Рішення № 22385680, 05.04.2012, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

0527 № 527/1372/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Янюк Ю. Б.

при секретарі Кордонської Л.А.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Карпова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Костянтинівський завод «Втормет» про стягнення належної при звільненні суми, вихідної допомоги та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

7 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Костянтинівський завод «Втормет» про стягнення належної при звільненні суми, вихідної допомоги та моральної шкоди. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що працював у відповідача підручним сталевара, вогнетривкувачем з 10 квітня 2000 року по 5 грудня 2011 року. В день звільнення відповідач не провів з ним повний розрахунок, а саме не сплатив заборгованість по компенсації за невикористані відпустки, яка за його розрахунком складає 8181грн.60коп., що є порушенням ст.116 КЗпП України. Відповідач не надає йому довідку про заборгованість по заробітній платі, тому просив витребувати такі данні, стягнути заборгованість по вказаній компенсації, а також стягнути вихідну допомогу у розмірі 4500грн., оскільки він звільнений за власним бажанням у звязку з порушеннями законодавства про працю. Крім того, просив стягнути моральну шкоду у зв'язку з вказаними порушеннями законодавства про працю в розмірі 10000грн., яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з несплатою йому заробітної плати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив суду, що станом на 4 квітня 2012 року заборгованість підприємства по заробітній платі (компенсації за невикористані відпустки) перед позивачем складає 5160грн. і він не заперечує проти стягнення цієї суми на користь ОСОБА_1 В решті позовних вимог просив відмовити, оскільки виплата вихідної допомоги при звільненні працівника на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України трудовим законодавством не передбачена, а моральна шкода позивачу, на його думку, не спричинена.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача підручним сталевара, вогнетривкувачем з 10 квітня 2000 року, а 5 грудня 2011 року був звільнений з роботи на підставі ч.1ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.4-5).

У відповідності до вимог ч.1ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, що в день звільнення ОСОБА_3 належні при звільненні суми виплачені відповідачем не були. Заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_1 на день звільнення становила 10319грн.84коп. (а.с.23), а на день розгляду справи судом становить 5160грн.(а.с.24), і цю суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Суд також вважає, що вказані порушення з боку відповідача законних прав позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, вимагали від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір спричиненої моральної шкоди слід встановити в 1000грн. Визначаючи такий розмір моральної шкоди суд враховує характер та глибину душевних страждань позивача, а також вимоги розумності та справедливості.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь вихідної допомоги в розмірі 4500грн. слід відмовити, оскільки ст.44 КЗпП України передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, у тому разі, коли припинення трудового договору мало місце з підстав, передбачених ч.3ст.38, ст.39 КЗпП України, тобто у випадках, коли власник або уповноважений ним орган не виконує законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору. Звільнення позивача мало місце за власним бажанням, про звільнення у звязку з порушенням трудового законодавства ним питання не ставилось .

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за необхідне згідно з вимогами ст.88 ЦПК України присудити з відповідача судові витрати, а саме, стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 214грн.60коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.38,44,47,116,221, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод «Втормет», з розрахункового рахунку №26004301550077 у філії «Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області», МФО 3344550, код ЄДРПОУ 00191477, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5160 гривень, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а всього 6160 (шість тисяч сто шістдесят) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод «Втормет» судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя