Постанова № 22408441, 22.03.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/1452/12

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 березня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Юдіної С.Г.

при секретарі Поночковій О.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача Чумак Т.В..

розглянувши у судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та стягнення грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просила суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів; стягнути з відповідача на її користь грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів в сумі 21540 гривень; стягнути з відповідача на її користь судовий збір в сумі 215,40 грн. В обргунтування заявленого позову позивач зазначила з 02.03.2011 року до 10.01.2012 року вона працювала заступником голови Межиріцької сільської ради Павлоградського району. Звільнена на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України, по скороченню штатів. На день звільнення вона мала загальний трудовий стаж 37 років 3 місяця 8 днів, з них в органах державної служби та в органах місцевого самоврядування -19 років 7 місяців 23 дня. 11 січня 2012 року вона була оформлена на пенсію як державний службовець. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. Враховуючи що на момент звільнення посадовий оклад позивачки становив 2154 грн. розмір грошової допомоги становить 21540 грн. 17.01.2012 року вона звернулась до відповідача з заявою про виплату вказаної грошової допомоги, однак відповідачем їй було відмовлено. Вважає відмову відповідача незаконною у звязку з чим звернулась до суду.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на доводи наведені в позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позов не визнала, та пояснила суду що, обовязковою умовою для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є вихід державного службовця на пенсію державного службовця відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування»та «Про державну службу», тобто при фактичному виході на пенсію державного службовця і звільнені з державної служби у звязку з виходом на пенсію.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

ОСОБА_4 працювала на посаді заступника сільського голови Межиріцької сільської ради Павлоградського району з 02 березня 2011 року, на підставі розпорядження № 40-р від 02 березня 2011 року. 10 січня 2012 року звільнена згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України по скороченню штатів, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 8-28). На день звільнення з роботи ОСОБА_4 мала загальний трудовий стаж 37 років 3 місяця 8 днів, з яких державної служби та служби в органах місцевого самоврядування 19 років 7 місяців 23 дня.

Як було встановлено судом, на час звільнення позивачка досягла віку, який гарантував достроковий вихід на пенсію, відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», тому з 11 січня 2012 року вона була оформлена на пенсію як службовець в органах місцевого самоврядування, що підтверджується довідкою Управління ПФУ в м. Павлоград Дніпропетровської області від 16.01.2012 № 8981 (а.с. ).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», особам, трудовий договір з якими було розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу»(за наявності відповідних умов) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку.

Статтею 26 Закону України «Про зайнятість населення»передбачені особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у звязку з змінами в організації виробництва і праці, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, де п. «г»передбачає право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб , які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи , який дає право на цей вид пенсії.

Як було встановлено в судовому засіданні в день звільнення, а саме 10 січня 2012 року позивачка була зареєстрована в службі зайнятості населення, а вже з 11 січня 2012 року їй була призначена пенсія по віку як службовцю в органах місцевого самоврядування.

Крім того, умовою для одержання пенсії державних службовців згідно вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, є наявність страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при припиненні трудового договору вихідна допомога виплачується у випадках і розмірі, передбачених як статтею 44 КЗпП України, так і іншими нормами закону. Зокрема, при звільненні державного службовця у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі вихідна допомога виплачується йому не за статтею 44 КЗпП України, а згідно зі статтею 37 Закону «Про державну службу».

Частиною 12 статті 37 Закону України «Про державну службу», передбачено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Таким чином, право на грошову допомогу згідно вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу»виникає за наявності двох умов: 1) вихід на пенсію; 2) стаж державної служби не менше 10 років.

Виходячи зі змісту 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення»вбачається, що «вихід на пенсію»включає в себе як вихід на пенсію у встановлений законодавством строк, так і достроково, за півтора роки до нього.

Отже, суд вважає, що право на встановлену статтею 37 Закону України «Про державну службу»грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів мають і особи які вийшли на пенсію достроково, згідно статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»,за наявності стажу державної служби 10 років.

Згідно довідки відповідача від 13 січня 2012 року № 46 посадовий оклад ОСОБА_4 на момент звільнення становив 2154,00 грн., отже розмір грошової допомоги складає 21540,00 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. Закону України «Про судовий збір»ставки судового збору за подання позову до адміністративного суду становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 32,22 грн. і саме ця сума має бут стягнута з відповідача на користь позивачки.

В іншій частині позову відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_4 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та стягнення грошової допомоги - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_3 у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів.

Стягнути з Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4 грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів в сумі 21540 (двадцять одна тисяча пятсот сорок) гривень.

Стягнути з Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) гривні 22 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя С.Г. Юдіна