Постанова № 22371207, 20.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 р. № 2а-13246/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретарів судового засідання Гіщинська С.Я., Куч Ю.М.

за участі представників

позивача Кушнір Т.В.

відповідача Білецької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Торговий дім “ГалАгро” до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03 листопада 2011 року № 0000352321, яким збільшено суму податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 14404 грн. та за штрафними санкціями в сумі 7202 грн., № 0000362321, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 31799 грн. та за штрафними санкціями в сумі 15900 грн.

Посилається на те, що вищезазначені податкові повідомлення рішення були винесені на підставі акту перевірки від 18.10.2011 року № 99/23/36465955 про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.06.2009 року по 30.06.2010 року в частині взаємовідносин з ПП «Компанією «Галторгцентр», ПП «Юкос», ПП «Рем-Будінвест Експрес», ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго». Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в сумі 14404 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 31799 грн. Не погоджується з висновками податкового органу про недійсність правочинів укладених з вищезазначеними контрагентами, оскільки ним на підтвердження реальності господарських операцій надано договори, акти приймання-передачі, податкові, видаткові накладні, платіжні документи. Надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що факт відсутності товаротранспортних накладних, спростовується договорами поставки яким це передбачено. Вважає, що правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, а висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, що не допускається при проведенні перевірки.

Відповідачем подано заперечення проти позову № 8097/9/10 від 02.12.2011 року в якому зазначає, що позивачем проводились взаєморозрахунки з підприємствами, які віднесені до «групи ризику». Податковим органом проведено аналіз господарської та економічної діяльності контрагентів позивача та встановлено відсутність у них необхідних умов для результатів господарської та економічної діяльності. Крім цього, позивачем до перевірки на представлено документів, які б підтверджували фактичне отримання товару, а саме угод з перевізниками, товаротранспортних накладних, довіреностей, актів прийому-передачі товару та інших документів, які б свідчили про транспортування товару, його передачі, зберігання, оприбуткування. Господарські операції з придбання товарів у контрагентів не підтверджені первинним документами та не може вважатися законними, а тому і не породжує наслідків збільшення суми валових витрат підприємства та формування податкового кредиту.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представники відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмовому запереченні проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі повідомлення від 04 жовтня 2011 року № 04 жовтня 2011 року, наказу № 266 від 04 жовтня 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ПП «Торговий дім «ГалАгро»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.06.2009 року по 30.06.2010 року в частині взаємовідносин з ПП «Компанією «Галторгсервіс», ПП Фірмою «Юкос», ПП «Рем-Будінвест Експрес», ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго».

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог п.5.9 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 14404 грн., у тому числі за ІV квартал 2009 року в сумі 1500 грн., І квартал 2010 року в сумі 7712 грн., ІІ квартал 2010 року в сумі 5192 грн. та п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 31799 грн., у тому числі за вересень 2009 року в сумі 30907 грн., за листопад 2009 року в сумі 892 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на те, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 14404 грн., у тому числі за ІV квартал 2009 року в сумі 1500 грн., І квартал 2010 року в сумі 7712 грн., ІІ квартал 2010 року в сумі 5192 грн. та наявність укладених між позивачем та його контрагентами - ПП «Компанією «Галторгсервіс», ПП Фірмою «Юкос», ПП «Рем-Будінвест Експрес», ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго»угод, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто нікчемних. Так, згідно інформації наявної в податкового органу встановлено відхилення значення податкових зобовязань контрагентів позивача по податку на додану вартість з показниками податкового кредиту позивача. Крім того, зазначає, що у вищенаведених контрагентів позивача відсутні виробничі потужності, основні фонди, зокрема складські приміщення, транспортні засоби та в достатній кількості штатні працівники і фахівці, окремі контрагенти позивача станом на час проведення перевірок за зареєстрованими адресами не знаходяться, що вказує на неможливість здійснення такими господарських операцій згідно угод укладених з позивачем. А відтак, вважає, що позивачем за перевірений період безпідставно при формуванні податкового кредиту включено суми податку на додану вартість з безтоварних операцій, начебто спрямованих на виконання угод з вищенаведеними субєктами господарювання, на загальну суму 523 335 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 03 листопада 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000352321, яким позивачу збільшено суму податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 14404 грн. та за штрафними санкціями в сумі 7202 грн. та податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2011 року №0002942320, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 523 336 грн., з яких 523 335 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, з наступними змінами та доповненнями, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У відповідності до п.2.3.4 п.2.3 вищенаведеного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинному в редакції на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

В пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 вищенаведеного Закону передбачено, що до складу валового доходу включаються: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Підпунктом 11.3.1 п.11.3 ст.11 вищенаведеного Закону передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з показників податкових декларацій за 9 місяців 2009 року, за 2009 рік, за І кварталу 2010 року та за І півріччя 2010 року поданих позивачем податковому органу сума доходу від продажу товарів складає 5297086 грн. Податковим органом на підставі аналізу первинних документів, а саме видаткових накладних за зазначений вище період виявлено, що позивач зобовязаний був задекларувати 5395415 грн. Однак, як вбачається з акту перевірки (зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум скоригованого валового доходу) вбачається, що перевіряючими невірно проведений розрахунок відхилення скоригованого валового доходу, оскільки податковим органом при розрахунку відхилення помилково взято загальну суму скоригованого валового доходу замість загальної суми задекларованої платником податку. Внаслідок чого невірно встановлено суму відхилення.

Враховуючи вищенаведене, твердження позивача про необґрунтованість висновків перевірки в частині виявлених порушень щодо податку на прибуток знайшли своє підтвердження, а тому позовна вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року №0001432321 підлягає до задоволення.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копії актів перевірки ПП «Компанія «Галторгсервіс»№ 5577/23-209/36417613 від 14.10.2010 року, ЗАТ «Науково-виробничого підприємства «Укрзахіденерго»№ 2480/23-209/34558872 від 27.09.2010 року, ПП «Фірма «Юкос»№ 473/23-2/36500418 від 07.09.2010 року, ПП «Рем-Будінвест Експерт»№ 1627/23-2/33805911 від 12.07.2010 року.

Так, згідно вищенаведених актів перевірки, встановлено, що:

- ПП «Компанія «Галторгсервіс»перебуває на стадії ліквідації, кількість працюючих осіб по штатному розпису 0 осіб, за сумісництвом 2 особи, у такого відсутні власні офісні, виробничі приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби;

- відсутність факту придбаня промислових товарів у ЗАТ «Науково-виробничого підприємства «Укрзахіденерго», відповідно відсутній продаж даного товару покупцям, первинні документи отримані від зазначеного підприємства є недостовірними;

- свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Фірма Юкос» анульовано 24.03.2010 року, відсутні основні засоби, виробничі потужності, матеріальні та нематеріальні активи, необхідні для проведення відповідної фінансово-господарської діяльності, відсутні транспортні засоби та не встановлено факту передачі товару від продавця до покупця у звязку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товару;

- Приватне підприємство «Рем-Будінвест Експерт»за зареєстрованою адресою не знаходиться та щодо такого внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням; у такого відсутні основні фонди, товарні запаси, матеріальні та нематеріальні активи, необхідні для проведення відповідної господарської діяльності та виробничі потужності необхідні для здійснення технологічного процесу;

Суд враховує вищенаведену інформацію, отриману від податкового органу, зібрану за наслідками проведених перевірок контрагентів позивача, як доказ спрямованості умислу позивача на безпідставне формування податкового кредиту, шляхом укладення фіктивних угод.

Вказане узгоджується з позицією висловленою в пп.7.3 п.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002 №1056 «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки», згідно якої доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

На пропозицію суду позивачем не представлено перед судом жодних інших доказів, які б вказували на спрямованість угод, укладених між Приватним підприємством «Торговий Дім «ГалАгро»та його контрагентами - ПП «компанією «Галторгсервіс», ПП Фірмою «Юкос», ПП «Рем-Будінвест Експрес», ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго», на реальне настання правових наслідків. Суд бере також до уваги те, що позивачем не представлено суду окремі первинні документи щодо господарських операцій з ПП «Компанією «Галторгсервіс», ПП Фірмою «Юкос», ПП «Рем-Будінвест Експрес», ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго», зокрема договори укладені з такими субєктами. Крім того, щодо ряду господарських операції позивачем не представлено суду доказів здійснення їх оплати.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків перевірки в частині допущених позивачем порушень податкового законодавства щодо податку на додану вартість, а відтак і про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Таким чином, позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362321 від 03.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 31799 грн. та за штрафними санкціями в сумі 15900 грн. до задоволення не підлягають.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення частково ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує відповідно до задоволених вимог всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області № 0000352321 від 03.11.2011 року, яким збільшено суму податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 14404 грн. та за штрафними санкціями в сумі 7202 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Зобовязати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної Податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області на користь Приватного підприємства “Торговий дім “ГалАгро” 360 (триста шістдесят) грн. 64 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2012 року

Головуючий Ланкевич А.З.