Рішення № 224213, 22.08.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.06р.

Справа № 13/170-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства „Південьінтертранс”, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Екологія”, с. Хуторо-Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення 19 714 грн. 40 коп.

Суддя Рудь І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Приходько О.І., представник, дов. № 42 від 27.07.2006р.

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства „Південьінтертранс” просить стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Екологія” основний борг у розмірі 18 518 грн. 16 коп., плату за послуги експедитора у розмірі 1 025 грн. 97 коп., 3 % річних у розмірі 170 грн. 27 коп., а всього - 19 714 грн. 40 коп.

Відповідач документи, витребувані судом, не надав, його представник у судове засідання не з’явився (про час і місце засідання суду повідомлений належним чином: поштове повідомлення від 29.07.2006р).

Справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

За згодою представника Позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника Позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства „Південьінтертранс” та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Екологія” при розгляді спору в суді була укладена мирова угода, яка затверджена ухвалою господарського суду від 07.03.2006р. по справі № 36/22(9/325).

Після укладання мирової угоди зобов’язання Відповідача за спірним договором № 70 від 02.03.2004р. „Про надання послуг з експедирування експортних і транзитних вантажів”, що були предметом розгляду у суді та провадження по справі № 36/22(9/325) припинено. З моменту затвердження мирової угоди судом у Відповідача виникло нове зобов’язання перед Позивачем за мировою угодою. Зазначена мирова угода не виконана.

На підставі п. 1 мирової угоди Відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити Позивачу суму основного боргу у розмірі 18 518 грн. 16 коп. та плату за послуги експедитора у розмірі 1 025 грн. 97 коп. на протязі 2-х тижнів з часу затвердження мирової угоди господарським судом Дніпропетровської області.

05.06.2006р. Позивач направив Відповідачу лист № 377/28 з пропозицією оплатити суму заборгованості. Відповідач відповіді на цей лист не надав.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, у зв’язку з чим сума основного боргу становить 18 518 грн. 16 коп., а плату за послуги експедитора - 1 025 грн. 97 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед Позивачем Відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Відповідач несе відповідальність за порушення грошового зобов’язання і повинен сплатити 170 грн. 27 коп. із розрахунку 3 % річних за 106 днів з дня прострочення платежу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України –кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд вважає, що доводи Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства „Південьінтертранс”, зазначені в позовній заяві, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на Відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Екологія”, 51264, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хуторо-Губиниха, вул. Полева, 12 (код ЄДРПОУ 32062183, р/р 26001231560100 в ДОД АППБ „Аваль”, МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства „Південьінтертранс”, 49038, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 20268058, р/р 26001310030301 у КБ „Новий”, МФО 305062) 18 518 грн. 16 коп. (вісімнадцять тисяч п’ятсот вісімнадцять гривень шістнадцять копійок) –основного боргу, 1 025 грн. 97 коп. (одну тисячу двадцять п’ять гривень дев’яносто сім копійок) – плату за послуги експедитора, 170 грн. 27 коп. (сто сімдесят гривень двадцять сім копійок) –3 % річних, 197 грн. 14 коп. (сто дев’яносто сім гривень чотирнадцять копійок) – витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудь

Рішення підписано 23.08.2006р.