Рішення № 22358425, 26.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2012 р.Справа № 5017/159/2012 Господарський суд Одеської області у складі: судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився (була присутня в засіданні суду 16.03.12 ОСОБА_2, довір. від 13.02.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_1, довір. від 23.02.2012;

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАНК-ТРАНС” (м.Городок, Львівської обл. )

до відповідача: Приватного підприємства „Логістік - Агро” (с.Красна - Коса, Білгород -Дністровського р-ну, Одеської обл. )

про стягнення 33360,00грн.

В засіданні суду 16.03.12. оголошувалась перерва до 26.03.12. на підставі ст.77 ГПК України.

Спір розглядався у більш тривалий сток за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.

16.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАНК-ТРАНС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Логістік- Агро” про стягнення 33360,00грн. основної заборгованості, пеню в сумі 5777,16грн. та 3% річних в сумі 474,84грн.

23.03.12. позивач надіслав до суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути 28360,00грн. - основного боргу, 3381,34грн. - пені та 35 річних в сумі 654,54грн. (а.с. 14, т.2).

Враховуючи вимоги ст.22 ГПК України суд приймає заяву про зменшення позовних вимог, надіслану до суду 23.03.12. до розгляду та розглядає справу в межах предмету, визначеного в заяві про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 16.03.12. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. В засідання суду 26.03.12. представник позивача не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві. Не заперечував проти закінчення розгляду справи без участі представника позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Танк-Транс” (позивачем, перевізником ) та Приватним підприємством „Логістік-Агро” (відповідачем, замовником ) укладено договір №10-02/10 перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та надання транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно до розділу четвертого зазначеного договору, перевізник зобовязувавя забезпечити подачу транспортних засобів під завантаження в узгоджені сторонами терміни і в належному стані. Отримати вантаж у вантажовідправника згідно товаротранспортної накладної, супроводжувати вантаж до місця призначення, пред'явити вантаж митним органам і видати вантаж уповноваженій особі замовника, належно отримати документи, пов'язані з отриманням товарів у вантажовідправника та передати їх замовнику.

Замовник зобов'язувався забезпечити належне оформлення перевізних документів, які потрібні для перевезення вантажу, здійснити завантаження транспортних засобів перевізника та оплатити вартість перевезення та надані транспортно-експедиційні послуги (4-5 розіли договору).

Пунктом 5.2 зазначеного договору сторони визначили порядок оплати вартості перевезення вантажу та надання послуг, а саме: замовник здійснює оплату перевізнику, за здійснені ним перевезення та надані транспортно-експедиційні послуги на його банківський рахунок в розмірі 50% - в день завантаження автомобіля та 50% - протягом п'яти банківських днів з дня одержання оригіналів екземплярів товаротранспортної накладної і оригіналу рахунків.

Строк дії договору був визначений сторонами до 10.03.11 (п.9.1 договору). Але згідно п.9.6 договору, якщо жодна із сторін після закінчення дії договору вказаного в п.9.1 договору не заявить про його розірвання, то договір вважається пролангований на наступний рік.

Отже, як підтверджується матералами справи між сторонами був укладений змішаний договір, який містить елементи договору перевезення та договору надання експедиторських послуг і який діяв станом на час правовідносин сторін у даній справі, бо сторонами не надано будь-яких заперечень відносно продовження дії договору.

За ч.2 ст.628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. ( ч.1 ст. 307 ГК України).

Аналогічна норма міститься в статті 909 ЦК України, згідно якої за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст.931 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Позивач взяті на себе обовязки за договором №10-02/10 від 11.03.2010р. виконав належним чином станом на день подання заяви про зменшення позовних вимог на суму 28360,00грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та актами на виконання робіт (надання послуг) №1740 від 14.08.11. на суму 3450,00грн; №82 від 19.01.11. на суму 21000,00грн.; №1653 від 19.08.11. на суму 3300,00грн.; №1742 від 19.08.11. на суму 3300,00грн.; № 1647 від 18.08.11. на суму 3450,00грн.; № 1658 від 18.08.11. на суму 3300,00грн.; акт №1652 від 17.08.11.на суму 3300,00грн.; №1659 від 18.08.11. на суму 3300,00грн.(а.с.60 - 67, т.1).

Проте, відповідач взяті на себе зобовязання за договором №10-02/10 від 11.03.2010р. належним чином не виконав, не оплативши надані позивачем послуги з перевезення та експедиторські послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу, оскільки вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і тому позов в частині стягнення основного боргу в сумі 28360,00грн. задовольняє.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути із відповідача пеню в розмірі згідно заяви про уточнення вимог в сумі 3381,34грн.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як суд зазначав вище, пунктом 5.2 договору сторони визначили порядок оплати вартості перевезення вантажу та надання послуг, зокрема: відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за надані послуги з перевезення та транспортно-експедиційні послуги на банківський рахунок позивача протягом п'яти банківських днів з дня одержання оригіналів екземплярів товаротранспортної накладної та оригіналу рахунків.

Позивач надіслав відповідачу рахунок №82 та товарно-транспортну накладну 13.01.11. та інші рахунки і накладні 06.09.11., що підтверджується поштовими квитанціями (а.с.18-19,т.2)

Згідно п.6.2.3. договору, у разі затримки оплати в термін до 5 днів з моменту закінчення терміну оплати встановленого договором замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення терміну оплати. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, доданий до заяви про зменшення позовних вимог, суд вважає його неправильним, хоча позивач вправі нараховувати пеню за весь час затримки несплати послуг та вартості перевезення згідно умов договору та позивачем у розрахунку, доданому до заяви про зменшення позовних вимог нараховується пеня з врахуванням подвійної ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, тому що заява складена 19.03.12., про що зазначено в її тексті, а відправлена до господарського суду 20.03.12., про що свідчить поштовий конврт (а.с.20, т.2), а позивач нараховує пеню до 23.03.12.

Тому суд здійснює перерахунок пені, яка становить - 3333,14грн. (1497,27грн. +96,89грн. + 256,39грн. +245,24грн.+ 245,24грн.+245,24грн.+245,24грн.+ 256,39грн.+ 245,24грн), виходячи із такого розрахунку: по простроченню сплати рахунку №82 пеня становить 1497,27грн (7,75 х 2 :365) х 9960,00грн. сума боргу х 354 дні прострочки період із 14.02.11. по 02.02.12. : 100); та за період із 03.02.12. по 19.03.12. - 46 днів прострочки оплати пеня становить 96,88грн. (7,75 х 2 :365) х 4960,00грн. сума боргу х 46 днів : 100)

по рахунку №1647 пеня становить 256,39грн. (7,75 х 2 :365) х 3450,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1652 пеня становить 245,24грн. (7,75 х 2 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1653 пеня становить 245,24грн.(7,75 х 2 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100 );

по рахунку №1658 пеня становить 245,24грн.(7,75 х 2 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1659 пеня становить 245,24грн.(7,75 х 2 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1740 пеня становить 256,39грн. (7,75 х 2 :365) х 3450,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1742 пеня становить 245,24грн.(7,75 х 2 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

Таким чином, суд задовольняє позов у частині стягнення пені в сумі 3333,14грн. та відмовляє в позові в частині стягнення пені в сумі 48,20грн.

Також позивач просить стягнути 3% річних в сумі 654,54грн., посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України.

Дійсно, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що позивач також нарахував 3% річних до 23.03.12., тоді як склав заяву 19.03.12.

Тому здійснює перерахунок 3% річних, яка становитиме 645,28грн. (289,80грн. + 18,89грн. + 49,62грн. + 47,47грн. + 47,47грн. + 47,47грн. + 47,47грн. + 49,62грн. + 47,47грн.), виходячи з такого розрахунку

по простроченню сплати рахунку №82 3% річних становить 289,80грн (3 : 365) х 9960,00грн. сума боргу х 354 дні прострочки період із 14.02.11. по 02.02.12. : 100); та за період із 03.02.12. по 19.03.12. - 46 днів прострочки оплати 3% річних становить 18,89грн. (3 :365) х 4960,00грн. сума боргу х 46 днів : 100)

по рахунку №1647 3% річних становить 49,62грн. (3 :365) х 3450,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1652 пеня становить 47,47грн. (3 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1653 пеня становить 47,47грн.(3 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12.:100);

по рахунку №1658 пеня становить 47,47грн.(3 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1659 пеня становить 47,47грн.(3 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1740 пеня становить 49,62грн. (3 : 365) х 3450,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

по рахунку №1742 пеня становить 47,47грн.(3 :365) х 3300,00грн. сума боргу х 175 днів прострочки період із 27.09.11. по 19.03.12. : 100);

Отже, суд задовольняє позов у частині стягнення 3% річних в сумі 645,28грн., а відмовляє в частині стягнення 3% річних в сумі 9,17грн. (654,45грн. - 645,28грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені в запереченні, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, договором, укладеним між сторонами від 13.03.10., частковою сплатою боргу в сумі 5000,00грн., про що свідчить виписка з банку від 02.02.12. та акти на виконання робіт (надання послуг), посвідчені підписами та печаткою відповідача.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості з врахуванням прийнятої до розгляду заяви про зменшення позовних вимог в сумі 28360,00грн. - основного боргу, пені в сумі 3333,14грн. та 3% річних в сумі 645,28грн, оскільки позов в зазначеній частині обґрунтований, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи. А відмовляє в позові в частині стягнення з відповідача пені в сумі 48,20грн. та 3% річних в сумі 9,17 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Логістік-Агро"(61134, с. Красна-Коса, вул. Шкільна, 1, фактична адреса: 67751, с. Молога, вул. Комсомольська, 20, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., код ЄДРПОУ 36891076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Танк-Транс” (81500, м.Городок, вул. Івасюка, 2-г, код ЄДРПОУ 32115067, р/р 2600900021345 ПАТ "Креді Агріколь Банк" МФО 300614)

- 28360,00грн. основного боргу,

- 3333,14грн. - пені,

- 645,28грн. - 3% річних,

- 1307,04грн - судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 48,20грн. та 3% річних в сумі 9,17грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Брагіна Я.В.

Повний текст рішення підписано: 30 березня 2012 року Копію рішення надіслати: 1. ТОВ „Танк Транс” ( 81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Івасюка, 2г ); 2.3. ПП „Логістік-Агро” ( 61134, Одеська обл., Б.-Дністровський р-н, с. Красна-Коса, вул. Шкільна, 1; 67751, Одеська обл., Б.-Дністровський р-н, с. Молога, вул. Комсомольська, 260).