Рішення № 22453148, 27.03.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.2012 Справа № 5008/28/2012

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Киблярівської сільської ради, с. Кибляри Закарпатської області (далі позивач-1, сільрада) та державної екологічної інспекції Закарпатської області, м. Ужгород (далі позивач-2, інспекція) до товариства з обмеженою відповідальністю „ХІПП-Ужгород”, м. Ужгород (далі - товариство)

за участю представників:

позивача-1 - не зявився;

позивача -2 ОСОБА_1., ОСОБА_2 представники за довіреністю;

відповідача - Панков В.А. - директор, ОСОБА_3 - представник за довіреністю.

прокурора - Кочеткова О.О., помічник прокурора

СУТЬ СПОРУ (з урахуванням зменшення позовних вимог): про відшкодування шкоди на суму 8496,70 грн. заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства

Прокурор звернувся до суду із вимогами про стягнення суми 8595,93 грн. як шкоди завданої державі внаслідок скиду 443 кбм забруднених стоків у р. Стара, оскільки у добровільному порядку відповідач не сплатив зазначену суму. У ході судового розгляду позивач уточнював розмір заподіяної відповідачем шкоди шляхом подання 13.03.12 та 26.03.12 уточнених її розрахунків відповідно на суми 15381,89 грн., 8496,70 грн.

Представники прокуратури та позивача-2 у судовому засіданні наполягають на стягненні з відповідача останньої зазначеної суми, зменшивши позовні вимоги. Таким чином, з урахуванням зменшення позовних вимог предметом даного спору є стягнення суми 8496,70 грн.

Позивач-1 належним чином повідомлений про дату та місце судового розгляду справи не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому процесі.

Відповідач відзивом, письмовими поясненнями долученими до матеріалів справи та його представники у ході судового розгляду заперечували проти позовних вимог, вважаючи, зокрема, завищеними нараховані суми завданої шкоди. У ході судового розгляду відповідач заявив, що обсяг забруднених стоків становив 295 кбм, з урахуванням яких надав суду власний розрахунок завданої шкоди, згідно якого остання становить суму 5543,65 грн. (а.с. 125).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно, повно та обєктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні відносини сторін у даній справі з огляду на їх предмет та субєктний склад регулюються приписами Водного кодексу України (далі - ВКУ), Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) та розробленою відповідно до цих законодавчих актів Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.09.2009 № 389 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.09.2009 №767/16783 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів N 220 від 30.06.2011) (далі - Методика).

За приписами ст. 13 ВКУ державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві Ради та їх виконавчі комітети, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, територіальним підрозділом якого є позивач-2 у справі.

За приписами ст. 20 Закону до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, в тому числі, державний контроль за використанням поверхневих і підземних вод, охороною земель, надр, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами ст. 37 Закону передбачено також прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому органами прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За приписами ст.ст. 44, 70 ВКУ водокористувачі, яким є відповідач, зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

За приписами ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону порушення водного законодавства, в т. ч., забруднення вод, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників із зворотними водами визначено Методикою, яка встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами) та застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Матеріалами справи, зокрема, дозволом на спеціальне водокористування відповідача (УКР № 4310 А/ЗАК), актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.10.11, протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 11.04.11, 23.06.11, 22.09.11, довідкою товариства від 21.10.11, встановлено, що інспекцією та Ужгородською міжрайонною прокуратурою було проведено документальну перевірку відповідача на предмет дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства та виявлено, зокрема, що за період з 22.04.11 по 6.09.11 товариством здійснено скид у р. Стара рибогосподарську водойму ІІ категорії - забруднених стічних вод в обсязі 443 кбм.

За даними здійснених лабораторних досліджень проведених 11.04.11, 23.06.11, 22.09.11 відділом інструментально-лабораторного контролю інспекції виявлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водний об'єкт із зворотними водами скинутими у р. Стара. Так, за результатами зазначених досліджень відповідач допустив перевищення встановлених концентрацій по БСК (біохімічне споживання кисню), амонію сольовому, нітритам, фосфатам, ХСК (хімічному споживанню кисню), залізу. Будь-яких заперечень щодо правильності проб відбору зі сторони відповідача не було заявлено. За таких обставин та відповідно до приписів п. 2.2 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами у даній справі є встановленим.

При цьому, за приписами п. 2.1, 2.4 Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються, зокрема, скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

При розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, з урахуванням якого за приписами Методики здійснюється розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, приймаються до уваги фактичні витрати зворотних вод, які визначаються на основі, зокрема, довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою. Матеріалами справи встановлено, що відповідачем як субєктом господарювання у ході документальної перевірки його діяльності на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства було надано за підписом керівництва довідку від 21.10.11 за № 212/11 про обсяг скинутих стічних вод у р. Стара у кількості 443 кбм за період з 22.04.11 по 6.09.11.

Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області на підставі зазначених фактичних даних та у відповідності до Методики здійснено розрахунки збитків, завданих державі в результаті скиду відповідачем у період з 22.04.11 по 6.09.11 забруднених стічних вод в обсязі 443 кбм з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів із середньою концентрацією забруднюючих речовин, які становлять 8496,70 грн. та є предметом позовних вимог у даній справі.

Збитки на зазначену суму підлягають стягненню з відповідача до спеціального фонду місцевого бюджету Киблярівської сільської ради, на території якої допущено правопорушення, як такі, що нараховані відповідно до приписів вищенаведеного законодавства, що регулює спірні відносини, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову висловлені у ході судового розгляду щодо правильності здійснення розрахунків як такі, що спростовуються приписами Методики. До того ж, відповідач здійснив та подав суду контррозрахунок розміру завданих ним збитків, який також грунтується на приписах Методики, і різниця нарахованих сторонами сум збитків пояснюється різним обсягом скинутих за спірний період стічних вод, що використаний сторонами при розрахунку.

Так, інспекцією розрахунки здійснені з урахуванням обсягу 443 кбм - встановленого у процесі перевірки відповідно до Методики на підставі довідки відповідача, зафіксованого в акті перевірки, зауважень до якого відповідачем не надано. Натомість, відповідачем розрахунки збитків здійснені з урахуванням обсягу 295 кбм, який обраховано останнім у ході судового розгляду з урахуванням його витрат на полив території підприємства (а.с. 45-46). Даний розрахунок, що міститься у додаткових поясненнях відповідача від 28.02.12, суд оцінює критично з огляду на його документальне обгрунтування, зокрема, долученими до матеріалів справи подорожніми листами вантажного автомобіля (типова форма № 2 затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України 29.12.95 № 488/346) виданими на трактор МВ-82. До того ж, дані подорожні листи не оформлені належним чином, оскільки в них не заповнені передбачені формою відомості щодо завдання водієві, натомість міститься довільного змісту інформація про „... полив лік. трав. вода 3 м3” (а.с.57-122); листи не містять інформації про здачу водієм та прийняття механіком транспортного засобу; про здачу водієм та прийняття диспетчером виконаного завдання за листом; про результати роботи автомобіля, включно з інформацією про витрати пального за нормою та фактично, час у наряді, кількість їздок, пробіг, кількість перевезень, заробітну плату. За наведеного дані документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами у даній справі на підтвердження кількості витраченої відповідачем води на полив території підприємства.

Суд керується приписами ст. 33 ГПКУ про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин та відповідно до вищезазначених приписів законодавства позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню судом шляхом стягнення з відповідача до місцевого бюджету Киблярської сільської ради суми 8496,70 грн.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд даної справи належить стягнути з відповідача

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 13, 44, 70, 110, 111 Водного кодексу України, ст. 20, 37, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього середовища”, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю „ХІПП-Ужгород” (м. Ужгород Закарпатської області, вул. Капушанська, 82 а, код 13596193):

- до спеціального фонду місцевого бюджету Киблярівської сільської ради ради (с. Кибляри Ужгородського району Закарпатської області, 165, р/р 33119331700288 в ГУДК в Закарпатській області, МФО 812016 код платежу 24062100) суму 8496,70 грн. (вісім тисяч чотириста девяносто шість грн. 70 коп.);

- в доход державного бюджету України судовий збір на суму 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять грн. 50 коп. ) по коду бюджетної класифікації 22030001.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду у порядку встановленому цим же кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 5.03.12

Суддя Ушак І.Г.