Ухвала суду № 22443940, 04.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року справа №2а/0570/11850/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєва І. А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 р. у справі № 2а/0570/11850/2011 (головуючий І інстанції Толстолуцька М.М.) за позовом Державного підприємства "Шахта імені Максима Горького" до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення № 601 від 30.06.2011 р.,-

ВСТАНОВИЛА:

12 липня 2011 року Державне підприємство «Шахта імені Максима Горького» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання недійсним рішення № 601 від 30.06.11р. про нарахування штрафних санкції в розмірі 2 098,96 грн. та пені в розмірі 4 575,26 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що фактично ДП «Шахта ім. М. Горького» були сплачені поточні платежі за спірний період, а УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька неправомірно змінило напрямок платежу в рахунок погашення недоїмки, пені та штрафних санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено, визнано недійсним рішення № 601 від 30.06.2011 року Управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про нарахування штрафних санкцій в розмірі 2098,96 гривень та пені в розмірі 4575,26 гривень.

Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька подало апеляційну скаргу в якій просило постанову суду скасувати внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги апеллянт посилається, на те, що судом невірно застосована норма закону, а саме ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому, числі обчислені територіальними органами Пенсійного Фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. При винесенні рішення № 601, Управління Пенсійного Фонду керувалось виключно діючим законодавством, фінансова санкція та пеня виникли у звязку з несвоєчасною сплатою страхових внесків, а саме 29.03.2010 року позивач повинен був сплатити страхові внески в розмірі 20989,64 гривні, які сплатив 29.10.2010 року в сумі 120,90 гривень, 02.11.2010 року 20868,74 гривні, тобто з порушенням строків передбачених Законом України № 1058.

В судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до вимог ст. 197 ч.1 п.2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДП «Шахта ім. М. Горького» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради за юридичною адресою: м. Донецьк, вул. Стадіонна, 1, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ідентифікаційний код 33371807, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ.

Рішенням від 30.06.2011 року № 601 УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька застосувало фінансові санкції в сумі 2 098,96 грн та пеню в сумі 4 575,26 грн. за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків на підставі пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Спірним у даній справі є своєчасність сплати позивачем страхових внесків за червень 2010 року та правомірність нарахування Управлінням Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька штрафних санкцій та пені з урахуванням вимог ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

На підтвердження доказів несвоєчасної сплати УПФУ було надано звіт за лютий 2010 року про суми нарахованих внесків поданий ДП «шахта ім.. М.Горького» до органів Пенсійного фонду України та зареєстрований в органах Пенсійного фонду 11.03.2010 року. У графі 8 звіту «загальна сума страхових внесків становить» 442 155, 96 грн. и складається з утриманих 33,2% та 4% на суму 415 959,18грн., та 2% на суму 26 196,79 грн.. З суми 26 196,79 грн. 04.10.10, як вказує відповідач, позивачем було погашено 5 207,15 грн. (26 196,79 грн.-5 207,15 грн.=20 989,64 грн.). Тобіш непогашеними залишились внески на суму 20 989,64 грн. Хоча, ік вбачається з картки особового рахунку позивача 04.10.2010 р. у графі «зараховано внесків» зідображається сума 25 137,54 гри.

Судом першої інстанції встановлено, що для погашення сум нарахованих внесків за лютий 2010 року до Пенсійного фонду України позивачем 26.03.10 р. платіжним дорученням за № 902 було перераховано 2% внески у Пенсійний фонд за лютий 2010 року в сумі 25 944,72 грн. Тобто ця сума була перерахована на погашення 2% внесків, які становили 26 196,79 грн. і відображені у своєї звітності відповідачем за лютий 2010 року. У картці особового рахунку позивача 29.03.10 р. відповідачем списано з рахунку платника та зараховано внесків на суму 26 214,72 грн. Суд першої інстанції зробив висновок, з яким погоджується судова колегія, що оскільки 26.03.10 року - це була п'ятниця, 29.03.10 р. - понеділок, відповідач в строк встановлений ЗУ №1058, подав звітність та сплатив суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З огляду на надані платіжні доручення, судом першої інстанції не прийнято твердження відповідача, що позивач внески за лютий 2010 року (строк сплати 29 березня) фактично сплатив 29.10.10 в сумі 120,90 грн. та 02.11.10 в сумі 20 868,74 грн., оскільки в платіжному дорученні №3477 від 29.10.10 р. на суму 120,90 грн. у графі «призначення платежу» вказано - внески у ПФ 2% із з/п за вересень 2010 року, а в платіжному дорученні № 1491 від 02.11. і 0 на суму 23 326,42 грн. вказано - «перераховані внески у ПФ 2% із з/п за вересень 2010 рік».

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Отже відповідач у справі -орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинної на момент подачі звітності) орган Пенсійного фонду має право зарахувати в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій сплачені поточні суми страхових внесків.

Як вбачається з рішення, яке оскаржується, воно прийняте 30.06.2011 року на підставі пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дана норма Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує відповідальність страхувальника втратила чинність згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 1 січня 2011 року, тобто, не діяла на дату прийняття спірного рішення. Таким чином, відповідачем прийняте рішення на підставі норми Закону, яка втратила чинність.

Судова колегія зазначає, що не можна приймати до уваги посилання відповідача на Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме абз. 4 п. 7 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» відповідно до якого на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

У відповідача не було підстав для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, оскільки відсутні докази несвоєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду за червень 2010 року та ще й рішення про нарахування штрафних санкцій та пені прийняте на підставі норми Закону, яка втратила чинність.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 р. у справі № 2а/0570/11850/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 р. у справі № 2а/0570/11850/2011 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддяІ.А. Васильєва

СуддіВ.Г. Яманко

Е.Г.Казначеєв