Рішення № 22358385, 28.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2012 р.Справа № 5017/411/2012 За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до відповідача: Приватного підприємства „ГАММА ШИППИНГ”

про стягнення 24294,17грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність;

ОСОБА_2 - довіреність;

Від відповідача: не зявився;

В судовому засіданні 28.03.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт„ звернулось до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „ГАММА ШИППИНГ” про стягнення заборгованості в сумі 24294,17 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 22926,92грн., пені в сумі 1145,53грн. та 3% річних в розмірі 221,72грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2012р. було порушено провадження по справі №5017/411/2012.

05.03.2012р. позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно якої, згідно клопотання про виправлення описки, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в 47564,57грн., яка складається з основного боргу в сумі 45919,85 грн., пені в розмірі 1377,91грн. та 3% річних в сумі 266,81грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, у звязку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими повідомленням від 16.02.2011р., 13.03.2012р. та від 22.03.2012р., відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.03.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

23.12.2009р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Приватним підприємством „ГАММА ШИППИНГ” було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3/14 (договір).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 10.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: приміщення будівлі складу тарного бензину на території 3-го терміналу порту, загальною площею 327,7 кв.м. (далі майно), розташовані за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2, що перебувають на балансі ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ „Консалтингове бюро „Домінанта” на 08 липня 2009р. і становить 887739,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення бази з технічного обслуговування та ремонту суднового рятувального обладнання (інше використання нерухомого майна). Даний договір укладено строком на два роки одинадцять місяців з моменту підписання договору оренди.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна (п.2.1 договору). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору). Орендоване нерухоме майно передається на баланс Балансоутримувача, яким згідно з умовами даного договору є ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, із зазначенням того, що цей обєкт є орендованим (п. 2.5 договору).

До обовязків Орендодавця згідно з п. 7.1. договору віднесено передання за участю Балансоутримувача Орендарю в оренду майна згідно з цим договором та актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

На виконання умов договору Орендодавець за участю Балансоутримувача передав, а Орендар прийняв майно, яке є предметом даного договору, що підтверджується наявним в матеріалах справи, та підписаним всіма сторонами, актом приймання передачі державного нерухомого майна.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що Орендар зобовязаний своєчасне й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та п. 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 16.05.2007р. № 768, і становить за пропозицією Орендаря як єдиного заявника 11200 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції за серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р. та грудень 2009р. включно. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропозиції розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

На виконання умов договору, портом відповідачу були виставлені рахунки, а саме: №А/34 223 від 31.08.2011р. на суму 4743,34грн., №А/34 224 від 31.08.2011р. на суму 1844,63грн., №А/38 791 від 30.09.2011р. на суму 4748,08грн., №А/38 792 від 30.09.2011р. на суму 1846,47грн., №А/44 284 від 31.10.2011р. на суму 4748,08грн., №А/44 285 від 31.10.2011р. на суму 1846,47грн., №А/48 900Р від 31.12.2011р. на суму 4752,83грн., №А/48 901Р від 31.12.2011р. на суму 1848,32грн., №А/54 781 від 31.12.2011р. на суму 4762,33грн., №А/54 782 від 31.12.2011р. на суму 1852,02грн., №А/3 210 від 31.01.2012р. на суму 4771,86грн., №А/3 211 від 31.01.2012р. на суму 1855,72грн. на загальну суму 39620,15 грн.

Проте, відповідача виставлені позивачем рахунки не сплатив, в звязку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 39620,15грн.

Пунктом 5.11 договору передбачено, що орендар зобовязаний здійснювати витрати, повязані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

На виконання умов договору між потом та відповідачем 17.03.2010р. був укладений договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю №188-0 (далі - договір №188-0).

Відповідно п.1.1 договору Балансоутримувач Іллічівський морський торговельний порт забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі складу тарного бензину, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 2, 3 термінал (далі будівля), загальною площею 327,7 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується нежитловими вбудованими приміщеннями складу тарного бензину, загальною площею 327,7 кв.м., експертною вартістю 887739грн.

Балансоутримувач будівлі зобовязаний забезпечувати виконання всього комплексу робіт, повязаних з обслуговування та утриманням будівлі і при будинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, утому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями (п.2.1 договору №188-0) Надання комунальних послуг за діючими розцінками та тарифами ( п.2.2 договору №188-0).

Відповідно пп.2.1, 2.3 договору №188-0, орендар зобовязаний дотримуватись вимог установлених правил коримстування будівлею та приміщеннями за цим договором. Не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним вносити плату у розмірі 874,96 грн., без врахування ПДВ на рахунок Балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування при будинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також комунальні послуги згідно з додатком.

На виконання умов договору №188-0, для оплати наданих портом послуг відповідачу були виставлені наступні рахунки: №Пр/34 217 від 26.08.2011р. на суму 1049,95 грн., №Пр/38 785 від 26.09.2011р. на суму 1049,95грн., №Пр/44 278 від 31.10.2011р. на суму 1049,95грн., №Пр/48 893 від 30.11.2011р. на суму 1049,95грн., №Пр/54 773 від 30.12.2011р. на суму 1049,95грн., №Пр/3 201 від 26.01.2012р. на суму 1049,95грн. на загальну суму 6299,70грн.

Втім, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, виставлені позивачем рахунки не сплатив, в звязку з чим у нього уторилась заборгованість за договором №188-0 в сумі 6299,70грн.

Невиконання відповідачем своїх зобовязань за договорами №3/14 та №188-0 змусило звернуться Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” з позов до суду про стягнення з відповідача основної заборгованості згідно заяви про збільшення позивних вимог в сумі 45919,85 грн., пені в розмірі 1377,91грн. та 3% річних в сумі 266,81грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 58 ГПК України передбачено, що в одній позовні заяву може бути обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З урахуванням наведених вище положень ст. 58 ГПК України суд вважає можливим розгляд позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором № №188-0 від 17.03.2010р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю спільно з розглядом позовних вимог щодо стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за договором оренди №3/14 від 23.12.2009р.

В силу положень ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269- ХІІ (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди № 3/14 від 23.12.2009р.; надалі за текстом Закон України „Про оренду державного та комунального майна”) даним Законом врегульовані зокрема організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. В свою чергу, статтею 759 ЦК України визначено поняття договору найму (оренди) як договору, за яким наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ст.ст. 4 - 6 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що до обєктів оренди за цим Законом відноситься зокрема нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окремо визначене майно підприємств. Орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва. В свою чергу, орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Частинами 1 - 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

В силу положень ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів погашення заборгованості за договором № 3/14 від 23.12.2009р. та договором №188-0 від 17.03.2010р. господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення заборгованості за договорами №3/14 та №188-0 в сумі 45919,85 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.6. договору оренди № 3/14 від 23.12.2009р. передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно п.2.2.3 договору №188-0 при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобовязується сплачувати пеню із розрахунків подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочи.

Як вбачається з матеріалів справи, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором № 3/14 від 23.12.2009р. та договором №188-0 від 17.03.2010р. позивачем нараховано до сплати ПП „ГАММА ШИППИНГ” 1377,91грн. пені. Розглянувши здійснені позивачем розрахунки суми пені, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у звязку з чим позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” в частині стягнення з ПП „ГАММА ШИППИНГ” пені в сумі 1377,91грн. за порушення грошових зобовязань за договором оренди № 3/14 від 23.12.2009р. та договором №188-0 від 17.03.2010 підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобовязання в розмірі 266,81грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з ПП „ГАММА ШИППИНГ” трьох відсотків річних в сумі 266,81грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 47564,57грн., яка складається з основного боргу в сумі 45919,85 грн., пені в розмірі 1377,91грн. та 3% річних в сумі 266,81грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Гамма Шиппинг” (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, буд. 48, код ЄДРПОУ 35873302) на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) 45919 (сорок пять тисяч девятсот девятнадцять)грн. 85 коп. основного боргу, 1377 ( одну тисячу триста сімдесят сім)грн. 91коп. пені, 266 ( двісті шістдесят шість)грн. 81коп. 3% річних., 1609 ( одну тисячу шістсот девять)грн. 50коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний тектс рішення складено 30.03.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.