Постанова № 22370490, 29.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

29 лютого 2012 р. № 2а-9490/11/1370

м. Львів

15 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Коморний О.І.,

суддяГулик А.Г.

суддяМричко Н.І.

секретар - Гнилиця Р.І.

з участю:

представник позивачаТалалаєва О.Ю.

представник відповідачане прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпей»про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова.

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Уніпей», звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000462321/0 та №0000472321/0 прийнятих 01.03.2011р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю виставлення відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, додатково вважає протиправними податкові повідомлення-рішення з тих підстав, що такі винесено за результатами позапланової перевірки проведеної на підставі постанови слідчого, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи, однак доказів поважності причин неприбуття до поданого клопотання не долучено.

У попередніх судових засіданнях представником відповідача позов заперечувався з тих підстав, що позивачем не підтвердженні господарські операцій із зазначеними у акті перевірки контрагентами.

З урахуванням визначених ст..122 Кодексу адміністративного судочинства строків розгляду справи, суд відповідно до ч.4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності відповідача на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно і обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем у період з 24.11.2010р. по 03.02.2011р. проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпей», код ЄДРПОУ 35968556 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р., про що 10.02.2011 року складено акт №93/23-209/35968556 (а.с.12-70).

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 01.03.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000462321/0 (а.с.72) про визначення позивачу грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 5842488,75 грн. (основний платіж 4673991 грн., штрафні (фінансові) санкції 1168497,75) та податкове повідомлення-рішення №0000472321/0 (а.с.73) про визначення позивачу грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 4673991,25 грн. (основний платіж 3739193 грн., штрафні (фінансові) санкції 934798,25 грн.).

Підставою виставлення спірних податкових повідомлень-рішень є викладений у акті перевірки висновок про порушення позивачем п.1.23. 1.31 ст.1, п.4.1.1, п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.П.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року (у редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 4 673 991,0 грн., в т.ч. за IV квартал 2009р. на суму 118 750,0 грн., за І квартал 2010р. на суму 502 134,0 грн., ІІ квартал 2010р. на суму 885 676,0 грн. та за ІІІ квартал 2010р. на суму 2 167 431,0 грн. та порушення позивачем п.1.4 ст., пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.2 ст.4. пп.7.3.1 п.7.3 п.п.7.4.1. п.п.7.4.4 пп.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3739193,0 грн.. в т.ч. за листопад 2009р. на суму 26419.0 грн., за грудень 2009р. на суму 68581.0 грн.. за лютий 2010р. на суму 127244.0 грн.. за березень 2010р.на суму 274463.0 грн.. за квітень 2010р. на суму 400183,0 гри., за травень 2010р. на суму 371646.0 гри., за червень 2010р. на суму 736 712,0 грн. за липень 2010р. на суму 650 277.0 грн. за серпень 2010р. на суму 734 191,0 грн. таза вересень 2010р.на суму 349477,0 грн.

Вказані у акті порушення полягають у не підтвердженні позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП «Вілмат-Електрик», ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Львівкомфортгруп-К», ТзОВ «Віктор Ко», ПП «Будспецмонтаж», ПП «ТК «Бізнесхолдинг»та ґрунтуються на акті перевірки приватного підприємства «Бізнесгруп».

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч.1. ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд розглядає адміністративні справи згідно з ч.2 ст. 11 КАС України не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом з акта перевірки (а.с.12) встановлено проведення перевірки відповідно до ч.15 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України»№509-ХІІ від 04.12.1990р. (в редакції чинній на час призначення перевірки) на підставі постанови «Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 05.11.2010р.

Відповідно до витребуваної копії постанови про призначення позапланової виїзної перевірки від 05.11.2010р. (т.2 а.с.36-38) судом встановлено, що слідчим відділом управління податкової міліції ДПА у Львівській області розслідується кримінальна справа №179-0467, порушена відносно ряду осіб за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 205 ч.2 та 212 ч.3 КК України, за результатами розгляду матеріалів якої, заступником начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області підполковником податкової міліції Любченко А.О. призначено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного законодавства ТзОВ «Уніпей»(код за ЄДРПОУ 35968556, юридична та фактична адреси: м. Львів, вул. Угорська, 14), взятого на податковий облік в ДПІ у Сихівському район м.Львова.

Зазначеною постановою відповідача зобовязано в процесі перевірки встановити: - реальність поступлення в складські приміщення товарів, їх обсяги, вартість, порядок оформлення, зберігання та переміщення продукції по бухгалтерському, складському обліках; - дослідити відповідність фактичного поступлення коштів, відвантаженій продукції; - наявність вантажно-супровідних документів на придбану та в подальшому реалізовану продукцію; - наявність у підприємства складських, орендованих приміщень, договорів на збереження продукції(товарів); - використання коштів, які надходили на рахунки підприємств з призначенням „оплата за товар", „оплата за товар", „попередня оплата", „тимчасова фінансова допомога"; - походження коштів, які були використані для придбання товарів (робіт, послуг); - вплив на формування податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ, фінансових операцій з отримання та повернення фінансової допомоги, попередньої оплати за товар; - стан взаєморозрахунків між підприємствами у вигляді таблиці (реалізовано продукції, отримано оплату, борг, отримано фінансову допомогу, повернуто фінансову допомогу); - дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні зазначених фінансово-господарських операцій.

Крім того, згідно листа СВ ПМ ДПА у Львівській області №8126/09-1 від 29.09.2011 року (т.2 а.с.7) в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області перебуває кримінальна справа №139-0398 порушена за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Уніпей»за ознаками складу злочину передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, а згідно висновку судово-економічної експертизи №2401 від 31.10.2011р. (т.2 а.с. 39-47) в провадженні СВ ПМ ДПА у Львівській області є також кримінальна справа №139-0119 у якій призначалася судово-економічна експертиза щодо підтвердження викладених у акті перевірки від 10.02.2011р. №93/23-209/35968556 висновків про порушення ТзОВ «Уніпей»вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно з п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Пунктом 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до подій факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення відповідно до п.86.8 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Водночас п. 86.9 цієї ж статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, такі приписи щодо не надіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність. Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути повязано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобовязання.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та того, що положення п. 86.9. ПК України не містять іншого, дана норма не підлягає розширеному тлумаченню, на чому по суті наполягає позивач у даній справі.

На переконання суду, в даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими повязано її застосування та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин у звязку з проведенням перевірки, а отже наведена норма підлягає застосуванню за принципом «так як є».

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст. 4 ПК України, відповідно до п.4.1.4. якої, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із вказаним принципом кореспондується норма закріплена у п. 56.21 ст.56 ПК України, про те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Водночас із нормою п. 86.9 повязана норма закріплена у п.58.4 ст.58 ПК України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Аналогічна позиція викладена в листі ДПА України N 1754/7/23-8017 від 25.01.2011 р. «Щодо перевірок у рамках кримінальної справи»у абз.5 якого ДПА України на основі аналізу норм ПК України зазначає «Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Таким чином, податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки проведеної на підставі постанови слідчого органу, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Згідно постанови про призначення позапланової виїзної перевірки від 05.11.2010 року (т.2 а.с.36-38), на підставі якої проводилася перевірка позивача, судом встановлено, що кримінальна справа №179-0467 порушена, серед інших, за ознаками злочину передбачено ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

З огляду на те, що судом встановлено проведення позапланової перевірки позивача у рамках кримінальної справи, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час виставлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення так і під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Так як відповідачем при винесенні спірних податкових-повідомлень рішень не враховано вимоги п. 86.9 ст. 89 ПК України, такі є передчасними, а тому їх слід визнати протиправним та скасувати саме з вищенаведених підстав. При цьому суд вважає недопустимим дослідження у даній справі фактичності і реальності господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки такі обставини у подальшому можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, для чого відповідачу і було доручено провести перевірку позивача.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, субєктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. Правомірність виставлення спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на наведені судом норми Податкового кодексу України відповідач не довів.

Судові витрати в сумі 6,80 грн. відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №0000462321/0 та №0000472321/0 від 01.03.2011р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпей» (м. Львів вул. Угорська 14, ЄДРПОУ 35968556) 6 (шість) грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 05.03.2012 року о 16:00 год.

Головуючий суддя(підпис)Коморний О.І.

Суддя(підпис)Гулик А.Г.

Суддя(підпис)Мричко Н.І.

З оригіналом згідно.

СуддяКоморний О.І.