Постанова № 22467622, 31.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/14407/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Ушенка С. В.

при секретаріПроніні Д.С.

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс»до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2011р. №0000242303/0/23805/10/23-3, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство «Галіс»звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2011р. №0000242303/0/23805/10/23-3.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин позивача із ПП «Гамма-Терра»за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. та з 01.09.2010р. по 30.09.2010р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011р. №0000242303/0/23805/10/23-3, яким позивачеві донараховано грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 8741,36 грн., з яким позивач не згоден, оскільки вважає його прийнятим всупереч Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Господарського та Цивільного кодексів України. На його думку, викладені в Акті перевірки висновки щодо нікчемності укладеного між позивачем та ПП «Гамма-Терра»правочину та відсутності реального виконання цієї угоди спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду заперечення, в яких зазначив, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту документальної виїзної позапланової перевірки від 25.06.2011р. №714/23-3-19382607. За результатами перевірки встановлено, що у період, який був предметом перевірки, відповідно до наданих до перевірки документів (податкових накладних, видаткових накладних та виписок банку) між позивачем та ПП «Гамма-Терра»договір постачання продукції не укладався. Суми податку на додану вартість по отриманим від ПП «Гамма-Терра»податковим накладним включено до складу податкового кредиту. Крім того, в порушення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, у позивача відсутні будь-які первинні документи (довіреності, журнал реєстрації довіреностей, товаро-транспортні накладні), які підтверджують факт поставки та отримання товару. У третьому кварталі 2010 року в ПП «Гамма-Терра»працювала 1 особа, за юридичною адресою підприємство не знаходиться, здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, у зв`язку з чим правочин між позивачем та ПП «Гамма-Терра»має ознаки нікчемності, що також підтверджується актом перевірки ПП «Гамма-Терра»від 28.02.2011р. №296/180/34951248, проведеної Харківською ОДПІ. Відповідач також зазначив, що в ході проведення перевірки діяльності позивача встановлено, що він завищив суму податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 6993,09 грн., в тому числі за червень 2010 року 1955,52 грн. та за вересень 5037,57 грн. У звязку з викладеним просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач Приватне науково-виробниче підприємство «Галіс»є юридичною особою, зареєстровано 16.12.1992 року Виконавчим комітетом Краматорської міської ради, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ у м. Краматорську Донецької області та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 20.09.2002р. № 06291666.

На підставі наказу від 14.06.2011р. № 724, направлень на перевірку від 14.06.2011р. №298 та №299, виданих ДПІ у м.Краматорську Донецької області, згідно ст. 20, п.п. 78.1.1. п.78.1. ст. 78, п.82.2. ст. 82 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Гамма-Терра»за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. та з 01.09.2010р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено відповідний акт від 25.06.2011р. № 714/23-3-19382607.

Як вбачається із зазначеного Акту перевірки, відповідачем, з посиланням на первинні документи (видаткові та податкові накладні за червень і вересень 2010 року та виписки банку), які були надані позивачем до перевірки, пункти 3.8, 11.1, 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, а також акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Гамма-Терра»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., проведеної Харківською ОДПІ, встановлено порушення позивачем п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв`язку з чим завищено суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 6993,09 грн., а саме за червень 2010 року у розмірі 1955,52 грн. та за вересень 2010 року 5037,57 грн.

За результатами перевірки ДПІ у м. Краматорську Донецької області у зв`язку із встановленням порушень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011р. № 0000242303, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 8741,36 грн., з яких 6993,09 грн. - сума основного платежу та 1748,27 грн. - сума штрафних санкцій.

Предметом доказування в цій справі є обставина реальності господарських операцій позивача з ПП «Гамма-Терра», правильність відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку і правильність формування податкового кредиту.

Спір виник через висновки податкового органу про те, що правочин, який укладений позивачем з ПП «Гамма-Терра»не був спрямований на реальне настання правових наслідків та має ознаки нікчемного.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-ХІV від 16.07.99 (із змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п. 2.1 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 встановлено, що первинний документ це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції. Господарська операція це факт підприємницької та іншої діяльності, яка впливає на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Гамма-Терра»укладено договір поставки від 03.05.2010р. № б/н, згідно з яким постачальник (ПП «Гамма-Терра») зобовязується по заявкам покупця (позивач) та у строки, обумовлені договором, поставляти та передавати у власність покупця товари, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору. Згідно з пп. 1.2. п. 1 вказаного договору, найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товару, вартість товару зазначаються у накладних на кожну партію товару і виконують одночасно функцію специфікації, яка є невідємною частиною договору. Пунктом 2 договору визначено, що товар постачається покупцю окремими партіями за його замовленням, в якому повинно бути зазначено найменування товару, його кількість, асортимент, бажані строки і місце поставки товару. Замовлення подається постачальнику покупцем за допомогою факсимільного зв`язку (за згодою з постачальником замовлення може бути подано в усній формі). На підставі замовлення покупця, після узгодження сторонами всіх суттєвих умов поставки, а також строку і місця поставки, постачальником складається і підписується в двох екземплярах відповідна накладна. Підпунктом 4.1. п. 4 договору передбачено, що товар поставляється на склад покупця, розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 12, за рахунок і силами постачальника. Відповідно до підпункту 8.1. договору, строк його дії встановлено до 31.12.2010р.

Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з акту перевірки позивача від 25.06.2011р. № 714/23-3-19382607, зазначений вище договір поставки позивачем до перевірки надано не було. Правочин між позивачем і ПП «Гамма-Терра», оформлений у формі договору поставки від 03.05.2010р. № б/н, наданий представником позивача в судовому засіданні відповідно до ухвали суду.

За поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, виконання вищезазначеного договору поставки знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: видаткових накладних від 01.06.2010р. № ГА-0601.030, від 01.06.2010р. №ГА-0601.028, від 01.06.2010р. № ГА-0601.029, від 01.09.2010р. № ГА-0901.006, від 07.09.2010р. №ГА-0907.005, від 08.09.2010р. № ГА-0908.031, від 08.09.2010р. № ГА-0908.028, від 08.09.2010р. №ГА-0908.029, від 08.09.2010р. № ГА-0908.030 та податкових накладних від 01.06.2010р. № 0601026, від 01.06.2010р. № 0601027, від 01.09.2010р. № 0901005, від 07.09.2010р. № 0907007, від 08.09.2010р. № 0908028, від 08.09.2010р. № 0908027, від 08.09.2010р. № 0908030, від 08.09.2010р. № 0908029.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним під час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому суд зазначає, що в зазначених вище видаткових та податкових накладних, а також платіжних дорученнях від 25.06.2010р. № 79, від 27.09.2010р. № 1068, від 29.09.2010р. № 1092, від 05.10.2010р. № 1204, від 05.10.2010р. № 1203, від 05.10.2010р. №1202, від 05.10.2010р. № 1201, відповідно до яких здійснювалась оплата, немає жодного посилання на договір поставки від 03.05.2010р. № б/н як на підставу здійснення господарської операції та підставу складання і видачі цих документів, у зв`язку з чим суд не приймає посилання позивача на зазначений договір поставки як на підставу здійснення господарської операції і складання та видачі зазначених вище документів бухгалтерської та податкової звітності.

Згідно з частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік на фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV встановлено, що у якості підстави для бухгалтерського обліку господарських операцій розуміються первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Дослідженням в судовому засіданні видаткових накладних від 01.06.2010р. № ГА-0601.030, від 01.06.2010р. № ГА-0601.028, від 01.09.2010р. № ГА-0901.006, від 07.09.2010р. № ГА-0907.005, від 08.09.2010р. № ГА-0908.028, від 08.09.2010р. № ГА-0908.029, від 08.09.2010р. № ГА-0908.030, від 01.06.2010р. № ГА-0601.029 та від 08.09.2010р. № ГА-0908.031, наданих представником позивача в підтвердження реальності здійснення господарської операції, судом встановлено, що видаткові накладні від 01.06.2010р. № ГА-0601.029 та від 08.09.2010р. № ГА-0908.031, за якими були придбані масажери, масажні засоби, набор ORI 561088 та насадка 521191, не відповідають вимогам ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік на фінансову звітність в Україні», оскільки в них не зазначено місце складання, відсутні особистий підпис осіб, відповідальних за здійснення і правильне оформлення господарської операції, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а видаткові накладні на придбання масажерів, комплектів Collection і Mystery, кілець, насадок, масажних і парфюмерно-косметичних виробів, а також будівельних матеріалів (матеріалів і засобів, необхідних для здійснення ремонтних і будівельних робіт) від 01.06.2010р. № ГА-0601.030, від 01.06.2010р. № ГА-0601.028, від 01.09.2010р. №ГА-0901.006, від 07.09.2010р. № ГА-0907.005, від 08.09.2010р. № ГА-0908.028, від 08.09.2010р. № ГА-0908.029, від 08.09.2010р. № ГА-0908.030 не відповідають вимогам ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік на фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV, оскільки в них не зазначено місце їх складання, а тому суд не приймає їх і якості підстави в підтвердження факту здійснення господарської операції з ПП «Гамма-Терра».

Крім того, в підтвердження обгрунтованості видачі ПП «Гамма-Терра»податкової накладної від 08.09.2010р. № 0908030 позивачем не надано жодного документу, який засвідчував би факт поставки, обсяг та вартість товару.

Згідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 товарно транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 11 цих правил передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортного накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри. Засвідчені підписом вантажоодержувачу, передається Перевізнику.

Накладна є первинним транспортним документом, використання якого є обовязковим для всіх субєктів господарської діяльності незалежно від форми власності та від того, яким транспортом перевозився товар (автомобільним чи залізницею).

Суд зазначає, що позивачем ні в ході перевірки, ні в ході судового розгляду справи не надано жодної товаро-транспортної накладної, яка підтверджувала б факт поставки позивачеві товару.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

З аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначені правила формування податкового кредиту, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно пункту 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В обгрунтування своєї правової позиції позивач посилається на використання будівельних матеріалів, отриманих від ПП «Гамма-Терра», при виконанні договору на поточний ремонт внутрішніх приміщень будівлі КМУ «Станція переливання крові м.Краматорська»від 17.09.2010р. №Г-335 та договору на поточний ремонт будівлі КМУ «Стоматологічна поліклініка № 1»від 20.09.2010р. № Г-333.

В підтвердження зазначених обставин позивачем надано до суду акти за формою КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт, складені на виконання вказаних договорів.

Відповідно до статуту і довідки з ЄДРПОУ Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс»основними видами його діяльності є роздрібна та оптова торгівля фармацевтичними товарами, монтаж медичної техніки, будівництво будівель (ліцензія Донецької обласної державної адміністрації від 27.09.2006р. серії АВ № 153680), інші види оптової торгівлі, діяльність у сфері інжинірінгу.

У видаткових накладних, що були надані позивачем в підтвердження здійснення господарської операції, зазначено, що за ними позивач отримав від ПП «Гамма-Терра»будівельні матеріали та косметично-парфюмерну продукцію.

Як вбачається з актів за формою КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року № 335/1 та № 333/1 по договорам від 17.09.2010р. № Г-335 та від 20.09.2010р. № Г-333, укладених з КМУ «Станція переливання крові м. Краматорська»та КМУ «Стоматологічна поліклініка № 1», при проведенні ремонтно-будівельних робіт позивачем були використані будівельні матеріали, однак визначити, що саме ці будівельні матеріали були придбані у ПП «Гамма-Терра»встановити в судовому засіданні неможливо.

Крім того, позивачем при виконанні умов зазначених договорів використано набагато більше будівельних матеріалів, чим відображено у вищезазначених видаткових накладних.

Стосовно косметично-парфюмерних виробів, отриманих за вищезазначеними видатковими накладними, то доказів використання їх в господарській діяльності або доказів придбання їх з метою подальшого використання в господарській діяльності позивачем до суду не надано, як і не надано ліцензії державного органу на право здійснення торгівлі, зокрема, фармацевтичними товарами.

Відповідно до вимог пп. 7.5.1. п. 7.5. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, з урахуванням встановлених за результатом розгляду справи обставин, відповідно до названих вище норм Закону України «Про податок на додану вартість», суд приходить до висновку, що позивачем не правомірно включено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, при оплаті вартості даних товарів.

На підставі викладеного, позовні вимоги Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс»не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного науково-виробничого підприємства «Галіс»до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2011р. №0000242303/0/23805/10/23-3 відмовити в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 07.11.2011р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.