ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2012 р. Справа № 5023/949/12
вх. № 949/12
Суддя господарського суду Інте Т.В.
при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., дов. № 12/2012 від 24.02.12 р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ
до ТОВ "Агрополюс-Харків", м. Харків
про стягнення 71628,94 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополюс-Харків" (далі - відповідач) 67621,67 грн. основного боргу, пеню в сумі 3187,48 грн., інфляційні витрати в сумі 202,86 грн., 3% річних в сумі 616,93 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором про заміну боржника у зобов'язанні та договору поставки № 8/16 від 08.04.09 р.
Позивач в судовому засіданні 02.04.12 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 02.04.12 р. не зявився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав, поштовим відділенням повернено суду копію ухвали від 24.02.12 р. у даній справі з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згадану ухвалу було направлено на адресу відповідача: проспект Перемоги, 59, кв. 28, м. Харків, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 01.03.12 р., наданого на вимогу суду позивачем.
Отже, судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Між позивачем та ТОВ "Ратміра - Агро" (первісний боржник) був укладений договір поставки № 8/16 від 08.04.09 р. (а.с.12-13), на виконання умов якого позивачем було поставлено ТОВ "Ратміра - Агро" товар на суму 71112,00 грн., що підтверджується накладною № 8/16 від 21.04.09 р. (а.с. 17).
12.02.10 р. між позивачем та ТОВ "Ратміра - Агро" було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 8/16 від 08.04.09 р., відповідно до якої вказано про те, що загальна сума договору складає 89923,36 грн. та встановлено, що остаточний розрахунок за поставлений товар має бути проведений до 01.11.10 р.
17.02.10 р. між позивачем, ТОВ "Ратміра - Агро" (первісний боржник) та відповідачем (новий боржник) був укладений договір про заміну боржника у зобов'язанні (а.с. 15), відповідно до умов якого, грошові зобов'язання у розмірі 89923,36 грн., що виникли у ТОВ "Ратміра - Агро" перед позивачем за договором поставки № 8/16 від 08.04.09 р., відповідач зобов'язався виконати у строки, передбачені умовами договору поставки, з урахуванням додаткової угоди № 1, тобто до 01.11.10 р.
Позивачем було частково зменшена заборгованість відповідача за вказаним зобов'язанням шляхом зарахування однорідних вимог на суму 22301,69 грн., проте залишок заборгованості у розмірі 67621,67 грн. залишився несплаченим.
01.07.11 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору поставки № 8/16 від 08.04.09 р., відповідно до якої, враховуючи фінансову неспроможність відповідача виконати взяті на себе зобов'язання щодо повного розрахунку за договором № 8/16 від 08.04.09 р. у строки, визначені цим договором, позивач погодився перенести строки проведення розрахунків до 15.10.11 р.
Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача склала 67621,67 грн.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 67621,67 грн. заборгованості не сплатив, та не надав суду жодних заперечень щодо суми боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 16.10.11 р. прострочив виконання зобов'язання за договором поставки № 8/16 від 08.04.09 р.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 67621,67 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з п. 11.1 договору поставки № 8/16 від 08.04.09 р. у випадку повної чи часткової несплати за товар нараховується пеня у розмірі 26% річних за кожен день прострочки від вартості неоплаченого по договору товару, що складає 2,17% в місяць або 0,07% в день.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені за прострочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем та встановивши дотримання позивачем під час нарахування вимог закону, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3187,48 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 202,86 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 616,93 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополюс-Харків" (просп. Перемоги, 59, кв. 28, м. Харків, 61174, код ЄДРПОУ 33481540, п/р 26007819351751 в відділенні № 19 ПАТ "Східно-Український банк "Грант", м. Харків, МФО 351607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (вул. Стельмаха, 6 а, м. Київ, 03040, код ЄДРПОУ 31109157, п/р 2600601316045 в КВ ЦФ ПАТ "Кредобанк" в м. Києві, МФО 325365) 67621,67 грн. основного боргу, 3187,48 грн. пені, 202,86 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у сумі 616,93 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Інте Т.В.
Повне рішення складено 04 квітня 2012 року.
Судове рішення № 22454102, Господарський суд Харківської області було прийнято 02.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/949/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: