Рішення № 22406323, 02.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 р. Справа № 5024/179/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон,

до Спільної виробничо-комерційна фірма "Діпаріс", м. Херсон,

про стягнення 61874 грн. 53 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов № 30-17/1/89 від 05.01. 2012 р.;

від відповідача - в засідання суду не прибув;

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення зі Спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс" (відповідач) заборгованості за договором про переведення боргу № 100д між ДП "ХМТП", ППКФ "Бетта" та СВКФ "Діпаріс" від 02.02.2011 року в розмірі 61874 грн. 53 коп.

27 березня 2012 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 61874,53 грн. основного боргу, інфляційні збитки в розмірі 251,50 грн., 3% річних в сумі 476,70 грн. Вищевказана заява 26.03.2012 року була направлена позивачем на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення цінного листа із повідомленням.

Представник відповідача в засідання суду не прибув, про причини неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, клопотання про розгляд справи без його участі не надіслав. Ухвала суду про порушення справи повернулась з відміткою поштового відділення: "за зазначеною адресою не знаходиться". Згідно Довідки з ЄДРПОУ, наданої позивачем, станом на 09.02.2012 р. місцезнаходження відповідача: 73000, м.Херсон, проїзд Військовий, будинок 6.

За таких обставин, у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт»(надалі кредитор), Спільною виробничо-комерційною фірмою «Діпаріс»(надалі новий боржник, відповідач) та Приватним підприємством «Консалтингова фірма «БЕТТА»(далі первісний боржник) укладено Договір про переведення боргу №10ДД від 02.02.2011 року (далі Договір), відповідно до п.1.2. якого первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов»язання) у розмірі 79374,53 грн. Новий боржник зобов»язується сплатити грошове зобов»язання в строк до 31 грудня 2011 року.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Порядок заміни боржника в зобов»язанні регулюється ст..ст.520-522 ЦК України.

За умовами договору №7 від 20 квітня 2006 року про порядок погашення заборгованості, укладеного між відповідачем і Державним підприємством «Спеціалізований морський порт «Октябрськ», відповідачу надано відстрочку і можливість погашати заборгованість поетапно.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у встановлений термін своє грошове зобов»язання не виконав, частково сплативши 17500,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду належних доказів погашення боргу в сумі 61874,53 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 61874,53 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 251,50 грн. та 3 % річних в сумі 476,70 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»(73000, м.Херсон, проїзд Військовий,6, р/р 26007129078 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 19233787) на користь державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»(73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 4, р/р 2600201693454 в ХФ АТ «Укрексімбанк», МФО 352639, код ЄДРПОУ 01125695) 61874,53 грн. боргу, 251,50 грн. інфляційних втрат, 476,70 грн. три відсотки річних, в рахунок відшкодування судових витрат 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 05.04.2012 р.