Постанова № 22359281, 27.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.12 Справа № 4/63-76

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Желіка М.Б.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від позивача не з'явився,

відповідача з'явився,

розглянув апеляційні скарги:

1.ОСОБА_2, м.Луцьк

2.Комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь»з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2009 року, суддя Слободян П.Р., у справі №4/63-76

за позовом ОСОБА_2, м.Луцьк

до відповідача комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь»з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк

про витребування корпоративних документів,

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Волинської області від 28.07.2009 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь»з обмеженою відповідальністю в частині зобов'язання надати належним чином завірені копії документів, а саме: установчі документи, документи що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами; інформацію за всіма встановленими формами державної звітності, починаючи з дати створення підприємства і на момент винесення судом рішення (річні звіти товариства про його діяльність, річні бухгалтерські звітності, у тому числі баланси, звіти про прибутки (збитки), співвідношення позикового та власного капіталу, зміни у складі та структурі активів за останні 3 роки, поточну та перспективну ліквідність активів, рентабельність акціонерного товариства, співвідношення доходів отриманих від експорту, до загального обсягу доходів товариства; документи та інформацію, які стосуються проведення зборів учасників, їх порядок денний, прийняті рішення, протоколи зборів учасників, книги протоколів, завірені виписки засідань загальних зборів учасників товариства за період із моменту створення товариства і на час винесення судом рішення; інформацію надати шляхом можливості робити виписки із наданих для ознайомлення документів, фотографувати документи, записувати текст на магнітну плівку і таке ін.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання надати відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків та обов'язкових платежів; інформацію про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків; документи про платоспроможність; інформацію щодо розподілу прибутку товариства, у тому числі з виплатою дивідендів; висновки ревізійної комісії товариства; висновки аудитора (аудиторської фірми) за результатами аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства; інформацію про аудитора (аудиторську фірму) товариства у разі його зміни, починаючи з дати створення підприємства і на момент винесення судом рішення, в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що право на ознайомлення позивачів з інформацією про діяльність товариства передбачено ст.ст.10,48 Закону України «Про господарські товариства»та статутом товариства, а порядок здійснення ознайомлення - ст.ст.33,35 Закону України «Про інформацію», який позивачем дотримано, проте, відповідачем не подано доказів реалізації учасником своїх прав, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визначених вищевказаними нормами межах доступу.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що згідно вимог ст.10 Закону України «Про господарські товариства»право на витребування корпоративних документів має виключно учасник товариства. Оскільки рішенням загальних зборів учасників товариства від 01.07.2008 року позивача виключено з числа учасників товариства, у нього відсутні правові підстави для звернення з таким клопотанням та відповідно позовом в даній справі, а у відповідача відсутній обов'язок надавати такі документи.

Скаржник покликається на те, що для витребування корпоративних документів учасник товариства повинен звернутися з відповідним клопотанням до товариства, яке в спірному випадку також відсутнє, оскільки клопотання про отримання інформації від позивача надіслане на адресу фізичної особи учасника товариства ОСОБА_3, а не товариству за його місцезнаходженням.

Скаржник також не погоджується з висновком суду в частині задоволених позовних вимог щодо надання позивачу переліку заявлених документів, оскільки ст.88 ГК України передбачено виключний перелік документів, з якими має право ознайомитися учасник товариства, проте місцевим судом задоволено позовні вимоги про надання документів, які не входять у вказаний перелік.

В апеляційній скарзі інший скаржник (позивач) просить рішення місцевого суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, з підстав неповного з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що ст.10 Закону України «Про господарські товариства»передбачено право учасника товариства на витребування корпоративних документів, проте, місцевим судом таке право позивача задоволено лише частково, а в іншій частині відмовлено без обгрунтування, що є підставою для скасування рішення місцевого суду в цій частині.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі документів про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, відповідно заперечив апеляційну скаргу позивача та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є витребування позивачем інформації щодо діяльності комерційно-виробничого підприємства торговий дім “Волинь” з обмеженою відповідальністю, в тому числі, яка підлягає наданню учаснику товариства. Згідно з даних довідки про включення до ЄДРПОУ від 17.10.2007 року та змін до статуту від 21.03.2006 року позивач була учасником комерційно-виробничого підприємства торговий дім “Волинь” з обмеженою відповідальністю з розміром внеску до статутного фонду 88,15 грн.

Відповідно до положень ст.10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами.

Господарський кодекс України також передбачає право учасників товариства одержувати інформацію про діяльність такого товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо (ч.1 ст.88 ГК України).

Цивільний кодекс України закріплює право учасника господарського товариства одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом (п.5 ч.1 ст.116 ЦК України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що вимагати надання інформації про діяльність товариства може лише учасник (акціонер) товариства.

Разом з тим, рішенням загальних зборів учасників комерційно-виробничого підприємства торговий дім “Волинь” з обмеженою відповідальністю від 01.07.2008 року ОСОБА_2 було виключено з числа учасників товариства, про що внесено зміни до статуту товариства 19.02.2009 року.

Вказане рішення загальних зборів учасників комерційно-виробничого підприємства торговий дім “Волинь” з обмеженою відповідальністю від 01.07.2008 року та зміни до статуту товариства 19.02.2009 року були предметом оскарження в справі №1/68-76 господарського суду Волинської області за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до відповідача комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь»з обмеженою відповідальністю, за результатами розгляду якої в позові відмовлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року по справі №1/68-76 господарського суду Волинської області, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року, тобто рішення набуло законної сили.

Наведене свідчить про те, що на момент звернення з даним позовом - 29.10.2008 року(а.с.2-3, т.1) ОСОБА_2 втратила статус учасника товариства, оскільки рішенням загальних зборів учасників комерційно-виробничого підприємства торговий дім “Волинь” з обмеженою відповідальністю від 01.07.2008 року її виключено з числа учасників і в установленому законом порядку це рішення не скасовано і не визнане недійсним. Отже, з часу прийняття цього рішення вона не є учасником товариства.

Згідно ст.ст.1, 2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п.4 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Поняття корпоративних прав визначено частиною першою статті 167 ГК України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Аналіз пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, ст. 167 ГК України, правових позицій, які викладені ВГСУ у п.1.3 Рекомендацій від 28.12.2007 р. № 04-5/14 дає суду підстави для висновку, що стороною корпоративного спору може бути учасник, який вибув з товариства лише у спорах про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства та спорах, пов'язаних із визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов. З наведеним кореспондуються і положення п. 5.6 Рекомендацій, у якому зазначено що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів господарських товариств з підстав недотримання вимог закону є учасник або акціонер, права яких на участь у загальних зборах було порушено та господарське товариство.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Оскільки на час звернення з даним позовом до суду про витребування корпоративних документів ОСОБА_2 втратила статус учасника товариства, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення таких вимог за відсутності у позивача правомочностей на участь в управлінні господарським товариством, а тому відповідно порушених його корпоративних прав.

З наведеного позовні вимоги ОСОБА_2 до комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь»з обмеженою відповідальністю про витребування корпоративних документів є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду в частині задоволених вимог.

Крім цього, апеляційний суд скасовує рішення місцевого суду і в частині відмови в задоволенні позову, і приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні вимог, проте з інших правових підстав, ніж зазначив суд першої інстанції. Як однією із підстав задоволення позову, так і підставою у відмові в позові суд зазначає часткове визнання позову відповідачем, проте з такою мотивацією не погоджується апеляційний суд. Визнання чи заперечення позову це є процесуальне право сторони(ст.22 ГПК України) у формі пояснень. Пояснення сторони це є доказ по справі, який оцінюється судом поряд з іншими доказами по справі. Як випливає з роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. N14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.. В порушення вимог цього суд першої інстанції не навів мотивації відмови у позові.

З вищенаведеного доводи апеляційної скарги позивача про скасування рішення суду і задоволення позовних вимог, в яких суд першої інстанції відмовив є безпідставними, а тому в їх задоволенні апеляційний суд відмовляє.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належать до стягнення понесені витрати в розмірі 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2009 року в справі за номером 4/63-76 - скасувати, а апеляційну скаргу комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь»з обмеженою відповідальністю задоволити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь»з обмеженою відповідальністю про витребування корпоративних документів - відмовити. В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь»з обмеженою відповідальністю (м.Луцьк, вул.Конякіна, 13, код 13360415) 42,5 грн. державного мита.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

М.Б.Желік

Повний текст постанови

виготовлено 02.04.2012р.