Рішення № 22454135, 04.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. Справа № 5023/518/12

вх. № 518/12

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Тодуа М.Г. посв. 53 від 06.02.2012 року,

позивача - ОСОБА_1 за дов.№ 577 від 19.01.2012 року,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави. в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків

до Приватної фірми "Люкс-Сервіс", м. Харків

про розірвання договору, стягнення заборгованості та виселення

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління ком.майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача -Приватної фірми "Люкс-Сервіс", м. Харків про розірвання договору оренди №1064 від 01.08.2001 року та додаткову угоду до нього №1 від 15.11.2004 року, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 29327,42 грн. та пені в сумі 8324,39 грн., виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення, першого поверху, загальною площею 83,8 кв.м., розташованого у прибудові до 9-ти поверхового будинку №145, літ. "А-9", по вул.Плеханівській у м.Харкові, а також просить суд зобов'язати відповідача передати зазначене спірне майно позивачу. В обґрунтування позовних вимог, позивач та прокурор посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором оренди №1064 від 01.08.2001 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів (п.п. 3.5 Договору), з урахуванням чого просить суд задовольнити позов у повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21.02.2012 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.03.2012 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 04.04.2012 року о 11:00 годині.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні позов заявлений прокурором підтримує у повному обсязі та просить суд його задовольнити. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове заідання не з"явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не відомі. Проте, до господарського суду Харківської області 16.03.2012 року та 30.03.2012 року повернулась ухвала суду від 21.02.2012 року та 19.03.2012 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження відповідача є таким: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між Державним підприємством "Завод ім. Малишева" та відповідачем 01 вересня 2001 року було укладено договір оренди №1064дп, відповідно до п.1.1. якого Державне підприємство "Завод ім. Малишева" передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 85,7 кв.м. на 1-му поверсі 9-ти поверхового приміщення, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Завод ім. Малишева" та розташовано за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 145.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що права відповідача на користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту приймання - передачі вказаного майна.

Актом прийому - передачі в орендне користування нежитлове приміщення від 01.08.2001р. Державним підприємством "Завод ім. Малишева" було передано відповідачу нежитлові приміщення.

В подальшому у зв`язку з прийнятим рішенням ХVII сесії Харківської міської ради ХХІV скликання №212/03 від 19.11.2003р. "Про комунальну власність м. Харкова" та зміною власника нежитлового приміщення, розпорядженням Управління комунального майна та приватизації №1420 від 22.12.2003р. "Про внесення змін в договір передачі майна в повне господарське відання №742 від 18.01.1996р. з комунальним виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством Комінтернівського району м. Харкова" було укладено між позивачем та відповідачем додаткову угоду № 1 від 15 листопада 2004 року, відповідно до якої договір оренди №1064дп від 01.08.2001р. викладено у новій редакції.

Згідно п.1.1. Договору предметом договору є нежитлове приміщення (будівля), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, яке позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування; право на оренду якого отримано відповідачем на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради №1146 від 15.11.2004р.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що майно - це нежитлове приміщення першого поверху площею 83,8 кв.м., розташоване за адресою: вул. Плеханівська, 145, літ. "А-9" та відображається на балансі КВЖРЕП Комінтернівського району.

Додатковою угодою №2 до договору сторони виклали п.1.3. Договору в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання під офіс пл. 68,5 кв.м., туристичне агентство, пл. 15,3 кв.м.

Додатковою угодою №6 до спірного договору сторони виклали п.1.3. Договору в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Додатковою угодою №10 до спірного договору сторони виклали п.1.3. Договору в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання: офіс - 83,8 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Згідно п.3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХІV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання від 30.03.2000р. Орендна плата за січень місяць 2004 року складає 384,67 грн. Ставка орендної плати (ціна, тариф) становить 8% за рік.

Додатковою угодою №3 до спірного договору сторони виклали п.3.2. Договору в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі рішення ХІV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 30.03.2000р. і складає з 08.08.2005р. по 31.08.2005р. - 383,30 грн. без урахування інфляції за серпень 2005 року, а за вересень 2005 року - 495,10 грн. без урахування індексів інфляції за серпень та вересень 2005 року. Ставка орендної плати (тариф) з 08.08.2005р. становить 15%, 8% за рік.

Додатковою угодою №9 до спірного договору сторони виклали п.3.2. Договору в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі рішення 14 сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 30.03.2000р. і складає з 06.10.2006р. по 31.10.2006р. - 402,51 грн. а за листопад 2006 року - 488,57 грн. Ставка орендної плати з 06.10.2006р. складає 8% у рік.

Додатковою угодою №10 до спірного договору сторони виклали п.3.2. Договору в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 03.10.2007р. і складає з 03.10.2007р. по 31.10.2007р. - 966,06 грн., а за листопад 2007р. - 1055,41 грн. Ставка орендної плати (тариф) з 03.10.2007р. становить 15% за рік.

Відповідно до п.3.6. Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Пунктом 3.5. Договору сторони встановили, що орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Згідно п.4.4. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Відповідно до п.10.1. Договору цей договір діє з 01 серпня 2001 року до 01 серпня 2005 року.

Додатковою угодою №4 до спірного договору сторони продовжили строк дії договору до 01.07.2006р.

Додатковою угодою №5 до спірного договору сторони продовжили строк дії договору до 01.06.2007р.

Додатковою угодою №7 до спірного договору сторони продовжили строк дії договору до 01.05.2008р.

Додатковою угодою №8 до спірного договору сторони визначили рахунок, на який слід перераховувати орендну плату.

Додатковою угодою №11 до спірного договору сторони продовжили строк дії договору до 01.04.2009р.

Згідно п. 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого станом на 01.11.2011 року виникла заборгованість у сумі 29327,42 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 29327,42 грн. станом на 01.11.2011 року, (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 8324,39 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 9.3. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 640,08 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з - 07.2009 року р. по 19.10.2011 р., тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 2827,26 грн., в частині стягнення 5497,13 грн. суд відмовляє, у зв"язку з невірним нарахуванням.

Крім того, прокурор та позивач просить суд розірвати договір оренди № 1064дп від 01.08.2001 та додаткову угоду до нього №1 від 15.11.2004. та виселити ПФ "Люкс-сервіс" із займаних нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 83,8 кв.м., розташованого у прибудові до 9-ти поверхового житлового будинку № 145, літера «А-9», по вул. Плеханівській у м. Харкові та зобов'язати ПФ "Люкс-сервіс" передати нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 83,8 кв.м., розташоване у прибудові до 9-ти поверхового житлового будинку № 145, літера «А-9», по вул. Плеханівській у м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Суд, розглянувши зазначені вимоги прокурора виходить з наступного.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В статті 782 Цивільного кодексу України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 29327,42 грн. та пеня в сумі 2827,26 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу, тобто відповідач більш ніж протягом трьох місяців підряд не вносив орендні платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про дострокове розірвання договору оренди № 1064дп від 01.08.2001року та додаткову угоду до нього №1 від 15.11.2004року, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу прокурора щодо виселення відповідача з орендованого приміщення та передачу його позивачу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст. 13,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Розірвати договір № 1064дп від 01.08.2001року та додаткову угоду до нього №1 від 15.11.2004р., укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код 14095412; адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 16) та Приватною фірмою "Люкс - Сервіс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139, р/р №26005700406101 в другій філії КФС "Експобанк" в м. Харкові, МФО 351964, ідентифікаційний код 25471982).

Виселити Приватної фірми "Люкс - Сервіс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139, р/р №26005700406101 в другій філії КФС "Експобанк" в м. Харкові, МФО 351964, ідентифікаційний код 25471982) із займаних нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 83,8 кв.м., розташованого у прибудові до 9-ти поверхового житлового будинку № 145, літера «А-9», по вул. Плеханівській у м. Харкові.

Зобовязати Приватної фірми "Люкс - Сервіс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139, р/р №26005700406101 в другій філії КФС "Експобанк" в м. Харкові, МФО 351964, ідентифікаційний код 25471982) передати займані нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 83,8 кв.м., розташованого у прибудові до 9-ти поверхового житлового будинку № 145, літера «А-9», по вул. Плеханівській у м. Харкові - Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412; адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 16).

Стягнути з Приватної фірми "Люкс - Сервіс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139, р/р №26005700406101 в другій філії КФС "Експобанк" в м. Харкові, МФО 351964, ідентифікаційний код 25471982) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати у розмірі 29327,42 грн. та пеню у розмірі 2827,26 грн.

Стягнути з Приватної фірми "Люкс - Сервіс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 137/139, р/р №26005700406101 в другій філії КФС "Експобанк" в м. Харкові, МФО 351964, ідентифікаційний код 25471982) на користь державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, рахунок №31215206783003, в ГУ ДКУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 2) - 4593,51 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 5497,13 грн. - відмовити.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/518/12 складено та підписано 06.04.2012 року.