Рішення № 22365894, 30.03.2012, Вільнянський районний суд Запорізької області

Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 2-31/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.03.2012 Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді: Беспалько Т. Д.

при секретарі: Печонкіній В. П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія»«ІНГОССТРАХ»третя особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення страхової суми,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилається на те, що вона є інвалідом II групи по ураженню опорно-рухового апарату. Свої позовні вимоги, які було уточнено під час розгляду справи, позивач обґрунтовувала тим, що 17 червня 2008 року між нею, ОСОБА_1, і Відповідачем було укладено договір особистого страхування № ZPVLLK0000001002 (далі Договір).

У листопаді 2008 році внаслідок нещасного випадку, а саме через падіння на вулиці було значно пошкоджено здоровя ОСОБА_1, через що вона змушена була звернутися до лікарні. 20 листопада 2008 року була здійснена операція: гемілямінектомія L4, тобто видалення фрагменту диска L4. Травма та проведені операції призвели до втрати працездатності. Згідно висновку нейроофтальмологической МСЄК від 28.04.2009 року Позивачу встановлена II група по ураженню опорно-рухового апарату, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЄК № серії АД № 120255.

Позивачем відповідачу були надані всі документи, що підтверджують факт, настання страхового випадку, однак відповідач своїх обовязків за вказаним договором страхування не виконав і не сплатив позивачу 87377,40 грн. страхового відшкодування. Внаслідок таких неправомірних дій позивачу, як споживачу послуг відповідача було завдано моральної шкоди на суму 17000,00 грн. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив стягнути вказану заборгованість, передбачену умовами договору страхування пеню за час затримки розрахунку в сумі 3189,28 грн., передбачених ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»проценти у розмірі 7152,98 грн., проценти та завдані інфляцією збитки, передбачені ст. 625 ЦК України в сумі 12944,48 грн., а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 17000,00 грн.

Представник позивача просив суд врахувати, що вигодонабувачем за вказаним договором є Банк (далі Вигодонабувач).

18.01.2012 р. відповідачем по справі було подано заяву про процесуальне правонаступництво згідно чого ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ»змінило найменування юридичної особи на ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що при ухваленні рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ»були враховані надані до заяви документи, які свідчать про відсутність у випадку встановлення ОСОБА_1 стійкої втрати працездатності (встановленні інвалідності) саме внаслідок нещасного випадку. Тобто, ухвалення Страхового акту № L 795 від 28.08.2009 року про відмову у виплаті страхового відшкодування є правомірним.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17 червня 2008 року між ОСОБА_1 (далі Страхувальник) і ПрАТ «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ»(далі Страховик) було укладено договір особистого страхування № ZPVLLK0000001002.

У листопаді 2008 році внаслідок нещасного випадку, а саме через падіння на вулиці було значно пошкоджено здорове ОСОБА_1, через що вона змушена була звернутися до лікарні. Після чого 20 листопада 2008 року була здійснена операція: гемілямінектомія L4, тобто видалення фрагменту диска L4. Травма та проведені операції призвели до втрати працездатності. В даний час ОСОБА_1 є інвалідом II групи по ураженню опорно-рухового апарату. Вище зазначене підтверджено довідкою Запорізької обласної клінічної лікарні (КУ «ЗОКЛ») від 15.01.2011 року.

Відповідно до п.4 Договору до кола нещасних випадків відносяться події, які призвели до травматичного ушкодження тканин організму людини з порушенням їх цілісності та функціональності, деформації та порушення опорно-рухального аппарату, каліцтва, іншого розладу здоровя або до смерті, а саме: удари, поранення, падіння, утоплення, ураження предметами, що падають з висоти, зіткнення з рухомими предметами та сторонніми особами, здавлення або роздавлення, термічні та хімічні опіки, відмороження, перехолодження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами та хімічними речовинами, ліками, захворювання кліщовим енцефалітом, ураження електричним струмом або блискавкою, укуси тварин, отруйних комах, змій та їх наслідки, попадання сторонніх тіл в організм дихання або інші органи та частини тіла, розриви органів або їх вилучення внаслідок невірних медичних маніпуляцій, протиправні дії третіх осіб.

Відповідно до п. 5 Договору обєктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з життям, здоровям та працездатністю Страхувальника або Застрахованої особи. Цей Договір укладено на виконання Договору застави, укладеного між ПриватБанком та мною від 17 червня 2008 року № ZPVLG0000001002, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 17 червня 2008 року № ZPVLGА0000001002.

Відповідно до вищенаведеного Страхувальник не в змозі здійснювати зобовязання за кредитним договором від 17 червня 2008 року № ZPVLGА0000001002. Що й спричинило її зверненення до Відповідача, оскільки за умовами договору якщо у Страхувальника існує заборгованість за Кредитним договором, строки виконання якої вже настали, - страхова виплата здійснюється Вигодонабувачеві і спрямовується на погашення цієї заборгованості. Проте Страховик безпідставно відмовився задовольнити законні вимоги позивача. Ігноруючи при цьому умови Договору, за яким страхове відшкодування Відповідач повинен був сплатити.

Згідно спеціальних правил ст. 985 ЦК України та ст. 33 ЗУ «Про страхування»виключають застосування до договорів страхування положень ч. 3 ст. 636 ЦК України (договір особистого страхування), у разі укладення договору на користь вигодонабувача, страховик проводить оплату страхового відшкодування на підставі заяви цього вигодонабувача або особи, яка діє від його імені.

За договором страхування вигодонабувач визначений ПриватБанк, тому підставою для виплати страхового відшкодування є заява вигодонабувача. Однак, відповідно до законодавства про страхування, що регулює порядок подачі такої заяви, ПриватБанк проігнорував і не скористався своїм правом, а саме, не звернувся із заявою до ПрАТ «Страховій компанії «ІНГОССТРАХ».

2.

Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик проводить виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором.

Відповідно до п. 4.2 договору особистого страхування від 17.06.2008 року згідно з умовами правил, Страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а Страхувальник зобовязується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування.

ОСОБА_1 своє зобовязання виконала в повному обсязі, даний факт не заперечує й сам Відповідач. ПриватБанк не скористався своїм правом на звернення, а тому даним правом, згідно договору, скористалася позивачка, на що Страховик категорично заперечує і не бажає виконувати свої зобовязання.

Згідно ст. 979 ЦК України Страховик зобовязаний здійснити відшкодування саме Страхувальнику, тобто позивачу, оскільки її заяву відповідач повинен розглядати як підставу для виплати страхового відшкодування.

Таким чином, заперечення Відповідача судом не враховується, оскільки позивач надав суду всі необхідні докази у підтвердженні факту настання нещасного випадку, внаслідок якого остання отримала інвалідність ІІ групи (стійку втрату працездатності), а саме: акт МСЕК, довідку до акту МСЕК, виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, медичну карту, довідку від 15.02.2011 р., лист від 01.03.2012 р. № 424.

Відповідно до п. 3.4.2 договору особистого страхування (умов страхування) відповідач повинен сплатити 75 % (сімдесят пять відсотків) страхової суми, а саме 87377,40 грн. (вісімдесят сім тисяч триста сімдесят сім гривень 40 копійок).

Пунктом 1.1.3 Умов страхування передбачено, що Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,01% від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність в один рік при стягненні пені.

Розмір пені за неналежне виконання зобов'язання Відповідачем складає 87377,40 Ч 0,01% : 100 % Ч 365 (дні прострочення за рік) = 3189,28 (три тисячі сто вісімдесят девять гривень 28 копійок) грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Індекс інфляції за період квітень 2009 рік квітень 2011 складає 114,7 %.

Розмір заборгованості з врахуванням інфляції складає 100221,88 грн. (87377,40 Ч 1,147), сума інфляційних втрат складає 12944,48 грн. (87377,40 Ч 114,7 : 100 87377,40)

Сума 3 % річних за цей період складає 7152,98 грн. (87377,40 Ч 3 Ч 996 (дні прострочення) : 100 : 365).

Відповідно до ст. ст. 216, 225, 227, 611, 700 ЦК України передбачено, зокрема, що особа (фізична або юридична) має право вимагати компенсації завданої їй моральної шкоди в будь-якому випадку порушення її прав, незалежно від того, чи передбачене таке право договором або законом. Разом з тим, певними нормативними актами прямо передбачається можливість потерпілого вимагати компенсації завданої йому моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода проявляється: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до положень частини 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода може бути відшкодована (компенсована) будь-яким способом. Найбільш розповсюдженим способом компенсації моральної шкоди є грошова компенсація. Потерпілий оцінює суму грошей, яка є достатньою для нівелювання, загладжування тих душевних страждань або втрат немайнового характеру, яких він зазнав у зв'язку із порушенням його права.

Позивач зазначає, що неправомірними діями Відповідача їй була завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 17 000,00 гривень, так як факт затримки виплати їй страхової суми завдав їй душевних страждань, змінив звичайний спосіб життя, оскільки вона витратила багато особистого часу та була змушена докладати додаткових зусиль на погашення кредиту, консультації та правову допомогу юристів, оформлення відповідних документів, проведення медичної експертизи, , тощо. Внаслідок ситуації, що склалася вона перебуває в стані постійного стресу, який супроводжується напруженістю, знервованістю, порушенням психологічного стану та сну. Усі члени її сімї, потрапивши в таку ситуацію, отримали психологічну травму, нервують, що також спричиняє їй душевні страждання. Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовився своєчасно виплатити їй страхове відшкодування, це призвело до того, що вона, ставши інвалідом, протягом тривалого часу позбавлена змоги погашати кредит в банку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57 - 61, 88, 208, 209, 212 218 ЦПК України, ст. ст. 23, 625, 636, 979, 985, 990, 1166 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про страхування», ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», (Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 32 Код ЄДРПОУ-33248430) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 110664,14 грн., (сто десять тисяч шістсот шістдесят чотири гривни, 14 коп.) в тому числі сума інфляційних втрат 12944,48 грн., сума пені 3189,28 грн., сума 3 % річних 7152,98 грн.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», (Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 32 Код ЄДРПОУ-33248430) на користь ОСОБА_1 суму морального відшкодування у розмірі 17000,00 грн.( сімнадцять тисяч гривень, 00 коп.).

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», (Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 32 Код ЄДРПОУ-33248430) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 850 гривень, витрати з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 257 гривень в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т. Д. Беспалько

30.03.2012