Постанова № 22359289, 03.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.12 Справа № 5015/6616/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2012р.

у справі № 5015/6616/11

за позовом Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

за участю військового прокурора Львівського гарнізону, м.Львів

про зобов’язання внести зміни до договору № 90100/02 від 05.04.2007р. в додатком № 12 («Дані про відпуск електроенергії субспоживачам»щодо збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53 до даного переліку згідно п.1.1 Постанови НКРЕ № 309 від 10.03.1999р. як населенню; зобов’язання здійснити перерахунок вартості спожитої електроенергії мешканцями військового містечка № 53 у м.Яворів Львівської області

За участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: Гіль В.Б.

прокурора: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/6616/11 частково задоволено позов Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району та зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) внести зміни до додатку № 12 договору про постачання електричної енергії № 90100/02 від 05.04.2007р. в частині збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53 як населення; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) на користь будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (81002, Львівська обл., м.Яворів, вул.Львівська, 19, ідентифікаційний код 24298033) 21,25 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії не визначає мешканців будинків військового містечка, та постачання електроенергії електроустановкам фізичних осіб (населення) у квартирах житлових будинків не охоплюється предметом Договору; згідно з Правилами користування електричною енергією власник внутрішньобудинкових електричних мереж (балансоутримувач, позивач) є основним споживачем електричної енергії, а мешканці багатоквартирних житлових будинків (орендарі або власники окремих приміщень будинку), електроустановки яких приєднані до внутрішньобудинкових електричних мереж, є субспоживачами електричної енергії; відповідно до умов Договору, ПКЕЕ та схем приєднання внутрішньо будинкових електричних мереж, житлово-експлуатаційні організації (якою є і позивач) є основними споживачами; електронагрівальні установки для приготування їжі, опалення та гарячого водопостачання належать мешканцям будинків (фізичним особам), а відтак, у споживача (позивача) відсутні; згідно з положенням п.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача (позивача); в силу ПКЕЕ позивач не вправі відмовити фізичним особам (мешканцям квартир) у здійсненні передачі електроенергії. А відтак, враховуючи можливість укладення між сторонами договору про спільне використання електричних мереж, беручи до уваги дотримання позивачем порядку внесення змін до Договору (а саме обставину надіслання позивачем відповідачу листа № 208 від 12.05.2011р. з проханням внести зміни в Додаток № 12 до Договору щодо збільшення переліку субспоживачів за рахунок мешканців та виставляти їм рахунки як населенню), а також беручи до уваги різницю в тарифах, при якій завдається шкода державі, місцевому та державному бюджетам, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача внести зміни до додатку № 12 Договору в частині збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53 як населення.

В частині відмови у задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок вартості спожитої електроенергії мешканцям військового містечка № 53 у м.Яворові Львівської області, рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що укладений між сторонами Договір визначає права та обов’язки сторін Договору –позивача та відповідача, і не визначає прав та обов’язків мешканців військового містечка № 53; відповідно до вимог ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, укладеним між сторонами Договором не можуть бути встановлені тарифи для мешканців (населення); відтак, суд не вправі встановлювати для відповідача обов’язок перерахунку вартості спожитої електроенергії для населення військового містечка № 53, оскільки розрахунки за спожиту електроенергію для населення повинні відбуватись в межах правочинів, укладених між відповідачем та безпосередньо мешканцями військового містечка № 53.

Частково не погоджуючись з рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/6616/11 в частині збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53 (м.Яворів Львівської області) в додаток № 12 до Договору про постачання електричної енергії –скасувати з підстав невідповідності фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині відмовити, з мотивів наведених у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 27.03.2012р. представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представники позивача в судовому засіданні 27.03.2012р. проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У судовому засіданні 27.03.2012р. оголошувалась перерва до 03.04.2012р. для проголошення постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» про: зобов'язання внести зміни до договору № 90100/02 від 05.04.2007р. в додаток № 12 («Дані про відпуск електроенергії субспоживачам») щодо збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53 до даного переліку згідно п.1.1 Постанови НКРЕ № 309 від 10.03.1999р. як населення; зобов’язання здійснити перерахунок вартості спожитої електроенергії мешканцями військового містечка № 53 у м.Яворів Львівської області.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.04.2007р. між сторонами у справі укладено Договір № 90100/02 про постачання електроенергії, яким визначено, що електроенергія для відповідача подається як для населеного пункту. Згідно з п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (зі змінами та доповненнями), населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласником) експлуатаційна організація, в господарському віддані якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту. Таким чином, відповідач відпускає електричну енергію позивачу - юридичній особі, яка розраховується за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках за тарифами встановленими для населених пунктів. Відповідно до п.2.1 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.1999р. № 309, відпуск електроенергії проводиться за тарифом 30,40 коп. За 1 кВт. год (без ПДВ). У відповідності до листа відповідача № 112-2184 від 29.03.2011р. позивач, який розраховується з відповідачем за спожиту електроенергію в багатоквартирних будинках, по показах загальнобудинкових засобів обліку в розумінні ПКЕЕ - є населеним пунктом, а мешканці цих багатоквартирних будинків - є споживачами населеного пункту. Таким чином, у позивача налічується 1147 абонентів споживання електроенергії, за якими закріплені лічильники обліку електроенергії, згідно з наданих рахунків від відповідача, позивач віднесений до категорії «населений пункт»та проводить розрахунки згідно з даним пунктом на всю кількість використаних кВт по тарифу 0,3078 (з ПДВ) за лютий і березень та по тарифу 0,3648 з квітня 2011р. У зв'язку із застосуванням вищевказаного тарифу на адресу позивача надходять скарги від мешканців військового містечка № 53 (м.Яворів Львівської області), які незадоволені підняттям тарифу. З метою врегулювання даного питання позивач неодноразово надсилав листи відповідачу щодо внесення змін у додаток № 12 («Дані про відпуск електроенергії субспоживачам»), укладеного між сторонами Договору про постачання електроенергії № 90100/02 від 05.04.2007р. та застосування у військовому містечку № 53 (м.Яворів Львівська області) тарифу, як для населення. На сьогоднішній день позивач не застосовує до мешканців військового містечка № 53 вищевказаних тарифів згідно з постановою № 309 від 10.03.1999р. У зв'язку з вищевикладеним, у позивача перед відповідачем утворилася заборгованість в сумі 17940,88 грн., яка може потягнути за собою відключення електропостачання військового містечка № 53. Згідно з ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Крім цього, Будинкоуправління № 1 є споживачем, а виходячи з п.8.1.2 ПКЕЕ споживач передає електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначений у додатку № 12 «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам», у межах договірної величини потужності та в обсягах визначених відповідно до розділу 5, а також складає звіт про використану субспоживачами електричну енергію. Відповідно до положень пункту 1.2 ПКЕЕ, власник електричних мереж - це юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі або розподілу електричної енергії; населення - це споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належить їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законом порядку підприємницької діяльності; основний споживач - це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам або електропередавальній організації; субспоживач - це споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача. Отже, за існуючими схемами приєднання внутрішньобудинкових електричних мереж, житлово-експлуатаційна організація є власником мереж (юридичною особою, якій на праві користування належать електроустановки, призначені для передачі або розподілу електричної енергії) та основним споживачем, а споживачі електричної енергії (у тому числі населення), електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача - є субспоживачами. На підставі ПКЕЕ Будинкоуправління № 1 зверталось до ПАТ «Львівобленерго»з пропозицією внести зміни в додатку № 12 до Договору № 90100/02, щодо збільшення в переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців (абонентів БУ № 1) до даного переліку субспоживачів по категоріям та виставляти рахунки згідно з п.1.1 Постанови, як населенню. Однак, як стверджує позивач, звернення Будинкоупраління № 1 було проігноровано відповідачем. Відтак, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, 05.04.2007р. між відповідачем (постачальник) та позивачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90100/02 (далі –Договір), відповідно до п.1 якого (предмет Договору), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Згідно з п.2.1.2 Договору у випадку зміни чинного законодавства України, застосовуються положення цих нормативно-правових актів, які мають перевагу перед положеннями цього Договору.

Відповідно до п.2.3.4 Договору, споживач зобов’язується здійснювати плату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 7а (7б) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно з п.3.1.5 Договору, постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Відповідно до п.3.2.2 Договору, сСпоживач має право вимагати відшкодування збитків, завданих споживачу внаслідок порушення постачальником умов цього Договору.

Згідно з п.7.1 Договору визначено вимоги до обліку електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами.

Пунктом 8 Договору визначено відносини із третьою стороною, об'єктивно присутньою у процесі забезпечення електричною енергією.

Так, пунктом 8.1 Договору врегульовано стосунки із субспоживачами (для споживачів, які мають приєднаних до їхніх мереж субспоживачів).

Відповідно до п.8.1.1 Договору, якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (далі - субспоживачі), відносини між ними регулюються Договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або Договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Згідно з п.8.1.2 Договору, споживач передає електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначений у додатку № 12 «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам».

Відповідно до п.8.1.3 Договору, споживач передає постачальнику дані про обсяги споживання електричної енергії субспоживачами в порядку, визначеному відповідно до розділу 5, а також звіт про використану субспоживачами електричну енергію.

Згідно з п.8.1.5 Договору, споживач має право приєднувати у встановленому порядку нових субспоживачів до власних електричних мереж.

Відповідно до п.9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р.; Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В матеріалах справи відсутні, учасниками процесу не наведені доводи та не подані докази заяв сторін про припинення його дії.

Взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. № 910), із наступними змінами та доповненнями (далі - ПКЕЕ). Дія цих правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п.1.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, а субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних мереж основного споживача.

Отже, субспоживач - це споживач (юридична або фізична особа (крім населення)) використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок, які приєднані до технологічних мереж основного споживача, на підставі договору.

Відтак, споживання електричної енергії як споживачем, так і субспоживачем можливе лише на підставі договору.

Відповідно до положень пункту 1.2 ПКЕЕ, населений пункт - юридична особа –споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту) об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту; споживачі населеного пункту - населення, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту та яке розраховується за використану електричну енергію з населеним пунктом.

Відтак, Будинкоуправління № 1 Яворівської КЕЧ району, яке розраховується з ПАТ «Львівобленерго»за спожиту електроенергію в багатоквартирних будинках по показах загального розрахункового приладу обліку, в розумінні ПКЕЕ - є населеним пунктом, а мешканці цих багатоквартирних будинків - є споживачами населеного пункту.

Відповідно до п.12.1 ПКЕЕ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, електрична енергія постачається населеному пункту на підставі договору про постачання електричної енергії.

Згідно з пунктом 12.3 ПКЕЕ населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

Так, пунктом 12.4 ПКЕЕ встановлено, що закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту.

Відповідно до п.12.15 ПКЕЕ, населений пункт розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для потреб населеного пункту, у тому числі на технічні цілі, за відповідними тарифами згідно з Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженим постановою НКРЕ від 10.03.1999р. № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.03.1999р. за № 152/3445 (із змінами).

За електричну енергію, спожиту для забезпечення підприємницької діяльності населеного пункту, розрахунки здійснюються за тарифом (ціною), установленим згідно з нормативно-правовими актами НКРЕ, відповідно до групи споживача та класу напруги. Відповідно до положень пункту 3.6 ПКЕЕ споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.

Умови виходу споживачів населеного пункту з категорії населеного пункту визначені пунктами 12.5, 12.6 ПКЕЕ.

У разі виходу споживача населеного пункту зі складу населеного пункту між ним та енергопостачальником укладається договір про користування електричною енергією.

У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договір із кожним наймачем (власником) квартири.

Лише після виходу споживача населеного пункту із населеного пункту та укладення ним договору про користування електричною енергією, споживач на території населеного пункту відповідно до умов укладеного договору розраховується з постачальником електричної енергії за тарифом «для населення»за обсяг електричної енергії, визначений за показами його лічильника.

Взаємовідносини між громадянами та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 1357 із наступними змінами та доповненнями (далі - ПКЕЕН).

Встановлення та експлуатація лічильників, призначених для обліку електричної енергії, спожитої населенням, регулюється ПКЕЕН. Згідно з пунктом 10 ПКЕЕН прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок, повинні мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

Таким чином, оскільки споживання субспоживачами електричної енергії можливе лише на підставі договору, а мешканці військового містечка № 53, які повинні бути внесені до додатку № 12 до договору про постачання електричної енергії як субспоживачі, таких договорів не укладали, то вимога внести зміни до договору в частині збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53, не ґрунтується на законодавстві та є безпідставною.

Вказаного судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення враховано не було.

Також місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги те, що позивач належним чином не звертався до ПАТ «Львівобленерго»з пропозицією внести зміни до договору.

Згідно із ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Таким чином, внесення змін до договору проводиться шляхом направлення пропозиції про зміну умов договору однією стороною та прийняття такої пропозиції іншою стороною. Саме пропозиція про зміну умов договору повинна бути стороною належним чином підтверджена підписом уповноваженої на те особи, скріпленим печаткою.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3 ст.188 Господарського кодексу України).

Частиною 4 ст.188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином не звертався до ПАТ «Львівобленерго» з пропозицією внести зміни до договору, ним не подано перелік мешканців військового містечка № 53 (м.Яворів Львівської області), яких необхідно внести до додатку № 12 договору про постачання електричної енергії як субспоживачів. Лист позивача № 208 від 12.05.2011р. до відповідача з проханням внести зміни в Додаток № 12 до Договору щодо збільшення переліку субспоживачів за рахунок мешканців та виставляти їм рахунки як для населення не є недостатнім доказом належного звернення з пропозицією внести зміни до договору. Позивачем не подано жодних доказів надання згоди мешканців військового містечка щодо внесення їх як субспоживачів до додатку № 12 договору про постачання електричної енергії.

Відтак, у задоволенні позовної вимоги Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про зобов’язання Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»внести зміни до Додатку № 12 Договору про постачання електричної енергії № 90100/02 від 05.04.2007р. в частині збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53 як населення –слід відмовити за безпідставністю. Таким чином, рішення суду в частині задоволення вказаної вимоги підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Щодо висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок вартості спожитої електроенергії мешканцям військового містечка № 53 у м.Яворові Львівської області, то в цій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Укладений між сторонами у справі Договір про постачання електричної енергії № 90100/02 від 05.04.2007р. визначає права та обов’язки сторін Договору –позивача та відповідача, і не визначає прав та обов’язків мешканців військового містечка № 53. Відповідно до вимог ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, укладеним між сторонами Договором не можуть бути встановлені тарифи для мешканців (населення). Взаємовідносини енергопостачальників з споживачами (фізичними особами), в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. № 1357. Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, встановлені п.1.1 Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» від 10.03.1999р. № 309. Суд не вправі встановлювати для відповідача обов’язок перерахунку вартості спожитої електроенергії для населення військового містечка № 53, оскільки розрахунки за спожиту електроенергію для населення повинні відбуватись в межах правочинів, укладених між відповідачем та безпосередньо мешканцями військового містечка № 53.

Тому на підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів задоволити.

Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/6616/11 в частині задоволення позовної вимоги Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про зобов’язання Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»внести зміни до Додатку № 12 Договору про постачання електричної енергії № 90100/02 від 05.04.2007р. в частині збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53 як населення; стягнення з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) на користь Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (81002, Львівська обл., м.Яворів, вул.Львівська, 19, ідентифікаційний код 24298033) 21,25 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позовної вимоги про зобов’язання Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»внести зміни до Додатку № 12 Договору про постачання електричної енергії № 90100/02 від 05.04.2007р. в частині збільшення переліку субспоживачів за рахунок внесення мешканців військового містечка № 53 як населення –відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 5015/6616/11 –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Данко Л.С.