59, №790 від 29.04.2011 року на суму 1000000,00 грн., №121 від 07.04.2011 року на суму 1200000,00 грн., №1490 від 13.04.2011 року на суму 106233,76 грн., №1506 від 14.04.2011 року на суму 422764,00 грн. (ас.86-93, т.2).

За договором №238/10-73-Т від 08.07.2010 року ТОВ фірма «Торгосервіс ЛТД»відповідно до наданих специфікацій здійснило поставку сталі круг Р6М5 d 14.5 мм в кількості 0,365 т, круг Р6М5 d 20мм в кількості 0,5 т, круг Р6М5 d 30 мм в кількості 0,304 т. Поставка здійснена на склад замовника. Виконання умов договору підтверджується: податковою накладною №6 від 02.02.2011 року на суму 191811,30 грн. (а.с.9, т.2), видатковим ордером №68 від 02.02.2011 року (а.с.10, т.2), видатковою накладною №РН-0000059 від 02.02.2011 року (а.с.11, т.2).

За договором №238-06/108-Т від 27.12.2010 року ТОВ «Торгосервіс ЛТД»відповідно до специфікації здійснило поставку сталі круг Р6М5 d 14,4 мм в кількості 0,365 т, круг Р6М5 d 20 мм в кількості 0,5 т. круг Р6М5 d 30 мм в кількості 0,304 т.

Виконання умов договору підтверджується: податковою накладною №51 від 28.02.2011 року на суму 106233,76 грн (а.с.16, т.2), прибутковим ордером №167 від 28.02.2011 року (а.с.17, т.2), видатковою накладною №РН-0000107 від 28.02.2011 року (а.с.18, т.2).

За договором №238/10-101-Т від 30.12.2010 року ТОВ «Торгосервіс ЛТД»та додатковою угодою №1 (а.с.8, т.2) здійснило поставку сталі 40Х-1 22мм-В1 в кількості 4,34 т. сталі 40Х-1 круг 90мм-В1 в кількості 0,682. Виконання умов договору підтверджується: податковою накладною №5 від 02.02.2011 року на суму 59461,25 (а.с.244, т.1), прибутковим ордером №67 від 02.02.2011 року (а.с.245, т.1), видатковою накладною від 02.02.2011 року на суму 59461,25 (а.с.246, т.1).

Господарські взаємовідносини між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ НВП «Хіменергомаш»відбувалися на підставі: договору №207-02/31-Т від 30.08.2010 року про закупівлю товарів за державні кошти (а.с.112-114, т.2). Предметом даного договору є поставка товарів, згідно специфікації (шайби, упорну, грузи, контактодержатель, мостик контактний, контакт (заготовка), вкладиш (заготовка)).

Виконання вказаного договору підтверджується: податковою накладною від 07.02.2011 року №0000005 на суму 73344,00 грн. (а.с.116, т.2), видатковою накладною №РН-04/02 від 07.02.2011 року на суму 73344,00 грн., прибутковим ордером №59 від 07.02.2011 року (а.с.117, т.2), податковою накладною від 10.02.2011 року №0000011 на суму 16140,00 грн. (а.с.118, т.2), видатковою накладною від №РН-10/02 від 10.02.2011 року на суму 16140,00 грн., прибутковим ордером №70 від 10.02.2011 року (а.с.119, т.2), податковою накладною від 23.02.2011 року №0000020 на суму 55008,00 грн. (а.с.120, т.2), видатковою накладною від №РН-17/02 від 23.02.2011 року на суму 55008,00 грн., прибутковим ордером №212 від 23.02.2011 року (а.с.120а, т.2).

Господарські взаємовідносини між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ НВП «Хіменергомаш»відбувалися на підставі: договору №238-13/3-Т від 10.01.2011 року (а.с.94-95, т.2). Предметом вказаного договору є поставка товару, відповідно до специфікації №1 від 10.01.2010 року (кремній кристалічний, вуглець 4-х хлористий, натрій їдкий тв.., натрій їдкий технічний марки технічний марки ТР, натрій вуглекислий б/в, окис магнія чда (без сіри), окис кадмия, техвуглець) (а.с.95, т.2).

Здійснення вказаного договору підтверджується податковою накладною від 01.02.2011 року №0000001 на суму 10080,00 грн. (а.с.97, т.2), прибутковим ордером №148 від 01.02.2011 року (а.с.98, т.2), видатковою накладною №РН-01/02 від 01.02.2011 року на суму 10080,00 грн. (а.с.99, т.2).

Господарські взаємовідносини між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ НВП «Хіменергомаш»відбувалися на підставі: договору №238-13/12-Т від 13.01.2011 року (а.с.100-101, т.2). Предметом даного договору є поставка товару, відповідно до специфікації №1 від 13.01.2011 року (масло касторове, масло льняне).

Виконання вказаного договору підтверджується: податковою накладною від 08.02.2011 року №0000008 на суму 24336,00 грн. (а.с.103, т.2), прибутковим ордером №175 від 08.02.2011 року (а.с.104, т.2), видатковою накладною №РН-07/02 від 01.02.2011 року на суму 24336,00 грн. (а.с.105, т.2).

За договором №207-03/45-Т від 17.09.2010 року (а.с.121-122,т.2) ТОВ НВП «Хіменергомаш»та додатковою угодою №1 здійснило поставку системи моніторингу ТGA-В для виміру часткових розрядів в обмотках електричних машин в режимі он-лайн, а також здійснила шеф-монтаж, налаштування обладнання та навчання персоналу.

Виконання умов даного договору підтверджується: податковою накладною №0000022 від 23.02.2011 року, №0000024 від 30.03.2011 року (а.с.109-110, т.2), видатковою накладною №РН-25/03 від 30.03.2011 року на суму 1902288,0 грн. та прибутковим ордером №227 від 31.03.2011 року (а.с.111, т.2).

Виконання вказаного договору також підтверджується: податковою накладною №1 від 08.02.2011 року на суму 142156,80 (а.с.125,т.2), прибутковим ордером №82 від 08.02.2011 року (а.с.126, т.2), видатковою накладною №РН-0000002 від 08.02.2011 на суму 142156,80 грн. (а.с.127, т.2), податковою накладною №2 від 10.02.2011 року на суму 128130,05 (а.с.128, т.2), прибутковим ордером №91 від 10.02.2011 (а.с.129, т.2), видатковою накладною №РН-0000003 від 10.02.2011 року (а.с.130, т.2), податковою накладною №3 від 11.02.2011 року на суму 58176,00 грн. (а.с.131,т.2), прибутковим ордером №100 від 11.02.2011 року (а.с.132, т.2), видатковою накладною №РН-0000004 від 11.02.2011 року на суму 58176,00 грн. (а.с.133, т.2).

Господарські взаємовідносини між ДП завод "Електроважмаш" та РБП «Мостокран-1»ТОВ обумовлю вались виробничою необхідністю підтримувати в належному стані технічне устаткування та обладнання підприємства, в убезпеченні його від погіршення виробничих властивостей, захи сту від корозії та виходу з ладу, а також для його ремонту.

За договором підряду №139 від 23.02.2010 року (а.с.134-135, т.2) РБП «Мостокран-1»ТОВ на замовлення ДП завод та "Електроважмаш" виконувало робо ти з фарбування металоконструкцій мостових електричних кранів: інв. № 0043 цех 3, інв. № 0066 цех 9, інв. № 0701 цех 18, інв. № 0600 цех 139, - а також здійснювало очищення метало конструкцій кранів від іржі, окалини та застарілої фарби.

Виконання вказаного договору підтверджується: податковими накладними №205 від 21.12.2010 року на суму 30258,41 грн., №206 від 21.12.2010 року на суму 105526,80 грн., №209 від 21.12.2010 року на суму 54357,23грн., №210 від 21.12.2010 року на суму 19812,42 грн. (а.с.140-143, т.2), довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, актами прийому виконаних робіт за грудень 2010 року (а.с.144-156 т.2), платіжними дорученнями №25188 від 29.12.2010 року на суму 19812,42грн., №25189 від 29.12.2010 року на суму 33573,70 грн. №104 від 19.01.2011 року на суму 156568 (а.с., т.156).

За договором підряду №130Т від 18.05.2010 року РБП "Мостокран-1" ТОВ на замовлення ДП завод "Електроважмаш" здійснювало капітальний ремонт мостового електричного крана інв. № 0084 вантажопідйо мністю 150/30 тон цеху 12 заводу. Ремонту піддано механізми пересування крана, головного та допоміжного підйому, пересування візка. Також, піддано ремонту електричну частину, проведено пусконалагоджувальні та інші роботи. В ході ремонту здійснено роботи по демонта жу та монтажу обладнання, ремонт муфт, блоків.; гальмівних пристороїв, ремонт та виготовле ння окремих деталей, здійснено установку необхідного устаткування та фарбування метало конструкцій крана.

Виконання вказаного договору підтверджується: податковою накладною №5 від 31.01.2011 року на суму 635085,25 грн. (а.с.166, т.2), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2011 року (а.с.167,т.2), актами прийому виконаних робіт за січень 2011 року (а.с.168-177 т.2), платіжними дорученнями: №409 від 17.02.2011 року на суму 34913,30 грн., №1256 від 31.03.2011 року на суму 184913,35 грн, №1714 від 21.04.2011 на суму 157658,00 грн., №330 від 23.05.2011 року на суму 270630,30 грн., №4186 від 20.09.2011 року на суму 7252,00 грн. (а.с.178б-180, т.2).

За договором підряду №140 від 25.10.2010 року РБП "Мостокран-1" ТОВ та додатковою угодою до договору на замовлення ДП завод та "Електроважмаш" здійснювало ремонт мостового електричного крана інв. № 0701 вантажопідйомністю 20/5 тон цеху 18 заводу. Ремонту було піддано електричну частину крана, механізми пересування крана, переміщення візка, головного та допоміжного підйомів. Виконано ремонт металоконструкцій крана, окремих приладів та деталей, проведено пусконалагоджувальні роботи, демонтаж та монтаж відповідного устаткування та агрегатів, здійснено установку необхідного устаткування.

Виконання вказаного договору підтверджується: податковою накладною №4 від 31.01.2011 року на суму 230173,35 (а.с.190, т.20), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, актом прийому виконаних будівельних робіт (а.с.191- 205, т.2).

Господарські взаємовідносини між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Страхові технології" відбувалися на підставі договору від 09.09.2010 року №238/16-79-Т про закупівлю товарів за державні кошти (а.с.121-122), додаткової угоди від 16.03.2011 року (а.с.124) та специфікації до даного договору (а.с.123).

Виконання умов вказаного договору підтверджується: податковими накладними від 08.02.2011 року №1 на суму 142156,80 грн. (а.с.125), від 10.02.2011 року №2 на суму 128130,05 грн. (а.с.128), від 11.02.2011 року №3 на суму 58176,00 грн. (а.с. 131); прибутковими ордерами: від 08.02.2011 року №82 (а.с.126), від 10.02.2011 року №91 (а.с.129), від 11.02.2011 року №100 (а.с.132); видатковими накладними: від 08.02.2011 року №РН-0000002 на суму 142156,80 (а.с.127), від 10.02.2011 року №РН-0000003 на суму 128130,05 грн. (а.с.130), від 11.02.2011 року №РН0000004 на суму 58176,00 грн. (а.с.133).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобовязань за вказаними вище правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач- СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові, в ході розгляду справи до суду не подав.

За таких підстав, висновок СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові щодо нікчемності правочинів, укладених між ДП завод "Електроважмаш" та його контрагентами: ТОВ фірма «Торгосервіс ЛТД», ТОВ НВП «Хіменергомаш»- у сумі 251.751,60 грн.; ТОВ Страхові технології», ТОВ «Український стандарт», відсутності реальності настання юридичних наслідків за укладеними правочинами, спростовуються витребуваними судом та приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів.

З приводу викладеного в акті судження субєкта владних повноважень щодо нікчемності укладених у перевіреному періоді правочинів суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акт перевірки та перевіривши викладені в акті доводи субєкта владних повноважень зібраними доказами, суд дійшов висновку, що СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові не доведено нереальності спірних господарських операцій, проведених позивачем у перевіреному періоді. Роблячи висновок про сумнівність у прозорості здійснення господарських відносин, про відсутність обєктів оподаткування та про сумнівність господарської діяльності, відповідач обґрунтовував це насамперед відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності контрагентів позивача ТОВ фірма «Торгосервіс ЛТД», ТОВ НВП «Хіменергомаш», ТОВ Страхові технології», ТОВ «Український стандарт», в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Однак, з положень ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Утім, суд відзначає, що в акті перевірки субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірних правочинів, не були покладені субєктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття субєктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” позивач та його контрагенти є окремими субєктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення субєкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Також слід зазначити, що наявність трудових ресурсів, виробничо складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна не є необхідною підставою для здійснення фінансово господарської діяльності підприємства, вони можуть бути орендованими, тощо. Наявність або відсутність у платника податків власних виробничих, транспортних засобів, складських приміщень, інших основних фондів не може бути сама по собі доказом товарності поставок.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобовязань між позивачем, ДП завод "Електроважмаш" та його контрагентами. Доказів того, що ці зобовязання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Відповідач також не подав до суду жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковим, оскільки базується лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків ДП завод "Електроважмаш" порушення приписів Податкового кодексу України, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення вмотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.2, п.198.6, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України суд зазначає наступне:

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У ході розгляду справи відповідачем визнано, що на момент виписування податкових накладних у спірних правовідносинах контрагенти позивача: не втратили правового статусу платників ПДВ, податкові накладні складені належним чином, не мають недоліків.

За правилом п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відсутність у спірних правовідносинах обставин, з якими п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ" пов'язує виникнення податкових зобов'язань, відповідачем в ході розгляду справи не доведена.

Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робіт, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

Підпунктом п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ДП завод "Електроважмаш" наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як зазначалося вище, у ході перевірки перевіряючими досліджувалися первинні бухгалтерські та інші документи, зокрема податкові накладні, які оформлені належним чином.

Таким чином, викладені в акті № 14708/40-028/00213121 від 19.05.2011 року судження субєкта владних повноважень про завищення позивачем сум податкового кредиту - не знайшли свого підтвердження добутими судом доказами.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідач, який є субєктом владних повноважень, не доведено правомірності мотивів винесення спірного акту і за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано доказів необґрунтованості вимог позивача. Отже, судом встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, і тому поданий позов належить задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгосервіс ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіменергомаш", Товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно будівельне підприємство "Мостокран - 1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхові технології" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000620840 від 6 червня 2011 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

Стягнути з державного бюджету на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (пр. Московський, 299, м.Харків, 91089) судовий збір у розмірі 3,40 (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2011 року.

Головуючий Суддя Панченко О.В.

Судді Волкова Л.М. Сліденко А.В. Сліденко А.В.