Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2-268/11
провадження № 22-ц/0390/526/2012 Головуючий у 1 інстанції:Кошелюк Л.О.
Категорія: 55 Доповідач: Стрільчук В. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.03.2012 року місто Луцьк Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Бовчалюк З.А.,
при секретарі Масляній С.В.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства (далі – ПП) «Гранекс», товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Нова пошта» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ПП «Гранекс» на рішення Старовижівського районного суду від 08 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем ПП «Гранекс» був укладений усний договір купівлі-продажу виробів з натурального каменю. Через засоби електронного зв’язку він отримав від відповідача та 30 червня 2011 року оплатив рахунок-фактуру на вказані вироби в сумі 2693,68 грн. і за його рекомендацією погодився оплатити послуги перевізника ТОВ «Нова пошта» по доставці вантажу в м. Ковель. При огляді отриманого товару виявилося, що обидві придбані ним кам’яні плити пошкоджені (перебиті навпіл) і є непридатними для використання, про що з представником перевізника був складений акт прийому-передачі. На претензію перевізнику ТОВ «Нова пошта» останній відповів, що його вина в пошкодженні товару відсутня, оскільки відправник не здійснив спеціального маркування вантажу на упаковці щодо його правильного транспортування. Його претензія до продавця ПП «Гранекс» з приводу повернення сплачених за товар коштів залишилася без відповіді.
Тому просив розірвати договір купівлі-продажу та стягнути з належного відповідача чи обох відповідачів солідарно на його користь 2693,68 грн. сплачених за товар, і 500 грн. моральної шкоди, заподіяної йому у зв’язку з нервовим стресом та душевними стражданнями через неможливість використати витрачені кошти для сім’ї.
Рішенням Старовижівського районного суду від 08 грудня 2011 року позов задоволено.
Постановлено розірвати договір купівлі-продажу від 30 червня 2011 року між ОСОБА_1 і ПП «Гранекс».
Стягнути з приватного підприємства «Гранекс» (р/р 26009064874700 в АКІБ «УкрСиббанк» МФО 351005) на користь ОСОБА_1: 2693,68 грн. за сплачений товар, 500 грн. моральної шкоди і 400 грн. судових витрат, а всього 3593 грн. 68 коп.
Стягнути з приватного підприємства «Гранекс» до бюджету судовий збір в сумі 283 грн. 30 коп. (р/р 31218206700376, МФО 803014, ГУДКУ у Волинській області, код 21740451, одержувач 22030001).
В апеляційній скарзі відповідач ПП «Гранекс» просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповноту з’ясування обставин справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких мотивів.
На підставі досліджених доказів судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 через інтернетмережу, використавши рекламну інформацію ПП «Гранекс», в телефонному режимі замовив у відповідача дві стільниці з мармуру для домашнього вжитку. Після цього він 30 червня 2011 року оплатив наданий йому рахунок-фактуру в сумі 2693, 68 грн. (а. с. 10). Згідно з товарно-транспортною накладною від 25 липня 2011 року продавець через обраного ним перевізника доставив товар в місто Ковель (а. с. 11). Однак при отриманні замовлення на складі ТОВ «Нова пошта» покупець виявив його неналежну якість, що підтверджується актом приймання-передачі від 27 липня 2011 року (а. с. 13).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку. Покупець ОСОБА_1 виконав умови договору, попередньо оплативши встановлену продавцем вартість товару, а продавець порушив умови договору, надавши стільниці неналежної якості (тріснуті в 4-х місцях з відбитими краями). При цьому ПП «Гранекс» сам доставив товар до складу перевізника у м. Львові у невідповідній упаковці, на якій вказав недостовірну інформацію – «палети», а не вироби з мармуру, вагу – 600 кг, яка в дійсності значно менша, не подбав про спеціальне маркування і добротну упаковку, не реагував на звернення позивача, а запропонував йому вимагати відшкодування витрат від перевізника.
Однак з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ст. ст. 655, 673, 678, 704 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для мети, з кою товар такого роду звичайно використовується. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару. Якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов’язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем.
Аналогічні положення містяться і в ст. ст. 4, 6, 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував неналежним виконанням продавцем укладеного ними договору купівлі-продажу, що виразилося в наданні йому товару неналежної якості.
Однак за змістом вищенаведених правових норм права та обов’язки за договором купівлі-продажу виникають лише у сторін цього договору.
З наявних у справі доказів вбачається, що позивач уклав договір купівлі-продажу виробів з натурального каменя не із зазначеним ним в позовній заяві відповідачем, а з приватним підприємцем ОСОБА_3 і оплатив кошти за товар саме цій особі, що підтверджується рахунком-фактурою № Б-00000008 від 23 червня 2011 року, згідно з якою постачальником товару є ОСОБА_3, а одержувачем – ОСОБА_1 (а. с. 10), і меморіальним ордером № N00Х135919 від 30 червня 2011 року, за яким позивач перерахував обумовлену договором купівлі-продажу суму грошових коштів ОСОБА_3 (а. с. 9).
Отже право відмовитися від договору та вимагати повернення сплачених за товар коштів з підстав, наведених у позовній заяві, у ОСОБА_1 виникло до приватного підприємця ОСОБА_3, котрий як продавець товару несе відповідальність перед продавцем за його якість.
На ПП «Гранекс» не може бути покладено обов’язок щодо повернення позивачу коштів, які підприємство не отримувало, а також – щодо розірвання договору, який воно не укладало.
Той факт, що згідно з наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною відправником придбаного ОСОБА_1 у приватного підприємця ОСОБА_3 товару було ПП «Гранекс» (а. с. 11), не впливає на правильність вказаного висновку, оскільки позивач з цим підприємством у будь-які договірні відносини не вступав, а відтак воно може нести відповідальність лише перед особою, за дорученням якої здійснювало відправку товару.
ОСОБА_1 позовні вимоги до продавця товару приватного підприємця ОСОБА_3 не пред’явив, а суд першої інстанції не вирішив питання про залучення належного відповідача до участі в справі. Оскільки суд апеляційної інстанції такими повноваженнями не наділений, в задоволенні позову слід відмовити.
Також позивачем не доведено, що виробником придбаного ним товару є ПП «Гранекс». Саме по собі рекламне оголошення на інтернетсайті про діяльність цього підприємства не може бути беззаперечним доказом вказаної обставини.
Що стосується ТОВ «Нова пошта», то ОСОБА_1 не зазначив у позовній заяві і не навів при розгляді справи в суді правові підстави своїх вимог до цього відповідача.
Крім того, на підтвердження доводів про відсутність вини товариства в поставці позивачу неякісного товару воно послалося на п. п. 5.2, 7.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, відповідно до яких вид упаковки має відповідати особливостям вантажу, упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт, відповідальність за відсутність спеціального маркування та наслідки покладаються на замовника. Як встановлено судом, замовник не виконав вимоги законодавства щодо належної упаковки товару. Доказів на спростування цих обставин суду не надано.
Тому позов ОСОБА_1 до ТОВ «Нова пошта» також не підлягає задоволенню.
У зв’язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм матеріального права та невідповідністю його висновків обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.
Дане рішення апеляційного суду не перешкоджає ОСОБА_1 повторно звернутися в суд за захистом свої прав, пред’явивши позов до належних відповідачів з підстав, встановлених законом.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ПП «Гранекс» задовольнити.
Рішення Старовижівського районного суду від 08 грудня 2011 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до приватного підприємства «Гранекс», товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 22414717, Апеляційний суд Волинської області було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-268/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: