Постанова № 2240752, 06.06.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Категорія статобліку - 48

Справа № 2-а-4553/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

за результатами розгляду справи в судовому засіданні

6 червня 2008 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Захарчук Н.В.

при секретарі - Дашковій Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії і виконати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2008 р., зареєструвавши право власності на ½ частину нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1за ОСОБА_1та право власності на ½ частину нерухомого майна квартируАДРЕСА_1за померлим ОСОБА_2.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити їх повністю, зобов'язавши Відповідача вчинити певні дії по виконанню рішення районного суду, а також стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. та 54,83 грн. в рахунок повернення раніш сплаченої суми за квитанцією від 6 березня 2008 р.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на необхідність виділу в натурі частки майна, що є у спільній сумісній власності, а також вважає що витрати на правову допомогу та повернення решти суми по квитанції за виконання замовлення відносяться до адміністративних стягнень, а тому згідно ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на справи про адміністративні проступки, накладання адміністративних стягнень.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Рішенням Красногвардійського районного суду від 21 лютого 2008 р. за позивачем по справі ОСОБА_1. та її померлим чоловіком ОСОБА_2. визнано право власності на ½ частину квартири за адресою АДРЕСА_1

Відповідачем - КП ДМБТІ Дніпропетровської міської ради, відмовлено Позивачу в реєстрації права власності на ½ частину квартири, та реєстрації за її померлим чоловіком ½ частини спірної квартири, з посиланням на необхідність винесення Красногвардійським районним судом додаткового рішення для вирішення питання про виділ в натурі частки майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності і правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до положень ст.13 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

03.08.04 р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та їх обмежень, який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів що до нерухомості (ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема і рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

У частині 1 ст.24 зазначеного Закону наведений вичерпний перелік підстав у відмові державної реєстрації права, до якого наведена Відповідачем підстава не віднесена. За ч.3 ст.24 Закону, відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону і до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Окрім того, згідно з п. 10 Додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7.02.2002 р.(зі змінами та доповненнями), рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності.

Крім того, ні при зверненні до КП ДМТІ Дніпропетровської міської ради щодо здійснення реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем - ОСОБА_1., ні у позові до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, ні в адміністративному позові, останньою не ставиться питання щодо виділу в натурі частки майна, що є у спільній сумісній власності, оскільки спір щодо власності на вищезазначену квартиру Позивача відсутній та інший співвласник - ОСОБА_2, є померлим.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачені повноваження Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо трактування законів, кодексів та інших нормативно-правових документів, рішень суду, а також визначення повноважень нотаріусів України.

Таким чином, відмова відповідача в реєстрації права власності позивача, визнаного на підставі рішення суду, не грунтується на законі

Тобто, суб'єкт владних повноважень (відповідач) КП ДМТІ Дніпропетровської міської ради діяв по відношенню до позивача ОСОБА_1. (відмова в реєстрації права власності) і не на підставі та не у межах повноважень та способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

6 березня 2008 р. по квитанції відповідач отримав від Позивача 77,44 грн. в рахунок оплати за видачу документа в якому повинно було бути вказано, що остання є власником ½ частини квартири, та її померлий чоловік також власник ½ частини квартири. Але Відповідачем повернуто Позивачу тільки 22,61 грн., а 54,83 грн. залишились неповернутими.

Також, Позивачем понесені витрати у вигляді звернення за правовою допомогою до адвоката, у зв'язку з чим понесені додаткові витрати в сумі 500 (п'ятсот) грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.7, 8).

Відповідачем помилково віднесені до адміністративних стягнень витрати на правову допомогу та частина неповернутої суми по квитанції за виконання замовлення, оскільки відповідно до ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. А адміністративним правопорушенням (проступком), відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, суд не може прийняти до уваги заперечення Відповідача в цій частині.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином і адвокатом.

Оскільки за нормами Закону України «Про адвокатуру» адвокат є самозайнятою особою, він подає до податкового органу річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Форма обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб, в даному випадку адвоката, та Порядок ведення ним обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України № 490 від 16.10.2003 р., де зазначено, що платники податку, які відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зобов'язані подавати декларацію, ведуть облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на правову допомогу.

Стаття 90 КАС України встановлює, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги обґрунтованими та підтвердженими належними доказами (а.с.7, 8).

Крім того, оскільки Відповідач заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак Відповідачем не надано доказів обґрунтованості повернення лише частини суми у розмірі 22грн. 61коп. від сплаченої позивачем за отримання документів в КП ДМТІ Дніпропетровської міської ради у розмірі 77грн. 44коп. (а.с.9).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не виконано рішення Красногвардійсього районного суду від 21 лютого 2008 р., суму оплати за видачу документа при зверненні до КП ДМТІ Дніпропетровської міської ради не повернуто повністю, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з місцевого бюджету позивачу - ОСОБА_1судові витрати у розмірі 3грн. 40коп., сплачені квитанцією №000193 від 05.05.2008 р.

Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради по відмові ОСОБА_1в реєстрації права власності на ½ частину квартири АДРЕСА_1, та реєстрації за її померлим чоловіком - ОСОБА_2, ½ частини спірної квартири незаконними.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на виконання рішення Красногвардійського районного суду від 21 лютого 2008 р., зареєструвати право власності на ½ частину нерухомого майна квартируАДРЕСА_1за ОСОБА_1та право власності на ½ частину нерухомого майна квартируАДРЕСА_1за померлим ОСОБА_2.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 9, код ЄДРПОУ 03341776) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 54грн. 83 коп. (п'ятдесят чотири грн. 83коп.) неповернутої суми.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 9, код ЄДРПОУ 03341776) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 500грн. 00 коп. (п'ятсот грн. 00коп.) витрат на правову допомогу.

Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3грн. 40коп. (три грн. 40коп.)судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Н.В. Захарчук