Рішення № 22445873, 26.03.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2/1522/13212/11

Провадження № 2/1522/5830/12

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

“26” березня 2012 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря Булата В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за участі третьої особи ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, за уточненою позовною вимогою просив стягнути суму боргу за кредитним договором, заборгованості за відсотками, та пені в сумі 15592,04 долара США, судові витрати, посилаючись на такі обставини. 04 червня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 966/4-1-08, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 4634,99 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 05 березня 2009 року зі сплатою 18 відсотків за користування коштами. Позивач повністю та в строки виконав свої зобовязання за кредитним договором, втім, відповідач, у порушення умов зазначеного договору не здійснював обовязкових платежів, у звязку із чим у останнього перед позивачем виникла істотна заборгованість.

Відповідач в судове засідання зявився, позво не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на зміну курсу національної валюти до долару США, вважаючи, що він зобовязаний повернути відповідну суму в гривні України за курсом на день отримання кредиту.

Представник позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених письмових доказів.

Як вбачається зі статуту ПАТ АБ «Порто-Франко», останнє є правонаступником усіх прав та обовязків АКБ «Порто-Франко», з огляду на що позивач є належною стороною у цій справі.

Між АКБ «Порто-Франко»та ОСОБА_1 04 червня 2008 року укладено кредитний договір № 966/4-1-08. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № 966/4-1-08 від 04 червня 2008 року банк надав відповідачу короткостроковий кредит під контракт в сумі 4634,99 доларів США. За п.1.2 договору кредитні кошти надано у строк з 04 червня 2008 року по 05 березня 2009 року. Згідно з п.1.3 кредитного договору за користування кредитними коштами встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 18% річних. Факт видачі готівки позичальнику підтверджується заявою на видачу готівки № 407 від 04 червня 2008 року.

Позичальником не виконані умови п. 3.2.2 зазначеного договору, тобто не здійснено повернення суми кредиту у відповідності до п.1.2 договору за містом виконання зобовязань: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 10, ПАТ АБ «Порто-Франко», у звязку із чим у відповідача перед позивачем виникла значна заборгованість.

ОСОБА_1 10 березня 2009 року направлено претензію щодо сплати заборгованості за укладеним кредитним договором, втім відповідачем до цього часу жодних дій з повернення кредиту не вчинено.

За п. 5.1 договору за несвоєчасне повернення кредитних коштів позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення. Згідно до п.4.1.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та уплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 966/4-1-08 від 04 червня 2008 року станом на 16.02.2012 р. у відповідача існує наступна заборгованість за кредитом:

-сума заборгованості за основною сумою кредиту 4634,97 доларів США;

-сума заборгованості за відсотками 2498,25 доларів США;

-сума пені 8458,82 доларів США. Разом за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.02.2012 року складає 15592,04 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на день постановлення рішення складає 124513,35 гривень.

Відповідно до ст. 524 ЦК України валютою зобовязання є національна валюта України. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У відповідності до статті 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Згідно із абз.3 п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу. За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. При цьому, судом враховано, що відповідач не заявляв клопотання про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені, а тому вважає за можливе задовольнити в цій частині вимоги позивача у повному обсязі, оскільки застосування позовної давності до правовідносин за ініціативою суду чинним законодавством не передбачено.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підсумовуючи, суд констатує порушення відповідачем договірного зобовязання з повернення суму кредиту банківській установі. Відповідно до умов договору, відповідач мав повернути банку суму кредиту саме в іноземній валюті, з огляду на що заперечення відповідача з посиланням на зміну курсу національної валюти є неналежними, оскільки сторонами на договірній основі добровільно обрано іноземну валюту в якості валюти зобовязання та валюти платежу.

Задовольняючи позов, суд враховує, що протягом розгляду справи сторони не заявили суду про застосування правил позовної давності, як це вимагається правилом ч. 3 ст. 267 ЦК України. З огляду на це, позовну давність до спірних правовідносин судом з власної ініціативи застосовано не було.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.

Станом на день постановлення рішення, згідно із курсом НБУ сума заборгованості відповідача перед банком становить 124516,22 гривень.

Також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судового збору у сумі 1232,83 гривень. При цьому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 12,30 гривень, що утворився внаслідок перерахунку гривневого еквіваленту на день постановлення рішення (124513,35:100-1232,83=12,30 гривень).

Керуючись ст. ст. 16, 526, 553, 554, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за участі третьої особи ОСОБА_2, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО»(МФО 328180, код за ЄДРПОУ 13881479, рахунок №29092954), заборгованість за кредитним договором № 966/4-1-08 від 04.06.2008 року в сумі 15592,04 (п'ятнадцять тисяч пятсот девяносто два) долари США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО»(МФО 328180, код за ЄДРПОУ 13881479, рахунок №29092954) судові витрати у сумі 1232,83 гривень за сплачений судовий збір.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 12,30 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я С.О.ПОГРІБНИЙ

26.03.2012