Рішення № 223925, 13.10.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.06р.

Справа № 18/242-06 (30/469)

За позовом Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" в особі Нікопольської філії ПриватБанку

м.Нікополь, Дніпропетровська обл.

до Дочірнього підприємства "Інкар"Закритого акціонерного товариства "Оветри"

м.Орджонікідзе, Дніпропетровська обл.

про внесення змін до п.6.2 кредитного договору від 17.05.2002 року №В08 та стягнення заборгованості в сумі 452645,64 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача Халаім А. В. - дов. від 06.12.2004 р. від відповідача Гниденко Ю. Д. - директор

СУТЬ СПОРУ:

Враховуючи зміни та доповнення до позовної заяви позивач просить:

- змінити п.6.2 кредитного договору від 17.05.2002 р. № В08 у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, виклавши його в наступній редакції: "Всі спори між сторонами, що виникають з договору або в зв'язку з ним, підлягають розгляду в порядку, передбаченому діючим законодавством України".

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 17.05.2002 р. № В08:

- основний борг –51 661,02 доларів США (260 888,15 грн.),

- заборгованість по процентах –66 721,71 доларів США (336 944,63 грн.),

- пені –13 815,52 доларів США (69 768,38 грн.), а всього –132 198,25 доларів США, що становить 667 601,16 грн. по курсу НБУ на 13.09.2006 р. (5,05 грн. за 1 долар США).

Відповідач позов не визнає, зазначає, що вимога про стягнення боргу за цим кредитним договором між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав розглядалася по справі № 32/352, в якій суд обґрунтовано припинив провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, тому просить суд провадження у справі припинити на підставі п.2 ст.80 ГПК України Факт того, що вказаний в кредитному договорі склад третейського суду був ліквідований наказом голови правління КБ "Приватбанк" і на даний момент банк не має в своєму складі третейських судів встановлений при розгляді справи № 32/352 і не потребує доказування на підставі п.2 ст.35 ГПК України. Відповідач також вважає, що позивач неправомірно стверджує, що прийняття Закону України "Про третейські суди" суттєво змінює обставини, якими сторони керувались при укладенні договору. Вказаний Закон набрав чинності 11.05.2004 р., згодом рік після виникнення спірних взаємовідношень, і згодом два роки після нібито наявності ліквідації КБ "Приватбанк" в своєму складі третейських судів 23.05.2002 р. в односторонньому порядку та по власній ініціативі. З розрахунком суми заборгованості по кредитному договору відповідач не погоджується у зв'язку з тим, що позивачем при розрахунку не прийнята до уваги, ухвала господарського суду Дніпропетровської області № Б24/221/02, яка набрала законної сили, у відповідності з якою вимоги КБ "Приватбанк" до відповідача в розмірі 320 102,18 грн. погашені майновим поручителем відповідача –ДП "Ю-Топаз" ЗАТ "Оветрі" в рамках процедури банкрутства.

Розгляд спору по справі продовжений за заявою сторін та на підставі ухвали суду від 05.09.2006 р. і 25.09.2006 р.

По справі оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2005 р. між позивачем (Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", (м.Дніпропетровськ) в особі Нікопольської філії закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", (Нікополь) та відповідачем (Дочірнім підприємством "Інкар" закритого акціонерного товариства "Оветрі", (м.Оджонікідзе) укладено кредитний договір № В 08.

Згідно п.1 цього договору позивач надає Позичальнику (відповідачу) кредит у сумі 57 202 доларів США на поповнення обігових коштів зі сплатою 20 % річних на строк один рік –до 19.05.2003 р. для чого банк зобов'язався відкрити позичковий рахунок та особовий рахунок по відсоткам.

Пунктом 2.1.2 договору Банк зобов'язувався надавати кредит при наявності вільних грошових ресурсів шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку за реквізитами, зазначеними позичальником у платіжному дорученні, в межах визначеного п.1 ліміту.

Позичальник зобов'язувався повернути отриману суму у визначений строк (п.2.2.2) та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно до 30 числа, але не пізніше строку, встановленого в п.1.

Згідно платіжного доручення № 1 від 20.05.2002 р. позивач, на виконання умов договору, перерахував з рахунку, відкритого банком 57 202 доларів США.

У забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору ДП "Ю-Топаз" ЗАТ "Оветрі" надав в заставу банку майно на смуу 686 598 грн. (а. с.136).

06.12.2002 р. за заявою ЗАТ КБ "Приватбанк" господарським судом Дніпропетровської області стосовно ДП "Ю-Топаз" ЗАТ "Оветрі" порушено справу про банкрутство. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2003 р. визнана грошова вимогам НФ КБ "Приватбанк", м.Нікополь до ДП "Ю-Топаз" ЗАТ "Оветрі" у сумі 320 102,18 грн. на заставлене майно, що відноситься до першої черги.

Згідно довідки ліквідатора ДП "Ю-Топаз" ЗАТ "Оветрі" в порядку здійснення ліквідаційної процедури від реалізації заставного майна отримано суму 62 250,76 грн., з них –37 250,76 грн. –від продажу трикотажних виробів та 25 000 грн. –від продажу виробничого обладнання (т.1, а. с.47). Зарахування позивачем цієї суми в рахунок погашення боргу за кредитним договором підтверджується меморіальними ордерами (т.1, а. с.97-100).

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2005р. вимоги заставного кредитора у розмірі 320 102,18 грн. вважаються погашеними.

Позивач зазначає, що на час розгляду спору заборгованість відповідача по кредитному договору, з урахуванням суми погашеної із заставленого майна, складає: основний борг –51661,02 доларів США (260 888,15 грн.), заборгованість по процентах –66 721,71 доларів США (336 944,63 грн.), пеня –13 815,52 доларів США (69 768,38 грн.), а всього –132 198,25 доларів США, що становить 667 601,16 грн. по курсу НБУ на 13.09.2006 р. (5,05 грн. за 1 долар США).

Пунктом 6.2 договору встановлено, що всі спори та розбіжності, що виникають з договору або в зв'язку з ним підлягають розгляду третейським судом, затвердженим розпорядженням голови правління КБ "Приватбанк" № 686-р від 01.07.98 р. та наказом № 920 від 25.08.98 р., розпорядженнями № 08.01/4/79 від 14.03.2000 р., № 08.01/4/64 від 15.02.2001 р. за правилами арбітражного процесуального кодексу України у складі Туржанського В. І., Тарасенко О. В., Липняк Д. М., рішення третейського суду є остаточним і обов'язковим для виконання.

Позивач просить змінити кредитний договір від 17.05.2002 р. в чати сні п.6.2, оскільки на час виникнення спірних відносин за договором істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладанні договору, прийнято Закон України "Про третейські суди", відповідно до якого представники сторін не можуть бути третейськими судами.

Суд, керуючись ст.18 Закону України "Про третейські суди", ст652 ЦК України вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача в цій частині.

Відповідно до ст.652 ЦК України підставою зміни або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору.

За період дії кредитного договору від 17.05.2002 р. істотно змінилися обставини, зокрема, у зв'язку із зміною законодавства про третейські суди норма п.6.2 кредитного договору, у якій було встановлено, що спори за цим договором розглядає третейський суд, який складається із працівників кредитора (позивача), увійшла у суперечність із ст.18 Закону України "Про третейські суди", відповідно до якої третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору.

Отже, працівники банку не можуть як третейські судді розглядати спори за договорами, де стороною є цей банк.

Вимоги позивача щодо стягнення боргу, з урахуванням часткового погашення боргу від реалізації заставленого майна, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача про те. що борг відповідача по кредитному договору вважається погашеним на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2005 р. по справі № Б24/21/02 безпідставні, оскільки відповідно до ст..192 ЦК УРСР, ст..554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Солідарний характер відповідальності означає, що кредитор має право пред'явити свої вимоги як до боржника за основним зобов'язанням, так і до поручителя. За солідарним зобов'язанням кожний із співборжників зобов'язаний виконати його повністю. Якщо кредитору не вдалося отримати від одного із солідарних боржників виконання в повному обсязі через неспроможність останнього або з інших причин, то все, що ним недоотримано, кредитор має право стягнути з інших боржників. Таким чином, часткове виконання зобов'язання не припиняє самого солідарного зобов'язання і не усуває солідарної відповідальності боржників. Солідарність зобов'язання зберігається аж до повного задоволення інтересів кредитора.

Вимоги позивача щодо стягнення пені, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору, не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.ст.72, 76 ЦК УРСР строк позовної давності про стягнення пені застосовується тривалістю в шість місяців. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналася про порушення свого права (зазначені норми кореспондуються із нормами п.6 ст.232 ГК України та ст.253 ЦК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Замінити п.6.2 кредитного договору від 17.05.2002 р. № В08 у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, виклавши його в наступній редакції: "Всі спори між сторонами, що виникають з договору або в зв'язку з ним, підлягають розгляду в порядку, передбаченому діючим законодавством України".

Стягнути з Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі" (53300, Дніпропетровська обл., м.Орджонікідзе, вул.Зонова, 3 код ЄДРПОУ 24437753) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в особі Нікопольської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (53201, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Чубаря, 23, код ЄДРПОУ 25020966) заборгованість за кредитним договором від 17.05.2002 р. № В08: основний борг 51 661,02 доларів США (260 888,15 грн.) (двісті шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 15 копійок), заборгованість по процентах –66 721,71 доларів США (336 944,63 грн.) (триста тридцять шість тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 63 копійки), витрати по сплаті держмита в сумі 6 063,33 грн. (шість тисяч шістдесят три гривні 33 копійки), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (сто вісімнадцять гривень).

Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути згідно з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 “Про державне мито” і ст.47 Господарського процесуального Закритому акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" в особі Нікопольської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (53201, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Чубаря, 23, код ЄДРПОУ 25020966) із державного бюджету (Відділення Держказначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, Банк отримувача: УДКУ в Дніпропетровській області ЗКПО 24246786, МФО 805012, р/р 31111095600005) зайво сплачене держмито в сумі 31,23 грн. (тридцять одна гривня 23 копійки) за платіжним дорученням № 701 від 03.11.2005р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в справі №18/242 (30/469), про що видати довідку.

Суддя

В.І. Петрова