Вирок № 22382220, 22.03.2012, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-0916173/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Лущак Н.І.

з участю: секретаря Чемерис О.М.

прокурорів Мельника О.М., Присяжнюка В.Я.

потерпілого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, непрацюючого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, з середньою освітою, одруженого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого.

Злочин було вчинено при наступних обставинах:

28.08.2011 року приблизно о 20 годині, на ґрунті особистих неприязних стосунків, перебуваючи навпроти свого господарства по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 під час обоюдного конфлікту заподіяв удари руками та головою в область голови громадянину ОСОБА_1, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: двобічного перелому нижньої щелепи в ділянках тіла справа та суглобового паростка зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоровя і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Із вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 був госпіталізований в Івано-Франківську обласну клінічну лікарню, де перебував на лікуванні з 30.08.2011 року по 16.09.2011 року.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, дав покази якими ствердив вищенаведені обставини вчинення злочину, вказавши на те, що 28.08.2011 року випала черга пасти череду корів ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_4 Його дружина ОСОБА_5, побачивши, що їхня худоба пасеться окремо, на людських земельних ділянках, вигнала корів з конюшини та зробила зауваження ОСОБА_4 щодо неналежного випасання худоби, на що вона обурилась та почала її обзивати. Зустрічаючи череду увечері після пасовиська, його дружина запитала чому вони її так рано женуть. Це і стало причиною сварки, яка в подальшому виникла між ними. Знаходячись в літній кухні свого господарства, він почув сварку і вирішив втрутитись. Вийшовши на вулицю, підійшов до ОСОБА_1, щоб поговорити, однак останній був п'яним і почав приставати та ображати нецензурними словами його дружину. Підійшовши ближче, попросив ОСОБА_1 заспокоїтись самому та заспокоїти свою дружину, однак відчув удар в груди. Після цього він схопив ОСОБА_1 за верхній одяг і вони почали шарпати один одного. Підчас шарпання, яке тривало приблизно пяти хвилин, ОСОБА_1, вибрав зручний момент і наніс йому один удар ділянкою чола в обличчя. Від отриманого удару з правого боку чола у нього почала текти кров. Розсердившись, зі злості що його охопила, наніс один удар кулаком знизу з правої сторони щелепи ОСОБА_1 від чого останній впав на землю. Тоді його дружина забрала додому і на цьому конфлікт припинився.

У вчиненому ОСОБА_3 щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілого, потерпілому повністю відшкодували завдані злочином збитки, останній не має до нього претензій матеріального та морального характеру, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться, просить його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України підсудним, його вина доводиться показами потерпілого, свідків, матеріалами справи дослідженими та перевіреними судом.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що 28.08.2011 року йому разом з дружиною ОСОБА_4 випала черга пасти череду корів. Після вигону корів в поле близько 16 год. 30 хв. він сказав своїй дружині, що піде на стадіон дивитися футбол та прийде через дві години. Після закінчення футболу повернувся на пасовисько до своєї дружини, де остання випасала череду. Дружина повідомила, що приходила ОСОБА_3 дружина та зробила зауваження щодо неналежного випасання худоби, після чого між ними виник невеликий конфлікт. А ввечері, в той час, коли гнали корів після пасовиська додому вулицею, до них звернулася ОСОБА_5 із зауваженням, чому вони так рано женуть череду. Тоді між ними знову виник конфлікт. В цей час ОСОБА_3 вибіг із свого господарства, підбіг до нього та наніс удар кулаком в обличчя, а також наніс удар своєю головою йому у підборіддя. Від отриманих ударів у нього випало три зуба, а в ОСОБА_3 почала текти кров із голови. Згодом дружини їх розборонили. Відійшовши від господарства ОСОБА_3 по дорозі вони із ОСОБА_3 перекрикувались. Він почув, що позаду нього хтось біжить, обернувшись, побачив ОСОБА_3, який підбігши до нього, наніс йому удари в обличчя. Після того бійка припинилась, а наступного дня він звернувся в Тлумацьку ЦРЛ.

Просить підсудного суворо не карати, претензій матеріального та морального характеру до останнього не має.

Свідок ОСОБА_4 повністю ствердила покази дані в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 повністю ствердила покази дані в судовому засіданні підсудним ОСОБА_3

Згідно даних, що містяться у висновку судово-медичної експертизи №1246/1113/960-Д-Е від 18.11.2011 року у гр. ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження: двобічний перелом нижньої щелепи в ділянках тіла справа та суглобового паростка зліва, які утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися при нанесенні ударів такими ділянками обличчя та правого ліктьового суглобу, можуть відповідати терміну, вказаному обстежуваним і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоровя і не є небезпечними для життя в момент спричинення (а. с.32-33).

Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України також підтверджується даними, що містяться у протоколі усної заяви (повідомлення) про злочин потерпілого від 29.08.2011 року про заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3, яка зареєстрована в ЖРЗПЗ Тлумацького РВ УМВС №1087 від 29.08.2011 року (а.с.8), у протоколі огляду місця події від 28.08.2011 року, в якому описане місце заподіяння тілесних ушкоджень по АДРЕСА_1 (а.с.11), у протоколі очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 від 24.11.2011 року, в якому останній підтвердив свої показання в якості потерпілого, а ОСОБА_3 зазначив, що наніс ОСОБА_1 один удар кулаком в ліву частину обличчя (а.с.70-73), у довідці №901 від 29.08.2011 року Тлумацької ЦРЛ про те, що ОСОБА_1 дійсно був на прийомі у лікаря-стоматолога 29.08.2011 року зі скаргами, під час якого було виявлено: втрату мостовидного протезу внаслідок травми, перелом нижньої щелепи, на рентгенографії перелом нижньої щелепи у фронтальній ділянці і в області кута нижньої щелепи, та був йому виставлений діагноз: відкритий двохсторонній перелом нижньої щелепи в ділянці 23 зуба і в ділянці кута нижньої щелепи зліва (а.с.18).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, оскільки він умисно спричинив ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а тому його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного: вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, негативно ставиться до вчиненого, стан здоровя. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття підсудного, визнання вини, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, думку потерпілого ОСОБА_1, який просив підсудного суворо не карати, претензій матеріального та морального характеру до останнього не має. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

За наявності наведених обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинення злочину, з урахуванням особи винного, виходячи з принципу, що покарання має бути призначене необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, суд вважає, що при призначенні покарання підсудному слід на підставі ч.1 ст.69 КК України перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.122 КК України у виді громадських робіт.

Цивільний позов прокурора Тлумацького району предявлений в інтересах управління охорони здоровя Івано-Франківської обласної державної адміністраціїв особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні про стягнення з підсудного ОСОБА_3 коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 слід задоволити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України 240 (Двісті сорок) годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Тлумацького району предявлений в інтересах управління охорони здоровя Івано-Франківської обласної державної адміністрації в особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні про стягнення з засудженого ОСОБА_3 коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь управління охорони здоровя Івано-Франківської обласної державної адміністрації в особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні р/р 35420004001179 МФО 836014 КОД 01993150 - 674 (Шістсот сімдесят чотири) гривні 07 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_1.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча Н.І.Лущак