Рішення № 22358431, 29.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2012 р.Справа № 5017/326/2012 За позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новікъ»

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 652 від 30.07.2009р.

Від відповідача: ОСОБА_2 згідно довіреності від 04.01.2012р.,

ОСОБА_3- довіреність від 04.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області (далі Відділення), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Новікъ» про стягнення з відповідача суми відшкодування в порядку регресу витрат по сплаті страхових виплат по каліцтву у розмірі 86 772 грн. 64 коп.

Представник позивача позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд встановив:

Як встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 23.05.2011р. у справі № 9/17-1131-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2011р., на автодорозі м. Іллічівськ - с. Санжейка Овідіопольського району Одеської області 16 травня 2007р. сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем „КІА Преджио” (реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить ТОВ "Новікъ" та автомобілем ВАЗ 21104 (реєстраційний номер НОМЕР_2), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеські курчата”.

Згідно з постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 вересня 2007 р. винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано водія автомобіля „КІА Преджио” (реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить ТОВ "Новікъ".

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю ВАЗ 21104 - заступник головного інженера ТОВ «Одеські курчата»ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження. Згідно висновку МСЕК потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності (60%) та ІІ група інвалідності.

Відповідно до ст.ст. 34-36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності»потерпілому, на підставі рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2011р. у справі № 9/17-1131-2011 за період з 19.02.2008р. по 25.12.2008р. ТОВ "Новікъ" сплачено 67155 грн. 51 коп.

Згідно постанови Відділу від 03.03.2009р. № 1520\171\171\6 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності»під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 25.12.2008р. потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 50% та 3 група інвалідності, з повторним оглядом 27.01.2010р., в результаті чого потерпілому ОСОБА_4 проведено донарахування щомісячних виплат за: грудень 2008р. у розмірі 542 грн. 96 коп., січень 2009р. у розмірі 2404 грн. 52 коп., лютий 2009р. у розмірі 2404 грн. 52 коп.

Постановою Відділу від 31.03.2009р. № 1520\171\171\7 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2009р.»призначено потерпілому ОСОБА_4 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 2556 грн. Виплати провадити з 01.03.2009р. по 27.01.2010р. включно.

Постановою Відділу від 12.05.2010р. №1520\171\171\8 «Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати»продовжено потерпілому ОСОБА_5 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину страченого заробітку в розмірі 2556 грн. Виплати провадити з 09.02.2010р. по 28.02.2010р. включно.

Постановою Відділу від 12.05.2010р. №1520\171\171\9 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2010р.»призначено потерпілому ОСОБА_4 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 2556 грн. Виплати провадити з 01.03.2010р. по 09.02.2011р. включно.

Постановою Відділу від 31.03.2011р. № 1520\171\171\11 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності»призначено потерпілому ОСОБА_4 перераховану щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину страченого заробітку в розмірі 2044 грн. 80 коп. Виплати провадити з 22.02.2011р. по 22.02.2012р. включно.

Постановою Відділу від 17.05.2011р. № 1520\171\171\12 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2011р.»призначено потерпілому ОСОБА_4 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 2253 грн. 37 коп. Виплати провадити з 01.03.2011р. по 22.02.2012р. включно. Проведено донарахування щомісячних виплат за: березень 2011р. в розмірі 208 грн. 57 коп., квітень 2011р. в розмірі 208 грн. 57 коп.

Загальна сума страхових виплат за період з 25.12.2008р. по грудень 2011р., що були виплачені Відділенням склала 86772 грн. 64 коп.

Позивач у справі зазначає, що ОСОБА_4 не є працівником ТОВ "Новікъ" та ТОВ "Новікъ" не є страхувальником вказаної особи і не сплачує за нього страхові внески до робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно норм чинного законодавства, автомобіль „КІА Преджио” реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Новікъ", є джерелом підвищеної небезпеки.

Таким чином, позивач вважає, що фактично відшкодувати шкоду завдану здоров'ю ОСОБА_4 повинен власник автомобіля „КІА Преджио” (реєстраційний номер НОМЕР_1), а саме ТОВ "Новікъ".

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку та особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особи відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, мас право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообовязкового державного соціального страхування , за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоровя громадян у процесі їх трудової діяльності. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»основними принципами страхування від нещасного випадку , зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку. За приписами ст.6 цього Закону субєктом страхування є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України .

За таких обставин, відповідач вважає, що здійснення Фондом страхових виплат у разі настання страхового випадку , є прямим обовязком Фонду, передбаченим Законом.

Виплата страхових сум застрахованим особам здійснюється за рахунок страхового фонду, який створюється на основі страхових платежів (внесків) учасників страхування.

Відповідач вважає, що метою створення Фонду та одним із головних його завдань, як страховика, є страхове відшкодування у разі настання страхового випадку, у звязку з чим виплати застрахованій особі не є заподіяною Фонду шкодою в розумінні ст. 1166 Цивільного кодексу України, адже ці виплати здійснюються Фондом з акумульованих на ці цілі страхових внесків роботодавців. При цьому, на думку відповідача, норми спеціального законодавства, а сааме Закону України Про загальнообовязкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», превалюють над нормами загального законодавства і не передбачають право Фонду на звернення з регрессною вимогою до винної особи про відшкодування сплачених страхових сум. При цьому, відповідач вважає, що і норми Цивільного кодексу України щодо страхування не передбачають такого права Фонду.

Відповідач також зазначає, що на підставі ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.10.2007р. по справі 32-2113\07 ТОВ "Новікъ" вже сплатило ОСОБА_4 8432 грн. матеріальної шкоди та 30000 моральної шкоди.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особи відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За приписами ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку та особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з виші іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, на автодорозі м. Іллічівськ - с. Санжейка Овідіопольського району Одеської області 16 травня 2007р. сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем „КІА Преджио” (реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить ТОВ "Новікъ" та автомобілем ВАЗ 21104 (реєстраційний номер НОМЕР_2), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеські курчата”.

Згідно з постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 вересня 2007 р. винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано водія автомобіля „КІА Преджио” (реєстраційний номер НОМЕР_1) , який належить ТОВ "Новікъ".

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю ВАЗ 21104 - заступник головного інженера ТОВ «Одеські курчата»ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження. Згідно висновку МСЕК потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності (60%) та ІІ група інвалідності. У подальшому, при обстеженнях МСЕК відсоток втрати професійної працездатності зменшився, але загальна сума страхових виплат за період з 25.12.2008р. по грудень 2011р., що були виплачені Відділенням склала 86772 грн. 64 коп.

Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи), якими визначені, зокрема, принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України, - внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ та ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що страховий ризик це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок па виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховиком - є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

Відповідно до ст.ст.2, 6 закону ТОВ «Одеські курчата», на якому працював ОСОБА_4 , є страхувальником, який сплачував страхові внески, а сам потерпілий ОСОБА_4 є застрахованою особою, на користь якої здійснювалося страхування страхувальником роботодавцем ТОВ «Одеські курчата».

За приписами ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Відповідно до ст. 18 зазначеного Закону робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення.

Згідно ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого тощо.

Відповідно до ст. 25 зазначеного Закону усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Позивачем за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, що знаходяться в безпосередньому причинному звязку з діями особи, винної у скоєнні ДТП, правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообовязкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Таким чином, витрачені позивачем за наведених обставин кошти є по суті відшкодуванням шкоди, яка булла завдана іншою особою.

Стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначає, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. За приписами ст.34 зазначеного Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу).

Твердження відповідача про безпідставність задоволення позову з огляду на те, що формування коштів Фонду здійснюється лише за рахунок страхових внесків роботодавців страхувальників, на думку суду, є безпідставним, адже, ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачає, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. З огляду на зазначене, залучення коштів , отриманих від юридичних чи фізичних осіб в порядку ст.ст.1166,1191 Цивільного кодексу України не суперечить ані Основам, ані Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Що стосується посилання відповідача у якості заперечення проти позову на наявність ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.10.2007р. у справі 2-2113\07р, якою прийнято мирову угоду між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ТОВ "Новікъ", за умовами якої ТОВ "Новікъ” виплатило ОСОБА_4 до укладення цієї мирової угоди матеріальну шкоду у розмірі 8432 грн. та зобовязалося протягом двох банківських днів з моменту затвердження судом мирової угоди сплатити 30000 грн. моральної шкоди, то, на думку суду, зазначена ухвала не може бути доказом відшкодування шкоди, адже, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів оплати зазначених в мировій угоді сум. Крім того, добровільне відшкодування збитків та імперативно визначений обовязок Відділення , що виникає згідно ст.ст. 21, 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" чинним законодавством України не ототожнюються та не є прямим обовязком позивача, який, зокрема, здійснюється і сплачується в силу ст. 21 названого нормативно-правового акту не лише в одноразовому вигляді, але й в порядку помісячних страхових виплат потерпілим застрахованим особам. За таких обставин, оплата ТОВ "Новікъ" 8432 грн. не підтверджує повне відшкодування потерпілій особі шкоди у вигляді страхових виплат, які сплачені на виконання Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новікъ" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Корабельна, буд. 4/1-Н, код ЄДРПОУ 30489834) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської область (67500, Одеська область, Комінтернівський район, селище міського типу Комінтернівське, вул. Центральна, буд. 59, код ЄДРПОУ 25933135) відшкодування витрат по виплаті страхових виплат у розмірі 86772 грн. 64 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новікъ" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Корабельна, буд. 4/1-Н, код ЄДРПОУ 30489834) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору у сумі 1735 грн. 44 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2012 р.

Суддя Рога Н. В.