Ухвала суду № 22439311, 21.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2011 року справа №2а/0570/10575/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засіданняКасьяновій В.М.

за участю представників від:

позивача: не з»явився, повідомлений належним чином

відповідача: ОСОБА_2, представник за дов. від 21.06.11р.

ОСОБА_3, представник за дов. від 21.02.11р.

розглянувши у відкритому судовомуДержавної податкової інспекції

засіданні апеляційну скаргу у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від01 вересня 2011 року

по адміністративній справі № 2а/0570/10575/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лик»

до Державної податкової інспекції

у Ворошиловському районі м. Донецька

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лик» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень від 12 березня 2011 року №0000702340 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму основного платежу 5647832,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 1411 958,00 грн. та №0000692340 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму основного платежу 7916 666,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 1979166,50 грн. (арк. спр.149).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року позовні вимоги задоволені, скасовані податкові повідомлення рішення від 12 березня 2011 року №0000702340 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму основного платежу 5647832,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 1411 958,00 грн. та №0000692340 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму основного платежу 7916 666,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 1979166,50 грн. (арк. спр. 149-154).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 156-159).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що у договорах від 14 квітня 2008 року №04/14 та №УМП 1008 від 10 серпня 2009 року відсутні такі істотні умови як ціна, предмет, кількість та строки постачання.

Також, апелянт вказує на те, що контрагенти позивача не знаходяться за фактичною адресою, що унеможливлює встановити умови для фактичного ведення господарської діяльності.

На думку апелянта, укладені договори мають ознаки нікчемності.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити.

Позивач у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛИК» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 14 жовтня 2002 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №25325938, що підтверджується Свідоцтвом про держану реєстрацію юридичної особи серії А00 №744141 (арк. спр.13-14). Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька з 26 грудня 1997 року (арк. спр.12), є платником податку на додану вартість (арк. спр.15).

З 10 лютого 2011 року по 16 лютого 2011 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИК» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток при здійсненні правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» за серпень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 21 лютого 2011 року №215/23-3/25325938 (арк. спр. 18-25).

Згідно з актом перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 7916666 грн. та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість у розмірі 5647832 грн.

На підставі акта перевірки та відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2011 року №0000702340 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму основного платежу 5647832,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 1411 958,00 грн. та №0000692340 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму основного платежу 7916 666,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 1979166,50 грн.

За змістом акта перевірки, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лик» (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» (продавцем) було укладено договори про купівлю-продаж продукції: №04/14 від 14 квітня 2008 року та №УМП 1008 від 10 серпня 2009 року, згідно умов яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» зобовязався передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Лик» товар згідно накладних, які є невідємними частинами цих договорів, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лик» прийняти і оплатити товар на умовах 100% передплати.

У акті перевірки зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» 25 листопада 2009 року перераховано суму у розмірі 12000000,00грн., 30 грудня 2009 року 12000000, 00грн., 26 січня 2010 року 6000000,00 грн., 28 серпня 2009 року 8000000,00 грн. Проте товар (диск зчеплення, колодки дискові, панелі управління, шафи з апаратурою та ін.) за наведеними вище договорами від постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» позивачем не отримано.

У вказаному акті перевірки відповідач посилається на отримані від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька акт від 16 червня 2010 року №1828/23-3 про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» за юридичною адресою, довідку від 25 жовтня 2010 року №585 про не встановлення місцезнаходження платника, акт від 16 червня 2010 року №4077/23-3/32645813 від 16 червня 2010 року невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром», згідно з яким вказаному підприємству через ненадання підтверджуючих документів зменшено податкові зобовязання та податковий кредит за червень-грудень 2009 року, січень та березень 2010 року.

Крім того, відповідач у акті перевірки зазначає, що у наданих договорах від 14 квітня 2008 року №04/14 та №УМП 1008 від 10 серпня 2009 року відсутні такі суттєві умови, як ціна, предмет, кількість та строки постачання, а також, що вказані договори містять ознаки нікчемності як такі, що не спричинили настання реальних правових наслідків (постачання товару не відбулось), а також спрямовані на заниження обєкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат доходної частини Державного бюджету України.

Додатковою підставою для висновку відповідача щодо заниження у зазначені вище періоди Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛИК» податку на додану вартість та податку на прибуток у наведених вище сумах виступили дані стосовно результату опрацювання відповідачем відхилення між сумами податкових зобовязань і податкового кредиту по Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛИК» та його постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» за допомогою бази «детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України», за допомогою якої встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» за серпень, листопада, грудень 2009 року та січень 2010 року не декларувало податкові зобовязання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛИК», а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛИК» задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» у загальній сумі податку на додану вартість 6333333,00 грн. На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем до податкового наведених вище сум.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності визначення податковим органом податкових зобовязаннь з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі Закон №168) та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (далі Закон №283).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону №283 визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №283 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №283 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Судом, першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано доводами апеляційної скарги, що на виконання вказаних договорів сторонами були підписані специфікації, де були визначені істотні умови договору - ціна, предмет, кількість та строки постачання (арк. спр. 82-97). Оплата була здійснена на умовах 100% передплати, що підтверджується банківськими виписками (арк. спр. 32-33, 80-97). Витрати на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром»товарів згідно вказаних договорів позивач відніс до складу валових витрат відповідних податкових періодів, що знайшло своє відображення у деклараціях з податку на прибуток підприємств, копії яких наявні у матеріалах справи.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За приписами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як зазначалося раніше, здійснення позивачем господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» підтверджені наявними у матеріалах справи первинними документами та податковими накладними, які відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Матеріалами справи також підтверджується, що суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, досліджених судом першої інстанції позивач відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, що відображено у відповідних деклараціях з податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг), підтверджена податковими накладними підлягає включенню до складу податкового кредиту, оскільки матеріалами справи доведено, що господарські операції з придбання товару та транспортних послуг були вчинені реально, з метою використання у межах господарської діяльності.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/10575/2011- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/10575/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИК» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 21 жовтня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 24 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська