Рішення № 22443838, 05.04.2012, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/2646/12

05.04.2012 рокум. Сімферополь

05.04.2012 року Центральний районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого судді Гулевича Ю.Г

при секретарі Іващенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 1400 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що він 13 червня 2011 року звернувся в ювелірну майстерню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якій працює відповідач ОСОБА_2, що є фізичною особою-підприємцем реєстраційний номер ЄДР: НОМЕР_1 (копія довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців додається). Позивач замовив у відповідача дві золоті обручки, відповідно до усної домовленості, одне кільце повинно було містити дорогоцінний камінь (діамант d = 0,015). ОСОБА_2 прийняв замовлення. Сума замовлення склала 2800 грн. ОСОБА_2 в усній формі зобов'язався надати необхідний матеріал (золото 585 проби і діамант d = 0,015). Цього ж дня позивач зробив передоплату за замовлення в розмірі 1500 грн., після чого ОСОБА_2 виписав позивачу чек на вказану суму.

2 липня 2011 року позивач знову прийшов до вказаної ювелірної майстерні, щоб забрати ювелірні вироби, відповідно до замовлення, зробленого 13.06.2011 р. Позивач доплатив ОСОБА_2 ще 1300 грн., після чого, він попросив позивача віддати йому чек на 1500 грн., виданий позивачу 13.06.2011 р. та виписав гарантійний талон від 02.07.2011 р.

Одразу після здійснення оплати, ОСОБА_2 дав позивачу два кільця, сумарною вагою 5,39 г і залишки золота, вагою 0,95 г. 25 січня 2012 р. із кільця, що було передбачене для дружини позивача випав камінь, інкрустований ювеліром. Позивач вирішив відремонтувати кільце, та вставити камінь, скориставшись послугами іншої ювелірної майстерні, так як ОСОБА_2 часто не буває на робочому місці. При перевірці каменю іншим ювеліром, виявилося, що це не діамант, а цирконій, що є значно дешевшим. Позивач цього ж дня, 25 січня 2012 року звернувся до відповідача з претензіями, що він продав кільце з цирконієм, а не з діамантом, як передбачалось у замовленні. Відповідач, визнавши свою провину в скоєному, замінив камінь на діамант, якість якого підтверджується атестатом № 2786 від 25.01.2012 року, який передав ОСОБА_2

Так як в позивача виникла підозра, що ОСОБА_2 шахрай, позивач вирішив перевірити пробу золота, з якого виготовлені кільця. 15 лютого 2012 року позивач звернувся до Кримського казенного підприємства пробірного контролю, де було здійснено перевірку ювелірних виробів, що продав ОСОБА_2 . В результаті, було встановлено, що одне кільце, вагою 3,09 г., було виготовлене із золота 375-ї проби, а інше, вагою 2,30 г. - із золота 500-ї проби, підтвердженням чого є заява - квитанція № 00000448 від 15.02.2012 року. Крім того, малюнок на кільцях замість золота був зроблений зі срібла, а залишки матеріалу, що надав ОСОБА_2 - із золота 385 проби.

Після цього, позивач неодноразово намагався зв'язатися з ОСОБА_2, але він не виходив на зв'язок, крім того, тиждень не з'являвся на робочому місці в ювелірній майстерні, та всіляко уникав зустрічі з позивачем.

8 лютого 2012 року, у відповідь на прохання позивача замінити ювелірні вироби або повернути гроші, ОСОБА_2 заявив, що відмовляється в повній мірі відшкодувати шкоду, завдану внаслідок введення позивача в оману стосовно матеріалів, з яких були виготовлені ювелірні вироби на замовлення позивача.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснив, що відповідач ОСОБА_2 дійсно виконував замовлення позивача з виготовлення двох золотих обручок, одне кільце повинно було містити дорогоцінний камінь діамант, який дійсно виявився підробним, осквільки відповідача самого було введено в оману постачальником каменю, вказаний камінь відповідачем було замінено на відповідний, однак стосовно проби золота позивач з відповідачем не домовлялися.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши сторони, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 13.06.2011 року звернувся до відповідача ОСОБА_2, що є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та працює у ювелірній майстерні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та замовив у нього виготовити дві золоті обручки, з яких одне кільце повинно було містити дорогоцінний камінь- діамант.

2.07.2011 року відповідач ОСОБА_2 видав позивачу два кільця, сумарною вагою 5,39 г і залишки золота, вагою 0,95 г. Вказані обставини у судовому засіданні визнав представник відповідача, а також факт замовлення та видачі кілець підтверджується товарним чеком з відміткою про гарантійні зобов,язання протягом шести місяців від 2.07.2011 року (а.с.7).

25.01.2012 р. із кільця, що було передбачене для дружини позивача випав камінь, інкрустований ювеліром. Скориставшись послугами іншої ювелірної майстерні, при перевірці каменю іншим ювеліром, виявилося, що вказаний камінь не діамант, а цирконій, що є значно дешевшим. Позивач цього ж дня, 25.01.2012 року звернувся до відповідача з претензіями, що він продав кільце з цирконієм, а не з діамантом, як передбачалось у замовленні. Відповідач, визнавши факт невідповідності каменя, замінив камінь на діамант, . Вказані обставини підтверджуються атестатом №2786 від 25.01.2012 року (а.с.8), виданим відповідачем та їх у судовому засіданні визнав представник позивача.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування мйнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Продавець (виробник, виконавець), в свою чергу, зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію, відповідно до ч.І ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, є підстави вважати, що відповідач ОСОБА_3, який виконував замовлення позивача на виготовлення ювелірних виробів, в даному випадку, являється виконавцем послуг (продавцем), і, беззаперечно, порушив законні права позивача, як споживача, оскільки ввівши його в оману стосовно матеріалів, з яких виготовлені ювелірні вироби, виготовши виріб з підробленим дорогоцінним каменем і права позивача, як споживача були порушені.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездією, відшкодовується особою, що заподіяла її, за наявності вини.

Суд вважає, що діями відповідача позивачу заподіяні душевні переживання, порушило його звичний спосіб життя, зажадало додаткові зусилля для його нормалізації. Суд вважає обгрунтованими твердження позивача про те, що позивач почав дуже хвилюватись, так як дані кільця були використані в якості обручок під час церемонії одруження 21 жовтня 2011 року. Позивачем було витрачено значну кількість часу, пов'язаного із заміною підробленого діаманту в одному із кілець. Крім того, в процесі переговорів із ОСОБА_2, стосовно відшкодування завданої ним шкоди, постійна виникали конфлікти та суперечки, внаслідок яких суттєво погіршився емоційний стан, що не могло не відобразитись негативно на стані здоров'я. Крім того, така ситуація спричинила сильні переживання дружини позивача, яка після спілкування з ОСОБА_2 з приводу відшкодування збитків за продаж неякісних ювелірних виробів, сильно нервувала, що також негативно відобразилось на її стані емоційного здоров'я і суд вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 600 грн.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 1400 грн, яка виразилась у вигляді грошових витрат, понесених внаслідок переплати за продукцію, якісні характеристики якої не відповідають замовленим у виконавця послуг ОСОБА_2

Позивач в обгрунтвання свого позову посилається на те, що рахунок в розмірі 2800 грн., оплачений ним за виконання замовлення ОСОБА_2, був виставлений йому даним ювеліром, виходячи з наступних розрахунків: 1000 грн. - за виконану роботу, 1500 грн. - за матеріал, необхідний для виготовлення двох кілець загальною масою 5,39г. із золота 585 проби, 300 грн. - за діамант, інкрустований в одне з кілець. Враховуючи різницю в ціні за 1 грам золота 585-ї проби, 500-ї проби та 375-ї проби, сума грошових коштів, переплачених позивачем ОСОБА_2 за кільця, виготовлені ним на замовлення, без урахування ціни каменю та витрат на виконання роботи по виготовленню кілець, складає близько 670 грн. Крім того, робота по виготовленню кілець, виконана ОСОБА_2 на замовлення позивача від 13.06.2011 року була зроблена неякісно, так як, після декількох тижнів користування даними ювелірними виробами, з'явились яскраво виражені дефекти в місцях спайки металу, що значно псує зовнішній вигляд даних ювелірних виробів. Здійснення ремонту такого роду дефектів ювелірних виробів, скориставшись послугами інших ювелірних майстерень м. Сімферополь, буде коштувати близько 700 грн.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Разом з тим позивачем не надано жодних достовірних та допустимих доказів, що відповідають вимогам ст. 60 ЦПК України , які б підтверджували пробу золота, з якого позивачем були замовлені вироблені кільця та їх вагу і надана позивачем заявка-квитанція (а.с.9,10), згідно якої вироби мають вагу 3,09 гр. та 2,30 гр. та 375 та 500 пробу відповідно не є доказом того, що вироби мали бути виготовлені повністю із золота 585 проби.

Суд також стягує з відповідача на користь держави 214,60 грн. судового збору по вимогах про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись, ст.4 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.10,11,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600 грн. у відшкодування моральної шкоди, та на користь держави 214,60 грн. судового збору.

В іншій частині вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після дня проголошення рішення.

Суддя