Рішення № 224070, 27.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.06р.

Справа № 13/157-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя

до В-1: Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

В-2: Акціонерне товариство закритого типу „Харьковський коксовий завод”, м. Харьків

про стягнення 1 465 грн. 25 коп.

Суддя Рудь І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Прокопенко І.Г., юрисконсульт, дов. № 18-26 від 14.09.2005р.

Від відповідача-1 - Швець Є.І., представник, дов. № 871 від 26.07.2006р.;

- Сенякіна Г.С., представник, дов. № 870 від 26.07.2006р.

Від відповідача-2 - Шамаров Т.О., юрисконсульт, дов. № 39 від 01.01.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Запорізький завод феросплавів” просить стягнути з належного Відповідача шкоду у розмірі 1 465 грн. 25 коп. за невиконання зобов’язань відповідно до договору № 01-02/04-02К/274 від 01.02.2005р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що у комерційному акті зазначено, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, вагон без дверний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає. З правої сторони над люками заглиблення. Але ці заглиблення не свідчать про втрату вантажу, а є наслідком нерівномірного завантаження вагону вантажовідправником.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що 01.11.2005 р. було укладено договір постачання № ХИ-0111 між акціонерним товариством закритого типу „Харківський коксовий завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдінг систем”. До даного договору було прийнято додаток № 7 від 27.02.2006 р., відповідно до якого Відповідач-2 зобов’язується поставити товар –коксовий горішок. Одержувач даної продукції –Позивач. Відповідно до договору № ХИ-0111, 19.05.2006 р. Відповідач-2 відправив вагони №№ 60014743, 66171513, 66172776, 65523086, 66868241 з вантажем у кількості 230 000 кг вантажоодержувачу - Позивачу, власник вантажу - ТОВ „Інтертрейдінг систем”.

Відповідач-2 також звернув увагу на те, що завантаження виконував Відповідач-2, виваження виконувалось на справних механічних вагах ВО-202, про що свідчить технічний паспорт з відміткою Південної залізниці. Дані вагони були отримані одержувачем зі складанням комерційного акту, в якому зафіксовані ознаки розкрадання вантажу під час перевезення, за підписом заступника начальника станції.

Після прибуття вказаних вагонів на територію Позивача та їх переваженні на приписних 200 тонних, про що також було складено акт № 88 від 19-21 травня 2006р., що також свідчить про те, що нестачу продукції було допущено під час перевезення.

Відповідно до акту прийому продукції № 88 від 19-21 травня 2006 р. було сформовано комісію з прийому продукції, яка вирішила, що нестача продукції допущена під час перевезення до прибуття до Позивача, тобто фактична нестача допущена з моменту передачі вантажу транспортувальнику (залізниці) і до моменту прибуття його до одержувача - Позивача.

За згодою представників Позивача, Відповідача-1 та Відповідача-2 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договору поставки № 01-02/04-02К/274 від 01.02.2005 р., укладеному між Відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод феросплавів” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдінг систем”, по залізничним накладним №№ 43749096, 43749094, 43749098, 43749100, 43749095 на адресу Позивача зі станції відправлення Основа Південної залізниці на станцію Запоріжжя Ліве 19.05.2006 р. прибули вагони №№ 60014743, 66171513, 65523086, 66868241, 66172776 з вантажем коксового горішку.

Відповідно до накладних Відправником вагонів є АТЗТ „Харківський коксовий завод” –Відповідач № 2 по справі.

Дані вагони були видані вантажоодержувачу (Позивачу) відповідно до Статуту залізниць України зі складанням комерційних актів №№742642/525, 742641/524, 742644/527, 742640/523, 742643/526 від 19.05.2006р., в яких зафіксовані ознаки втрати вантажу під час перевезення у вигляді заглиблень. Нестача вантажу у вагоні №60014743 склала 0,84 т., у вагоні №66171513 –0,74 т., у вагоні №66172776 –1,05 т, у вагоні № 66868241 –0,58 т., у вагоні №65523086 –0,92 т.

При надходженні вказаного вагону на територію ВАТ „Запорізький завод феросплавів”, Позивача по справі, та при проведенні переважування на приписних 200 тонних вагонних вагах була виявлена нестача вантажу у розмірі 4,42 т., про що складено відповідно до Інструкції „Про порядок приймання товарів виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості” № П-6 наступні акти: акт прийому продукції по кількості № 88 від 19-21.05.2006р., акт про відповідальне зберігання від 19.05.2006 р., акт про тарировку вагонів № 88 від 21.05.2006 р., довідка-розрахунок нестачі вантажу № 88.

Рахунок ТОВ „Інтертрейдінг систем” № 504 від 22.05.2006 р. на суму 348 218 грн. 06 коп. Позивачем сплачено у повному обсязі платіжним дорученням № 103060 від 25.05.2006 р. та № 103379 від 30.05.2006 р.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З комерційного акту вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, вагон без дверний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає; з правої сторони над люками заглиблення, у зв’язку з чим відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди.

В задоволенні вимог до Відповідача-2 слід відмовити, оскільки його вина в нестачі відсутня.

Складання комерційного акту та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов’язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс каменновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання”, масу коксу (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.

Заперечення Відповідача-1 щодо порушення Відповідачем-2 Правил перевезення вантажів не знайшли свого підтвердження.

Заперечення Відповідача-2 прийняті судом до уваги у повному обсязі.

Таким чином, вимоги Позивача підлягають задоволенню у розмірі 1 465 грн. 25 коп.

В позові до Відповідача-2 слід відмовити.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на Відповідача-1.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, 49602, м. Дніпропетровськ, пр-т. К.Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26036000002003 у Дніпропетровській філії АБ „Експресбанк”, МФО 306964) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів, 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 (код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26006130029044 у ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 1 465 грн. 25 коп. (одну тисячу чотириста шістдесят п’ять гривень двадцять п’ять копійок) - шкоди, 102 грн. 00 коп. (сто дві гривні 00 копійок) –витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В позові до Відповідача-2 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудь

Рішення підписано 31.07.2006р.