Постанова № 22435514, 15.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р.справа № 2а-5154/10/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю

          суддів:                     Руденко М.А. Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання:          Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача:                    - ОСОБА_1дов від 17.01.11

відповідача:                    - ОСОБА_2 дов від 21.02.11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року

у справі № 2а-5154/10/0870

за позовом казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат»звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000350808/0 від 15.06.10 про стягнення штрафу у розмірі 5250,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю застосування до позивача штрафу згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»за порушення граничного строку сплати попереднього штрафу, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 12.03.10 №0000080808/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.10 у задоволенні адміністративного позову відмовлено з тих підстав, що у разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін, така сума штрафу визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах. Факт сплати штрафу в розмірі 5250,15 грн. із затримкою на 28 календарних днів позивачем визнаний.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.49), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Одночасно позивачем подана письмова заява про заміну сторони у справі –позивача казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»на його правонаступником –Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

В обґрунтування заяви позивачем подані документи, з яких вбачається, що згідно наказу Міністерства промислової політики № 200 від 17.03.09 «Про перетворення шляхом реорганізації казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»та Статуту Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», затвердженого наказом Міністерства промислової політики № 577 від 04.01.2011, казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат»реорганізовано в Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», яке є правонаступником всіх прав та обов’язків КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат». Факт реорганізації підтверджений також Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 526100, довідкою є Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11.01.2011.

Виходячи з вказаних документів, колегія суддів відповідно до приписів ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе здійснити процесуальне правонаступництво, замінити позивача у справі казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат»його правонаступником - Державним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. В поданих суду письмових запереченнях відповідач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, зазначає, що виносячи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, він діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений спеціальним законом з питань оподаткування при нарахуванні штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 15.06.2010 відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000350808/0, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 52502,46 грн. казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат»зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 5250,15 грн. за платежем земельний податок.

Підставою винесення означеного податкового повідомлення-рішення є висновки, зроблені в акті від 02.06.2010 №190/08-08/00194731 про результати невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності внесення до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань, визначених в податковому повідомленні-рішення від 12.03.2010 №0000080808/0.

Під час вказаної перевірки встановлено порушення позивачем п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата підприємством узгодженої суми податкового зобов’язання по податковому повідомленню-рішенню від 12.03.2010 №0000080808/0 з терміном сплати 22.03.2010 у розмірі 52501,46 грн. (із затримкою сплати на 28 календарних днів).

З матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням-рішенням від 12.03.2010 №0000080808/0 відповідач застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 52502,46 грн. (20%) на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»за затримку на 84 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 262507,31 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Спірні правовідносин врегульовані Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

В розумінні ст.1 цього Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.17.1 ст.17 вказаного Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статі 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З метою забезпечення прав платників податків та роботи податкових органів щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до порушників у межах чинного законодавства, встановлення єдиного порядку застосування норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110 затверджено Інструкцію про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

Відповідно до п.6.1.7 цієї Інструкції у разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

У разі прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) податкового зобов'язання платника та, якщо договір про розстрочення (відстрочення) укладається пізніше дня прийняття відповідного рішення, то таке рішення на відповідну суму є підставою для скасування штрафу, визначеного цим підпунктом, за період з початку дії розстрочки (відстрочки) до дати підписання договору.

Зазначені в підпункті 6.1.7 цієї Інструкції штрафні (фінансові) санкції не поширюються на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені.

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, вбачається, що пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлена відповідальність платника податків за порушення встановлених строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

При цьому слід враховувати, що за правилами ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сума податкового зобов’язання визначається як самим платником податку у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, так і податковим (контролюючим) органом, але лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в пп.4.2.2 п.4.2 та п.4.3 ст.4 цього Закону.

Несплата штрафу, застосованого до платника податку відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не змінює правову природу такого штрафу, визначену в п.1.5 ст.1 цього Закону, та не перетворює суму штрафної санкції в суму податкового зобов’язання в розумінні цього ж Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв’язку з чим передбачена вказаної вище нормою штрафна санкція не може бути застосована на суму штрафної санкції.

Посилання суду першої інстанції на п.17.3 ст.17 вказаного Закону є помилковим, оскільки цим пунктом встановлений порядок сплати (стягнення) штрафних санкцій, передбачених ст. 17 цього Закону, а не порядок застосування та нарахування таких санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним застосування до позивача штрафної санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0000350808/0 у розмірі 5250,15 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»» задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2010 у справі № 2а-5154/10/0870 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000350808/0 від 15.06.10 про стягнення штрафу у розмірі 5250,15 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк

          Суддя:                                                            М.А. Руденко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська