Постанова № 22400661, 29.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

29 березня 2012 р. (12:11) Справа №2а-6511/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1 - пред-к, дов. від 24.02.2011 р.

від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Еколого - туристичний центр в Парковом”(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2010 р.№ 0000674002/0. Вимоги мотивовані тим,що під час проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ було неправомірно прийняте рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ.

Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні , яке відбулось 01.07.2010 р. , представником відповідача надані заперечення на позов ( вих.№699/9/100 від 30.06.2010 р.), в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову з причин неотримання платником податків послуг, ПДВ ,перерахований при проведені розрахунків по яким, був заявлений до відшкодування.

Ухвалою суду від 01.07.2010 р. у справі призначено судову бухгалтерську експертизу та провадження у справі зупинено.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут обліку та аудиту” 10.02.2012 р. надійшов експертний висновок № 62.

Ухвалою суду від 10.02.2012 р. було поновлено провадження по справі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 29.03.2012 р. не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, представник позивача наполягав на задоволенні позову, з експертним висновком погодився, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача , приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення судового засідання, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2010 р. , яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ , що декларувалось в період з 01.10.2009р. по 31.01.2010р. , за результатами якої 28.04.2010 р. склав акт №138/40-02/35003031. У зазначеному акті зафіксоване, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані (сплачені) у зв’язку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків. В результаті перевірки значення податкового кредиту лютого 2010р. зменшено на 299409 грн. Також в порушення п.п.7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на 120891 грн. На думку податкового органу за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 р.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 11.05..2010 р. прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000674002/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010р. на 120891 грн.

На час проведення перевірки позивача та прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” було вказано поняття бюджетного відшкодування , яким визначалась сумою, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим зобов’язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом – сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У випадку якщо товари (роботи, послуги), були виготовлені і/або придбані , частково використовувались в оподаткованих операціях , а частково ні, в суму податкового кредиту включалась та частина сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідала частині використання таких товарів (робіт, послуг) в оподаткованих операціях звітного періоду (п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

У п.п.7.4.4. п. 7.4 .ст. 7 цього Закону було визначено, що якщо платник податків використовував (виготовляв) матеріальні і нематеріальні активи (послуги), які не призначались для їх використання в господарській діяльності такого платника , т о сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) не включалась до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчувала факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми , розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховувалась у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності – зараховувалась до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала ’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від’ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

У п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було встановлено, що платник податку, який мав право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування , подавав відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображалась у податковій декларації. До зазначеної декларації подавався , зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування .

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, сума бюджетного відшкодування формувалась як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягала бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідним було фактичне отримання товару (послуги) для їх використання в господарській діяльності платника податків.

До матеріалів справи залучений висновок судової бухгалтерської експертизи №62 від 31.01.2012 р., проведення якої ю здійснювалось на виконання ухвали суду від 01.07.2010 р. На вирішення експертів ставилось питання щодо правомірності висновків податкового органу , зафіксованих в акті перевірки №138/40-02/35003031 від 28.04.2010 р.

В експертному висновку вказано,що при співставленні наданих податкових накладних від постачальників з записами в реєстрі отриманих податкових накладних позивача за грудень 2009 р. – січень 2010р. встановлено ,що в графі 8 цього реєстру сума ПДВ , яка підлягала включенню до складу податкового кредиту, дорівнювала 8029958,18грн., а саме, 4734035,18 грн. – за грудень 2009 р., 3295923 грн. – за січень 20010 р., підтверджена податковими накладними. Експерти встановили,що податкові накладні оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства

Експертами досліджувався додаток №2 до податкової декларації по ПДВ за лютий 2010 р. , в якому зазначено ,що до бюджетного відшкодування віднесена суму у розмірі 2424932 грн., в тому числі по періодам за грудень 2009р. – 1494828 грн., за січень 2010р. - 930104 грн.

За результатами співставлення оборотно – сальдової відомості та картки рахунку 631 з наданими позивачем податковими накладними експертами встановлено,що за грудень 2009 р. ним проведено оплати робіт на суму 17552512,84грн. ( в тому числі ПДВ 2925418,81 грн.), за січень 2010 р. - 13944172,58 грн. ( в тому числі ПДВ 2324028,76 грн.), сума ПДВ у розмірі 2424932 грн. включена до складу бюджетного відшкодування за податковими накладними, вартість товару ( послуг), визначеного в яких, ним була сплачена.

Експерти при вивчені реєстру отриманих податкових накладних з копіями податкових накладних , наданих позивачем, встановили, що у лютому 2010р. податковий кредит підтверджений на суму 3066550,01 грн.

Експертами вивчалось надання на користь позивача послуг за договором №10/08-09-У , укладеного 10.08.2009 р. з ТОВ «ДМЮ Менеджмент» .

Експертами при вивчені актів про надання послуг згідно з договором №10/08-09-У від 10.08.2007 р. та 27.02.2010 р. встановлено виконання робіт на суму 1750000 грн. ( в тому числі ПДВ 291666,67 грн.) , проведення компенсації витрат на придбання товарів на суму 46456,20 грн.( в тому числі ПДВ 7742,67 грн.) .

За результатами вивчення документів бухгалерської та податкової звітності позивача експерти прийшли до висновку,що не знайшло підтвердження завишення позивачем податкового кредиту по ПДВ за лютий 2010 р. на 299409 грн.

Під час розгляду справи позивачем надані документи, яки свідчать про те,що всі об’єкти, на яких ТОВ «ДМЮ Менеджмент» на виконання умов договору №10/08-09-У від 10.08.2009 р. проводились роботи, були ним збудовані з дотриманням вимог чинного законодавства, належать йому на праві власності.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази того, що збудовані позивачем споруди він не використовує для ведення своєї господарської діяльності.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ, які були не менш сум його зобов’язань по ПДВ у зазначений звітний період, надання ним податкових накладних на товар (отримані послуги) , актів виконаних робіт, отримання ним послуг для забезпечення своєї господарської діяльності , суд вважає, що платник податків формував податкову звітність при наявності всіх необхідних документів, при фактичному отриманні товару ( послуг), для забезпечення ведення господарської діяльності , передбаченої його статутними документами.

З огляду на зазначене стає зрозумілим , що не відповідають нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті №138/40-02/35003031 від 28.04.2010 р. , при вивчені матеріалів якого було прийняте спірне податкове повідомлення – рішення, висновок про те, щодо позивач невірно задекларував суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ за лютий 2010 р. на 120891 грн .

В силу викладеного суд вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.03.2012р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 04.04.20121 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі № 0000674002/0 від 11.05.2010 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Яковлєв С.В.