Постанова № 22406735, 26.03.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року Справа № 2а/2370/479/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Цибка П.Є. (керівник), ОСОБА_2 за довіреністю; відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цибко» до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції у Черкаській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 07.11.2011р. №0001232301 та від 07.11.2011р. №0001242301,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Торговий дім «Цибко», звернувшись до суду з адміністративним позовом до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції у Черкаській області Державної податкової служби, просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 07.11.2011р. №0001232301 та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 07.11.2011р. №0001242301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Цибко»(код 33515070) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток у взаємовідносинах з ПП «Алерт»(код 32275589), ПП «Асіст»(код 35713587) та ТОВ «Інтермаксервіс» (код 24710114) за період з 01.06.08р. по 11.10.11р. складено акт перевірки від 24.10.2011р. №2938/23/33515070, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 07.11.2011р. №0001232301 про збільшення суми податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 124081 грн. 25 коп., у тому числі основний платіж 99 265 грн. та штрафні (фінансові) санкції 24 816 грн. 25 коп. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 07.11.2011р. №0001242301 про збільшення суми податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 75943 грн. 75 коп., у тому числі основний платіж 60 755 грн. та штрафні (фінансові) санкції 151 88 грн. 75 коп. Надалі позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ТОВ «Торговий дім «Цибко»без задоволення, а спірні рішення без змін. За твердженням позивача спірні податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобовязання визначено без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України за наслідками невизнання облікованих операцій з окремими контрагентами.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних облікових та звітних документах, достовірність підписів посадових осіб сторін визначених правовідносин та відсутність доказів про набрання сили вироком суду.

Відповідач позов не визнав із підстав, викладених у запереченні, зокрема, представники відповідача зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» Смілянської обєднаної державної податкової інспекції у Черкаській області Державної податкової служби від 07.11.2011р. №0001232301 та №0001242301, прийнято на підставі висновків акта перевірки від 24.10.2011р. №2938/23/33515070, яким встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Цибко» порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з огляду на операції з окремими контрагентами, стосовно яких у попередні періоди порушень не виявлено.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ТОВ «Торговий дім «Цибко»зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 14.04.2005р. (ідентифікаційний код 33515070).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України 2 грудня 2010р. №2755-VI (надалі за текстом Кодекс №2755-VI).

За Законом від 04.12.1990р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, а за Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI до обов'язків і відповідальності посадових осіб контролюючих органів (ст.21), зокрема віднесено забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

У силу вимог статті 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Торговий дім «Цибко»з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток у взаємовідносинах з ПП «Алерт»(код 32275589), ПП «Асіст»(код 35713587) та ТОВ «Інтермаксервіс»(код 24710114) за період з 01.06.08р. по 11.10.11р., за результатами якої складено акт від 24.10.2011р. №2938/23/33515070. В акті перевірки зроблено висновок, що діяльність ТОВ «Торговий дім «Цибко»не була спрямована на реальне настання правових наслідків за укладеними угодами з ПП «Алерт», ПП «Асіст»та ТОВ «Інтермаксервіс», а була направлена на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-посередниками, що неналежно виконували податкові зобовязання. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Торговий дім «Цибко»: підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 99265 грн., у т.ч. за 2008р. на суму 37151 грн, за 2009р. на суму 62114 грн.; підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сум і 79412 грн.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкт, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, застосування податкової накладної, порядок обліку, звітності та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (надалі за текстом Закон №168/97-ВР), що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Платником податку відповідно до Закону №168/97-ВР є (п.2.1 ст.2) будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) у обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Згідно пункту 9.2 статті 9 Закону №168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння цього податку. Пункт 1.5 статті 1 Закону №168/97-ВР визначає звітний (податковий) період як період за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі за текстом Закон №334/94-ВР) у редакції, що діяла на момент вчинення спірних правопорушень, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. За змістом статті 3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом норм Закону №168/97-ВР податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»), виникає у межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ. Підпунктом 3.1.1 пунктом 3.1 статті 3 Закону №168/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. За приписами статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Кодексу №2755-VI у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що за наслідками, виявлених заходами податкового контролю, порушень на підставі акту перевірки від 24.10.2011р. №2938/23/33515070 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 07.11.2011р. №0001232301 про збільшення суми податкового зобовязання за з податку на прибуток у сумі 99 265 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 24 816 грн. 25 коп. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 07.11.2011р. №0001242301 про збільшення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 60 755 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 151 88 грн. 75 коп. Позивач скористався правом на адміністративне оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, проте за результатами адміністративного оскарження скарги ТОВ «Торговий дім «Цибко»залишено без задоволення, а спірні рішення без змін.

Судом встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Цибко»укладено з ПП «Асіст»договори купівлі-продажу від 4 січня 2008р. № 2 та від 5 січня 2009р. За умовами цих договорів ПП «Асіст»зобовязується виготовити та передати у власність ТОВ «Торговий дім «Цибко» обладнання хлібопекарської промисловості, запчастини та комплектуючі до них, згідно рахунків фактури, видаткових накладних та податкових накладних. Суд констатує, що видаткові накладні зі сторони ПП «Асіст»підписано невстановленими особами (т. 1 а.с. 108-120), а видаткові накладні (а.с.104-107), податкові накладні (т.1а.с.53,55-67)підписано ОСОБА_6, проте у податковій накладній (т.1 а.с.54) зазначено, що підписано ОСОБА_6, однак за наслідком вивчення реквізитів встановлено, що підпис суттєво відрізняється від вчиненого на інших документах. ТОВ «Торговий дім «Цибко»15 січня 2008р. укладено з ПП «Алерт»договір купівлі-продажу за № 09/01 (т.1 а.с 145). За умовами цього договору ПП «Алерт»зобовязується передати у власність ТОВ «Торговий дім «Цибко»товар, а ТОВ «Торговий дім «Цибко»- прийняти і оплатити його. Суд встановив, що видаткову накладну (т.1 а.с.121), податкову накладну(т. 1 а.с.68) зі сторони ПП «Алерт»підписано ОСОБА_7. У матеріалах справи також міститися договір між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «Інтермаксервіс»від 12.05.2009р. № 49 за умовами якого ТОВ «Інтермаксервіс»приймає на себе зобовязання виготовити і відвантажити, а ТОВ «Торговий дім «Цибко»оплати та отримати обладнання для хлібопекарської та кондитерської промисловості, запасні частини і комплектуючі до них. Податкові накладна ТОВ «Інтермаксервіс»від 22.06.2009р. № 220601, від 10.06.2009р. №100601 (т.1 а.с.70,73-74) та видаткові накладні підписано невстановленими особами (т. 1 а.с. 122-130), а податкові накладні (т.1 а.с.69, 71-72,75-78) підписано ОСОБА_8 Податкові декларації з ПДВ ПП «Алерт»за 2008 рік підписано ОСОБА_7 (т.4 а.с.2), ПП «Асіст»за 2008 рік підписано ОСОБА_6.(т.3 а.с.247) та ТОВ «Інтермаксервіс»за 2009 рік підписано ОСОБА_8 (т.4 а.с.7).

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999р. №996-XIV (надалі за текстом Закон №996-XIV) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, що згідно даних реєстрації у спірному періоді керівниками і одночасно головними бухгалтерами зазначених контрагентів були: ОСОБА_6 ПП «Асіст»(т. 2 а.с.68), ОСОБА_8 ТОВ «Інтермаксервіс»(т. 2 а.с. 66), ОСОБА_7 ПП «Алерт»(т. 2 а.с.70). У вироку Октябрського районного суду м. Полтави (т. 3 а.с.94-102) зазначено, «ОСОБА_9 періодично підробляв підписи від імені директорів фіктивних підприємств у податковій звітності, а ОСОБА_7 та ОСОБА_10 періодично вносили за вказівкою ОСОБА_9 завідомо недостовірні відомості до податкових декларацій ПП «Асіст»(35713587), ТОВ «Інтермаксервіс»(24710114), ПП «Алерт»(32275589) щодо наявності податкового кредиту з ПДВ, що не відповідає діючому податковому законодавству».

За Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9).

Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду у постанові від 13.01.2009р. № 09/05 "Про скасування податкового повідомлення-рішення" наголошено: у разі підтвердження доводів ДПІ про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ, проте у досліджуваних первинних документах (за наслідком вивчення письмових доказів у судових засіданнях) встановлено, що не дотримано форми складання податкової накладної та на інших первинних документах підписи вчинено невідомими особами.

За приписами частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Суд враховує, що відповідно до Положення, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (п.2.4) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Положенням передбачено, що (п.2.15) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників, (п.2.16) приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам забороняється. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

У акті перевірки від 12.07.2011р № 62/23-6/24710114 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтермаксервіс»(24710114) з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.06.08р. по 31.05.11р. зазначено, що у товариства відсутні складські та виробничі приміщення, транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Звітність за формою 1-ДФ до Кіровоградської ОДПІ не надавалась, що свідчить про відсутність працівників на ТОВ «Інтермаксервіс». Згідно наданих пояснень керівника ТОВ «Інтермаксервіс»ОСОБА_8, з травня 2008 року до фінансово-господарської діяльності товариства ніякого відношення не мав, звітність до державних органів не складав, не підписував та не подавав. Первинні бухгалтерські, банківські документи не складав, не підписував та не надавав. Товарно-матеріальні цінності не отримував та не відвантажував, кошти від покупців не отримував та не перераховував кошти постачальникам (т. 3 а.с.20-46). У акті перевірки від 17.06.2011р. № 4067/23-209/32275589 про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Алерт»(32275589) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008р. по 31.03.2011р. згідно постанови про призначення документальної перевірки від 03.06.2011р. згідно постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції ОСОБА_11 зазначено, що дане підприємство не знаходиться за фактичною/юридичною адресою, про що складено відповідний акт, ПП «Алерт»декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та продажу покупцям, що фактично не відбувались. Службовими особами відповідача зроблено висновок, що вищевказані правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, що суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб (т. 3 а.с. 48-69). У акті перевірки від 17.06.2011р. № 4069/23-209/35713587 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Асіст»(35713587) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008р. по 31.03.2011р. у звязку із надходженням постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції ОСОБА_11 зазначено, що ПП «Асіст»не знаходиться за фактичною/юридичною адресою, про що складено відповідний акт, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у звязку з відсутністю у ланцюгу постачання підприємств, які би могли бути виробниками продукції, не підтверджено факт реалізації товарно-матеріальних цінностей (т. 4 а.с. 9-29).

Суд зазначає, що видаткові накладні (т. 1 а.с. 104-130, 224-250; т.2 а.с. 1-11, 130-169), податкові накладні (т. 1 а.с 53-78; т. 2 а.с. 131-167, 196-210; т. 3 а.с. 10-11), акти списання матеріальних цінностей (т. 1 а.с. 183-222), дорожні листи вантажного автомобіля (т. 2 а.с. 35-50, 174-183), оборотно-сальдові відомості (т. 2 а.с. 13-25, 172-172) не підтверджують доводи позивача щодо реальності та дійсності правочинів, укладених між позивачем та ПП «Алерт», ПП «Асіст», ТОВ «Інтермаксервіс», оскільки докази реальності здійснених операцій (перевезення, зберігання, навантаження, розвантаження) до суду не надано: у податкових накладних відсутні транспортні витрати щодо доставки, зокрема котла КПЕ-60 (т. 1 а.с.67) із м. Кременчуг до м.Черкаси.

Суд зауважує, що у матеріалах справи наявний вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010р. у кримінальній справі №1-564/10 (т. 3 а.с.94-102), згідно якого визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України громадянку ОСОБА_7 за даними витягу з ЄДРПОУ наявними у матеріалах справи (т. 1 а.с. 144-152) ОСОБА_7 значиться керівником ПП «Алерт», який згідно листа ДПА у Полтавській області від 07.03.2012р. № 1250/7/09 (т.3 а.с. 236) набрав законної сили.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" так і пунктом 16 Порядку, затвердженого наказом від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Для надання доказовості і юридичної сили первинним документам, останні повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, без зловживання правом і не порушувати публічний порядок. Як вбачається зі справи Інтерсплав проти України (п. 38 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, повязаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. У справі «Булвес»АД проти Болгарії (п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Суд зауважує, що Верховний Суд України у постанові від 21.01.2011р. № 21-37а10 зазначив, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Суд встановив, що у податковій накладній, підписаній ОСОБА_6 від 27.06.08р. №270602 у ПП «Асіст»(357135816030) позивачем (335150723042) придбано котел н/с у зборі на суму 6525,00грн.(ціна вказана без ПДВ) і котел КПЕ-60 на суму 6033,33грн.(ціна вказана без ПДВ), загальна сума усього 70000,00 грн. у т.ч. ПДВ за цією накладною 11666,67 грн. (т.1 а.с.57, а.с.т.2 а.с.248) рахунок-фактура і видаткова накладна за цією операцією виписана невідомою особою (Т.2 а.с.246-247), за платіжним дорученням від 27.06.2008р. перераховано 70000,00 грн. (т.2 а.с.245). За договором від 04.01.2008р. №2 (т.2 а.с.213) ПП «Асіст» як продавець зобовязується поставити (п.3.2 доставка здійснюється продавцем на склад покупця) і передати (п.5.1.2 договору) у власність позивача товар згідно накладних як невідємної частини договору (п.4.1 перехід права власності здійснюється після підписання товарних накладних). Судом досліджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цибко»за договором від 12.10.2009р. як продавець зобовязується поставити (п.3.2 доставка здійснюється покупцем на склад покупця) і передати (п.5.1 у пункті відвантаження) у власність позивача товар: котел варочний КПЕ-60М, котел варочний КПЭСМ 60М на загальну вартість 17800,00 грн., у т.ч. ПДВ 2966,66 грн. При цьому суд звертає увагу на різні модифікації вказаних котлів з огляду на придбані у ПП «Асіст»: котел н/с у зборі та котел КПЕ-60 на загальну суму 15070грн. (12558,33 грн., ПДВ 2511,67), інших документів щодо придбання котлів відповідачем до суду не надано. Разом з тим, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено акт на списання та акт прийому-передачі позивачем ТОВ «Три Стар»котла варочного КПЭСМ 60М та котла 28-2А. Крім того, судом враховано, що відповідачем надано на підтвердження здійснених операцій недостовірні первинні документи, тому не можуть бути належним підтвердженням відображених у обліку операції з придбання та реальності поставки товару за ціною нижче ціни придбання з огляду також на відсутність довіреностей, підтвердження представництва контрагентів, оскільки зазначені документи підписані невстановленими особами з боку ПП «Асіст, ПП «Алерт», ТОВ «Інтермаксервіс»(здебільшого як обовязковий реквізит документу не вказано прізвище особи, яка підписала останній).

Разом з тим, Суд дійшов висновку, що допуск до відповідних ремонтно-будівельних робіт тих чи інших осіб повинен відбуватися відповідно до вимог законодавства, зокрема із дотриманням правил техніки безпеки і охорони праці, а у іншому випадку є сумнів про виконання цих робіт саме вказаними субєктами у спірних правовідносинах за недобросовісним виконанням(або прикриттям інших фактів).

Разом з тим, у вироку Октябрського районного суду м. Полтави (т. 3 а.с.94-102) вказано, що злочин вчинено групою осіб з використанням завідомо підроблених офіційних документів «дії підсудних виразились: у підробці документів на переказ та інших засобів доступу до банківських рахунків (розрахункових чеків), їх використанні, вчиненими повторно, у складі організованої групи; у підробленні документів, які видаються чи посвідчуються підприємством за ч.3 ст.28, ч.2 ст.200, ч.2 та ч.3 ст.358 КК України», а тому суд у контексті оцінки доказів у справі встановив, що укладені договори між позивачем та ПП «Алерт», ПП «Асіст», ПП «Інтермаксервіс»не спрямовані на настання реальних наслідків, а складення первинних документів і документів податкової звітності, що містить недостовірну і неповну інформацію суперечать інтересам держави та суспільству, оскільки не може бути оцінено як належні і допустимі докази при виконанні податкового обовязку (з огляду на відсутність акту виконаних робіт, товарно-супровідних документів, довіреностей, неправильне оформлення податкових накладних з підписами невідомих осіб).

Пунктом 7.4.5 статті 7 Закону №168/97-ВР закріплено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Так само у подальшому законодавцем такий механізм правового регулювання правовідносин збережено пунктом 198.3 статті 198 Кодексу №2755-VI передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу №2755-VI не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

У Законі №168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, що, за умови належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні послуги, роботи, товару.

Відповідно до положень пункту 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, а згідно пп. 7.4.5 вказаної статті не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг і банківським документом, яким засвідчує перерахування коштів в оплату вартості такі робіт (послуг).

У матеріалах справи наявні договори купівлі-продажу від 14.01.2008р. № 1/4 та від 12.01.2009р. № 1 (т.3 а.с.194) між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та МПП «Фарт»(т.3 а.с.167), від 01.07.2011р. № 7/2 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «Натуральний продукт»(т.3 а.с.192), від 28.10.2009р. між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «Тронка-АТ»(т.3 а.с.187), від 28.10.2009р. №10 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та КП «Жовтневий хліб»(т.3 а.с.184), від 28.10.2009р. №8 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «АТЛАНТ-К»(т.3 а.с.182), від 12.10.2009р. № 126 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «Три Стар»(т.3 а.с.179), від 12.10.2009р. № 7 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «ІКЕМА ТЕКНОЛОДЖИС»(т.3 а.с.177), від 16.07.2009р. № 4 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ФОП ОСОБА_12.(т.3 а.с.175), від 08.04.2009р. № 2 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ВАТ «Ватутінський хлібокомбінат»(т.3 а.с.172) у всіх зазначених договорах ТОВ «Торговий дім «Цибко»виступає продавцем. Також у справі містяться договори про свіпрацю від 25.07.2008р. №25/7 між позивачем та ПАТ «Кременчуцький хлібокомбінат»(т.3 а.с.215), від 21.01.2008р. № 1(т.3 а.с.191) та від 16.01.2009р. №1/16/2 між ТОВ «Торговий дім «Цибко» та ПП «Імпексмаш»(т.3 а.с.166), від 15.01.2009р. № 1/15 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та МПП ВКФ «Злак-Сервіс»(т.3 а.с.190), від 19.01.2010р. № 1/19 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «Дослідний завод харчового обладнання»(т.3 а.с.189), у всіх зазначених договорах ТОВ «Торговий дім «Цибко»виступає продавцем. Судом досліджено договір купівлі-продажу від 24.06.2008р. № 16 між ТОВ «Торговий дім «Цибко» та ТОВ «Торговий дім «ЮГ ОЙЛ», щодо придбання ТОВ «Торговий дім «ЮГ ОЙЛ» товару в асортименті у власність, зокрема котла КПЄ- 60 на загальну суму 103590 грн. Крім того, суддя зазначає, що по жодному із договорів позивачем не надано витягу з ЄДРПОУ щодо покупця із записом стовно керівника, не надано податкових накладних на підтвердження здійснених операцій.

Судом досліджено видаткову накладну від 27.06.2008р. № РН-0000026, виданої на відпуск позивачем товару ТОВ «Торговий дім «ЮГ ОЙЛ», зокрема котла КПЄ- 60(т.3 а.с.220), проте вбачається, що у матеріалах справи є документи про придбання (т.1 а.с.67) і ремонт котла КПЕ-60 (т.1 а.с.215). Якщо порівняти факти, то встановлюється невідповідність марки котлів щодо однієї букви Е та Є та строку їх реалізації. Суд звертає увагу, що на передпродажну підготовку котла варочного КПЕ-60 згідно акта списання № СпТ-000023 від 27.06.2008р. сформовані загальновиробничі витрати складають 4108,28 грн. без ПДВ(т.1 а.с.194), акту списання №СпТ-000032 від 17.11.2009р. сформовані загальновиробничі витрати складають 5766,99 грн. без ПДВ(т.1 а.с.215); котла варочного КПЭСМ 60М згідно акта списання № СпТ 000010 від 10.04.2009р. сформовані загальновиробничі витрати складають 5000 грн. без ПДВ(т.1 а.с.209), котла варочного КПЭСМ 60М згідно акта списання № СпТ 000033 від 17.11.2009р. сформовані загальновиробничі витрати складають 6466,95 грн. без ПДВ(т.1 а.с.216) . ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «Три Стар»за видатковою накладною №РН-0000041 від 03.12.2009р. оформлено передачу котла варочного КПЭСМ 60М та котла варочного КПЄ-60 на загальну суму 17800грн. у т.ч. ПДВ 2966,66 грн.(т.1 а.с.226), хоча у договорі (т.3 а.с.179) вказано котел КПЕ-60. ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ТОВ «Торговий дім «ЮГ ОЙЛ»(м. Бердянськ) за видатковою накладною №РН-0000026 від 27.06.2008р. оформлено передачу котла варочного КПЄ-60 на загальну суму 9690 грн. (8075 грн. ПДВ1615грн.); ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ПП «Імпексмаш»за видатковою накладною №РН-0000029 від 27.06.2008р. оформлено передачу (т.1 а.с.236) котла варочного КПЕ-60 на загальну суму 7400,4грн. (6167 грн. ПДВ 1233,4 грн.); «Торговий дім «Цибко»та ПП «Імпексмаш»за видатковою накладною №РН-0000014 від 13.04.2009р. оформлено передачу (т.1 а.с.245) котла варочного КПЭСМ 60М на загальну суму 8700грн. ( 7250грн. ПДВ 1450 грн.) .

Якщо взяти до уваги акт на списання від 27.06.2008р. витрат на передпродажну підготовку котла КПЕ-60 на суму 4108,28 грн. (т.1 а.с.194), вартість 7240 грн. (6033,33 грн. + ПДВ 1206,67) придбання від 27.06.2008р. котла КПЕ-60 (т.1 а.с.67) і порівняти з оформленою 27.06.2008р. передачею (т.1 а.с.236) котла варочного КПЕ-60 на загальну суму 7400,4 грн. (6167 грн. ПДВ 1233,4 грн.) , то можна дійти висновку про те, що сума придбання і витрати на передпродажну підготовку 11348,28 грн., що визначена без урахування транспортних витрат є значно більшою ніж сума, що фактично отримана у результаті реалізації ПП «Імпексмаш»(11348,28 грн. - реалізовано 7400,4 грн.) вказаного котла (придбано за 7240 грн.). У пошуковій мережі www.ati.com.ua для продажу пропонуються: котел КПЕ-60 за ціною 6650грн., котли харчоварочні електричні КПЭСМ-60 (а не КПЭСМ-60М), КПЭ-60, КПЭ-100 та інші. Більше того, згідно договору (п.4.1) від 21.01.2008р. №1 між ТОВ «Торговий дім «Цибко»та ПП «Імпексмаш»(м. Кіровоград) (т.3 а.с.191) продавець власним транспортом та за власний рахунок здійснює доставку товару на склад покупця, тобто сума транспортних витрат апріорі збільшувала валові витрати, що залишались некомпенсованими (послуга безоплатно отримана покупцем). Таким чином, за рахунок неправомірного формування валових витрат і податкового кредиту позивач, відображаючи операції з ПП «Алерт», ПП «Асіст» та ТОВ «Інтермаксервіс»у бухгалтерському обліку (т.2 а.с.13, а.с.20) та податковій звітності, використовуючи сумнівні документи, зловживаючи правом (з огляду на цілі отримання прибутку) зменшував податкову базу і безпідставно претендував на бюджетне відшкодування.

Оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (договорів оренди транспорту, актів виконаних робіт, актів прийому передачі товару, довіреностей,товарно-транспортних накладних, достовірних платіжних документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано, то суд вважає прийняття податкових повідомлень рішень від 07.11.2011р. №0001232301 та від 07.11.2011р. №0001242301 Смілянської ОДПІ у Черкаській області ДПС правомірними. З огляду на викладені вище обставини відповідачем вірно визначено податкові зобовязання позивача, отже суд не знаходить підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений статтею 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами частини 1 статті 71 КАС України означає обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами частини 2 статті 71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотиву та підстав прийняття спірних рішень.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно статті 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2012р.

Суддя Л.В.Трофімова