Постанова № 22406863, 29.03.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року Справа № 2а/2370/500/2012

12 год. 38 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Педані О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Постригань В.П., Постригань О.П.,

від відповідача Савенко Ю.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірна фабрика “Юність” до державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування рішення та зобовязання видати свідоцтво платника єдиного податку, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Ювелірна фабрика “Юність”, в якому ставить питання про скасувння рішення відповідача про відмову у переході на спрощену систему оподаткування від 01.02.2012р. №5633/15-3122 та зобовязання державної податкової інспекцію у м. Черкаси видати позивачеві свідоцтво платника єдиного податку, згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 20.01.2012р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 20.01.2012р. підприємством подано до податкового органу заяву про обрання спрощеної системи оподаткування. Проте, листом від 01.02.2012р. №5633/15-3122, було отримано відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування. Відмова мотивована тим, що відповідно до Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку субєкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. Таке рішення на думку позивача є безпідставним, оскільки підприємство не займається видобутком чи виробництвом дорогоцінних металів або каміння, а лише займається виготовленням та реалізацією ювелірних виробів. Таким чином, позивач стверджує, що має право на отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав, наведених у письмових запереченнях, вказавши, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало здійснення позивачем видів діяльності, які не дають йому права на застосування спрощеної системи оподаткування. При цьому, зазначивши, що субєкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування згідно вимог Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, товариство з обмеженою відповідальністю “Ювелірна фабрика “Юність” 20.01.2012р. звернулось до ДПІ у м. Черкаси із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012р. за ставкою 5%. У пункті 10 вказаної заяви зазначено види діяльності згідно з КВЕД: 36.22.0 виробництво ювелірних виробів, 52.73.2 ремонт ювелірних виробів, 51.47.9 оптова торгівля іншими непродовольчими товарами, 52.48.2 роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого вжитку, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, 93.05.0 надання інших індивідуальних послуг, 51.18.0 посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, 52.74.9 ремонт інших побутових виробів та предметів особистого вжитку.

ДПІ в м. Черкаси листом від 01.02.2012р. за №5633/15-3122 відмовило позивачу в переході на спрощену систему оподаткування, пославшись на ту обставину, що юридичні особи-платники єдиного податку не мають право здійснювати видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. Таку відмову обґрунтувано положеннями п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України та п. 1, п. 2 ст. 1 Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” від 18.11.1997р. №637/97-ВР (а.с.14).

Податковим кодексом України (зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності” від 04.11.2011р. №4014, який набрав чинності з 01.01.2012р.) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності певними категоріями юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (далі ПК України).

Згідно із пунктом 291.3 статті ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Статтею 299 Податкового кодексу України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Згідно пункту 299.9 зазначеної статті виключною підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є, зокрема, невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.

Так, відповідно до абзацу 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Стаття 5 ПК України передбачає, що терміни, які застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначається Законом України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” від 18.11.1997р. №637/97-ВР (далі Закон №637/97).

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 1 Закону №637/97 до дорогоцінних металів відносяться золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо), а до дорогоцінного каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).

Пунктами 5 та 6 вказаної статті визначено, що видобутком дорогоцінних металів є вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами, а видобутком дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння є вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами.

Пунктом 7 вказаної статті визначено, що виробництвом дорогоцінних металів є вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів.

Пунктом 8 вказаної статті визначено, що використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння є переробка, обробка, використання і застосування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння для виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб.

Таким чином, вказаним Законом №637/97 розмежовані процеси видобутку, виробництва дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння і їх використання, зокрема шляхом їх обробки чи переробки.

Вказаний висновок узгоджується з положеннями КВЕД ДК 009:2005, згідно з яким діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 “Добування руд інших кольорових металів”, діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння до підкласу 14.50.0 “Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань”, діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів - до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів, виробництво сплавів з дорогоцінних металів, виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів, нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали та срібло, нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло, нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому цей підклас не включає виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів, який відноситься до підкласу 36.22.0.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність можливості у позивача здійснювати господарську діяльність за спрощеною системою оподаткування, оскільки обмеження, встановлені абзацом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, не поширюються на виробництво ювелірних виробів, ремонт ювелірних виробів та роздрібну торгівлю годинниками та ювелірними виробами. Зазначена норма Податкового кодексу України, встановлює обмеження лише для субєктів господарювання, що здійснюють операції з видобутку, виробництва, торгівлі дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 122, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірна фабрика “Юність” до державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування рішення та зобовязання видати свідоцтво платника єдиного податку задовольнити повністю.

Скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку від 01.02.2012р. №5633/15-3122.

Зобовязати державну податкову інспекцію у м. Черкаси видати товариству з обмеженою відповідальністю “Ювелірна фабрика “Юність” (ідентифікаційний код - 30629669) свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 20.01.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ювелірна фабрика “Юність” (ідентифікаційний код - 30629669) судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. сплачений за платіжним дорученням №19 від 16.02.2012р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 03.04.2012р.