Рішення № 22446345, 09.04.2012, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

09.04.2012

Справа № 2215/906/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2012 року           м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

                              в складі: головуючої –судді Сагайдак І.М.

                                         секретарів Загоруйко О.В., Березнюк В.В.

з участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;

           відповідачки ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом кредитної спілки «Лакі»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до кредитної спілки «Лакі»про визнання недійсними окремих пунктів договору кредиту, припинення його дії та визнання недійсним договору кредиту,

                                                  в с т а н о в и в:

В вересні 2011 року кредитна спілка "Лакі" (далі КС «Лакі») звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №66 від 29 травня 2009 року, укладеним між КС «Лакі»та ОСОБА_7, в сумі 18591 грн. 25 коп., з яких: неповернутий кредит – 7889 грн. 69 коп., відсотки за користування кредитом - 3228 грн. 07 коп., пеня –7170 грн. 61 коп. (а.с.1).

В подальшому кредитна спілка збільшила позовні вимоги в частині нарахування відсотків і просила стягнути 19472 грн. 47 коп., з яких: неповернутий кредит –7889 грн. 69 коп., відсотки за користування кредитом - 4412 грн. 17 коп., пеня –7170 грн. 61 коп.(а.с.49).

В обґрунтування заявлених позовних вимог кредитна спілка вказувала, що ОСОБА_4, яка отримала кредит в розмірі 9000 грн., а також її поручитель ОСОБА_6 не виконують належним чином зобов'язання з повернення грошових коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2011 року задоволено частково позовні вимоги КС «Лакі»та стягнуто з ОСОБА_6 на користь КС «Лакі»заборгованість за кредитним договором №66 від 29 травня 2009 року, яка виникла станом на 22 листопада 2011 року в розмірі 12301 грн. 86 коп., з яких неповернутий кредит - 7889 грн. 69 коп., відсотки за користування кредитом –4412 грн. 17 коп.

Ухвалою цього ж суду від 29 листопада 2011 року провадження в частині позовних вимог КС «Лакі»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 24 січня 2012 року вищезазначену ухвалу Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2011 року скасовано, а справу за позовом КС «Лакі»до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості направлено до суду для продовження розгляду.

В ході судового розгляду позовних вимог КС «Лакі»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту, позивач збільшив раніше заявлені позовні вимоги в частині нарахування відсотків та пені і просить стягнути з ОСОБА_4 35812 грн. 34 коп. заборгованості, яка виникла станом на 20 березня 2012 року, з яких заборгованість по кредиту 7889 грн. 69 коп., відсотки за користування кредитом –6109 грн. 86 коп., пеня –21812 грн. 79 коп. (а.с.107).

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_4 заявила зустрічні позовні вимоги до КС «Лакі»і просить визнати недійсним п.1.1 договору кредиту №66 від 29 травня 2009 року, припинити дію умов даного договору у зв»язку із його виконанням та зарахувати її як солідарного боржника по присудженій рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2011 року заборгованості по даному кредиту в сумі 12301 грн. 86 коп. (а.с.109).

В обґрунтування зустрічного позову вказує, що п.1.1 договору кредиту №66 від 29 травня 2009 року, у якому визначена відсоткова ставка за користування кредитом в розмірі 66% річних суперечить положенням ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких вимога що до сплати непропорційно великої суми компенсаційних, що становить більше 50% вартості отриманого кредиту, є незаконною. Крім того, просить достроково припинити дію умов даного договору у зв»язку із виконанням нею обов»язку по поверненню кредиту з врахуванням фактично внесених нею платежів та присуджених до сплати судом 29 листопада 2011 року.

В подальшому ОСОБА_4 доповнила заявлені нею зустрічні позовні вимоги і просить також визнати недійсними п.п. 5.4, 10.2, 7 та 9 договору кредиту №66 від 29 травня 2009 року та визнати недійсним вищезазначений договір в цілому як такий, що укладений нею під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних для неї умовах. Обґрунтовуючи заявлені вимоги вказує, що передбачена п.5.4 договору відповідальність у виді підвищених відсотків та передбачений п. 10.2 розмір пені є вкрай несправедливими та не відповідають вимогам п.3 ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань». Крім того, у п.7.1.3 зазначено неправдиву інформацію про те, що укладаючи даний договір, вона не перебуває під впливом тяжкої обставини, хоча саме такі тяжкі сімейні обставини змусили укласти її даний договір. Не визначено договором і строк його дії, що є порушенням Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

          В судовому засіданні представники КС «Лакі»підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечили, пояснивши, що ОСОБА_4 отримала даний кредит на розвиток бізнесу, а тому він не є споживчим й на дані правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, ОСОБА_4 не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення договору кредиту у неї були тяжкі обставини, через що вона вчинила правочин на вкрай невигідних для неї умовах, хоча перед цим вона неодноразово отримувала в КС «Лакі»аналогічні кредити, які нею погашались.

          ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 просять відмовити кредитній спілці у позові про стягнення заборгованості та наполягають на задоволенні зустрічних позовних вимог. При цьому ОСОБА_4 визнає розмір заборгованості в сумі 12301 грн. 86 коп., яку стягнуто з її доньки ОСОБА_6, як поручителя, та зобов»язується погасити цю заборгованість разом із ОСОБА_6

          Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги КС «Лакі»підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 слід відмовити з наступних підстав.

          Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2011 року по справі за позовом КС «Лакі» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту №66 від 29 травня 2009 року (а.с.64-65), яке набрало законної сили, встановлено, що 29 травня 2009 року між КС «Лакі» та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту, за умовами якого ОСОБА_4 отримала на розвиток бізнесу кредит в сумі 9000 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 66% річних. Станом на 22 листопада 20011 року по даному кредиту виникла заборгованість: по тілу кредиту –7889 грн. 69 коп., по відсотках –4412 грн. 17 коп.

          Вказані обставини встановлені рішенням суду у цивільній справі, яке набрало законної сили, а тому відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

          Вищезазначену заборгованість в сумі 12301 грн. 86 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту –7889 грн. 69 коп., по відсотках –4412 грн. 17 коп., рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2011 року стягнуто з ОСОБА_6, як поручителя боржника ОСОБА_4

          Як встановлено в судовому засіданні і визнано сторонами вищезазначене судове рішення ОСОБА_6 не виконується.

          Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_4, як боржник за договором кредиту №66 від 29 травня 2009 року, повинна нести перед КС «Лакі»солідарну відповідальність разом із ОСОБА_6 Для цього з ОСОБА_4 слід стягнути на користь КС «Лакі»заборгованість за кредитним договором №66 від 29 травня 2009 року, яка виникла станом на 22 листопада 2011 року в розмірі 12301 грн. 86 коп., з яких неповернутий кредит - 7889 грн. 69 коп., відсотки за користування кредитом –4412 грн. 17 коп.

Однак, враховуючи, що вищезазначена заборгованість за договором кредиту станом на 20 березня 2012 року не була погашена й залишається непогашеною на даний час, КС «Лакі»правомірно нарахувала відсотки за користування кредитом з розрахунку 66% річних за період з 22 листопада 2011 року по 20 березня 2012 року в сумі 1697 грн. 67 коп., які підлягають стягненню лише з ОСОБА_4, оскільки обсяг відповідальності її поручителя вже визначено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

          Що стосується позовних вимог КС «Лакі»в частині стягнення з ОСОБА_4 пені в розмірі 21812 грн. 79 коп., то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2011 року по справі за позовом КС «Лакі» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту №66 від 29 травня 2009 року (а.с.64-65), яке набрало законної сили, встановлено, що КС «Лакі»необґрунтовано та з порушенням визначеного договором порядку провело нарахування пені за вказаним договором за період з 01 березня 2011 року по 31 серпня 2011 року, через що у стягненні цієї пені в сумі 7170 грн. 61 коп. з поручителя було відмовлено.

В силу ч.3 ст.61 ЦПК України вказані обставини повторному доказуванню не підлягають, а тому враховуючи, що ці обставини стосуються одного й того ж договору кредиту, вони підлягають застосуванню і до вимог КС «Лакі»до ОСОБА_4, й саме з цих підстав вимоги КС «Лакі» про стягнення з ОСОБА_4 пені за період з 01 березня 2011 року по 31 серпня 2011 року задоволенню не підлягають.

          Судом встановлено, що 26 серпня 2011 року на засіданні правління КС «Лакі»було прийнято рішення з 01 вересня 2011 року зупинити нарахування пені по кредитному договору №66 від 29 травня 2009 року в зв»язку із зверненням спілки до суду для примусового стягнення заборгованості за цим договором (а.с.41).

          Рішенням правління КС «Лакі»від 12 грудня 2011 року відновлено нарахування пені по даному договору, починаючи з 13 грудня 2011 року з тих підстав, що боржник і поручитель не погашають в добровільному порядку виниклу заборгованість, й за період з 13 грудня 2011 року по 20 березня 2012 року її розмір спілка визначила у 14642 грн. 18 коп.

          Суд вважає, що нарахування пені за період з 13 грудня 2011 року по 20 березня 2012 року є безпідставним, оскільки рішенням КС «Лакі»від 26 серпня 2011 року було зупинено нарахування пені в зв»язку із зверненням спілки до суду й на час відновлення нарахування пені справа перебувала на розгляді у суді, тобто не змінилось жодних обставин, які б давали підстави спілці для відновлення нарахування пені.

          З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з ОСОБА_4 нарахованої пені в сумі 14642 грн. 18 коп. за період з 13 грудня 2011 року по 20 березня 2012 року.

          Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          Закон України «Про захист прав споживачів»регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.

Згідно п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач –це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов»язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов»язків найманого працівника.

Споживчий кредит –це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Як встановлено рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2011 року по справі за позовом КС «Лакі»до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту (а.с.64-65), яке набрало законної сили, за договором кредиту №66 від 29 травня 2009 року ОСОБА_4 отримала кредит на розвиток бізнесу. Вказана обставина відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

З огляду на це, кредит отриманий ОСОБА_4 не є споживчим, а тому до даних правовідносин норми Закону України «Про захист прав споживача»застосуванню не підлягають, через що вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсними п.1.1 та п.5.4 договору кредиту є безпідставними.

Згідно преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»від 22 листопада 1996 року цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань. Суб»єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи –суб»єкти підприємницької діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 отримала кредит як фізична особа –член кредитної спілки, яким відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про кредитні спілки»можуть бути лише громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що підтверджується її заявою –анкетою на отримання кредиту, а також рішенням КС «Лакі»від 29.05.2009 року про надання кредиту члену спілки ОСОБА_4

Оскільки договір кредиту від 29 травня 2009 року укладався ОСОБА_4 як фізичною особою, тому її посилання на вищезазначений Закон є безпідставним. Будь-яких інших обмежень щодо встановлення розміру пені чинним законодавством не передбачено, а тому її розмір було визначено за згодою сторін.

З огляду на викладене, підстави для визнання недійсним п.10.2 договору кредиту відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строк дії договору –це час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору.

У п.9.2 договору кредиту №66 від 29 травня 2009 року сторони передбачили, що даний договір діє до повного виконання позичальником зобов»язань за цим договором, визначивши у п.5.2 останній день погашення кредиту та процентів –29 травня 2012 року.

Таке визначення не суперечить нормам цивільного права, а тому підстав для визнання недійсним п. 9 договору кредиту суд не вбачає. Не суперечить чинному законодавству і п.7 договору кредиту «Застереження позичальника щодо дійсності умов договору кредиту», а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Не вбачає суд також і підстав для визнання договору кредиту №66 від 29 травня 2009 року припиненим в зв»язку із його виконанням, оскільки як встановлено в судовому засіданні заборгованість за цим договором не погашена, що визнала в судовому засіданні і сама ОСОБА_4

Відповідно до положень ч.3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

ОСОБА_4 не надала суду жодних доказів, які б свідчили про укладення нею договору кредиту №66 від 29 травня 2009 року під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Посилання представника ОСОБА_4 на те, що даний кредит вона брала з метою погашення попереднього кредиту, отриманого у цій же кредитній спілці не є тяжкою обставиною в розумінні ст.233 ЦК України.

З огляду на викладене, в зустрічному позові ОСОБА_4 до КС «Лакі»слід відмовити у повному обсязі.

Таким чином, з ОСОБА_4 на користь КС «Лакі»слід стягнути заборгованість за кредитним договором №66 від 29 травня 2009 року, яка виникла станом на 22 листопада 2011 року в розмірі 12301 грн. 86 коп., з яких неповернутий кредит - 7889 грн. 69 коп., відсотки за користування кредитом –4412 грн. 17 коп., і яка підлягає стягненню солідарно з поручителем ОСОБА_6, а також відсотки за користування кредитом за період з 22 листопада 2011 року по 20 березня 2012 року в сумі 1697 грн. 67 коп., які підлягають стягненню лише з ОСОБА_4, а всього з неї слід стягнути заборгованість, яка станом на 20 березня 2012 року становить 13999 грн. 55 коп., з яких: неповернутий кредит –7889 грн. 69 коп., відсотки за користування кредитом – 6109 грн. 86 коп. (4412 грн. 17 коп. + 1697 грн. 67 коп.).

          Судові витрати по даній справі у повному обсязі стягнуто рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2011 року з поручителя, а тому повторному стягненню з ОСОБА_4 не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10 ч.3, 11, 60 ч.1, 61 ч.3, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 554 ч.1, 631, 1054 ч.1 ЦК України, ст.1 п.п. 22, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

                                        в и р і ш и в:

          Позов кредитної спілки «Лакі»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь кредитної спілки «Лакі»(р/р26509394111427 в Старокостянтинівське ТВБВ №10022/094 філія Хмельницького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 315784, код ЕДРПОУ 26515581) заборгованість за кредитним договором №66 від 29 травня 2009 року, яка виникла станом на 20 березня 2012 року, в сумі 13999 грн. 55 коп., з яких: неповернутий кредит –7889 грн. 69 коп., відсотки за користування кредитом – 6109 грн. 86 коп.

          В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до кредитної спілки «Лакі»про визнання недійсними окремих пунктів договору кредиту, припинення його дії та визнання недійсним договору кредиту відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

                                        Суддя: