Рішення № 22453180, 30.03.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.03.2012 Справа № 5008/150/2012

позивач: ПАТ „Закарпаттяобленерго” с.Оноківці, Ужгородського

району

відповідач: ТОВ „Альфа-Сервіс Груп” м.Ужгород

про: стягнення 12802,37 грн. заборгованості

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Чижмарь П.О. - представник

відповідача: Петрецький С.І. –представник

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго” с.Оноківці до товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Сервіс Груп” м.Ужгород про стягнення 12802,37 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 12802,37 грн., з яких сума 5000 грн. заборгованість за електричну електроенергію, спожиту у період лютий 2011р. –лютий 2012р., сума 6844,42 грн. –заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії, сума 368,13 грн. –інфляційні збитки, сума 205,50 грн. –3 відсотка річних, а сума 384,32 грн. –пеня.

Позовні вимоги ґрунтуються на договорі про постачання електроенергії №з06/10-0931 від 05.03.2009р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався поставляти електроенергію у визначених за правилами цього договору обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язався дотримуватись узгодженого режиму споживання електроенергії, та оплачувати вартість спожитої електроенергії, згідно з додатком №7 до цього договору.

За твердженням позивача. у період лютий 2011р. –лютий 2012р. позивач спожив електроенергію у кількості, що перевищує договірну величину споживання, однак не розрахувався за неї, внаслідок чого виник борг, який, через прострочення відповідачем грошового зобов’язання, і підлягає стягненню у судовому порядку. В основу своїх розрахунків позивач взяв подану відповідачем заяву на обсяги постачання електроенергії в 2011 році.

Відповідач позов визнав частково у сумі 5000 грн. та подав докази її погашення після звернення позивача з позовом (платіжне доручення №5382 від 13.03.2012р.).

Заперечуючи проти іншої частини позовних вимог, відповідач покликається на те, що ліміт споживання електроенергії у 2011 році погоджено не було, з огляду на що, в основу розрахунків береться ліміт, установлений у попередніх роках, який перевищує обсяг спожитої у 2011 році електроенергії. Звідси і відсутній факт перевищення такого ліміту. В основу своїх розрахунків обсягу спожитої електроенергії відповідач взяв повідомлення про обсяги постачання електроенергії за 2009р.

Окрім того, заперечення відповідача стосуються факту припинення правовідносин із позивачем та відсутністю надіслання рахунків для оплати за спожиту електроенергію.

У попередньому засіданні суду було оголошено перерву.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами спору існують договірні відносини, що виникли на підставі договору про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р. Означений правочин укладено на термін до 31.09.2009р.

У відповідності до ч.1 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору із енергопостачальником.

Відповідач стверджує про припинення наведеного вище договору, і, відповідно, - на відсутності будь-яких зобов’язань перед позивачем.

Однак, таке твердження відповідача спростовується тим, що, згідно ч.1 п.9.4. означеного договору, термін його дії продовжується на один рік за відсутності заперечень щодо продовження, але не довше терміну дії договору оренди. При цьому, у односторонньому порядку договір про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р. може бути розірвано у односторонньому порядку виключно постачальником електроенергії (позивач у справі) внаслідок порушення споживачем умов договору та правил споживання електроенергії (ч.2 п.9.4. договору). Щодо інших підстав розірвання договору про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р., то його умовами, зокрема ч.2 п.9.4., передбачено загальний порядок розірвання, установлений ст.188 ГК України.

Отже, оскільки позивачем не подано доказів розірвання договору про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р. в установленому ст.188 ГК України, порядку, його твердження про припинення правовідносин, внаслідок надіслання Заяви від 03.03.2011р. про вилучення об’єкту із переліку об’єктів на які проводиться постачання електроенергії відповідачу, не приймається судом до уваги, з огляду на правила ст.33 ГПК України.

Так само, матеріалами справи спростовується твердження відповідача про не надіслання йому розрахунків спожитої електроенергії для оплати.

Згідно з поданими позивачем документами, розрахунками №2579 від 14.02.2011р., №2580 від 14.02.2011р., та №4099 від 11.03.2011р., відповідача було повідомлено про необхідність здійснення розрахунків за спожиту електроенергію в установлений договором про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р. спосіб та формі.

Будь-яких заперечень щодо, вказаних позивачем у рахунках №2579 від 14.02.2011р., №2580 від 14.02.2011р., та №4099 від 11.03.2011р., показників приладу обліку спожитої електроенергії та щодо власності такого приладу обліку від відповідача не поступало.

За таких обставин, кількість спожитої відповідачем електроенергії у спірному періоді, підтверджена документально і не оспорюється сторонами.

У відповідності до п.4.2. Правил користування електроенергією, відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним чи поквартальним розподілом подаються постачальнику електроенергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Згідно з п.5.1. Договору про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р., споживач не пізніше поточного року подає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії. При цьому, у випадку перевищення договірних величин споживання електроенергії, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин, згідно з ст.26 Закону України „Про електроенергетику”.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем 13.08.2010р. подано заявку на обсяги постачання електроенергії в 2011 році, на підставі якої позивачем скориговано нові обсяги постачання у 2011 році електроенергії на об’єкти відповідача.

Таким чином, згідно, наявних у справі показників приладу обліку споживання електроенергії, у лютому 2011 року відповідач спожив 9215 кВт електроенергії, замість установлених ним же 1700 кВт, а у березні –3099кВт, замість установлених 1499 кВт.

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо відсутності документального, за встановленою договором про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р., формою узгодження лімітів споживання електроенергії, з тих підстав, що умовами наведеного вище правочину, як підставу для коригування постачальником електроенергії обсягів постачання електричної енергії на об’єкти споживача є не домовленість сторін про обсяги споживання електроенергії, а подані споживачем відомості (повідомлення) про розмір очікуваного споживання електричної енергії (пункти 5.1., 8.1.2., 8.1.3. договору про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р.). Саме на підставі такого повідомлення і формується план постачання електроенергії у регіоні. Перевищення споживачем власних розрахунків необхідного обсягу електроенергії тягне за собою відповідальність у вигляді подвійної вартості понаднормово спожитої електроенергі, згідно п.4.2.2. Договору про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р. та ч.6 ст.26 Закону України „Про електроенергетику”.

Наявність договірних правовідносин покладає на відповідача зобов’язання здійснювати оплату вартості спожитої електроенергії у формі на розмірах, установлених Договором про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р. у відповідності до ст.ст.509, 526 ЦК України і ст.193 ГК України. Порушення такого обов’язку, надає право постачальнику електроенергії (позивачу у справі) домагатись його виконання у примусовому порядку.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5000 грн. вартості спожитої електроенергії та 6844,42 грн. подвійної вартості спожитої електроенергії є підставними і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на доведення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем, правомірними будуть також і вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків (368,13 грн.), 205,50 грн. трьох відсотків річних та 384,32 грн. пені, нарахованих у періоді прострочення, згідно договору про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р. та у відповідності до ст.ст.231, 232 ГК України і ст.625 ЦК України.

Однак, зважаючи на те, що після звернення позивача з позовом, відповідач суму 5000 грн. основної заборгованості погасив, в цій частині вимог провадження у справі підлягає припиненню через відсутність предмета спору (п.1.1.ст.80 ГПК України).

Тому, керуючись ст.ст.33,34,49, п.1.1. ст.80, ст.ст. 82-85, 87 ГПК України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Сервіс Груп” (м.Ужгород, вул..Станційна, 1 код34547407) на користь публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго” (Ужгородський район, с.Оноківці, вул..Головна, 57 код 001311529) суму 7802,37 грн. заборгованості з яких сума 6844,42 грн. –подвійна вартість понаднормово спожитої електроенергіх, сума 368,13 грн. –інфляційні збитки, сума 205,50 грн. –3 відсотки річних, сума 384,32 грн. –пеня та суму 1609,50 грн. витрат на судовий збір.

2.В частині вимог про стягнення 5000 грн. вартості спожитої електроенергії провадження у справі припинити.

Суддя О.С.Йосипчук