Постанова № 22445532, 28.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - <Суддя першої інстанції >

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року справа №2а-5936/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т. Г. , Геращенка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Автоцентр» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом, в якому просили скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.04.2011 № 0002521600 та від 20.05.2011 № 000035236, стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Автоцентр» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по деклараціях за січень 2011 року в розмірі 23540 грн. та лютий 2011 року в розмірі 31325 грн., на загальну суму 54865 грн., стягнути з відповідача № 1 витрати зі сплати судового збору в сумі 548,65 грн. На обґрунтування позову зазначено, що позивач зареєстрований як юридична особа і є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 17245067 від 17.06.2000, перебуває на податковому обліку у відповідача. Ним було подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларації з податку на додану вартість із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача: за січень 2011 року (зареєстрована 16.02.2011 за № 9000322213) 23540 грн., за лютий 2011 року (зареєстрована 15.03.2011 за № 9000936837) 31325 грн. Загальна сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку, склала 54865 грн.

19.04.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Автоцентр» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 19.04.2011 № 571/16/30464940, в якому відповідач зробив висновок про неможливість підтвердити факт сплати суми ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України за результатами проаналізованих даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України. Зазначені факти, на думку відповідача, свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства п. 187.1 ст. 187 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем № 1 було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 № 0002521600 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на суму 23540 грн. та нарахована фінансова санкція в розмірі 5885 грн.

27.04.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську було розпочато проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автоцентр» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року. За результатами перевірки відповідачем складено довідку від 10.05.2011 № 264/23-616/30464940, згідно висновку якої не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, що повязано з неотриманням відповідей за запити про проведення перевірок по основним постачальникам підприємства. 16.05.2011 відповідачем проведено невиїзну перевірку бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року, про що було складено акт від 16.05.2011 № 280/23-616/30464940. Зазначеним актом також встановлено неможливість підтвердити факт сплати сум ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України за результатами проаналізованих даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України. Зазначені факти, на думку відповідача, свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства п. 187.1 ст. 187 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 № 0000352360 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на суму 31325 грн. та нарахування фінансової санкції в розмірі 1 грн., які позивач вважає незаконними і просив скасувати.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обгрунтування апеляційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, Ленінська МДПІ (відповідач №1) наголошує на тому, що відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є, як правило, посередники) сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаного товару ПДВ переходить в податкове зобов»язання кожного з попередніх постачальників, який до бюджету його не вносить, перекриваючи його податковим кредитом, що виник у зв»язку з придбанням цієї ж продукції у попереднього постачальника (посередника), а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку податок до бюджету встановити неможливо, що свідчить про порушення вимог Закону про ПДВ в частині відшкодування ПДВ. Головне управління Держказначейства (відповідач №2) в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції, стягнувши з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування, порушив ст..200.15 Податкового кодексу України, який на сьогоднішній день є єдиним законодавчим актом, що регулює питання бюджетного відшкодування.

Належним чином повідомлені про дату, часі місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС Уураїни, спаву розглянуто в порядку письмового провадження.

Перевіривши за матеріалами справи неведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Ленінської МДПІ задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства України в Луганській області підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Автоцентр» зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.07.1999, є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

Відповідач 1 Ленінська міжрайонна Державна податкова інспекція в м.Луганську є суб»єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Позивачем було подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача: за січень 2011 року 23540 грн. за лютий 2011 року - 31325 грн. Тобто, загальна сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню складає 54865 грн.

19.04.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі наказу від 15.04.2011 № 724 було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Автоцентр» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 19.04.2011 № 571/16/30464940, в якому відповідач зробив висновок про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2011 року на суму 23540 грн., при цьому МДПІ послалась на неможливість підтвердити факт сплати суми ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України за результатами проаналізованих даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем № 1 винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 № 0002521600 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на суму 23540 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 5885 грн.

Також, на підставі наказу від 27.04.2011 № 836 Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автоцентр» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року, за результатами якої складено довідку від 10.05.2011 № 264/23-616/30464940 про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування, що повязано з неотриманням відповідей на запити про проведення перевірок по основним постачальникам підприємства.

Крім того, на підставі наказу від 10.05.2011 № 873 Ленінською МДПІ було проведено невиїзну перевірку бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року, за результатами якої було складено акт від 16.05.2011 № 280/23-616/30464940 з висновком про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2011 року на суму 31325 грн. , який зроблено у зв»язку з неможливістю підтвердити факт сплати сум ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України за результатами проаналізованих даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України.

На підставі вказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 № 0000352360 про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на суму 31325 грн. та нарахування фінансової санкції в розмірі 1 грн.

Суд першої інстанції, визнаючи спірні повідомлення-рішення протиправними, дійшов до висновку, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 54865 грн. виникла в результаті здійснення позивачем господарської діяльності, що, в свою чергу, підтверджено матеріалами справи, а саме: податковими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковими накладними, квитанцією про доставку вантажу, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія сулдів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що несплата контрагентами постачальників позивача до бюджету сум податку на додану вартість не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді позбавлення права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до положень діючого податкового законодавства, сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, тому саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

До того ж, апелянт не посилається на безтоварність господарських операцій, відсутність їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та неналежність податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит. Тобто, позивач виконав усі законодавчі умови для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за спірні періоди.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія зазначає, що відповідач №1 не довів суду правомірність своїх дій і вважає, що судом першої інстанції справу в цій частині вирішено правильно без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача №2 і вважає, що, стягнувши з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування, суд першої інстанції порушив норми Податкового кодексу України.

Так, пунктами 200.15 та 200.13 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010 № 960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів і вважає, що позивач, вимагаючи стягнути суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України, обрав неналежний спосіб захисту.

Отже, задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції, на погляд судової колегії, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору і є підставою для скасування постанови з ухваленням новго рішення про відмову в позові в цій частині.

Як наслідок, підлягає зміні постанова суду в частині стягнення на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.195,197,198,200,201,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів:

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року в адміністративній справі №2а-5936/11/1270 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року в адміністративній справі №2а-5936/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року в адміністративній справі №2а-5936/11/1270 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за деклараціями з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 23540 грн. (двадцять три тисячі пятсот сорок грн.) та за лютий 2011 року в розмірі 31325 грн. (тридцять одна тисяча триста двадцять пять грн.), а всього 54865 грн. (пятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят пять грн.).

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, - відмовити.

В абзаці четвертому резолютивної частини постанови слова і цифри «548 грн.65 коп. (п»ятсот сорок вісім грн..65 коп.)» замінити словами і цифрами «»274 (двісті сімдесят чотири) грн. 33 коп.».

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий:Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко