Ухвала суду № 22417556, 03.04.2012, Апеляційний суд Херсонської області

03.04.2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Орловської Н.В.,

суддів: Кутурланової О.В.

Майданіка В.В.

при секретаріГулько К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Суворовського районного суду м.Херсона від 10 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки і спонукання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИЛА:

08 лютого 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Суворовського районного суду м.Херсона з вказаним позовом до публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Херсона від 10 лютого 2012 року вказана позовна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_2, подана до Суворовського районного суду м.Херсона, була повернута позивачеві для подання до належного суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу судді, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема, вказала, що суддею не враховано ту обставину, що даний спір є спором з приводу іпотеки, а не нерухомого майна. Тому згідно п.7 ст.110 ЦПК України справу повинен розглядати суд за місцезнаходженням філії або представництва юридичної особи, а саме Суворовський районний суд м.Херсона.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулися до Суворовського районного суду м.Херсона з вказаним позовом до публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5 (а.с.1-2).

Підставою позову зазначено недійсність договору іпотеки квартири АДРЕСА_1.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.109 ЦПК України: позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ч.1); позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням (ч.2).

В ст.ст.110-114 вказаного Кодексу зазначені виключення з цього правила.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Повертаючи позивачеві позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з положення ст.114 ЦПК України про виключну підсудність позовів, що виникають з приводу нерухомого майна (предявляються за місцезнаходженням цього майна), вказавши, що місцезнаходженням нерухомого майна, що є предметом іпотеки є територія Дніпровського району м.Херсона.

Такий висновок є обґрунтований і відповідає вимогам закону, оскільки вказаний позов, направлений на визнання недійсним договору іпотеки вказаної квартири, є таким, що виник з приводу нерухомого майна.

Про це також зазначено в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", а саме, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності предявляються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Тому доводи заявника є безпідставними.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не вказують на такі його порушення, що вплинули на правильність вирішеного судом питання, колегія суддів вважає за необхідне залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Суворовського районного суду м.Херсона від 10 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

судді