Рішення № 22427, 26.06.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.06

Справа № 7/107-06 (7/3-06).

За позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Охтирка

до Виробничо житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1, м. Охтирка

про стягнення 644 грн. 32 коп.

Суддя ГОРДІЄНКО М.І.

Представники сторін:

Від позивача Філатова І.А.

Від відповідача не прибув

За участю секретаря судового засідання Балицького В.В.

Суть спору: Позивач просив суд стягнути з відповідача 644 грн. 32 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків, згідно із Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в засідання суду не зявився, про що був повідомлений належним чином. Тому, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз‘яснено вимоги ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх процесуальних прав та обов‘язків.

Позивач заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив клопотання позивача, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог № 3294-07/23 від 09.06.2006р., в які просить суд, в зв‘язку з тим, що станом на 06.06.2006р. заборгованість відповідача перед позивачем зросла, стягнути з відповідача 1380 грн. 36 коп. недоїмки.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р., відповідач є страхувальником, і, відповідно до вказаного Закону зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Охтирка.

Порядок реєстрації страхувальників встановлений ч.2 ст. 17 Закону, в якому вказується, що відповідач зобов‘язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах передбачених Законом України «Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування». Нарахування страхових внесків здійснюється в порядку , визначеному ст.. 19 Закону.

Відповідно до поданих відповідачем звітів , ним самостійно нараховані страхові внески за лютий в сумі 380,54 грн., за березень в сумі 263,78 грн., які не були сплачені в строки, визначені ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р., а саме: до 20 числа місяця наступного за звітним.

Станом на 10.05.2006р. заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків складає 644 грн. 32 коп.

Факт заборгованості відповідача по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування підтверджується, розрахунком заборгованості, розрахунками суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий, березень 2006р. та іншими матеріалами справи.

Оскільки відповідач не подав доказів погашення боргу, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в розмірі 644 грн. 32 коп.

Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог № 3294-07/23 від 09.06.2006р., в якій просить суд, в зв‘язку з тим, що станом на 06.06.2006р. заборгованість відповідача перед позивачем зросла, стягнути з відповідача 1380 грн. 36 коп. недоїмки.

Суд, розглянувши подану заяву, вважає, що позивач збільшує суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов‘язано з пред‘явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

( абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз‘яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне заяву позивача про збільшення позовних вимог у розмірі 1380,36 грн. залишити без розгляду.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Згідно ст. 23 Закону України “Про судоустрій України” № 30-18-ІІІ від 07.02.2002р., суддя місцевого суду здійснює контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, поставлених під його головуванням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка про збільшення позовних вимог у розмірі 1380,36 грн.- залишити без розгляду.

3. Стягнути з Виробничо житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1, м. Охтирка (42700, м. Охтирка, вул. Чкалова, 27, код 14024398) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка (42700, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 23, код 22977043) 644 грн. 32 коп. богру.

3. Стягнути з Виробничо житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1, м. Охтирка (42700, м. Охтирка, вул. Чкалова, 27, код 14024398) в доход державного бюджету України (рахунок № 31112092800002, код 22090200) 102,00 грн. держмита.

4. Стягнути з Виробничо житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 1, м. Охтирка (42700, м. Охтирка, вул. Чкалова, 27, код 14024398)на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м. Київ, вул. Перемоги, 44; р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 98 грн. 33 коп. та ПДВ в сумі 19 грн. 67 коп. (р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

6. Рішення направити сторонам, державній виконавчій службі.