Ухвала суду № 22358811, 02.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"02" квітня 2012 р.

№ 5017/2012/702

Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви: Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси;

до боржника: Кредитної спілки „Одеське кредитне товариство” ( 65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська 15, кв. 30, код ЄДРПОУ 34552239)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

29.03.2012 р. Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулось до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника Кредитної спілки „Одеське кредитне товариство” - банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг у сумі 43 514, 44 грн.

Заява Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Кредитної спілки „Одеське кредитне товариство” - підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарсько процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов’язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до п.2 ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов’язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”.

Однак, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до заяви про порушення справи про банкрутство КС „Одеське Кредитне Товариство” не додало доказів безспірності заявлених грошових вимог в частині 18 461, 57 грн. у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме рішення суду, який розглядав спір між сторонами про стягнення зазначеної заборгованості та виконавчих документів щодо виконання такого рішення.

Відповідно до статті 52 Закону №2343-ХІІ у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно ст. 1 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”: "кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)"

Відповідно до статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, відсутність юридичної особи за її місцезнаходження тощо містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено порядок та підстави для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Проте в матеріалах поданої заяви міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно запису № 12 якої вказано, що місцезнаходженням КС „Одеське Кредитне Товариство” є 65082, м. Одеса, Приморський район, вулиця Єлісаветинська, буд. 15, кв. 30.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постанові від 09.04.2008р. по справі №21/215-07-71178 та Верховний суд України у Постанові від 15.03.2005р. по справі №20-8/035.

Крім того, заявником не надано господарському суду відомостей податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - Кредитної спілки „Одеське кредитне товариство”, оскільки доданий до заяви лист Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси № 65548/15-1 від 21.11.2011р. не може бути прийнятий судом як доказ неподання податкової звітності Кредитною спілкою „Одеське Кредитне Товариство”, оскільки містить інформацію станом на 21.11.2011р., тобто за чотири місяці до подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство до суду, тобто не є доказом того, що КС „Одеське Кредитне Товариство” не надає податкову звітність до ДПІ протягом року.

Таким чином, заявником не надано доказів припинення проведення Кредитною спілкою „Одеське кредитне товариство” підприємницької діяльності, а тому у господарського суду відсутні підстави порушення провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника процедур, передбачених ст.52 Закону №2343-ХІІ, а тому суд повертає заяву Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про порушення справи про банкрутство Кредитної спілки „Одеське кредитне товариство”, як відсутнього боржника на підставі п.3 ст.63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - Кредитної спілки „Одеське кредитне товариство” (65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 15, кв. 30. код 34552239) - повернути без розгляду.

2.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.

Додаток: оригінал заяви на 3-х арк. з додатком на 57-ми арк.

Суддя Грабован Л.І.