Постанова № 22359085, 30.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.03.2012 р.справа №1/181/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Богатир К.В., Склярук О.І.

при секретарі Отцевич В.Ю.

за участю представників сторін:

прокурор Пономарьов А.О., за посвідченням

від позивача - ОСОБА_1., за довіреністю

ОСОБА_2, за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_3., за довіреністю

ОСОБА_4, за довіреністю

ОСОБА_5., за довіреністю

від третьої особи 1 - без участі представника

від третьої особи 2 не зявився

від третьої особи 3 ОСОБА_6., за довіреністю

розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області, м. Луганськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Луганськ

на рішення господарського судуЛуганської області

від03.01.2012р. (підписано 10.01.2012р.)

У справі№ 1/181/2011 (суддя Зюбанова Н.М.)

за позовомДержавної екологічної інспекції у Луганській області, м.Луганськ

до

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

за участю Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", м.Стаханов Луганської області

1.Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м.Луганськ

2.Луганської обласної ради, м.Луганськ

3.Стахановської міської ради Луганської області, м. Стаханов Луганської області

Прокурора Луганської області

проСтягнення 41 176 110,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Луганській області, м.Луганськ звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", м.Стаханов Луганської області, в якій просить стягнути з ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" збитки у розмірі 41176110,26 грн., заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, на користь держави: балансовий рахунок №33114331700085 спеціального фонду місцевого бюджету м.Стаханов Луганської області, код за ЄДРПОУ 24046662 ВДК м.Стаханов Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач УДК у Луганській області, МФО 804013.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, проведену в період з 25.07.-12.08.2011р., в ході якої встановлено, що в результаті невиконання заходу щодо скорочення викидів забруднюючих речовин будівництво когенераційної установки, який передбачено дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №44131100000-23, відповідач здійснював наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (№№1, 2, 5, 6, 64, 65) у період з 01.01.2011р. по 13.07.2011р.; порушення відповідачем ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; розрахунок збитків, нанесених державі ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої Мінюстом України 21.01.2009р. за №48/16064, які складають 41 176 110,26 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.11.2011р. порушено провадження у справі №1/181/2011; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, м.Луганськ, Луганську обласну раду, м.Луганськ, Стахановську міську раду, м.Стаханов Луганської області.

Заявою №05-1171 вих-11 від 22.12.2011р. про вступ до справи, заступник прокурора Луганської області просив розглянути справу №1/181/2011 за участю прокурора.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/181/2011 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване не доведеністю позивачем наявності шкоди; невідповідністю розрахунку шкоди Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої Мінюстом України 21.01.2009р. за №48/16064.

Не погодившись з рішенням суду, Заступник прокурора Луганської області, м.Луганськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/181/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення господарського суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на помилковості висновку суду першої інстанції, що часом виявлення порушення в розумінні п.3.11 Методики є дата перевірки підприємства і складання відповідного акту, та зазначає, що момент виявлення порушення має визначатися з початку експлуатації обладнання, повязаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; при цьому відлік фактично відпрацьованого часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається від дати закінчення терміну дозволу. Вважає доведеним факт наявності наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №№1, 2, 5, 6, 64, 65 в період з 01.01.2011р. по 13.07.2011р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2012р. судовий розгляд апеляційної скарги відкладався на 27.03.2012р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2012р. залучено до участі у справі Державну екологічну інспекцію у Луганській області, яка є правонаступником позивача Державної екологічної інспекції в Луганській області, здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі, шляхом заміни Державної екологічної інспекції в Луганській області її правонаступником Державною екологічною інспекцією у Луганській області; залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, яке є правонаступником третьої особи 1 Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, здійснено процесуальне правонаступництво третьої особи 1 у справі, шляхом заміни Головного управління Державного казначейства України у Луганській області його правонаступником Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області.

Запереченнями №02-209/1 від 24.02.2012р. позивач підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області. Зазначив, що в період з 01.01.2011р. по 14.07.2011р. відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, тобто наднормативно. Термін нового дозволу на викиди почав свій відлік з 14.07.2011р. В судовому засіданні представники позивача надали додаткові пояснення, зокрема, стосовно того, що вина ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" у заподіянні збитків навколишньому природному середовищу підтверджується матеріалами адміністративної справи. Вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга заступника прокурора Луганської області задоволенню.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області підтримало апеляційні вимоги прокурора з підстав, викладених у відзиві №15-13/955 від 08.02.2012р. Зазначає, що позивачем вірно визначено час роботи джерела викиду в режимі наднормативного викиду у разі невиконання в установлені терміни запланованих заходів з 01.01.2011р. по 13.07.2011р., тобто з моменту закінчення дії дозволу №4413100000-23 стосовно стаціонарних джерел викидів №№1, 2, 5, 6, 64, 65 до отримання нового дозволу №4413100000-23б. Вважає, що відмова місцевого господарського суду у задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції в Луганській області є необґрунтованою, просить задовольнити апеляційну скаргу та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Луганській області задовольнити в повному обсязі; скаргу просить розглянути без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області.

Стахановською міською радою Луганської області підтримано апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області з підстав, викладених у поясненнях №123 від 15.02.2012р. Третя особа 3 вважає скаргу законною та обґрунтованою, а рішення господарського суду - таким, що підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті рішення мали місце невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення. Просить апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/181/2011 задовольнити, скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечив проти апеляційних вимог з підстав, викладених у відзиві №338/16-02 від 22.02.2012р. на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду першої інстанції таким, що прийняте при повному та всебічному зясуванні усіх фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Наполягає на безпідставності доводів апелянта, що момент виявлення порушення має визначатися з початку експлуатації обладнання. Зазначив, що на момент проведення перевірки ПАТ «СЗТВ»мало дозвіл на викиди до 01.07.2015 року забруднюючих речовин в атмосферне повітря для джерел №1,2,5,6,64,65 в обсягах, встановлених до 31.12.2010р. Вважає хибним висновок апелянта про те, що в результаті невиконання заходу щодо скорочення викидів забруднюючих речовин будівництво когенераційної установки, передбаченого дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №4413110000-23, відповідач здійснював наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел №1,2,5,6,64,65 у період з 01.01.2011р. по 13.07.2011р. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Луганська обласна рада не скористалась правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобовязувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42,, 43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та інших учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

В період 25 липня 12 серпня 2011р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Луганської області, за участю головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Стаханово-Алчевському регіону, відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Луганській області від 29 червня 2011 року №484/1 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю», результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25 липня 12 серпня 2011р.

Актом перевірки зафіксовано, що на підставі наказу від 21.04.2011р. № 153-п Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод технічного вуглецю" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод технічного вуглецю", яке є правонаступником ВАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", про що свідчить п.1.2. Статуту ПАТ, в редакції зареєстрованій 13.04.2011р. Кількість стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що експлуатуються, становить 56одиниць, з них неорганізованих 4од.

Як вбачається з Акту перевірки та підтверджується матеріалами судової справи, відповідач здійснює господарську діяльність на підставі наступних дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами:

-дозвіл №4413100000-23 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий ВАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" 04.09.2008р. Державним управлінням охорони навколишньою природного середовища в Луганській області, терміном дії з 04.09.2008р. по 04.09.2013р. (з виданням якого скасовано дозвіл № 91379 від 17.04.2006р. до 31.12.2009р.);

- дозвіл №4413100000-23 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" 24.05.2011р. Державним управлінням охорони навколишньою природного середовища в Луганській області, терміном дії з 04.09.2008р. по 04.09.2013р.;

- дозвіл № 4413100000-23а про внесення змін до дозволу № 4413100000-23 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий ВАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" 10.09.2010р. Державним управлінням охорони навколишньою природного середовища в Луганській області, терміном дії з 10.09.2010р. по 10.09.2015р.;

- дозвіл № 4413100000-23а про внесення змін до дозволу № 4413100000-23 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" 24.05.2011р. Державним управлінням охорони навколишньою природного середовища в Луганській області, терміном дії з 10.09.2010р. по 10.09.2015р.;

- дозвіл № 4413100000-23б про внесення змін до дозволу № 4413100000-23 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" 14.07.2011р. Державним управлінням охорони навколишньою природного середовища в Луганській області, терміном дії з 14.07.2011р. по 14.07.2016р.

Відповідно до умов Дозволу №4413100000-23, у звязку з тим, що технологічне обладнання на підприємстві є зношеним, в термін до 31.12.2010р. на підприємстві передбачено заміну обладнання на сучасне, більш енергозберігаюче обладнання, шляхом збудування нового джерела викидів №151 (когенераційної установки), та ліквідації джерел №№ 1, 2, 5, 6, 64, 65. Зниження викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря в результаті виконання даного заходу повинно становити 38,6 тис. тн/рік.

Дозволом №4413100000-23 від 04.09.2008р. затверджені граничнодопустимі обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №№ 1,2, 5,6,64,65 до 31.12.2010р. Гранично допустимі викиди від стаціонарних джерел №№ 1,2, 5,6,64,65 з 31.12.2010р. повинні становити "0". З 31.12.2010р. дозволом №4413100000-23 встановлені гранично допустимі обсяги викидів забруднюючих речовин для стаціонарного джерела № 151 (когенераційної установки).

Перевіряючими зазначено, що в результаті невиконання заходу щодо скорочення викидів забруднюючих речовин - будівництва когенераційної установки, підприємство здійснювало наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел №№1, 2, 5, 64, 65 в період з 01.01.2011р. по 13.07.2011р. (включно), що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

За результатами виявлених порушень природоохоронного законодавства з боку відповідача, складено протокол №003081 про адміністративне правопорушення стосовно технічного директора ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю», винесено Постанову №003082 від 29.07.2011р. про накладання адміністративного стягнення; видано припис №19-33 від 19.08.2011р.

Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що складений згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, розмір збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №№ 1,2,5,64,65 ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", які виникли з у разі невиконання в установлені у дозволі на викиди забруднюючих речовин № 4413100000-23 терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, в період з 01.01.2011р. по 13.07.2011р., склав 41 176 110,26 грн.

Наданий до справи розрахунок виконано у табличній формі. Докладний розрахунок збитків в матеріалах справи відсутній.

В підставу розрахунку розміру збитків позивачем покладені акт перевірки виконання відповідачем природоохоронного законодавства від 25.07-12.08.2011р., та довідка підприємства про обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря за період з 01.01.2011р. по 14.07.2011р.

Державною екологічною інспекцією в Луганській області на адресу відповідача надіслана претензія №113 (вих. 02-2506 від 13.09.2011р.) з вимогою у добровільному порядку сплатити збитки у розмірі 41176110, 26 грн. У відповідь на претензію відповідач повідомив, що з розміром збитків, обчислених згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, не згодний та вважає збитки такими, що не підлягають відшкодуванню.

Оскільки відповідачем збитки, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у розмірі 41176110, 26 грн. відшкодовані не були, зазначене стало підставою для звернення Державної екологічної інспекції в Луганській області до суду з позовом про стягнення зазначеної суми з ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»на користь держави.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України “Про охорону атмосферного повітря”, а також земельним, водним, законодавством про надра та іншими спеціальними нормами.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України “Про охорону атмосферного повітря”, за приписами ст.2 якого відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статей 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади (ст. 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає «Порядок організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 (надалі - Порядок).

За результатами проведеної перевірки, державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (п. 4.13. Порядку).

Відповідно до п. 1.4. Порядку акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється (п. 4.16 Порядку).

За положеннями п.п.4.20 4.22 Порядку, в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки. Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мінприроди. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом.

Зі змісту вступної частини акту перевірки 25.07.-12.08.2011р. вбачається, що перевірку проведено у присутності головного технолога, заступника головного технолога з ОНПС, головного енергетика.

Акт перевірки 25.07.-12.08.2011р. підписаний перевіряючими. З боку представників відповідача акт перевірки не підписаний. Відомості про відмову відповідача підписати акт, про отримання акту керівником (уповноваженою ним особою) відповідача під актом відсутні. Відомості про передання акту через канцелярію відповідача (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або докази відправлення акту рекомендованим листом на адресу відповідача в матеріалах справи також відсутні.

Зазначене свідчить про недотримання позивачем положень Порядку організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства при проведенні перевірки.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 року за № 639, відповідно до Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” та “Про охорону атмосферного повітря”, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за № 48/16064, якою встановлено єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Згідно з п.2.1. Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: 2.1.1. Викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; 2.1.2. Викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства; 2.1.3. Викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування, затверджених відповідно до законодавства; 2.1.4. Залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами виробництв і перевищують трикратне значення граничнодопустимого викиду відповідно до законодавства; 2.1.5. Залпові викиди забруднюючих речовин, які не передбачені технологічними регламентами виробництв; 2.1.6. Аварійні викиди.

Ані у позові, ані в інших документах по справі позивач не визначився з підпунктом пункту 2.1. Методики стосовно виду наднормативних викидів, до якого він відносить викиди, що здійснювалися відповідачем.

За положеннями п.2.2. Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки субєктів господарювання інструментально-лабораторними методами та контрольно-розрахунковими методами.

Як вбачається з Акту перевірки 25.07.-12.08.2011р., контрольні виміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел №№1,2,5,6,64,65 в період з 01.01.2011р. по 13.07.2011р. (включно) не здійснювалися, а визначені за даними Технічного звіту про інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу ВАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", розробленого в 2007р. МПП "Фірма Природа" та Технічного звіту по контрольним замірам викидів забруднюючих речовин в атмосферу ВАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" за 2010рік, розробленого в 2010р. МПП "Фірма Природа".

Відповідно до п. 2.7.2 Методики № 639 розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та обємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадку викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання в установлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, тощо.

У разі невиконання в установлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за формулою № 11, встановленою у п. 3.8. Методики.

Втім, Розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивачем до матеріалів справи не надано.

Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується в порядку, визначеному п. 4.1. Методики, за формулою № 12, обов"язковою складовою якої є розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Як вбачається з формули № 11 Методики, можливість розрахунку шкоди залежить від такого чинника як маса наднормативного викиду, яка, в свою чергу, розраховується за конкретний час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, відтак, невизначеність часу роботи джерела викиду унеможливлює встановити розмір шкоди.

Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з врахуванням відпрацьованого часу (п.3.11 Методики).

В матеріалах справи відсутні відомості про заходи, що здійснювалися перевіряючими з метою виявлення порушення в період перевірки, та документове підтвердження кількості відпрацьованих годин стаціонарними джерелами №№ 1,2,5,64,65 в режимі наднормативного викиду.

Довідка, що покладена в підставу розрахунку збитків, не має адресата, підпису керівника ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", відбитку печатки, посилання на документацію суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи обладнання, питомі викиди, дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), в якій зафіксовані параметри та час роботи джерел викиду (джерел утворення), що вміщені до довідки, отже не може бути належним підтвердженням включених до неї відомостей та не є достатньою підставою для нарахування збитків заподіяних державі.

В матеріалах перевірки відсутні посилання на документи, які б підтверджували перевищення відповідачем граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після 01.01.2011р.; до матеріалів справи такі документи позивачем не додавалися.

Посилання позивача на матеріали адміністративної справи не приймаються судом як факт встановлення порушення, оскільки порушення встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки субєктів господарювання .

Як вбачається з Розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, збитки були розраховані за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що здійснювались стаціонарними джерелами №1,2,5,64,65. Втім, в акті перевірки зазначено, що на момент перевірки не працюють стаціонарні джерела технологічного потоку №2 цеху №1 (джерело № 2) та поточної лінії №3 цеху №2 (джерело № 64). Відомості про експлуатацію вказаних джерел в період з 01.01.2011р. по 13.07.2011р. в матеріалах перевірки відсутні.

Посилання заявника апеляційної скарги на Лист Державної екологічної інспекції України № 3-8/1016 від 10.01.2011р. щодо застосування п. 3.11. Методики № 639, є неправомірним, оскільки Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, та розширювальному тлумаченню іншим органом не підлягає.

Крім того, як вже зазначалося, за положеннями п.2.2. Методики № 639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки субєктів господарювання .

Отже, факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем в період з 01.01.2011р. по 13.07.2011р. і розмір заподіяної шкоди належними доказами не підтверджено.

Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря унормовано статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Позивачем у позові, перевіряючими в акті перевірки, не зазначено конкретного виду порушення, за яке відповідач має нести відповідальність згідно з Законом.

У відповідності до вимог ст. 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, і в тому числі зобовязання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Зазначене свідчить, що обовязковою умовою для застосування відповідальності по ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а також ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є доведення позивачем факту завдання господарюючим субєктом шкоди атмосферному повітрю.

У світлі положень ст.22 Цивільного кодексу України збитками, які вимагаються позивачем у позові, є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Так, обовязок по відшкодуванню збитків настає для субєктів господарювання у разі порушення господарського зобовязання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обовязок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобовязань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний звязок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач мав довести: а) неправомірність поведінки відповідача, як господарюючого суб»єкта; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вина заподіювача шкоди. Відсутність однієї зі складових правопорушення є підставою для відмови у позові.

При вирішенні питання визначення причинного звязку, слід зосереджувати увагу на питаннях, що насправді було причиною настання шкідливого результату, а також ролі дій відповідальної особи.

Відсутність вини відповідача та вчинення відповідачем дій направлених на скорочення викидів забруднюючих речовин, доведено матеріалами справи (т.1 а.с.56-150, т.2 а.с.2-38). Зазначене підтверджується і Актом перевірки від 25 липня 12 серпня 2011р., в якому зазначено, що підприємством розроблено захід поетапного зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: Модернізація сушильних барабанів БСК-40 в цеху № 1 з переведенням на опалювання технологічного газу та реконструкцію схеми відведення димових газів з установкою повітрянагрівача". Термін введення заходу 01.07.2015р. На підставі наданих документів Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області переглянуто умови дозволу на викиди забруднюючих речовин з урахуванням даного заходу. Термін виконання заходу із будівництва когенераційної установки перенесено до 31.12.2015р. Робочий проект "Модернізація сушильних барабанів БСК-40 в цеху № 1 з переведенням на опалювання технологічного газу та реконструкцію схеми відведення димових газів з установкою повітрянагрівача" розроблений в 2010році НТП "Котлоенергопром". Розділ ОВНС до проекту розроблений МПП "Фірма "Природа". Позитивний висновок державної екологічної експертизи на проект від 21.04.2011р. № 12/30.03.2011-061 виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, у встановленому законодавством порядку та в межах встановлених законодавством повноважень позивача, останнім не доведено наявності повного складу правопорушення, що є обовязковою умовою для стягнення (відшкодування) майнової шкоди.

Крім того, позивач, звертаючись до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю" збитків у розмірі 41176110,26 грн., заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, на користь держави, просить стягнути збитки до спеціального фонду місцевого бюджету м. Стаханов Луганської області, тим самим не дотримуючись положень з ч.2 п. 7 ст. 69 Бюджетного кодексу України та п. 35 ст. 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»щодо порядку зарахування до бюджетів грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (п. б ч. 2 ст. 47 зазначеного закону).

Пунктом 35 ст. 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За приписами п. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є, зокрема, надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України, відповідно до п. 7) ч.2 ст. 69 якої до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Луганській області не відповідають наведеним вище нормам чинного законодавства.

За положеннями п.2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

В матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про вихід суду за межі позовних вимог та розподіл суми відповідно до вищевказаних Законів.

Виходячи з вищевикладеного, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", м.Стаханов Луганської області на користь держави збитків у розмірі 41176110,26 грн., заподіяних порушенням природоохоронного законодавства до спеціального фонду місцевого бюджету м.Стаханов Луганської області, є вірним, ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. (підписано 10.01.2012р.) у справі №1/181/2011 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області, м.Луганськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. (підписано 10.01.2012р.) у справі №1/181/2011 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. (підписано 10.01.2012р.) у справі №1/181/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: К.В. Богатир

О.І.Склярук

Надруковано 10 екз.: 2 прокурору, 1-позивачу, 1-відповідачу, 3 третім особам, 1-у справу,

1-ДАГС, 1-ГСЛО