Рішення № 22374054, 05.03.2012, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1252/11

Провадження №2/408/161/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2012 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Валуєва В. Г.

при секретарі Булах К. А., за участі :

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована Монтажна компанія «Механомонтаж» про стягнення заробітної плати, компенсації моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 19.04.2011 року звернувся до суду з названим позовом, який уточнив 26.08.2011 року. В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 19.07.2010 року по 27.12.2010 року він працював у відповідача слюсарем по виготовленню вузлів та деталей технологічного трубопроводу, після чого був допущений до виконання обовязків слюсаря по виготовленню вузлів та деталей технологічного трубопроводу. Таким чином, відповідно до п.1 ч.1 ст. 23 КЗпП України з ним укладено безстроковий трудовий договір. За домовленістю сторін заробітна плата у вигляді тарифної ставки (оклад) склала 6,179 гривень на годину. Протягом періоду роботи відповідач не сплачував заробітну плату у повному обсязі, посилаючись на скрутне фінансове становище. Відповідно ст., ст. 110, 115 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомляти працівника про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належать до виплати за період, за який проводиться оплата праці. Крім того заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Вказані положення систематично порушувались відповідачем. Наказом по підприємству № 71к від 27.12.2010 року у звязку з ліквідацією підприємства його звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України з 27.12.2010 року. Відповідно ст. 47 КЗпП України обовязок власника або уповноваженого ним органу полягає у проведенні розрахунку з працівником у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, видачі йому належним чином оформленої трудової книжки. При припиненні трудового договору за ст. 40 п. 1 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору не менше тримісячного середнього заробітку. Але в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не зроблено розрахунку по заборгованості з його заробітної плати та не виплачено йому вихідну допомогу. 09.02.2011 року відповідачем з порушенням термінів видано йому довідку з зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади,часу роботи і розміру заробітної плати, з яким він не згоден, оскільки розмір заробітної плати значно нижчий, чим має бути, а саме: за листопад 2010 року йому начислено 825,37 грн., за грудень 2010 року 1819,14 грн. На його законну вимогу розяснити нарахування за період роботи та провести оплату за фактично виконану роботу ти виплату вихідної допомоги, йому відповідачем було відмовлено. Відповідно наданій суду відомості про виплату заробітної плати йому виплачено 2644,51 грн. З довідки № 141 від 09.02.2011 року заробітна плата за листопад 2010 року склала 825,37 грн., за грудень 2010 року 1819,14 грн., тобто середньоденна заробітна плата за листопад 2010 року складає 825,37 грн. : 21 робочий день = 39,30 грн., а за грудень 2010 року 39,30 грн. х 19 робочих днів = 746,70 грн. Відповідач при звільненні нарахував компенсацію у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка склала 1819,14 грн. 746,70 грн. = 1072,44 грн. З карткового рахунку, наданого банком вбачається, що протягом часу його, позивача, роботи у відповідача, відповідач затримував сплату заробітної плати і відомостей щодо виплаченої заробітної плати суду взагалі не надав. З наявних письмових доказів вбачається. що заборгованість з заробітної плати склала за липень 2010 року за 10 робочих днів 393 грн. (39,30 грн. х 10); за серпень 2010 року 864,60 грн. (39,30 грн. х 22 р.дні) ; за вересень 2010 року 624,45 грн. (39,30 х 22 р.дні = 864,60 грн. 240,15 грн. виплачених 22.09.2010 року); за жовтень 2010 року 357,92 грн. (39,30 грн. х 21 р.дн.= 825,30 грн. 467,38 грн. сплачених 17.01.2011 р.); за листопад 2010 року - 39,30 грн. х 21 р.день = 825,30 грн., які виплачено 24.03.2011 року; за грудень 2010 року 1819,14 грн., які виплачені 24.03.2011 року. Таким чином, начислено заробітної плати (393 грн. + 864,60 грн. + 864.60 грн. + 825.30 грн. + 825,30 грн. + 1819,14 грн.) = 5591,94 грн., сплачено 3351,9грн. ( 240,15 грн. + 467,38 грн. + 825,30 грн. + 1819,14 грн.), заборгованість складає 2239,97 грн. (липень 2010 року 393 грн. + серпень 2010 р. 864,60 грн. + вересень 2010 р. 624.45 грн. + жовтень 2010 р. 357,92 грн.). Грошові доходи у звязку з порушенням термінів їх виплати (у разі затримання виплати на один і більше місяців) компенсуються згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року ( з урахуванням змін за постановами № 958 та № 430). Компенсація за несвоєчасну сплату заробітної плати на серпень 2011 року складатиме 260,06 грн. з розрахунку: заборгованість з заробітної плати за липень 2010 року складає 393 грн. х 10,6 % (приріст індексу споживчих цін за період невиплати) = 41,66 грн.; за серпень 2010 року 864,60 грн. х 9,3 % = 80,41 грн.; за вересень 2010 року 624,45 грн. х 6,2 % = 38,71 грн.; за жовтень 2010року компенсація за несвоєчасно виплачену суму зарплати - 467,38 грн. х 2,1 % (1,003 х 1,008 х 1,010 Х 100-100) = 9,81 грн.; компенсація за невиплачену заробітну плату складає 357,92 грн. х 5,7 % + 20,40 грн.; за листопад 2010 року 825,30 грн. х 3,3 % (1,010 х 1,009 х 1.014 х 10-100) = 27,23 грн.; за грудень 2010 року 1819,14 грн. х 2,3 % ( 1,009 х 1,014 х 100-100) = 41,84 грн.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, вказані в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, тому він вважає, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати, що станом на серпень 2011року складає 8 місяців та становить: 1072,44 ( середньомісячний заробіток позивача, визначений відповідачем при звільнені) х 8 міс. = 8579,52 грн. Правильність розрахунку середньої заробітної плати підтверджується також тим, що тарифна ставка складала 6,179 грн за годину та при перерахунку на місяць складатиме 1072,44 грн.

Крім того, внаслідок порушення його трудових прав відповідачем, йому заподіяно значну моральну шкоду, яка виявилась у переживаннях з приводу неможливості отримання заробітної плати за фактично виконану роботу та отриманні вихідної допомоги, а також у хвилюваннях через необхідність зміни звичайного способу життя для захисту своїх порушених прав у звязку з протиправною бездіяльністю відповідача та необхідності докладання чималих зусиль для встановлення справедливості. Він є студентом, але змушений був піти працювати, бо знаходиться на утриманні матері, у якої на утриманні троє дітей та яка є вдовою і у родині тяжке матеріальне становище. Не отримання ним заробітної плати порушувало його права та змушувало додавати додаткових зусиль для організації побуту та забезпечення себе необхідними продуктами харчування перед зимовим сезоном, він був позбавлений можливості забезпечити себе необхідними теплими речами, тощо Все це спричиняло моральну шкоду, завдавало хвилювань із-за безкарності роботодавця з боку держави за порушення трудових прав. Саме такі дії відповідача з незаконної затримки виплати заробітної плати могли спонукати його до вчинення будь-яких протиправних дій для забезпечення себе повсякденними необхідними для життя речами. Крім того, він змушений звертатись за правовою допомогою та нести у звязку з цим додаткові витрати. Заподіяну йому моральну шкоду оцінює у 5000 гривень та просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість з заробітної плати за період з 19.07.2010 року по 27.12.2010 року у сумі 2239,97 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати станом на серпень 2011 року в розмірі 260,06 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на серпень 2011 року в розмірі 8579,52 грн. а також компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду у сумі 5000 гривень. Допустити рішення до негайного виконання.

У судовому засіданні позивач участі не приймав, а його представник позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на повно викладені у позові обставини.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, про причину своєї неявки до суду суд не повідомив, приймав участь у раніше проведених судових засіданнях, тому суд вважає неявку представника відповідача до суду неявкою без поважних причин та вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 19.07.2010 року по 27.12.2010 року працював у відповідача слюсарем по виготовленню вузлів та деталей технологічного трубопроводу, після чого був допущений до виконання обовязків слюсаря по виготовленню вузлів та деталей технологічного трубопроводу. Таким чином, відповідно до п.1 ч.1 ст. 23 КЗпП України з ним укладено безстроковий трудовий договір, що вбачається з записів №№ 2, 3 у його трудовій книжці (а.с.10). За домовленістю сторін заробітна плата у вигляді тарифної ставки (оклад) склала 6,179 гривень на годину. Відповідно ст., ст. 110, 115 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомляти працівника про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належать до виплати за період, за який проводиться оплата праці. Крім того заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У судовому засіданні встановлено, що вказані положення систематично порушувались відповідачем. Наказом по підприємству № 71к від 27.12.2010 року у звязку з ліквідацією підприємства позивача звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України з 27.12.2010 року (а.с.27). Відповідно ст. 47 КЗпП України обовязок власника або уповноваженого ним органу полягає у проведенні розрахунку з працівником у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, видачі йому належним чином оформленої трудової книжки. При припиненні трудового договору за ст. 40 п. 1 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору не менше тримісячного середнього заробітку. Але, в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не зроблено позивачу розрахунку по заборгованості з його заробітної плати та не виплачено йому вихідну допомогу. 09.02.2011 року відповідачем з порушенням термінів видано позивачу довідку з зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади,часу роботи і розміру заробітної плати (а.с.8). Відповідно наданій суду відомості про виплату заробітної плати (а.с. 28) позивачу виплачено 2644,51 грн. З довідки № 141 від 09.02.2011 року (а.с. 8), виданої відповідачем, вбачається , що заробітна плата позивача за листопад 2010 року склала 825,37 грн., за грудень 2010 року 1819,14 грн., таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за листопад 2010 року складає 825,37 грн. : 21 робочий день = 39,30 грн., а за грудень 2010 року 39,30 грн. х 19 робочих днів = 746,70 грн. Відповідач при звільненні нарахував позивачу компенсацію у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка склала 1819,14 грн. 746,70 грн. = 1072,44 грн. З карткового рахунку, наданого банком (а.с. 37, 38) вбачається, що протягом часу роботи позивача у відповідача, відповідач затримував сплату заробітної плати, відомостей щодо виплаченої заробітної плати суду взагалі не надав. З наявних письмових доказів вбачається, що заборгованість з заробітної плати склала за липень 2010 року за 10 робочих днів 393 грн. (39,30 грн. х 10); за серпень 2010 року 864,60 грн. (39,30 грн. х 22 р.дні) ; за вересень2010 року 624,45 грн. (39,30 х 22 р.дні = 864,60 грн. 240,15 грн. виплачених 22.09.2010 року); за жовтень 2010 року 357,92 грн. (39,30 грн. х 21 р.дн.= 825,30 грн. 467,38 грн. сплачених 17.01.2011 р.); за листопад 2010 року - 39,30 грн. х 21 р.день = 825,30 грн., які виплачено 24.03.2011 року; за грудень 2010 року 1819,14 грн., які виплачені 24.03.2011 року. Таким чином, начислено заробітної плати (393 грн. + 864,60 грн. + 864.60 грн. + 825.30 грн. + 825,30 грн. + 1819,14 грн.) = 5591,94 грн., сплачено 3351,9грн. ( 240,15 грн. + 467,38 грн. + 825,30 грн. + 1819,14 грн.), заборгованість складає 2239,97 грн. (липень 2010 року 393 грн. + серпень 2010 р. 864,60 грн. + вересень 2010 р. 624.45 грн. + жовтень 2010 р. 357,92 грн.). Грошові доходи у звязку з порушенням термінів їх виплати (у разі затримання виплати на один і більше місяців) компенсуються згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року ( з урахуванням змін за постановами № 958 та № 430). Компенсація за несвоєчасну сплату заробітної плати на серпень 2011 року складатиме 260,06 грн. з розрахунку: заборгованість з заробітної плати за липень 2010 року складає 393 грн. х 10,6 % (приріст індексу споживчих цін за період невиплати) = 41,66 грн.; за серпень 2010 року 864,60 грн. х 9,3 % = 80,41 грн.; за вересень 2010 року 624,45 грн. х 6,2 % = 38,71 грн.; за жовтень 2010року компенсація за несвоєчасно виплачену суму зарплати - 467,38 грн. х 2,1 % (1,003 х 1,008 х 1,010 х 100-100) = 9,81 грн.; компенсація за невиплачену заробітну плату складає 357,92 грн. х 5,7 % + 20,40 грн.; за листопад 2010 року 825,30 гн. Х 3,3 % (1,010 х 1,009 х 1.014 х 10-100) = 27,23 грн.; за грудень 2010 року 1819,14 грн. х 2,3 % ( 1,009 х 1,014 х 100-100) = 41,84 грн.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, вказані в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати, що станом на серпень 2011року складає 8 місяців та становить: 1072,44 ( середньомісячний заробіток позивача, визначений відповідачем при звільнені) х 8 міс. = 8579,52 грн. (правильність розрахунку середньої заробітної плати підтверджується також тим, що тарифна ставка складала 6,179 грн. за годину та при перерахунку на місяць складатиме 1072,44 грн.), заборгованість з заробітної плати за період з 19.07.2010 року по 27.12. 2010 року у сумі 2239,97 грн., компенсація за затримку виплати заробітної плати станом на серпень 2011 року у розмірі 260,06 грн. Суд також вважає, що несвоєчасною виплатою позивачу заробітної плати, відповідач заподіяв йому моральну шкоду, а тому, враховуючи тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, вважає необхідним з відповідача на користь позивача стягнути у відшкодування заподіяної моральної шкоди 3000 гривень, що буде відповідати перенесеним ним моральним стражданням. Згідно ст.79 ЦПК України до судових витрат, повязаних з розглядом справи, відносяться витрати на правову допомогу, а згідно ст.84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсацій витрат, повязаних з розглядом справ і порядок їх компенсації за рахунок держави» витрати, повязані з правовою допомогою стороні на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не можуть перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Витрати, повязані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за сукупністю дій, необхідних для розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з угоди про надання правової допомоги (а.с. 25), квитанції про оплату правової допомоги у вигляді складання позовної заяви (а.с. 39) представником позивача адвокатом ОСОБА_1 надавалася позивачу ОСОБА_2 правова допомога складання позовної заяви, а тому за вчинення вказаних дій підлягає стягненню 250 грн. , з розрахунку: 500 х 50 % : 100%. Вказану суму суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись ст., ст. 115, 116, 117 КЗпП України, 60,79, 84, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована Монтажна компанія «Механомонтаж» про стягнення заробітної плати, компенсації моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж» (р\р 26003090000311 в АКБ Індустріалбанк м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 33264651, МФО 307189) на користь ОСОБА_2 заборгованість з заробітної плати за період з 19.07.2010 року по 27.12.2010 року в сумі 2239,97 грн.; компенсацію за затримку виплати заробітної плати станом на серпень 2011 року в розмірі 260,06 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені станом на серпень 2011 року в розмірі 8579,52 грн.; витрати на правову допомогу у розмірі 250 гривень та у відшкодування заподіяної моральної шкоди 3000 гривень.

Рішення допустити до негайного виконання у частині стягнення заробітної плати у розмірі сум платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:В. Г. Валуєва