Постанова № 22359349, 27.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.12 Справа № 5008/360/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддяБонк Т. Б.

суддіБойко С. М.

Желік М. Б.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2; ОСОБА_3 представник

від відповідача (апелянта) Буришин І. В. директор

від третіх осіб не зявився

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Мукачівський райсільськомбінат», смт. Кольчино, Закарпатська область б/н від 14.06.2011 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 07.06.2011 р. (суддя Ушак І. Г.)

у справі № 5008/360/2011

за позовом ОСОБА_2, м. Мукачево

до відповідача ТзОВ «Мукачівський райсільськомбінат», смт. Кольчино, Закарпатська область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_6, АДРЕСА_1

ОСОБА_7, АДРЕСА_2

ОСОБА_8, м. Мукачево

про стягнення 575880, 02 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.06.2011 р. у справі № 5008/360/2011 частково задоволено позов ОСОБА_2, м. Мукачево, з ТзОВ «Мукачівський райсільськомбінат», смт. Кольчино, Закарпатська область на користь позивача стягнуто 557700, 02 грн. вартості частини майна товариства, належної до виплати, та 5805, 74 грн. у відшкодування судових витрат, в частині стягнення 18180 грн. витрат на експертизу відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що господарським судом Закарпатської області у межах розгляду справи № 11/47 за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Мукачівський Райсількомбінат» про стягнення 10 200 грн. частини вартості належної до виплати позивачу частки майна у товаристві, на підставі висновку експертизи від 12.04.2008 р. встановлено, що вартість майна товариства становить 4 900 933 грн., а вартість частки майна товариства належної до сплати позивачу, виходячи із розміру його частки у статутному капіталі товариства 11, 17 %, становить 547 434, 22 грн. Рішенням суду від 14.12.2010 р. у цій справі, яке набрало законної сили 17.03.2011 р. на користь позивача стягнуто частину зазначеної суми 10 200 грн. відповідно до заявлених ним вимог. Дане рішення суду є преюдиційним у частині встановлених фактів щодо загальної вартості майна товариства та вартості частки майна товариства належної до сплати позивачу, відповідно до ст. 35 ГПК України. Згідно ст. 625 ЦК України позивачем правомірно нараховано 10 % інфляційних нарахувань та 3 % річних в розмірі 16 258, 80 грн. та 4207 грн. відповідно. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи на суму 18 180 грн. як збитків позивача, суд вважає безпідставними з огляду на те, що така експертиза не призначалася господарським судом, а проводилася в межах іншої судової справи.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати, посилаючись на те, що згідно статуту ТОВ «Мукачівський райсількомбінат»в редакції, затвердженій 12.07.2005 р., співзасновники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 продовжували перебувати у складі співзасновників товариства. При цьому, згідно цього ж статуту, власна частка позивача становить 1, 63 %, що відповідає 8536, 74 грн.

У письмових поясненнях представник третіх осіб на стороні позивача, підтримуючи вимоги позивача, зазначає, що своє волевиявлення про відступлення часток ОСОБА_2 довірителі здійснили без примусу, на підставі нотаріально посвідчених заяв, чим надали йому всі права щодо володіння, користування та розпорядження ними.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Закарпатської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що факт передачі позивачу часток і належність йому 11, 17 % частки в статутному капіталі відповідача встановлено постановою Вищого господарського суду України у справі № 16/118. Відповідно до п. 7.9 статуту підприємства в редакції від 01.10.2004 р., розмір майнового паю визначається, виходячи не із суми, яка зазначена у майновому сертифікаті, а з фактичного розміру пайового фонду на дату задоволення загальними зборами заяви про вихід. При цьому, позивач зазначає, що балансова вартість активів товариства не відповідає дійсній (ринковій) вартості.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзивах на неї, а також поясненнях третіх осіб, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є правонаступником Мукачівського колективного підприємства «Райсількомбінат», учасником якого був позивач, який здійснив внесок до статутного фонду на суму 8 536, 74 грн., що становило 1, 63 % майнового пайового фонду. Рішенням загальних зборів колективного підприємства, яке було оформлене протоколом № 4 від 12.07.2005 р., було вирішено питання реорганізації зазначеного колективного підприємства у ТОВ «Мукачівський Райсількомбінат» відповідача у справі, та питання затвердження статуту у новій редакції. Учасниками товариства стали всі члени колективного підприємства, в тому числі і позивач із вищенаведеною часткою.

Протягом 2005 2007 рр. позивач придбав частки інших учасників третіх осіб та ОСОБА_9, в результаті чого його частка в статутному капіталі товариства становила 11, 17 % станом на 31.07.2007 р. Обставини та правомірність придбання зазначених часток позивачем та розмір частки останнього були предметом дослідження та встановлені рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.12.2009 р. у справі № 16/118 за позовом ОСОБА_10 до ТОВ «Мукачівський Райсількомбінат», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_2 про переведення прав та обовязків покупця частки ТОВ «Мукачівський Райсількомбінат», зобовязання внести зміни до установчих документів ТОВ «Мукачівський Райсількомбінат»та подання їх до державної реєстрації у звязку із зміною учасників ТОВ «Мукачівський Райсількомбінат», яке набрало законної сили з прийняттям постанови Вищого господарського суду України у зазначеній справі від 09.11.2010 р., тому відповідно до ст. 35 ГПК України не потребують доведення у даній справі.

24.07.2007 р. у звязку із змінами в складі засновників товариства прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту товариства, яке оформлене протоколом № 4. Статут зареєстрований державним реєстратором Мукачівської РДА 27.08.2007 р. У цій редакції статуту позивач не вказаний серед учасників товариства, що позивач розцінює як виключення з товариства, натомість ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, які свої частки передали безоплатно позивачу, вказані учасниками товариства.

Наведені обставини, а саме безпідставне виключення позивача з учасників товариства та невизнання товариством його права на відступлені йому третіми особами у справі та ОСОБА_9 частки в статутному капіталі товариства, позивач вважає порушенням його прав на частку в статутному капіталі товариства, що стало підставою даного позову про стягнення з відповідача вартості частини майна товариства, пропорційно частці позивача у статутному капіталі товариства станом на час його виключення, яким вважається дата реєстрації нової редакції статуту 27.08.2007 р.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»в редакціі, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, учасники товариства мають право вийти в установленому законом порядку з товариства, а згідно ст.ст. 54, 64 цього ж Закону, учасник товариства з обмеженою відповідальністю, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. Такі положення містяться також у ст. 148 ЦК України, у ч. 2 якої зазначено, що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до п. 9.8 статуту ТОВ «Мукачівський Райсількомбінат» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства 24.07.2007 р. та зареєстрованого Мукачівською районною державною адміністрацією 27.08.2007 р., у разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді.

При визначенні способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з товариства, а також порядку і строків їх виплати, повинні застосовуватись відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства. Оскільки в статуті товариства ці питання неврегульовані, тому судом застосовуються вимоги норм діючого законодавства на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У ч. 1 ст. 66 та у ст. 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Оскільки для визначення вартості частини майна ТОВ «Мукачівський райсількомбінат», що належить до сплати позивачу в звязку з його виходом із числа учасників товариства, потрібні спеціальні знання, судом призначалася судова економічна експертиза згідно ухвали від 15.11.2011 року.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 4700, складеного 29.02.2012 р. експертом відділу економічних досліджень лабораторії спеціальних досліджень Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Бешлеєм І. Ю., вбачається, що вартість частки в майні ТОВ «Мукачівський райсількомбінат», що підлягає виплаті учаснику ОСОБА_2, м. Мукачево, станом на 27.08.2007 р. відповідно до даних балансу (на найближчу дату 01.01.2008 р.) та чистих активів товариства за умови, що йому належить 11, 17 % частки у статутному фонді товариства становить 63367, 41 грн. При цьому, судом враховується описка, допущена в ухвалі суду від 15.11.2011 р. щодо відсоткового розміру частки позивача у статутному капіталі товариства.

Даний висновок судової економічної експертизи судом береться до уваги як належний доказ, оскільки він узгоджується з іншими зібраними по справі доказами. Висновок експерта складався на підставі документів, зазначених в описовій частині висновку, а саме статуту, установчого договору, фінансових звітів (балансу) ТОВ «Мукачівський райсількомбінат», а також інших документів.

Наявний в матеріалах справи висновок від 31.03.2008 р. № 7 комплексної інженерно-технічної експертизи по визначенню ринкової вартості майна, яке належить ТОВ «Мукачівський райсількомбінат», який був використаний судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, не може бути взятий апеляційним судом до уваги для визначення вартості частини майна, яка підлягає виплаті позивачу, оскільки предметом дослідження цієї експертизи була ринкова вартість майна товариства, а виходячи із предмету спору для дослідження спірного питання відповідь може надати лише судово-економічна експертиза, що і стало підставою для її призначення в апеляційному провадженні.

Крім цього, слід зазначити, що рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.2010 р. у справі № 11/47 за позовом ОСОБА_2до ТзОВ «Мукачівський Райсількомбінат» про стягнення 10 200 грн. частини вартості належної до виплати позивачу частки майна у товаристві, на підставі висновку експертизи від 12.04.2008 р., а також постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 р., не беруться судом до уваги, оскільки скасовані постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 р.

Також суд не бере до уваги доводи апелянта щодо розміру частки позивача, а самещодо сплати позивачеві суми 26 872, 79 грн. як вартості часток позивача та третіх осіб 1, 2 у даній справі на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.03.2006 р., оскільки щодо цього рішення допущено поворот виконання рішення (а. с. 141); а щодо питання законності формування складу учасників товариства, то такі були предметом дослідження у справі № 16/118.

Позивач також просив стягнути 16258, 80 грн. інфляційних втрат та 4207 грн. 3 % річних, виходячи з вартості частки в сумі 537234, 22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання. Інфляційні нарахування це частина грошового зобовязання боржника, яке не залежить від його волі; стягнення інфляційних є правом кредитора, встановленим Законом. 3 % річнихце частина грошового зобовязання боржника як спеціальна відповідальність перед кредитором за порушення грошового зобовязання; стягнення 3 % річних є правом кредитора, встановленим Законом. Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3 % річних за період прострочення виконання зобовязання з 01.09.2008 р. по 21.03.2011 р.

Виходячи із розміру вартості частки позивача 63367, 41 грн., та з врахуванням заявлених вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути 16258, 80 грн. інфляційних втрат та 4207 грн. 3 % річних за вказаний позивачем період (з 01.09.2008 р. по 21.03.2011 р.) в межах заявлених позовних вимог.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахуванням всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ТОВ «Мукачівський райсільськомбінат», смт. Кольчино, Закарпатська область задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Закарпатської області від 07.06.2011 р. у справі № 5008/360/2011 в частині стягнення 473866, 81 грн. скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.

В позові ОСОБА_2, м. Мукачево до ТОВ «Мукачівський райсільськомбінат», смт. Кольчино, Закарпатська область про стягнення 473866, 81 грн. відмовити.

П. 1 резолютивної частини рішення викласти в новій редакції:

«1. Позов ОСОБА_2, м. Мукачево до ТОВ «Мукачівський райсільськомбінат», смт. Кольчино, Закарпатська область задоволити частково.

Стягнути з ТОВ «Мукачівський райсільськомбінат»(Урочище Няроші, 2, смт. Кольчино, Закарпатська область, 89600, код 00727417) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, 89600) 63367, 41 грн. вартості частини майна пропорційно його частці у статутному капіталі товариства в розмірі 11, 17 %, 16258, 80 грн. інфляційних втрат та 4207 грн. 3 % річних.»

Стягнути з ТОВ «Мукачівський райсільськомбінат», смт. Кольчино, Закарпатська область на користь ОСОБА_2, м. Мукачево 634 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 26 грн. витрат по сплаті послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 387 грн. витрат по проведенню експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2, м. Мукачево на користь ТОВ «Мукачівський райсільськомбінат», смт. Кольчино, Закарпатська область 408 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3.В решті рішення залишити без змін.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Господарському суду Закарпатської області видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

6.Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддяБонк Т. Б.

СуддяБойко С. М.

СуддяЖелік М. Б.

Повний текст постанови виготовлений 30.03.2012 р.