Вирок № 22360801, 30.03.2012, Ставищенський районний суд Київської області

Справа №: 1-115/11

Провадження № 1/1024/2/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2012 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

при секретарі: Шевченко Т. А.,

за участю прокурора:Кулаківського К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костянтинівка Донецької області, українця, громадянина України, освіта базова вища, приватного підприємця, одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого вАДРЕСА_2, невійськовозобовязаного, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України за слідуючих обставин.

ОСОБА_1, 07 серпня 2006 року близько 6 год. 30 хв. - 7 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки „OPEL-Omega” д.н. НОМЕР_4 та рухаючись на 129-км автодороги КиївОдеса, по правій смузі руху в напрямку м. Одеса, почав, всупереч вимогам Правил дорожнього руху (п.п. 10.1, 10.3, 12.1, 13.1), виконувати перестроювання на ліву смугу руху, не переконавшись при цьому, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем „MAZDA-3” д.н. НОМЕР_9 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку по лівій смузі руху, після чого обидва автомобілі опинилися в кюветі.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки „OPEL-Omega” д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці, перелому 3-4 ребер зліва, забою мяких тканин грудного відділу хребта, перелому кісток таза (лобкових і сідничних зі зміщенням), розриву крижово-клубового зчленування, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №182 Д від 07.11.2006 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили довгочасний розлад здоровя більше 21 дня і не були небезпечними для життя в момент заподіяння.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм автомобіля марки „OPEL-Omega” д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме:

-п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну...;

-п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням і будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 10.3 При перестроюванні водій повинен надати дорогу транспортним засобам, які рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

- п. 12.1. При виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

- п. 12.3. У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

- п. 13.1 Водій в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, який перевозить, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Дані порушення Правил дорожнього руху України перебувають в прямому причинному звязку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, які настали, а саме: спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1., свою вину в скоєному злочині, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України, не визнав, суду показав, що ввечері 6 серпня 2006 року, близько 23 години, він на своєму автомобілі марки „OPEL-Omega” д.н.з. НОМЕР_3 разом з ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_9, на прохання останнього, виїхав з м. Умань в м. Київ, щоб зустріти знайому ОСОБА_8 ОСОБА_10, яка повинна була приїхати на потязі в м. Київ. Біля нього сидів на пасажирському сидінні ОСОБА_5, а ОСОБА_3 та ОСОБА_8 і ще один чоловік, імені якого він не памятає, сиділи на задньому сидінні його автомобіля. В м.Києві, чоловіка імені якого він не пам'ятає, висадили. До залізничного вокзалу вони приїхали близько 3 години 7 серпня 2006 року. Потяг прибував о 4 -й годині, тому всим довелося почекати. Там вони зустріли ОСОБА_10, яка сіла на заднє сидіння його автомобіля і близько 5 години виїхали з м. Києва в напрямку м. Умань. Тобто, на задньому сидінні його автомобіля сиділи ОСОБА_3, ОСОБА_8 і ОСОБА_10, а на передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_5. Їхали вони по автодорозі Київ-Одеса і близько 6 год. 30 хв. - 7 год. 30 хв. зупинилися біля придорожніх кафе, що знаходяться на автодорозі Київ-Одеса неподалік повороту на смт. Ставище та смт. Володарку, щоб попити кави. Після того як вони попили каву, поїхали далі в напрямку м. Одеса. Весь час беззмінно за кермом автомобіля перебував він і слідкував за дорогою, почував себе добре. Вони їхали по правій смузі руху зі швидкістю 80-90 км/год. Відїхали від кафе близько 1 км. Попереду себе автомобіля марки „MAZDA-3” він не бачив. ОСОБА_2 їхала в крайній лівій смузі руху з великою швидкістю, випереджала їх постійно. Від корпусу його автомобіля автомобіль марки „MAZDA-3” під керуванням ОСОБА_2 був на відстані 5-10 метрів. Даний автомобіль він бачив збоку від себе та ззаду. Боковим зором він побачив як автомобіль ОСОБА_2 наїхав на бордюр лівим колесом і різко вправо його відкинуло. На момент зіткнення його автомобіль був праворуч, а автомобіль ОСОБА_2 марки „MAZDA-3” ліворуч. Після удару автомобіля марки „MAZDA-3” об бордюр, ОСОБА_2 вивернула кермо праворуч, він почав звертати праворуч, майже на узбіччя. „MAZDA-3" правою задньою частиною вдарила його автомобіль марки „OPEL-Omega” в переднє ліве крило і два вказані автомобілі опинилися в кувєті. Удар був сильний. ДТП було на правій крайній смузі руху, від роздільної смуги на відстані 1 метра. Після зіткнення автомобілі їхали паралельно в правий кувєт. До зіткнення по траєкторії руху автомобіля „MAZDA-3” він не їхав і після зіткнення також. Лівий передній диск його автомобіля пошкоджено від удару автомобіля „MAZDA-3” по його автомобілю. На момент зіткнення була ясна погода, покриття дороги було сухе, ніяких опадів перед ДТП не було. О котрій саме гадині було ДТП, він не пам'ятає. Під час складання схеми ДТП він був присутній. ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження. Приїхали працівники міліції та швидка допомога. ОСОБА_2 відмовилася підписувати протокол.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що в серпні 2006 року, близько 4 год. 30 хв. ранку, вона разом з ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5, та водієм ОСОБА_1, на автомобілі „OPEL-Omega” білого кольору виїхали з Києва в м. Умань. Їхали вони по трасі Київ-Одеса, вона сиділа позаду за підсудним ліворуч, біля неї сиділи ОСОБА_10 і ОСОБА_8 ОСОБА_9. Біля підсудного сидів ОСОБА_5. Швидкість була невелика, бо зупинилися пити каву перед поворотом на смт.Ставище. Приблизно через 5-10 хвилин поїхали далі. Швидкість автомобіля підсуднього була 60-80 км/год. Від'їхали не далеко, навіть не встигли набрати швидкості. Проїхали приблизно 1 кілометр, їхали на правій смузі руху і сталася ДТП. Вона не спала. Скільки часу пройшло від зупинки до ДТП, не памятає. Дати теж не пам'ятає. Автомобіль марки „MAZDA" їхав з великою швидкістю, він обганяв їх, на яку саме відстань сказати не може. Автомобіль „MAZDA" зеленого кольору наїхавши на бордюр, своєю задньою правою частиною вдарила в ліву частину автомобіля підсудного. Зіткнення було на їхній смузі. При ударі частина автомобіля „MAZDA" була на їхній смузі руху. Потім автомобіль „MAZDA" відкинуло ліворуч, а далі в їх сторону. „MAZDA" вдарила їх автомобіль і два автомобілі паралельно поїхали в кувєт, далі не памятає. Удар вона відчула і звук удару також. „MAZDA" задньою правою частиною вдарила переднє ліве крило їхнього автомобіля. „MAZDA" попереду, а „OPEL-Omega” позаду. Автомобілі були близько одне до одного (відстані не пам'ятає) і вони пересіклися в момент удару. Удар був бік в бік і дуже сильний. Лобове скло їхнього автомобіля в момент удару чи розсипалося, не памятає. Вона сиділа близько до дверей, через яке вікно бачила зіткнення, не можє сказати, не памятає. Після ДТП два автомобілі з'їхали в кувєт, „MAZDA" зліва їхала.Чи паралельно їхали автомобілі в кувєт, не памятає. Чи був бордюрний камінь, не памятає. Чи бачила як „MAZDA" наїхала на бордюрний камінь, не памятає. ОСОБА_2 винна, бо вона ударила їх автомобіль. Вона прийшла до тями на полі. В неї був передом ключиці, передом таза в 5 місцях, ребра зламані, з хребтом в неї були проблеми. Претензій до підсудного не має.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що влітку 2006 року вони їхали з м.Києва, підсудний був за кермом автомобіля „OPEL-Omega”. Він сидів на передньому пасажирському сидінні, позаду сиділи ОСОБА_8, ОСОБА_3 і ОСОБА_10. Де сиділа саме потерпіла, не памятає. Зупинилися біля смт.Ставище попити кави. Це було вранці, близько 7-8 години. Попили кави хвилин 10, сіли в автомобіль, розмовляли. Він дорогу бачив, дивився в лобове скло. Автомобіль „MAZDA-3” попереду не бачив, чому, не знає. Відїхали 1,5 км. і сталася ДТП. Швидкість їхнього автомобіля була 60 км/год, може більше. Потім різко удар і вони в кувєті. Удар був різко в ліву сторону їхнього автомобіля, в ліве переднє колесо. Він удар відчув, але не бачив, не пам'ятає. „MAZDA-3” темного кольору їх вдарила. Чим ударила їх автомобіль „MAZDA-3”, не знає, не памятає. Як „MAZDA-3” їх обганяла не бачив. Зразу був удар. ДТП було на їх смузі руху, роздільна смуга була суцільна. Удар був сильний, він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то автомобіль „MAZDA-3” була подалі на полі. Чого потерпіла і підсудний бачили автомобіль „MAZDA-3” спереду, не можє пояснити. „MAZDA-3” ударила їх, бо бачив, що вона лежить в кувєті. Не можливо, щоб вони ударилися в автомобіль „MAZDA-3”, бо була суцільна роздільна смуга на дорозі, вони не обганяли і їхали по правій смузі руху.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що в серпні 2006 року ОСОБА_8, на даний час її чоловік, зустрічав її на ж/д вокзалі в м.Києві близько 5 години ранку. Потім вони їхали в м.Умань. В смт.Ставище зупинилися попити кави на 5-10 хвилин, о котрій годині це було не пом'ятає. Після зупинки вони не дуже швидко їхали, бо не встигли набрати швидкість. Спереду автомобілів не було. Вона не спала. Відїхали від місця зупинки близько 1 км. Вона сиділа позаду, посередині між ОСОБА_11 (ОСОБА_3) і ОСОБА_8. ОСОБА_5 сидів на передньому пасажирському сидінні біля водія. За кермом був підсудний. Вони їхали по правій смузі руху. Обганяла їх „MAZDA” чорного кольору, швидкість в неї була більшою, але яка саме сказати не може. Повністю на довжину автомобіля „MAZDA” їх обігнала. Вона бачила задню частину автомобіля „MAZDA”. І бачила також як вказаний автомобіль обігнав їх по лівій смузі руху, його різко кинуло в ліво і в право, він пошатнувся, а потім миттєво і різко ударив в них правою задньою частиною. Тобто, автомобіль „MAZDA” задньою частиною вдарив ліву сторону їхнього автомобіля і вони опинилися в кувєті. Момент удару бачила і відчула удар. Це не був дотичний удар. Він відбувся на правій смузі руху. Там не була суцільна смуга руху. Чи переїхав автомобіль „MAZDA” роздільну смугу, не може сказати, бо сиділа позаду. Вона втратила свідомість. Приїхала швидка. Тілесних ушкоджень не отримала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що в серпні 2006 року в автомобілі підсудного, він, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (покійний) близько 24 години виїхали з м.Умань і приїхали в м.Київ близько 3.30 години зустрічати ОСОБА_10, на даний час його дружину, з поїзда. Близько 5 години виїхали з м.Києва в м.Умань. Їхали автомобілем „OPEL-Omega” білого кольору, за кермом був підсудний. Біля водія сидів ОСОБА_5. Він сидів позаду з правої сторони, по центру біля нього сиділа ОСОБА_10, зліва від нього сиділа ОСОБА_12 (ОСОБА_3). Біля смт.Ставище близько 6 години ранку запинилися попити каву. З місця зупинки їхали по правій смузі руху зі швидкістю близько 90 км/год, може менше. Від'їхали від кафе метрів на 500. Підсудний сказав, дивись, що відбувається. Він обернувся і побачив, що їхала „MAZDA” чорного кольору на великій швидкості і її носило, здійнялася пилюка, дощу не було. Вона їхала по лівій смузі руху, обганяла їх по лівій стороні. Ліву обочину „MAZDA” зачепила раніше, бо автомобіль вже був некерований. Вона налетіла на бордюр, бо було чутно тріння шини. „MAZDA” обігнала їх на 2-3 метри і її кинуло вліво, а потім вона бється об їх автомобіль, так як її викинуло на їх полосу. „MAZDA” своєю правою частиною ударила ліву сторону їх автомобіля. Ліву сторону автомобіля „MAZDA” він не бачив. Підсудний намагався тримати автомобіль після зіткнення. „MAZDA” їх трохи випередила, вона їхала зі швидкістю 140-150 км/год. Удар був сильний, бо їх автомобіль, який важить 2 тони перевернувся декілька разів. Потім два автомобілі паралельно злетіли з траси. Він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то ОСОБА_12 (ОСОБА_3) не було в автомобілі, ззаді в автомобілі не було скла. В нього були незначні тілесні ушкодження. „MAZDA” лежала на даху, колесами догори, була пошкоджена ближче до задньої частини права її сторона. В ній було дві дівчини. Одна з них з багажника взяла сумку, зупинила автомобіль і поїхала. Він підійшов до іншої дівчини, ОСОБА_2. Вона сказала, що вони поспішали в аеропорт м.Одеса, водійського досвіду не має. Було пошкоджено переднє ліве крило автомобіля підсудного. Його з ОСОБА_10 знайомі забрали в м.Жашків.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що він працює начальником слідчого відділення Ставищенського РВ ГУ МВС України в Київській області і розслідував кримінальну справу щодо скоєння ОСОБА_1 ДТП. План схеми ДТП складали працівники ДАІ. Він поставив свій підпис, оскільки був старший групи. Місце ДТП зазначено в схемі зі слів підсудного. Протокол огляду місця події він складав. В місці зіткнення, зазначеному на схемі були відсутні характерні ознаки зіткнення автомобілів, не було осипу скла, частин автомобілів та інше, тому воно вказане підсудним не точно. По даній справі було призначено багато експертиз в м.Києві, в м.Харків, і в м.Одеса. Була спочатку призначена експертиза в м.Києві, де було вказано, що „MAZDA” не мала можливості попередити зіткнення, а ОСОБА_1 мав можливість. В експертизі м. Харків було зазначено, що ОСОБА_1 не мав можливості попередити зіткнення, а Карт мала можливість. В експертизі м.Одеса вказано, що Карт не мала можливості попередити зіткнення, а ОСОБА_1 мав можливість. Харківська експертиза не була покладено в обвинувачення, оскільки в ній не бралося до уваги осколу бордюри, пошкодження лівого колеса автомобіля „OPEL-Omega”, що шини автомобілів накладалися одне на одне. На Харківську експертизу надсилалися всі матеріали кримінальної справи, які були на той час. Автомобілі зїхали в кувєт одне по одному в різні проміжки часу. Експерт ОСОБА_14 проводив експертизу на підставі моделювання ДТП Австрійською програмою, в яку вносять дані і вона моделює ДТП. Згідно висновку зіткнення автомобілів відбулося до моменту наїзду на бордюр. ОСОБА_1 є винуватцем ДТП. Зіткнення автомобілів відбулося на лівій смузі руху. В схемі ДТП з місця, де на бордюрному камені міститься вибоїна, на дорожньому покритті зафіксована вся слідова інформація в напрямку руху автомобілів. В Харківській експертизі не має посилань на те, що було моделювання ДТП, не бралися до уваги зразки шин. Чому відбитки шин накладено одне на одного, чого був осколок бордюру, в Харківській експертизі не зазначено. Перевищення швидкості Карт не перебуває в причинному звязку з настанням наслідків.

Покази потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_10 не в повній мірі відповідають матеріалам кримінальної справи, покази дані ними на досудовому слідстві не співпадають з показами, даними ними в судовому слідстві, так як пройшов тривалий час з моменту скоєння ОСОБА_1 ДТП, окрім того всі вони перебувають в дружніх стосунках з підсудним і давали покази з метою уникнення підсудним відповідальності за скоєний злочин. Тому судом вони не можуть бути прийняті до уваги.

Покази підсудного ОСОБА_1 судом розцінюються як позиція захисту, оскільки вони неузгоджуються з матеріалами справи і не підтверджуються зібраними доказами та заявлені з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин.

Так, покази ОСОБА_1 про те, що автомобіль „MAZDA” наїхав на бордюрний камінь не підтверджуються протоколом огляду вказаного автомобіля в якості речового доказу (Т.1 а.с. 72), згідно якого на лівих колесах автомобіля відсутні пошкодження, характерні для наїзду на бордюрний камінь, натомість під час огляду автомобіля „OPEL-Omegа” (Т. 1 а.с. -70) та проведення автотехнічної експертизи № 978 від 17.04.2007 року (Т. 1 а.с. 185-194), встановлено, що на лівому передньому колесі автомобіля наявне пошкодження диска, характерне для наїзду на бордюрний камінь, і розгерметизація лівого переднього колеса виникла із-за пошкодження диска та розриву бокової шини цього колеса в момент ДТП.

Покази ОСОБА_1 про те, що автомобіль „MAZDA” правою задньою частиною вдарив у ліву передню частину його автомобіля спростовуються висновками транспортно-трасологічної експертизи № 2286 від 20.09.2006 року (Т. 1 а.с. 55-60), згідно якого в момент контакту поздовжні вісі автомобіля „MAZDА-3” д.н.з. НОМЕР_7 та автомобіля „OPEL-Omegа” д.н.з. НОМЕР_3 були розташовані паралельно, або близько до цього, крім цього виявленні на автомобілях „MAZDA” та „OPEL-Omegа” пошкодження, свідчать про дотичний характер їх взаємного зіткнення і відсутність сильного удару між автомобілями.

Покази ОСОБА_1 про те, що після зіткнення обидва автомобілі разом зїхали в кювет суперечать слідовій інформації, зафіксованій на місці події у протоколі огляду місця ДТП та план-схемі до цього протоколу (Т. 1 а.с. 6-8), згідно яких сліди шин коліс транспортних засобів накладені одні на одні, тобто обидва автомобілі зїхали в кювєт по одній траєкторії руху у різні проміжки часу.

Посилання ОСОБА_1 на висновок експертів Харківського НДІСЕ № 10652/11088 від 30.04.2008 року як і сам цей висновок не може бути прийнятий до уваги судом, так як він ґрунтується на тому, що зіткнення автомобілів „MAZDA” і „OPEL-Omegа” відбулося у місці, яке зазначено на план-схемі до протоколу огляду ДТП (Т. 1 а.с. - 8), хоча вказане місце як місце зіткнення автомобілів не підтверджується обєктивними ознаками, (такими як осип ґрунту, скла, інших залишків транспортних засобів) і в висновках усіх проведених автотехнічних експертиз експерти посилаються на те, що фактичне місце зіткнення транспортних засобів встановити точно не можливо. Окрім цього, у висновку вказаної експертизи не досліджуються зафіксовані на місці події сліди шин коліс транспортних засобів і не береться до уваги, що ці сліди накладені одні на інші, також не обґрунтовано наїзд автомобіля „MAZDA” на бордюрний камінь роздільної смуги руху, у звязку з чим, не зазначено від якої частини автомобіля утворився скол бордюрного каменю. Також у висновку вказаної експертизи упущений той факт, що в момент контакту поздовжні вісі автомобілів були розташовані паралельно, або близько до цього. Відповідно вказана експертиза проведена поверхнево і в ній не досліджувалися усі обставини події. Також цей висновок суперечить висновкам експертів Київського НДІСЕ № 6150/6151 від 16.10.2007 року (Т. 1 а.с. 241-253) та Одеського НДІСЕ № 2507 від 19.01.2011 року (Т. 2 а.с. 45-74), під час проведення яких були досліджені усі обставини події та змодельовано механізм ДТП на основі зафіксованих на місці події слідів коліс транспортних засобів та механічних пошкоджень автомобілів, які були утворені під час ДТП, тому саме ці висновки суд бере до уваги як такі, що відповідають матеріалам справи.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина у вчиненні злочину, передбаченому ст.286 ч.1 КК України доводиться іншими матеріалами кримінальної справи та перевіреними в судовому засіданні доказами:

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_2, згідно яких 07.08.2006 року, близько 5 години, вона разом зі своєю подругою ОСОБА_15 на своєму автомобілі „MAZDA-3” д.н.з. НОМЕР_6 виїхала з м. Києва в м. Херсон. Близько 6 години 30 хвилин вони рухалися по автодорозі Київ-Одеса і проїхали поворот на смт. Ставище та смт. Володарку. В той час вона перебувала за кермом і почувала себе добре, сонливості не відчувала. Дорога була суха, надворі вже було світло. Коли вони проїхали ряд придорожніх кафе, що знаходяться праворуч від дороги, то вона рухалася в лівій смузі руху зі швидкістю до 100 км/год. В тому місці автодорога має незначний поворот ліворуч і проїжджаючи цей поворот вона випереджала автомобіль „OPEL-Omegа” білого кольору, який рухався у правій смузі руху. Цей автомобіль почав плавно зїжджати на її смугу руху, тобто вона бачила як автомобіль перетнув роздільну лінію. При цьому жодних світлових чи будь-яких інших знаків, які попереджають про зміну руху, водій автомобіля „OPEL-Omegа” не подавав. Так як той автомобіль був дуже близько до її автомобіля, то вона вирішила прийняти трішки ліворуч і безперешкодно випередити той автомобіль. Коли вона передньою частиною свого автомобіля випередила автомобіль „OPEL-Omegа”, то відчула якийсь удар з боку автомобіля „OPEL-Omegа” і що відбувалося далі вона не памятає. До свідомості вона прийшла тоді, коли її автомобіль знаходився в кювєті автодороги і лежав на лівому боці. Коли вона здійснювала випередження автомобіля „OPEL-Omegа”, то відстань була між автомобілями була незначною, бо в цей час автомобіль „OPEL-Omegа” перетнув роздільну лінію і виїхав на смугу руху, по якій рухався її автомобіль. Вона на бордюрний камінь роздільної смуги руху до зіткнення не наїжджала, так як зліва наявна суцільна роздільна лінія, яку вона не пересікала, а від тієї лінії до бордюрного каменю наявна певна відстань. До моменту удару вона жодних спроб змінити смугу руху не здійснювала. Того дня та кілька днів до того дня вона спиртні напої та наркотичні засоби не вживала (Т. 1 а.с. 22-24, 87-88, Т. 2 а.с. 81-82);

-протоколом огляду місця ДТП від 07.08.2006 року та план схемою до нього, згідно яких було оглянуто ділянку автодороги Київ-Одеса на 129-км (128 км + 950 м) і на смузі руху в напрямку м. Одеса, виявлено та зафіксовано сліди дорожньо-транспортної пригоди, а саме: пошкодження на бордюрному камені роздільної смуги, від якого в напрямку кювета йде слід шини автомобіля довжиною 15,8 метрів, а далі по напрямку руху на правій смузі накладені один на один сліди бокового зміщення транспортних засобів та вибоїна на асфальтному покритті, в кюветі автомобіля „OPEL-Omegа” д.н.з. НОМЕР_3 та „MAZDA-3” д.н.з. НОМЕР_7 (Т. 1 а.с. 6-8);

-висновком судово-медичної експертизи № 182 Д від 07.11.2006 року, згідно якого у ОСОБА_3 наявні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці, перелому 3-4 ребер зліва, забою мяких тканин грудного відділу хребта, перелому кісток таза (лобкових і сідничних зі зміщенням), розриву крижово-клубового зчленування справа, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили довгочасний розлад здоровя більше 21 дня і не були небезпечними для життя в момент заподіяння (Т. 1 а.с. 36-37);

-висновком транспортно-трасологічної експертизи № 2286 від 20.09.2006 року, згідно якого в момент контакту поздовжні вісі автомобіля „MAZDA-3” д.н.з. НОМЕР_7 та автомобіля „OPEL-Omegа” д.н.з. НОМЕР_3 були розташовані паралельно, або близько до цього (Т. 1 а.с. 55-60);

-висновком автотехнічної експертизи № 2845 від 15.11.2006 року, згідно якого рульове керування та робоча гальмова система автомобіля „MAZDA-3” д.н.з. НОМЕР_6 знаходяться в технічно справному працездатному стані, в ходовій частині несправності, які могли б мати місце до ДТП і викликати погіршення керованості автомобіля, не виявлені (Т. 1 а.с. 64-68);

-висновком автотехнічної експертизи №978 від 17.04.2007 року, згідно якого рульове керування автомобіля „OPEL-Omegа” д.н.з. НОМЕР_3 знаходиться в непрацездатному, технічно не справному стані, так як зруйнована ліва бокова рульова тяга, внаслідок чого при обертанні рульового колеса переднє ліве колесо не повертається. Дана несправність виникла в процесі ДТП при зіткненні автомобіля з перешкодою. Робоча гальмова система та ходова частина знаходяться в працездатному, технічно справному стані. Розгерметизація лівого переднього колеса виникла із-за пошкодження диска та розриву бокової шини цього колеса в момент ДТП, розгерметизація лівого заднього колеса виникла із-за сходу зовнішньої боковини шини з посадочного місця диска в момент ДТП (Т. 1 а.с. 185-194);

-висновком судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6150/6151 від 16.10.2007 року, згідно якого: 1. Виходячи з зазначених на схемі до протоколу огляду місця ДТП слідів та розмірів встановити фактичне місце зіткнення автомобілів „MAZDA-3” д.н.з. НОМЕР_6 та „OPEL-Omegа” д.н.з. НОМЕР_8 не можливо, дане місце, з технічної точки зору, могло знаходитися до місця контактування з бордюрним каменем. 2. Контактування автомобілів „MAZDA-3” д.н.з. НОМЕР_6 та „OPEL-Omegа” д.н.з. НОМЕР_8 відбулося до наїзду на бордюрний камінь. 3. Покази водія автомобіля „MAZDA-3” щодо розвитку подій, які передували ДТП, є спроможними з технічної точки зору. 4. Покази водія автомобіля „OPEL-Omegа” щодо розвитку подій, які передували ДТП, не спроможні з технічної точки зору. 5. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля „MAZDA-3” ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР не вбачається з технічної точки зору. 6. В даних дорожніх обставинах водій автомобіля „OPEL-Omegа” ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог п.п. 10.1, 10.3, 13.1 ПДР. 7. З технічної точки зору водій ОСОБА_2 своїми односторонніми діями не могла запобігти настанню даної ДТП. 8. Технічна можливість запобігання даного зіткнення з боку водія ОСОБА_1 забезпечувалась у виконанні ним вимог пунктів 10.1, 10.3, 13.1 ПДР, для виконання яких у нього не було перешкод технічного характеру (Т. 1 а.с. 241-253);

-висновком судової комісійної комплексної транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи № 2507 від 19.01.2011 року, згідно якого: 1. На підставі первинних протоколу і схемі ОМП, скільки-небудь самодостатньо обґрунтоване транспортно-трасологічне визначення конкретного розташування місця зіткнення автомобілів на дорозі не виявляється можливим. Тим більш не виявляється можливим і транспортно-трасологічне визначення послідовності зіткнення автомобілів і наїзду автомобіля „MAZDA-3” на бордюр. 2. В обємі параметрів версії водія автомобіля „MAZDA-3” про розвиток події не відповідності фактичним обставинам події, визначеним слідовою інформацією на транспортних засобах і на місці події, не виявлено. Дана версія є технічно спроможною. 3. В обємі параметрів версії водія автомобіля „OPEL-Omegа” про розвиток події виявлено неприйнятні відмінності від фактичних обставин справи, визначених слідовою інформацією на транспортних засобах і на місці події, за наявності яких дана версія є технічно неспроможною. 4. В умовах технічно-спроможної версії події водій автомобіля „OPEL-Omegа” повинен був: по-перше, відповідно вимогам п. 12.1 ПДР обрати безпечний режим руху (швидкість, адекватні прийоми керування, траєкторію), який гарантував керованість автомобіля; по-друге, відповідно вимогам п.п. 10.1, 10.3 ПДР, через намір перестроювання на суміжну смугу руху, по якій здійснював рух з випередженням попутній автомобіль „MAZDA-3” виключити загрозу безпеки руху водію цього автомобіля, який мав перевагу; по-третє, відповідно вимогам п. 13.1 ПДРт, забезпечити проїзд із безпечним боковим інтервалом до автомобіля „MAZDA-3”. Шляхом належної реалізації наведених належних дій за Правилами дорожнього руху водій автомобіля „OPEL-Omegа” мав технічну можливість запобігти зіткненню. В умовах даної версії, дії автомобіля „OPEL-Omegа”, який виконав перестроювання всупереч вимогам Правил дорожнього руху обумовили невідворотність його зіткнення і виникнення аварійної ситуації водієві автомобіля „MAZDA-3”, в якій той своїми односторонніми діями не мав технічної можливості попередити ДТП (Т. 2 а.с. 46-74);

-оголошеними в судовому засіданні показами експерта ОСОБА_14, який складав висновок автотехнічної експертизи № 6150/6151. Під час виконання експертизи окрім побудови масштабної схеми місця події, для зясування механізму ДТП, був застосований програмний продукт PC-CRASH 5.0 ліцензійний - Австрія. Даний ліцензійний продукт дав змогу відтворити дійсний механізм даної події з урахуванням характерних механічних ушкоджень на транспортних засобах та слідів бічного юзу, які утворились після розвертання транспортних засобів на проїзній частині і йдуть до кінцевого розташування автомобілів. У висновку виключається контактування автомобіля „MAZDA-3” з бордюрним каменем, на якому зафіксовано скол, оскільки на лівих колесах автомобіля „MAZDA-3” відсутні характерні ознаки такого щільного контактування. Таке контактування з бордюрним каменем могло відбутися лише лівим переднім колесом автомобіля „OPEL-Omegа”, на якому наявні пошкодження бокової шини та значне пошкодження ободу диска. Місце зіткнення автомобілів, згідно слідової інформації та характеру пошкоджень на транспортних засобах, встановити експертним шляхом не можливо, але, виходячи з встановленого механізму даного ДТП, контактування автомобілів повинно було відбутися у крайній лівій смузі, а саме на смузі руху автомобіля „MAZDA-3”. Характерні механічні пошкодження в лівій передній частині автомобіля „OPEL-Omegа”, а саме: загнутий лівий передній торець капоту, зміщення з ліва на право панелі передка, підсилювача бампера лівого крила свідчать про зміну напрямку руху автомобіля „OPEL-Omegа”, ліворуч, оскільки при зміні напрямку руху автомобіля „MAZDA-3” і кутом контактування між ними близьким до паралельного такі наявні пошкодження не могли бути утворені. Механізм розвитку вказаної ДТП промодельовану на малюнку №3 висновку експертизи і інший механізм, який би співставлявся з слідовою інформацією та характером пошкоджень, не можливий (Т. 2 а.с. 40-41);

Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені і перевірені в судовому засіданні обставини справи та докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покаранння.

Судом враховується те, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, вину в його скоєнні не визнав.

Невизнання вини підсудним суд розцінює як спосіб його захисту і спробу уникнути кримінальної відповідальності.

Аналіз даних про особу підсудного вказує на те, що він в даний час працює, позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, від слідства і суду не ухилявся.

Обставин, що помякшують та обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним, у виді обмеження волі, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного умов ст. 69 КК України, проте підстав для їх застосування не знаходить.

Суд враховує те, що вчинений підсудним злочин є злочинами невеликої тяжкості, з дня вчинення якого минуло понад три роки, а згідно ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який предбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 12 „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” відповідно до ст. 111 КПК України з настанням певної події (закінчення строків давності) таке звільнення є обов”язковим. Згідно п. 11 цієї ж постанови з передбачених у статті 49 КК України підстав особу може бути звільнено також від покарання.

Відповідно до ст.74 п.5 КК України, - особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Згідно ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути судові витрати в розмірі 323 гривні 61 копійки за проведення транспортно-трасологічної експертизи, 70 гривень 62 копійки за проведення автотехнічної експертизи, 494 гривні 42 копійки за проведення автотехнічної експертизи, 205 гривень 93 копійки за проведення автотехнічної експертизи, 2820 гривень 00 копійок за проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, 3288 гривень 40 копійок за проведення повторної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, 609 гривень 96 копійок за проведення повторної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, 1718 гривень 40 копійок за проведення комісійної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи.

Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази по справі: автомобілі „MAZDA-3” д.н.з. НОМЕР_6 та „OPEL-Omegа” д.н.з. НОМЕР_8 слід залишити власникам.

Керуючись ст. ст. 49 ч.1 п.2; 74 п.5 КК України, ст.ст. 111 ч.2 , 321, 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

.Відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності, а справу провадженнням закрити.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд не змінювати ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати за проведення експертизи та дослідження в сумі 394 (триста девяносто чотири) гривні 23 копійки (323,61+70,62). Вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код 25574713, рахунок № 35220100105021 в УДК в Київській області, МФО 821018; призначення платежу - за проведення експортизи і дослідженя; на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати за проведення експертизи та дослідження в сумі 700 (сімсот) гривень 35 копійок (494,42+205,93). Вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код 25574713, рахунок №35222002000460 в УДК в Київській області, МФО 821018; призначення платежу - за проведення експортнизи і дослідженя; на користь державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судові витрати за проведення експертизи та дослідження в сумі 609 (шісот девять) гривень 96 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу - ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630, рахунок № 35223002000663 в УДК в Київській області, МФО 821018; призначення платежу - за експертні роботи 19/9; на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судові витрати за проведення транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи в сумі 1718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять) гривень 40 копійок . Вказані кошти направляти: одержувач платежу - ОНДІСЕ, код ЄДРПОУ 02883110, рахунок №31256272210989 в УДК в Одескій області, код платежу 25010100/272, МФО 828011; призначення платежу - за проведення транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи.

Речові докази: автомобілі „MAZDA-3” д.н.з. НОМЕР_6 та „OPEL-Omegа” д.н.з. НОМЕР_8 залишити власникам ОСОБА_2 і відповідно ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко