Постанова № 22406427, 03.04.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р.Справа № 5024/2158/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Величко Т.А., Лавриненко Л.В.

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №232 від 02.04.2012р.)

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,

за участю представників:

від позивача - участі не брали, хоча приватний підприємець ОСОБА_1 був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення №00023695 від 21.03.2012р. (а.с. 46);

від відповідача - участі не брали, хоча Херсонська міська рада була належним чином сповіщена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення №17316495 від 19.03.2012р. (а.с. 45);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Херсонської міської ради

на рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 року

у справі №5024/2158/2011

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1

до відповідача Херсонської міської ради

про припинення договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 р. у справі №5024/2158/2011 (суддя Клепай З.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі: припинено договір оренди земельної ділянки, що укладений 20.08.2004р. між Херсонською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1.

Судове рішення мотивоване тим, що згідно договору дарування від 02.08.2010р., укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3, остання є власником нерухомого майна, розташованого на орендованій земельці ділянці, а тому у відповідності до статті 31 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України позивач має право на припинення договору оренди земельної ділянки від 20ю08.2004 р.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Херсонська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 р. у справі №5024/2158/2011 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що перехід при відчуженні нерухомості до її набувача права користування землею, яке виникло у продавця нерухомого майна на підставі договору оренди землі з її власником, не передбачає автоматичного переходу права на оренду. При цьому, норми статей 123-126 Земельного кодексу України, статті 16 Закону України "Про оренду землі" не містять імперативного обов'язку органу місцевого самоврядування щодо прийняття рішення про укладення договору оренду землі з особою, яка придбала об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельних ділянках. Крім того, апелянт звертає увагу суду на положення розділу 11 договору оренди від 20.08.2004 р., у відповідності до якого перехід права власності на будівлі і споруди, розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи не є підставою для зміни договору, але потребує переоформлення договору оренди землі, який не втрачає чинності до моменту його переоформлення.

Позивач висловив заперечення щодо задоволення апеляційної скарги (а.с. 56-58).

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 24.09.2002р. позивач придбав у відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство 2163” будівлі та споруди згідно генерального плану Херсонського БТІ від 04.04.2002р., розташовані в м. Херсоні, по вул. Домобудівна, 6 (а.с.8).

20.08.2004 року між Херсонською міською радою („орендодавець”) та приватним підприємцем ОСОБА_1 („орендар”) укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір від 20.08.2004р.), за умовами якого Херсонська міська рада на підставі рішення міської ради від 05.09.2003р. №380 надає, а приватний підприємець ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку під автотранспортним підприємством, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с.5-7).

Договір оренди земельної ділянки від 20.08.2004р. зареєстрований у Херсонській міській філії державного підприємства „Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 02.09.2004р. №040471300254.

Пунктом 2 договору оренди земельної ділянки від 20.08.2004р. передбачено, що в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 10440кв.м. із землекористування відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство 2163”. На вказаній земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди, які належать приватному підприємцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 24.09.2002р.

Згідно пункту 3 договору оренди земельної ділянки від 20.08.2004р. договір укладений на 20 років до 05.09.1923р.

Сторонами розділом 11 договору оренди земельної ділянки від 20.08.2004р. узгоджено також умови зміни, припинення і розірвання договору. Зокрема, орендар та орендодавець домовились, що договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставою припинення договору є: закінчення його строку; примусове вилучення земельної ділянки у разі суспільної необхідності; придбання орендарем земельної ділянки у власність; неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від орендаря або орендодавця (у разі змін умов господарювання внаслідок змін у чинному законодавстві України). Перехід права власності на будівлі і споруди, розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи не є підставою для зміни умов договору, але потребує переоформлення договору оренди. Договір не втрачає чинності до моменту його переоформлення.

В подальшому на підставі укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 договору дарування від 02.08.2010 р. будівлі та споруди загальною площею 1836 кв.м., що знаходяться на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1, було передано у власність обдарованої ОСОБА_4 (а.с.12, 13).

Право власності ОСОБА_4 на зазначений обєкт нерухомості зареєстровано Херсонським БТІ, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про державну реєстрацію прав №29190940 від 03.03.2011р. (а.с.14).

Позивач звернувся до відповідача з заявою про розірвання укладеного з міською радою договору оренди земельної ділянки, у задоволенні якої було відмовлено, про що винесене відповідне рішення від 08.10.2010р. №1662, пункт 5 (а.с.11).

У зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомості до іншої особи, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічна норма закріплена статтею 1 Закону України „Про оренду землі”.

У відповідності до статті 2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

В силу правил частини другої статті 120 Земельного кодексу України у випадку, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Водночас, у відповідності до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Згідно статті 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону та виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до статей 598, 653 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема в разі розірвання договору; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Частиною сьомою статті 31 Закону України "Про оренду землі" також визначено, що однією із підстав припинення договору оренди земельної ділянки є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Таким чином, позивач, у власності якого не перебуває нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1, після переходу прав власності на об'єкти нерухомості до ОСОБА_4, фактично позбавлений своїх прав як землекористувач, встановлених статтею 95 Земельного кодексу України, проте продовжує нести обов'язки землекористувача, визначені статтею 96 Земельного кодексу України, і при порушенні вимог земельного законодавства новим власником будівель та споруд відповідальність нестиме позивач, як зареєстрований користувач - орендар даної земельної ділянки.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно виходив з того, що внаслідок переходу до третьої особи права власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться на земельній ділянці, що передана в оренду за спірним договором, право користування нею у позивача припиняється незалежно від того чи приймалось відповідне рішення органом місцевого самоврядування.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України №36/368-9/63 від 19.12.2011р.

Доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом не врахована наявність постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р. у справі №5024/1740/2011 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Херсонської міської ради до уваги колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються, оскільки зазначена постанова не має преюдиціального значення для вирішення даного спору: в задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди від 20.08.2004 р. розірваним з конкретної дати було відмовлено з підстав неправильного обрання позивачем способу захисту.

Безпідставними є також посилання Херсонської міської ради на те, що положення розділу 11 договору оренди від 20.08.2004 р. містять вичерпний перелік підстав для припинення договору оренди та не передбачають його припинення у разі переходу права власності на будівлі і споруди, розташовані на земельній ділянці, оскільки у відповідності до положень статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються не лише на підставах, встановлених договором, а й на підставах, встановлених законом, як в даному випадку.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011 р. ґрунтується на повному зясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України за апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Херсонської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2011р. у справі №5024/2158/2011- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Величко Т.А.

Суддя Лавриненко Л.В.