Рішення № 22453911, 02.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.12 Справа № 11пн/5014/669/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства “Луганськнафтопродукт”, м. Луганськ

до Новоастраханської сільської ради, с. Нова Астрахань Кремінського району Луганської області

про визнання права власності на нерухоме майно

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 502 від 20.09.2011;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на обєкт нерухомості автозаправну станцію (АЗС), яка розташована за адресою: Луганська область, Кремінський район, с. Нова Астрахань, вул.. Леніна, буд. № 127а, та складається з: будівлі АЗС (літ. А-1) площею 62,4 кв. м, вбиральні (літ. Б), трансформаторної (літ. В), бензоколонок (№1-4), башти Рожновського (№ 5), пожежних резервуарів ( № 6-7), підземних резервуарів ПММ (№ 8-22).

Письмовим відзивом № 48 від 28.03.2012 на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не є власником спірного майна.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідачем суду надане письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника за наявними у справі документами.

З урахуванням фактичних обставин справи, думки присутнього в судовому засіданні повноважного представника позивача у справі суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до умов укладеного 30.12.1993 між Фондом державного майна України як Орендодавцем та Організацією орендарів державної обласної виробничо-комерційної фірми «Луганськнафтопродукт» як Орендарем договору оренди останньому передано в оренду майно 22 структурних підрозділів виробничо-комерційної фірми «Луганськнафтопродукт», у тому числі майно Кремінського підприємства по забезпеченню нафтопродуктами.

На підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.04.1994 № 98/1978 зареєстроване орендне підприємство фірма «Луганськнафтопродукт»(далі за текстом ОП «Луганськнафтопродукт»).

У структуру ОП «Луганськнафтопродукт»входили філії відповідно до додатку до статуту, у тому числі Кремінська нафтобаза, створена на базі Кремінського підприємства по забезпеченню нафтопродуктами, що підтверджено наявним у матеріалах справи наказом ОП «Луганськнафтопродукт»від 26.01.1994 № 4-А.

Відповідно до положень пункту 1.4 статуту ОП «Луганськнафтопродукт»ОП «Луганськнафтопродукт»є правонаступником ВКФ «Луганськнафтопродукт». Згідно із пунктом 4.2. статуту ОП «Луганськнафтопродукт»власністю орендного підприємства є майно, набуте за власні кошти.

У період свого існування ОП «Луганськнафтопродукт»за рахунок власних коштів збудувало автозаправну станцію, розташовану за адресою: Луганська область, Кремінський район, с. Нова Астрахань, вул. Леніна, № 127а (далі за текстом _ АЗС).

АЗС прийнята до експлуатації за актом державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту 24.11.1994 відповідно до вимог Будівельних норм та правил 3.01.04-87 (а.с. 68 73).

Згідно акту оцінки майна орендного підприємства від 08.09.1995, затвердженого Фондом державного майна України, вартість майна, що належить орендареві, становила 155359 млн. крб., що є еквівалентом 1553590 грн. 00 коп.

Наказом Фонду державного майна України від 16.09.1996 № 68-АГ (а.с. 14) орендне підприємство фірма «Луганськнафтопродукт»перетворене у відкрите акціонерне товариство «Луганськнафтопродукт» (далі за текстом ВАТ «Луганськнафтопродукт») та затверджений статут вказаного товариства.

Відповідно до плану приватизації державного майна ОП «Луганськнафтопродукт»(далі за текстом План приватизації), затвердженим наказом Фонду державного майна України від 16.08.1996 № 11-ПП, вартість цілісного майнового комплексу ОП «Луганськнафтопродукт»була визначена відповідно до Методики оцінки вартості обєктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 18.01.1995 № 36.

Відповідно до положень п. 3,4 Декрету Кабінету міністрів України від 20.05.1993 № 57-93 «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємстві їхніх структурних підрозділів, переданих в оренду»у статутний фонд товариства вноситься державне майно, передане в оренду, і майно, що є власністю орендаря і знаходиться на балансі підприємства, створеного орендарем. При цьому створене підприємство стає правонаступником прав і обовязків створеного орендарем підприємства.

Залишкова вартість АЗС, що приватизувалися відповідно до Указу Президента України від 29.12.1993 № 12/93, склала 2907 млн. крб. (за переліком, визначеним на аркушах 15 16 Плану приватизації).

Таким чином, усе майно, що належало ОП «Луганскнафтопродукт», у тому числі спірна АЗС, увійшло до статутного капіталу ВАТ «Луганськнафтопродукт».

Відповідно до умов приватизації на підставі балансу ОП «Луганськнафтопродукт»станом на 01.07.1995 здійснено оцінку вартості майна ОП «Луганськнафтопродукт»та складений Акт від 08.09.1995. Відповідно до пункту 13 вказаного Акту вартість цілісного майнового комплексу визначена з урахуванням залишкової вартості основних засобів вартістю 1093637 млн. крб. (п. 2 Акту). До складу основних засобів ОП «Луганськнафтопродукт»увійшли основні засоби структурних підрозділів ОП «Луганськнафтопродукт», включаючи Кремінське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами та спірну АЗС.

Відповідно до пункту 5.1 статуту ВАТ «Луганськнафтопродукт»засновниками товариства є держава в особі Фонду державного майна України та організація орендарів орендного підприємства фірми «Луганськнафтопродукт».

Положеннями пункту 3.7 статуту ВАТ «Луганськнафтопродукт»встановлено, що створені товариством дочірні підприємства, філії і представництва наділяються основними і оборотними засобами, які належать товариству, і діють на підставі статутів і положень.

Наказом Фонду державного майна України від 17.12.1996 № 51-ДАТ «Про створення дочірніх підприємств ВАТ «Луганськнафтопродукт»на базі структурних підрозділів ВАТ «Луганськнафтопродукт»створений ряд дочірніх підприємств, включаючи ДП «Кремінська нафтобаза».

Статут ДП «Кремінська нафтобаза»зареєстрований Кремінською районною державною адміністрацією 04.01.1997. Засновником ДП «Кремінська нафтобаза»є позивач у даній справі, який закріпив за вказаним дочірнім підприємством на праві оперативного управління майно, яке на праві власності належить ВАТ «Луганськнафтопродукт». За ДП «Кремінска нафтобаза»серед іншого закріплене також і спірне майно.

Відповідно до положень пункту 5 розділу XVІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»відкриті акціонерні товариства зобовязані у строк до 30.04.2011 привести статути у відповідність з вимогами вказаного Закону, зокрема, позивач зобовязаний змінити найменування «відкрите акціонерне товариство»на «публічне акціонерне товариство».

На загальних зборах акціонерів ВАТ «Луганськнафтопродукт», що відбулися 01.04.2011, прийняте рішення про зміну найменування товариства з відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт»на публічне акціонерне товариство «Луганськнафтопродукт», та затверджений статут товариства у новій редакції.

Згідно із наявною у матеріалах справи довідкою КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації»від 28.03.2012 № 77 станом на 28.03.2012 право власності на спірне майно ні за ким не зареєстроване.

Земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, надана у постійне користування Кремінському підприємству по забезпеченню нафтопродуктами, про що свідчить наявний у матеріалах справи Державний акт на право користування землею Б № 008806 (а.с. 65 67). При цьому на даний час позивачем сплачується земельний податок за користування вказаною земельною ділянкою, що підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями за період з 20.01.2011 по 23.03.2012.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивач не є власником спірного майна.

Дослідивши обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач зазначив, що спірне майно знаходиться на його балансі.

У пункті 7 розяснення президії Вищого арбітражного суду України віл 02.04.1994 № 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з судовим захистом права державної власності»зазначено, що, вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобовязань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Спірне майно будувалося до 1991 року і належало до державної власності.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, спірне майно збудоване ОП «Луганськнафтопродукт»за рахунок власних коштів та введене до експлуатації 24.11.1994 з дотриманням Державних будівельних норм та правил «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів. Основні положення»А.3.1-3-94, затверджених Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури, що підтверджено наявним у матеріалах справи актом вводу спірного майна до експлуатації, оформленим відповідно до вказаних ДБН.

Позивач у справі є правонаступником ОП «Луганськнафтопродукт»стосовно спірного майна, що підтверджено наведеними вище наказами Фонду державного майна України, Планом приватизації та статутами ОП «Луганськнафтопродукт», ВАТ «Луганськнафтопродукт», ПАТ «Луганськнафтопродукт».

Спірне майно розташоване на земельній ділянці, наданій у постійне користування підприємству, правонаступником якого є позивач у справі.

За приписами статті 327 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право власності не визнається іншою особою. При цьому статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Позов про визнання права власності не договірна вимога про констатацію перед третіми особами факту належності позивачеві права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

Позивач відкрито володіє спірним майном. Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю спірного майна та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачеві майно заважає вільно володіти, користуватися зазначеними обєктами нерухомості та унеможливлює розпорядження ними.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2011 у справі № 1/161пн/2011.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У письмових поясненнях по суті спору від 02.04.2012 позивач у справі виклав прохання про віднесення на нього судових витрат у справі.

З урахуванням викладеного судові витрати покладаються судом на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Луганськнафтопродукт», м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної Війни, буд. 3а, код 05481582, право власності на обєкт нерухомості автозаправну станцію (АЗС), яка розташована за адресою: Луганська область, Кремінський район, с. Нова Астрахань, вул. Леніна, буд. № 127а, та складається з: будівлі АЗС (літ. А-1) площею 62,4 кв. м, вбиральні (літ. Б), трансформаторної (літ. В), бензоколонок (№1-4), башти Рожновського (№ 5), пожежних резервуарів ( № 6-7), підземних резервуарів ПММ (№ 8-22).

В судовому засіданні 02.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення суду складене та підписане 09.04.2012.

Суддя М.О. Москаленко