Постанова № 2236873, 24.10.2008, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.10.08Справа №2-а-723/08 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «Золотий вік», м.Сміферополь

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

про визнання нечиним рішення

за участю представників:

від позивача Дзвонко Т.П. пред-к, дов. від 17.03.2008 р.

Неліна В.Я. - пред-к, дов. від 01.07.2008 р.

Від відповідача Долгіх О.Л. пред-к, дов. № 1504/9/100 від 09.02.2007 р.

Макієнко Н.Ю. - пред-к , дов. № 31/100 від 16.05.2007 р.

Суть спору: ТОВ «Золотий вік» ( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило встановити відсутність компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі відповідач) відносно визначення основного виду діяльності позивача, визнати нечинним рішення відповідача № 0007652301 від 09.06.2008 р. про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5831153,15 грн. Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення перевірки 25.09.2008 р. склали акт перевірки, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, зробивши помилкові висновки про те, що позивач є підприємством торгівлі . За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за порушення, яки позивач не допустив.

Представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 09.09.2008 р., надали відзив на позовну заяву ( вих. № 11156/9/10 від 09.09.2008 р. ), в якому заперечували проти задоволення позовних вимог, вказавши, що штрафні санкції до позивача застосовані у звязку з незастосуванням ним реєстратора розрахункових операцій під час надання послуг , що є порушенням Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ”.

Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 09.10.2008 р. надали клопотання про відзив позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції відповідача щодо визначення його основного виду діяльності.

Суд, керуючись ст. 155 КАС України, ухвалою від 09.10.2008р. залишив без розгляду позовну заяву в частині відсутності компетенції відповідача щодо визначення основного виду діяльності позивача .

Представники позивача наполягали на позовних вимогах в частині визнання нечинним рішення відповідача щодо застосування штрафних санкцій.

Представники відповідача наполягали на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, свідків, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 16.12.2002 р.

Відповідач провів виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період часу з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої 29.05.2008 р. був складений акт № 3979/23-7/32318941.

У висновках зазначеного акту зафіксовано, зокрема, що позивачем порушено п.1. ст. 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , а саме : надання послуг підприємством торгівлі через касу підприємства без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, з роздрукуванням розрахункових документів на загальну суму 1166230,63 грн.

На підставі вказаного акту відповідач 09.06.2008 р. прийняв рішення №0007652301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій , згідно з яким за порушення позивачем п.1. ст. 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” згідно з п.1 ст. 17 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 5831153,15 грн.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” визначає, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються , зокрема, Державна податкова інспекція в АРК . До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності , достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обовязкових платежів ) , додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахункова операція це, приймання від покупця готівкових коштів , платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) , розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту ( касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний квіток, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.

У ст.3 вказаного закону визначено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів , що підтверджують виконання розрахункової операції, видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення..

Згідно з п.1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та надання послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

У разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до субєкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (п. 1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач під час проведення документальної перевірки позивача визначив, що у період, який перевірявся, валовий дохід підприємства згідно Декларації по податку на прибуток складав 66130497 грн., загальна сума, отримана ним від торговельної діяльності з урахуванням готівкових та безготівкових розрахунків на його думку склала 65158643 грн., з яких у безготівковій формі ( через установи банків) ним отримано 28885000 грн. Обіг готівки від надання послуг у касі позивача за період, який перевірявся, склав 1166230, 63 грн.

Шляхом зрівняння вказаних вище сум відповідачем за результатами проведення перевірки зроблений висновок, що в наслідок отримання позивачем від торговельної діяльності 98,5 відсотків від суми отриманого валового доходу, зазначеної у декларації по податку на прибуток за 2007 р., він нібито є підприємством торгівлі , в наслідок чого згідно з п. 1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” мав здійснювати розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі із застосуванням реєстратора розрахункових операції.

На думку відповідача згідно з п. 1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” позивач мав сплатити штрафні санкції за проведення розрахункових операцій готівкою в розмірі 1166230, 63 грн. без застосування реєстратори розрахункових операцій.

З пояснень відповідача стає зрозумілим , що під час проведення перевірки він відніс всю суму коштів , отриманих позивачем від покупців автомобілів , до доходу останнього, та, зрівнявши її з розміром коштів, отриманих від надання послуг , прийшов до висновку, що ТОВ «Золотий вік» є підприємством торгівлі та має здійснювати реалізацію послуг з використанням РРО. На думку суду такі висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наданими сторонами документами.

Так, позивачем надана копія Дилерська угода, яка укладена 31.12.2006р. з ТОВ «Торговельний дім «НИКО». Предметом зазначеного договору є організація позивачем діяльності по продажу автомобілів марки «Mitsubishi» та їх обслуговування. Відповідно до п. 2.7 договору позивач організує діяльність від свого імені та за свій рахунок , ціноутворення та рівень винагороди для нього встановлюються ТОВ «Торговельний дім «НИКО» на підставі діючого прайс-листу . Позивачем надані документи, яки свідчать, що у період, який перевірявся , розмір його винагороди був визначений у межах 3 3,5 % , що склало 2429300 грн. На думку суду саме ці кошти належали позивачу та мали розраховуватись відповідачем при визначені особливостей сфери його діяльності.

Суд вважає необхідним зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що позивач, який має сучасну матеріально - технічну базу для технічного обслуговування автомобілів, у період часу, який перевірявся, надав ці послуги як на підставі одноразових замовлень так і відповідно до умов довгострокових договорів, але , розраховуючи йому штрафні санкції, відповідач також не прийняв до уваги вартість наданих їм послуг, яки були оплачені у безготівковій формі.

Згідно зі звітністю про обсяги реалізованих позивачем послуг з технічного обслуговування , яка протягом 2007 р. надсилалася ним до органів статистики, їх вартість склала 8493800 грн. , що не спростовується відповідачем. За таких умов стає зрозумілим помилковість висновків відповідача про те, що загальна сума коштів , отриманих позивачем від торговельної діяльності складає 98,5% від суми валового доходу підприємства.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що позивач при наданні послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів проводив розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів на загальну суму 1166230,63 грн. та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

За таких умов, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується оформлення під час здійснення зазначених розрахунків прибуткових касових ордерів, суд вважає, що відповідач помилково зробив висновок про порушення позивачем п.1 ст.3 “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , необґрунтовано не погодився з його твердженнями про те, що він здійснював зазначені розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операції , керуючись положеннями п. 1 ст. 9 зазначеного закону.

До матеріалів справи залучена Ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 р. по справ і№ 2-24/4265-2007 А, в якому судом апеляційної інстанції підтверджений висновок суду першої інстанції про те, що позивач при продажі товарів зобовязаний використовувати реєстратор розрахункових операцій, а при продажу послуг власного виробництва такій обовязок відсутній. За таких умов згідно зі ст. 72 КАС України не потребує повторного доказування факт правомірності незастосування відповідачем РРО під час надання послуг та проведення розрахунків за них у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

В силу викладеного суд приходить до висновку , що у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій , передбачених п. 1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

З огляду на зазначене вище стає зрозумілим, що не можна визнати добросовісними та розсудливими дії відповідача, щодо прийняття 09.06.2008 р. рішення №0007652301 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 5831153,15 грн. , в наслідок чого підлягають задоволенню позовні вимоги по визнанню його нечинним.

Крім того суд приймає до уваги те, що позивач у повному обсязі виконує обовязки щодо визначення та сплати податкових зобовязаннь, а відповідачем не надано доказів, того, що невикористання реєстратора розрахункових операції призвело до заниження податкових зобовязань першого та невірного встановлення розмірів обовязкових платежів, які він повинен був сплатити до держбюджету .

Під час судового засідання, яке відбулось 24.10.2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.10.2008р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №0007652301 від 09.06.2008 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Вік» ( м. Сімферополь, вул. Елеваторна,3а ЗКПО 32318941) штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5831153,15 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Вік» ( м. Сімферополь, вул. Елеваторна,3а ЗКПО 32318941 п/р 26001412618001 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.